Рішення № 96971161, 06.05.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/8722/20

РІШЕННЯ

іменем України

06 травня 2021 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Полянської О.А., представника відповідача - Прокопчук В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій, рішень протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 25.06.1986 по 21.08.1989 на посаді лікаря дермато - венеролога в Хмельницькому шкірно-венерологічному диспансері, з 01.09.1989 по 31.08.1991 на посаді лікаря-клінординатора в Харківському науково-дослідному інституті дерматології та венерології, з 02.09.1991 по 14.12.1998 на посаді лікаря-дерматовенеролога диспансерного відділення Хмельницького обласного шкірно-венерологічного диспансеру та з 15.12.1998 по 31.05.2020 на посаді лікаря-дерматовенеролога поліклініки лікарні на 90 ліжок (з поліклінікою) відділу охорони здоров`я УМВС Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» у подвійному розмірі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 25.06.1986 по 21.08.1989 на посаді лікаря дермато-венеролога в Хмельницькому шкірно-венерологічному диспансері, з 01.09.1989 по 31.08.1991 на посаді лікаря-клінординатора в Харківському науково-дослідному інституті дерматології та венерології, з 02.09.1991 по 14.12.1998 на посаді лікаря-дерматовенеролога диспансерного відділення Хмельницького обласного шкірно-венерологічного диспансеру та з 15.12.1998 по 31.05.2020 на посаді лікаря - дерматовенеролога поліклініки лікарні на 90 ліжок (з поліклінікою) відділу охорони здоров`я УМВС Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та провести перерахунок пенсії із врахуванням виплачених сум, починаючи з 10.05.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.05.2020 ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України була призначена пенсія за віком. 24.09.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо неправильності обчислення страхового стажу та необхідності здійснення перерахунку та наявності права на призначення грошової допомоги. 23.10.2020 листом № 5318-4548/С-03/8-22000/20 відповідач повідомив позивача про відмову у перерахунку його страхового стажу, а також було відмовлено в призначені грошової допомоги в зв`язку з відсутністю спеціального стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров`я. Зокрема, позивача повідомлено, що у відповідності до положень ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період його роботи у шкірно-венерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах в пільговому обчисленні до його стажу може бути зарахований лише по 31.12.2003. Водночас, деякі періоди роботи, хоча і визнаються як такі, що дають право на врахування в пільговому обчисленні, проте не можуть бути обраховані в пільговому обчисленні в зв`язку з відсутністю підтверджуючих довідок. Такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивач вважає незаконними, протиправними, а рішення про відмову у перерахунку пенсії з врахуванням стажу, який має бути обрахований в пільговому обчисленні таким, що прийнято з порушенням норм пенсійного законодавства.

