Ухвала суду № 96971075, 18.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

УХВАЛА

18 травня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/2179/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни виконавчого округу м. Києва третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Аланд" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни виконавчого округу м. Києва третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Аланд" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження .

Також, разом з позовом ОСОБА_1 подано заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 01.03.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП№64368164.

Заява обґрунтована незгодою позивача з самим фактом відкриття виконавчого провадження відносно нього та тим, що накладення стягнення на його заробітну плату порушує право на заробітну плату та законодавчо закріплену заборону на будь-яке заниження розміру заробітної плати.

Згідно ч.1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 150 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

У заяві позивач просить зупинити дію постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 01.03.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП№64368164, якою визначено здійснювати відрахування з доходів боржника у розмірі 20%, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника до виплати боргу на загальну суму 9931,64 грн.

На думку позивача чинність зазначеної постанови порушує його право на заробітну плату та законодавчо закріплену заборону на будь-яке заниження розміру заробітної плати.

Оцінивши наведені доводи позивача, суд зазначає, що саме по собі накладення стягнення на заробітну плату особи є одним з заходів забезпечення примусового виконання виконавчих документів, передбачених ст.ст. 68-70 Закону України «Про виконавче провадження». Тому, в разі існування правових підстав для накладення стягнення, такий захід є законним інструментом виконавчого провадження, який у тому числі є згаданим позивачем в заяві про забезпечення позову випадком дозволеного відрахування сум із заробітної плати.

В свою чергу, існування правових підстав для відкриття виконавчого провадження може бути перевірено виключно під час розгляду справи по суті.

Також, на думку суду, не вжиття заходів забезпечення позову не вплине на ефективність захисту прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до абзацу другого пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у справі, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.

Натомість, позивачем не доведено існування реальної можливості завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ймовірне стягнення коштів з позивача в рамках виконавчого провадження не є невідворотнім, а ефективне поновлення прав позивача можливе шляхом задоволення позову в цілому.

В додаток до викладеного суд звертає увагу позивача, що строк розгляду даної категорії справ - 10 днів, що саме по собі без вжиття заходів забезпечення позову забезпечує сталість правовідносин між сторонами по справі до дати прийняття судом рішення по суті.

Враховуючи наведене, суд не вбачає достатніх підстав для забезпечення позову, викладених у ст. 150 КАС України, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити, що не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду із належним чином обґрунтованим клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову в разі виникнення підстав для вжиття таких заходів.

Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В. Ковбій