Ухвала суду № 96971191, 18.05.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1731/18

УХВАЛА

18 травня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши заяву про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Хмельницький обласний військовий комісаріат про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 05 вересня 2018 року Хмельницький окружний адміністративний суд позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке міститься в протоколі №38 від 13.04.2018 щодо відмови у призначені старшому прапорщику в запасі ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Зобов`язав Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду ІІІ, внаслідок поранення (контузії) і захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме з 18.11.2015, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Постановою від 14 січня 2019 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги Міністерства оборони України, а рішення від 05.09.2018 залишив без змін.

На виконання вказаного рішення комісією Міноборони прийнято рішення (оформлене протоколом від 03.05.2019 № 50) про скасування пункту 25 протоколу від 13.04.2018 №38 та призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (18.11.2015) в сумі 206 700,00 грн.

Відповідно до наказу військового комісара Хмельницького обласного військового комісаріату від 11 травня 2019 року № 139 та згідно з платіжним дорученням від 11 травня 2019 року №190 кошти в сумі 206 700,00 грн перераховані позивачу.

Постановою від 15 травня 2020 року Верховний Суд скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.09.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі №822/1731/18 та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міноборони.

Міністерство оборони України звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з заявою про поворот виконання рішення суду по адміністративній справі №822/1731/18, в якій, на підставі статті 380 КАС України просить здійснити поворот виконання рішення по справі №822/1731/18 та стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України кошти, які були стягнені за вище зазначеним судовим рішенням у розмірі 206700,00 грн.

Ухвалою суду від 06 травня 2021 року Хмельницький окружний адміністративний суд призначив до розгляду в судовому засіданні заяву Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення по адміністративній справі № 822/1731/18 на 18.05.2021.

Згідно з частини 9 статті 380 КАС України, суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Від представника заявника надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі.

Позивачем подано клопотання про відкладення засідання на іншу дату.

Оскільки, відповідно до КАС України неприбуття у судове засідання сторін не перешкоджає судовому розгляду та не порушує права позивача, у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання слід відмовити.

Суд зазначає, що розгляд заяви проводиться в порядку письмового провадження.

Розглядаючи вказану заяву, суд враховує наступне.

Питання повороту виконання судових рішень визначені статтею 380 КАС України. Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.

Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ визначено статтею 381 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаною нормою встановлено, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ про відшкодування шкоди:

- заподіяної суб`єктом владних повноважень,

- заподіяної каліцтвом,

- заподіяної іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи;

Також обмеження на поворот виконання судових рішень встановлені у справах:

- про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів;

- рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.09.2020 року по справі №818/678/17.

Відповідно до матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням позивачу групи інвалідності.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон № 2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі; це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Таким чином, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є видом гарантованого державою забезпечення (грошового утримання) у відносинах публічної (військової) служби. Крім того вона є компенсаційною виплатою, яка виплачується за шкоду, заподіяну каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я чи смертю.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на спірні правовідносини з приводу виплати позивачу одноразової грошової допомоги поширюються приписи статті 381 КАС України.

Отже, згідно з цією нормою не допускається поворот виконання судових рішень у вище зазначеній категорії справ за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або поданням підроблених документах.

Тобто, якщо особа добросовісно одержувала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.

Суд зазначає, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо рішення суду стало результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.

При цьому, лише обставина скасування судового рішення в касаційному порядку не є достатньою.

Міністерство оборони України, звертаючись із заявою про поворот виконання рішення суду не надало жодних доказів на підтвердження того, що висновки суду першої та апеляційної інстанцій по справі обґрунтовані на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Натомість, постанова Верховного Суду від 15 травня 2020 року у цій справі обґрунтована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні законні підстави для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі шляхом стягнення з позивача на користь Міністерства оборони України коштів.

При цьому, суд зауважує, що спосіб повороту виконання судового рішення, зазначений у заяві, порушує право на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого Протоколу до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.1950 року (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року).

Керуючись статтями 248, 254, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі №822/1731/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуюча суддя Д.Д. Гнап