Ухвалою від 14.01.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 02.02.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд перейшов до розгляду справи № 560/8722/20 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що пенсію ОСОБА_1 призначено з урахуванням страхового стажу 42 роки 7 місяців 12 днів (зараховано по 31.05.2020), коефіцієнт страхового стажу - 0,42583. Обчислення тривалості страхового стажу по 31.12.2003 року проведено згідно диплому, записів трудової книжки, а з 01.01.2004 - індивідуальних відомостей про застраховану особу відповідно до сплати страхових внесків. Згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював лікарем-дерматовенерологом: з 25.06.1986 по 21.08.1989 та з 02.09.1991 по 14.12.1998 - в Хмельницькому обласному шкірно-венерологічному диспансері; з 01.09.1989 по 31.08.1991 лікарем - клінординатором клінічної ординатури в Харківському науково-дослідному інституті дерматології та венерології; з 15.12.1998 по дату звернення - в поліклініці лікарні Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області». Крім того, з 01.08.1985 по 24.06.1986 позивач проходив інтернатуру по дерматовенерології в Хмельницькому обласному шкірно-венерологічному диспансері. При цьому, відповідач звертає увагу суду, що при зверненні за призначенням пенсії довідок, які б підтверджували право на пільгове обчислення періодів роботи лікарем - дерматовенерологом позивачем надано не було. Відповідно, зазначені періоди роботи до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано за фактичною тривалістю. 14.08.2020 позивачем надано до головного управління довідки про підтвердження роботи з особами, які є носіями захворювань, вказаних у наказі № 133: від 28.07.2020 року № 499, видану комунальним некомерційним підприємством «Хмельницький обласний дерматовенерологічний центр», за період з 01.08.1985 по 25.06.1986 на посаді лікаря-інтерна; від 30.07.2020 № 33/43-1031, видану Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області», за період з 15.12.1998 по 30.07.2020 на посаді лікаря - дерматовенеролога кабінету поліклініки лікарні. З 01.08.2020 пенсію перераховано з урахуванням довідки від 28.07.2020 № 499: період роботи лікарем-інтерном з 01.08.1985 по 25.06.1986 враховано в пільговому (подвійному) розмірі. Тривалість страхового стажу з 01.08.2020 склала 43 роки 6 місяців 6 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,43500. Оскільки позивачем не надано документів, які б підтверджували наявність в штатному розкладі поліклініки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» за період з 15.12.1998 по 31.12.2003 дерматовенерологічного кабінету та встановлення до заробітної плати надбавки за роботу з особливо небезпечними збудниками хвороб, зазначеними у наказі №133, право на пільгове обчислення страхового стажу за періоди роботи по 31.12.2003 в даній медичній установі ОСОБА_1 відсутнє. При цьому, долучене до позовної заяви ОСОБА_1 Положення про кабінет дерматовенеролога поліклініки лікарні (з поліклінікою) ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» від 02.04.2018 та посадова інструкція лікаря - дерматовенеролога поліклініки лікарні від 02 квітня 2018 року не може бути підставою для зарахування страхового стажу у подвійному розмірі до 02.04.2018. Щодо вимоги позивача провести перерахунок пенсії починаючи з 10.05.2020 відповідач зазначив, що згідно п. 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Відповідно до абз. 1 п. 1.7. Порядку, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. ОСОБА_1 не скористався правом, передбаченим абз. 1 п. 1.7. Порядку та не подав додаткових документів щодо підтвердження роботи з особами які є носіями захворювань, вказаних у наказі Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 № 133 в строк, передбачений Законом. Звертаємо увагу суду, що позивачем при зверненні за призначенням пенсії довідки № 684, № 961, № 33/43-1031, у яких зазначено, що робота ОСОБА_1 віднесена до роботи з особами які є носіями захворювань, вказаних у наказі Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 року № 133 не надавались, до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з зазначеними довідками позивач не звертався. Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 на думку відповідача немає.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представників сторін, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 з 10.05.2020 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003.

25.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив пенсійний орган надати офіційно завірене рішення про призначення йому пенсії, оскільки нарахування пенсії було здійснено не компетентно із порушенням прав, зокрема, неправильно обраховано стаж трудової діяльності позивача та не нараховано грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій.

На звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 23.10.2020 №5318-4548/С-03/8-2200/20 повідомило, що період роботи у шкірно-венерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах в пільговому обчисленні до страхового стажу зараховується лише по 31.12.2003. Підстави для врахування періодів роботи у вказаних вище закладах охорони здоров`я до страхового стажу в подвійному розмірі з 01.01.2004 року відсутні. Пенсію призначено з урахуванням страхового стажу 42 роки 7 місяців 12 днів (зараховано по 31.05.2020), коефіцієнт страхового стажу - 0,42583. Обчислення тривалості страхового стажу по 31.12.2003 проведено згідно диплому, записів трудової книжки, а з 01.01.2004 - індивідуальних відомостей про застраховану особу відповідно до сплати страхових внесків. Згідно трудової книжки позивач працював лікарем-дерматовенерологом: з 25.06.1986 по 21.08.1989 та з 02.09.1991 по 14.12.1998 в Хмельницькому обласному шкірно-венерологічному диспансері; з 15.12.1998 по дату звернення - в поліклініці лікарні Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області», з 01.08.1985 по 24.06.1986 проходив інтернатуру по дерматовенерології в Хмельницькому обласному шкірно-венерологічному диспансері. Однак, при зверненні за призначенням пенсії довідок, які б підтверджували право на пільгове обчислення періодів роботи лікарем-дерматовенерологом позивач не надав. Відповідно, зазначені періоди роботи до страхового стажу зараховано за фактичною тривалістю. 14.07.2020 позивач надав довідки про підтвердження роботи з особами, які є носіями захворювань, вказаних у наказі №133: від 28.07.2020 №499, видану комунальним некомерційним підприємством «Хмельницький обласний дерматовенерологічний центр», за періоди з 01.08.1985 по 25.06.1986 на посаді лікаря-інтерна; від 30.07.2020 №33/43-1031, видану Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області», за період з 15.12.1998 на посаді лікаря - дерматовенеролога кабінету поліклініки лікарні. З 01.08.2020 пенсію перераховано з урахуванням довідки від 28.07.2020 №499: період роботи лікарем -інтерном з 01.08.1985 по 25.06.1986 враховано в пільговому (подвійному) розмірі. Тривалість страхового стажу з 01.08.2020 склала 43 роки 6 місяців 6 днів, коефіцієнт страхового стажу 0,43500. Оскільки позивач не надав документів, які б підтверджували наявність в штатному розкладі поліклініки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» за період з 15.12.1998 по 31.12.2003 дерматовенерологічного кабінету та встановлення йому до заробітної плати надбавки за роботу з особливо небезпечними збудниками хвороб, зазначеними у наказі №133, права на пільгове обчислення страхового стажу за періоди роботи по 31.12.2003 в даній медичній установі позивач не має. Зазначений період може бути врахований до страхового стажу в пільговому обчисленні за умови надання позивачем підтверджуючих документів результатами додатково проведеної головним управлінням перевірки первинних документів. Для можливості врахування в пільговому обчисленні періоду роботи лікарем-дерматовенерологом Хмельницького обласного шкірно-венерологічного диспансеру з 25.06.1986 по 21.08.1989 та з 02.09.1991 по 14.12.1998 позивачу необхідно надати уточнюючу довідку на підтвердження факту роботи з особами, які є носіями захворювань, вказаних у наказі №133. Щодо права на призначення грошової допомоги відповідач повідомив, що відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право і призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж - чоловіки 35 років на таких посада також, якою вони до цього не отримували будь - яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплату, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191. Пунктом 4 Порядку визначено, що страховий стаж для визначення права на призначення грошової допомоги враховується в календарному обчисленні. Згідно записів трудової книжки та додатково наданих документів медичний стаж, який давав би позивачу право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров`я, становить 32 роки 9 місяців 21 день. До спеціального стажу враховуються наступні періоди роботи: з 01.08.1985 по 24.06.1986 - лікарем - інтерном Хмельницького обласного шкірно-венерологічного диспансеру, 10 місяців 24 дні; з 25.06.1986 по 21.08.1989 - лікарем-дерматовенерологом Хмельницького обласного шкірно-венерологічного диспансеру, 3 роки 1 місяць 27 днів; з 02.09.1991 по 14.12.1998 лікарем-дерматовенерологом диспансерного відділення Хмельницького обласного шкірно-венерологічного диспансеру, 7 років 3 місяців 13 днів; з 15.12.1998 по 31.05.2020 - лікарем-дерматовенерологом державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області», 21 рік 5 місяців 17 днів. Враховуючи, що у позивача відсутні 35 років спеціального стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров`я, підстави для призначення грошової допомоги відсутні.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача за захистом своїх прав позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Положеннями ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно з пунктом 4 статті 3 та пунктом 2 статті 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", заклади охорони здоров`я-підприємства, установи, організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров`я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних засобів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників, заклади охорони здоров`я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців.

Відмова відповідача у зарахуванні в подвійному розмірі стажу роботи позивача в періоди з 25.06.1986 по 21.08.1989 на посаді лікаря дермато - венеролога в Хмельницькому шкірно-венерологічному диспансері, з 01.09.1989 по 31.08.1991 на посаді лікаря-клінординатора в Харківському науково-дослідному інституті дерматології та венерології, з 02.09.1991 по 14.12.1998 на посаді лікаря-дерматовенеролога диспансерного відділення Хмельницького обласного шкірно-венерологічного диспансеру та з 15.12.1998 по 31.05.2020 на посаді лікаря-дерматовенеролога поліклініки лікарні на 90 ліжок (з поліклінікою) відділу охорони здоров`я УМВС Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області», мотивована тим, що позивачем не надано при зверненні за призначенням пенсії довідок, які б підтверджували право на пільгове обчислення періодів роботи лікарем - дерматовенерологом та уточнюючої довідки на підтвердження факту роботи з особами, які є носіями захворювань, вказаних у наказі № 133.

Проте, суд не погоджується із таким твердженням відповідача з підстав наведених нижче.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Приписами пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 закріплено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно наявної в матеріалах справи копії трудової книжки судом встановлено, що позивач:

- в період з 25.06.1986 по 03.05.1988 працював на посаді лікаря дермаговенеролога амбулаторного прийому Хмельницького облшкірвендиспансера;

- в період з 03.05.1988 по 21.08.1989 працював на посаді лікаря дерматовенеролога стаціонаруХмельницького облшкірвендиспансера;

- в період з 01.09.1989 по 31.08.1991 зарахований до клінічної ординатури по спеціальності «шкірні та венеричні хвороби» .

