Рішення № 96970730, 17.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 р. № 520/14907/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строків їх виплати в період з 22.01.2020 по 23.07.2020 протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняти рішення щодо нарахування та виплати однією сумою на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строків їх виплати в період з 22.01.2020 по 23.07.2020 та подати до суду в місячний строк звіт про виконання судового рішення;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті позивачу компенсації втрати частини доходу на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі №2040/5872/18 є протиправною.

13 листопада 2020 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 року ухвалу від 13 листопада 2020 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, рішення суду виготовлено в перший робочий день судді Спірідонова М.О.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі надіслана учасникам справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строків їх виплати в період з 13.10.2008 по 21.01.2020 протиправною та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняти рішення щодо нарахування та виплати однією сумою на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строків їх виплати в період з 13.10.2008 по 21.01.2020 залишено без розгляду.

Відповідач надав через канцелярію суду відзив на позов, в якому вказав, що з листопада 2018 ОСОБА_1 виплачується пенсія у перерахованому розмірі відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі №2040/5872/18, ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року. Заборгованість по перерахунку пенсії за період з 28.09.2018 по 31.10.2018 у розмірі 1039,63 грн виплачена у жовтні 2019 року. Заборгованість по перерахунку пенсії з 13.10.2008 по 27.09.2018 у розмірі 112954.04 грн виплачена у липні 2020 року. Нарахована заборгованість згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року до визнання протиправними та нечинними п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", до 22.07.2020 включена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Таким чином, порушення встановленого строку виплати перерахованої пенсії не відбулося, підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших, пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. Згідно Порядку №649 боржник здійснював облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснювалося за окремою бюджетною програмою. Тобто, джерело виплати позивачу як пенсії, так і компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати є кошти Державного бюджету України. Відтак у спірних правовідносинах відповідач діяв відповідно до чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі №2040/5872/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, викладене у протоколі від 09.07.2018 № 17388/146, про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в донарахуванні пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, надбавки працівникам управління Харківської міської ради у розмірі 50% посадового окладу згідно рішення II сесії XXII скликання від 19.10.1994 р, на загальну суму 25203 грн. 28 коп.

Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) здійснити донарахування (перерахунок) пенсії державного службовця з серпня 2008 року, включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, надбавки працівникам управління Харківської міської ради у розмірі 50% посадового окладу згідно рішення II сесії XXII скликання від 19.10.1994 р, на загальну суму 25203 грн. 28 коп. на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії за останні 24 календарні місяці роботи № 01-05 за період з 01.10.2006 р. по 31.09.2008р., яку видано управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її виходу на пенсію у розмірі 90 відсотків та виплатити її у повному обсязі.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, код за ЄДРПОУ 22682655) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі №2040/5872/18 виправлено описку допущену у третьому абзаці резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року у справі № 2040/5872/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, виклавши його у наступній редакції: "Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) здійснити донарахування (перерахунок) пенсії державного службовця з 13 жовтня 2008 року, включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, надбавки працівникам управління Харківської міської ради у розмірі 50% посадового окладу згідно рішення II сесії XXII скликання від 19.10.1994 р, на загальну суму 25203 грн. 28 коп. на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії за останні 24 календарні місяці роботи № 01-05 за період з 01.10.2006 р. по 31.09.2008р., яку видано управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її виходу на пенсію у розмірі 90 відсотків та виплатити її у повному обсязі".

Вказане судове рішення набрало законної сили 28 вересня 2018 року.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначив позивач, відповідачем лише 23.07.2020 шляхом безготівкового зарахування на рахунок пенсії суми 112954 грн.04 коп. виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі №2040/5872/18.

11 вересня 2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою про нарахування їй компенсації згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ.

Листом від 07 жовтня 2020 року №7957-11935/М-02/8-2000/20 відповідач роз`яснив позивачу, що для вирішення питання виплати компенсації втрати доходів, оформленого протокольним рішенням необхідно надати відповідну заяву, оформлену згідно Додатку 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку ) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 №1566/11846.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нарахування і виплати позивачу компенсації втрати доходів протиправною, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Водночас, зі змісту статті 1 Закону № 2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Згадані вище статті 2, 3 Закону № 2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 цього Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.

За такої умови слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Так, використане у статті 3 Закону України №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону України №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі № 816/379/16 та від 30.09.2020 у справі № 280/676/19.

Оскільки судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не перераховано та не виплачено позивачу пенсію за період з 22.01.2020 по 22.07.2020 та порушено строки її виплати, пенсійний орган зобов`язаний здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", а відтак позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строків їх виплати в період з 22.01.2020 по 23.07.2020, суд зазначає, що дана вимога задоволенню не підлягає через наступне.

Як зазначив сам позивач, що також не заперечувалось відповідачем, фактичне зарахування суми пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі №2040/5872/18 відбулось 23.07.2020, що підтверджується копією виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строків їх виплати в період з 22.01.2020 по 22.07.2020.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строків їх виплати однією сумою, суд зазначає, що оскільки з системного аналізу положень ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України в кореспонденції з приписами ст. 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функції суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта.

Кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб`єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (у даному конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стосовно вимоги про встановлення судового контролю, суд зазначає, що відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.

В своєму ж позові про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів аргументованих доводів, та не надав доказів того, що прийняте рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконуватись. Тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строків їх виплати в період з 22.01.2020 по 22.07.2020 протиправною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строків їх виплати в період з 22.01.2020 по 22.07.2020.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840.80 (вісімсот сорок гривень 80 коп.) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.