Ухвала суду № 96971466, 17.05.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 травня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/828/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини 9938 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку,

У С Т А Н О В И Л А:

Постановою Верховного Суду від 22.04.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції – Чернігівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом в постанові від 11.02.2021 (справа № 240/532/20 (К/9901/14941/20) були сформовані висновки щодо застосування строку звернення до адміністративного суду з таким позовом та його дотримання позивачем.

Верховний Суд звернув увагу, що строк звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить один місяць, який установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України, оскільки такий спір пов`язаний із звільненням з публічної служби і має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.

Вказані висновки Верховного Суду є релевантними і до даної справи.

Частиною 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Процесуальні строки, в тому числі строки звернення з позовом до адміністративного суду, в адміністративному судочинстві регулюються Главою 6 КАС України.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Предметом розгляду даної справи є виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Як слідує з матеріалів справи остаточний розрахунок при звільненні з позивачем проведено 15.01.2020, тобто про порушення своїх прав позивач дізнався 15.01.2020, а звернувся до адміністративного суду із даним позовом лише 05.03.2020, тобто поза межами місячного строку, встановленого частиною 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Таким чином позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, вказані недоліки позивач може усунути на протязі 5-денного строку з дня вручення ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.

Керуючись ст. ст. 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України

У Х В А Л И Л А:

Прийняти справу до провадження.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 9938 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 5-денний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Тихоненко