- в період з 02.09.1991 по 14.12.1998 працював на посаді лікаря-дерматовенеролога диспансерного відділення Хмельницького обласного шкірно-венерологічного диспансеру.

- в період з 15.12.1998 по 06.11.2015 працював на 0,5 ставки лікаря-дерматовенеролога поліклініки лікарні на 90 ліжок (з поліклінікою) відділу охорони здоров`я УМВС Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області»;

- з 07.11.2015 по сьогодні працює на 0,5 ставки лікаря-дерматовенеролога поліклініки лікарні на 90 ліжок (з поліклінікою) відділу охорони здоров`я УМВС Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області».

Також, згідно наявної в матеріалах справи довідки № 961 від 13.10.2020 позивач зарахований з 01.09.1989 по 31.08.1991 до клінічної ординатури в Харківський науково-дослідний інститут дерматології та венерології за фахом «шкірні та венеричні хвороби» на посаду лікаря-клінординатора. Зі змісту даної довідки вбачається, що знаходячись в клінічній ординатурі позивач мав постійний контакт із хворими на інфекційні, паразитарні та венеричні захворювання (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, мікоплазмоз, мікози, акарози), які вказані в «Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини», що затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 року № 133.

Відповідно до п. 1.1. Положення про клінічну ординатуру, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 12 від 29.01.1998 року клінічна ординатура є вищою формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів з певного фаху у вищих медичних закладах освіти III- IV рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти та клінічних науково-дослідних інститутах, центрах.

Згідно п. 3.10. даного Положення клінічні ординатори в межах робочого часу виконують лікувально-діагностичну роботу в профільних відділеннях, на яких базується клініка...

Пунктом 4.12. даного Положення передбачено, що термін навчання в клінічній ординатурі зараховується лікарю до його загального трудового стажу та стажу роботи за фахом.

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка № 684 від 28.10.2020 Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний дерматовенерологічний центр» Хмельницької обласної ради, згідно якої також вбачається, що позивач працюючи з 01.08.1985 по 14.12.1998 у Хмельницькому обласному шкірно-венерологічному диспансері на посаді лікаря-дерматовенеролога, мав постійний контакт з інфекційними, паразитарними та венеричними захворюваннями, які вказані в «Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носіїв збудників цих хвороб», що затверджено наказом МОЗ України від 19.07.1995 № 113 (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, трихофітія, мікроспорія, фавус, лейшманіоз, акарози (короста, демодекоз, борельоз, кліщові алергії) та проводив забір біологічного матеріалу (слиз, виділення) у хворих з вищевказаними захворюваннями.

Також, позивачем на підтвердження обставин справи надано до суду відповідь ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Хмельницькій області» № 33/43-1599 від 23.11.2020, з якої судом встановлено, що позивач з 15.12.1998 по 31.12.2003 працював на посаді лікаря-дерматовенеролога та отримував надбавку до заробітної плати у розмірі 15% у зв`язку зі шкідливими і важкими умовами праці.

Крім того, відповідно до Положення про кабінет дерматовенеролога поліклініки лікарні (з поліклінікою) ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» кабінет дерматовенеролога функціонує в структурі поліклініки лікарні (з поліклінікою) ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області».

Розділом III даного Положення передбачено, що в завдання лікаря входить прийом хворих з захворюванням шкіри, урогенітальних органів та пов`язаних з ними інфекціями.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року інфекційні хвороби це розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

За приписами ст. 7 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров`я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров`я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають, медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються медичною практикою.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 року № 133 «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» сифіліс, гонорея, трихофітія, мікроспорія, фавус відноситься до небезпечних інфекційних хвороб, короста та демодекс до групи: акарози, паразитарних хвороб.

Спільним листом від 29.12.2005 № 625/0/15-05/039-6, № 10.01.2009/2606, № 16918/02-20 Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України та Пенсійного фонду України надано роз`яснення, що інфекційними закладами є, в тому числі, кабінети інфекційних захворювань, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Згідно листа Міністерства охорони здоров`я України від 15.02.2006 за № 10.03.68/286 робота медичних працівників у шкірно-венерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах, які працюють з хворими на визначену наказом Міністерства охорони здоров`я України № 133 патологію повинна зараховуватись до стажу їх роботи у подвійному розмірі.

Таким чином, виходячи з вищевказаних норм чинного законодавства можна зробити висновок, що дермаговенерологічний кабінет є інфекційним закладом охорони здоров`я.

Отже, позивачем надано достатню кількість документів (довідки, трудову книжку, тощо), якими підтверджується факт роботи ОСОБА_1 на посаді лікаря-дерматовенеролога, що за посадовою діяльністю дає право на зарахування стажу роботи у подвійному розмірі.

Тому під час обчислення стажу роботи для призначення пенсії час роботи в позивача в період з 25.06.1986 по 21.08.1989 на посаді лікаря дермато-венеролога в Хмельницькому шкірно-венерологічному диспансері, з 01.09.1989 по 31.08.1991 на посаді лікаря-клінординатора в Харківському науково-дослідному інституті дерматології та венерології, з 02.09.1991 по 14.12.1998 на посаді лікаря-дерматовенеролога диспансерного відділення Хмельницького обласного шкірно-венерологічного диспансеру та з 15.12.1998 по 31.05.2020 на посаді лікаря-дерматовенеролога поліклініки лікарні на 90 ліжок (з поліклінікою) відділу охорони здоров`я УМВС Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області», в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховується в подвійному розмірі.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо того, що позивачем при зверненні за призначенням пенсії довідки № 684, № 961 та № 33/43-1031, у яких зазначено, що робота ОСОБА_1 віднесена до роботи з особами які є носіями захворювань, вказаних у наказі Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 №133 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надавались, оскільки відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.

Представником відповідача не надано до суду доказів того, що пенсійний орган письмово повідомляв позивача про необхідність надання довідок, які б підтверджували право ОСОБА_1 на пільгове обчислення періодів роботи лікарем - дерматовенерологом та уточнюючої довідки на підтвердження факту роботи з особами, які є носіями захворювань, вказаних у наказі № 133.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, викладене у листі від 23.10.2020 №5318-4548/С-03/8-22000/20 є протиправним.

Щодо покликань відповідача на те, що пільговий стаж позивача за період після 01 січня 2004 року не підлягає врахуванню в подвійному розмірі з підстав набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", згідно ст. 24 якого страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом , суд зазначає наступне.

За змістом п. 2 розділу XV прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з п. 3 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Прикінцевими положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Вимогами п. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

Крім того, редакція статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не скасовує ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та не зупиняє її дію.

Водночас, нормами ст. 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного суду від 04.12.2019 у справі № 689/872/17.

Таким чином, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії, зарахувавши до його страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи з 25.06.1986 по 21.08.1989 на посаді лікаря дермато-венеролога в Хмельницькому шкірно-венерологічному диспансері, з 01.09.1989 по 31.08.1991 на посаді лікаря-клінординатора в Харківському науково-дослідному інституті дерматології та венерології, з 02.09.1991 по 14.12.1998 на посаді лікаря-дерматовенеролога диспансерного відділення Хмельницького обласного шкірно-венерологічного диспансеру та з 15.12.1998 по 31.05.2020 на посаді лікаря-дерматовенеролога поліклініки лікарні на 90 ліжок (з поліклінікою) відділу охорони здоров`я УМВС Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області».

Одночасно суд зазначає, що поновлення порушеного права позивача має відбутись з моменту призначення йому пенсії, тому перерахунок відповідач зобов`язаний здійснити саме з дати призначення пенсії, 10.05.2020.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, викладене у листі від 23.10.2020 № 5318-4548/С-03/8-22000/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 25.06.1986 по 21.08.1989 на посаді лікаря дермато-венеролога в Хмельницькому шкірно-венерологічному диспансері, з 01.09.1989 по 31.08.1991 на посаді лікаря-клінординатора в Харківському науково-дослідному інституті дерматології та венерології, з 02.09.1991 по 14.12.1998 на посаді лікаря-дерматовенеролога диспансерного відділення Хмельницького обласного шкірно-венерологічного диспансеру та з 15.12.1998 по 31.05.2020 на посаді лікаря-дерматовенеролога поліклініки лікарні на 90 ліжок (з поліклінікою) відділу охорони здоров`я УМВС Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області», в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та провести перерахунок пенсії із врахуванням виплачених сум, починаючи з 10.05.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 травня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький