
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2021 року Справа № 480/2393/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2393/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 05.03.2021 № 18-2293/16-21-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. Наказом від 05.03.2021 № 18-2293/16-21-СГ відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих до них нормативно-правових актів відповідно до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, частково відноситься до земель сільськогосподарського призначення сіножаті. Позивач вважає наказ про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, та просить суд зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Так, вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою наведений у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, при цьому в наказі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05.03.2021 № 18-2293/16-21-СГ не наведено жодної з них. Таким чином, на думку позивача, підстави для відмови в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні. Позивач зауважує, що відповідач повторно відмовив йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, а тому єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумський області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що діяв у межах чинного законодавства та вказав, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, розглянувши заяву позивача, наказом від 05.03.2021 № 18-2293/16-21-СГ відмовило у наданні дозволу з підстав невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих до них нормативно-правових актів відповідно до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, частково відноситься до земель сільськогосподарського призначення сіножаті, що не відповідає призначенню та принципам землеустрою визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій" в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України «Про охорону земель». Відповідно до ст. 37 Закону України "Про охорону земель" на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей, пасовищ.
Щодо вимоги зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою відповідач зазначив, що у разі задоволення такої вимоги позивача, це буде фактичним втручанням в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Сумській області. Враховуючи зазначене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15.10.2020 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 30.09.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, копія паспорту (а.с. 7-10).
Наказом від 12.11.2020 № 18-34681/16-20-СГ відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки бажана до відведення земельна ділянка входить до масиву, який включений до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги (а.с. 6).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі № 480/8451/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 12.11.2020 № 18-34681/16-20-СГ. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 30.09.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки наданої судом. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено (а.с. 24-26).
На виконання вказаного рішення суду відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 від 30.09.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області та наказом від 05.03.2021 № 18-2293/16-21-СГ Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відмовило позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих до них нормативно-правових актів відповідно до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, частково відносяться до земель сільськогосподарського призначення - сіножаті, що не відповідає призначенню та принципам землеустрою визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій" в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України «Про охорону земель». Відповідно до ст. 37 Закону України "Про охорону земель" на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей, пасовищ (а.с. 5).
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).
З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.
Так, наказом від 05.03.2021 № 18-2293/16-21-СГ позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з тим, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, частково відносяться до земель сільськогосподарського призначення - сіножаті, що не відповідає призначенню та принципам землеустрою визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій" в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України «Про охорону земель». Відповідно до ст. 37 Закону України "Про охорону земель" на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей, пасовищ.
Однак, суд зазначає, що вказані доводи ГУ Держгеокадастру є безпідставними, враховуючи наступне.
Так, згідно з інформаційною довідкою Відділу у Роменському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 04.03.2021 (а.с. 21) земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, шифр рядка 94 (землі запасу), номер графи 11 (сіножаті).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 № 962-IV власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
Згідно з ч.3 вказаної статті на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель.
Таким чином, норма ч. 3 ст. 37 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 № 962-IV визначає, що на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей. Однак, пряма заборона щодо такої діяльності, як зазначило ГУ Держгеокадастру в оскаржуваному наказі, відсутня.
Крім того, передача у власність земельної ділянки не позбавляє відповідні державні органи вживати заходи щодо контролю використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Той факт, що бажана земельна ділянка відноситься до пасовищ, не є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.
Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, надаючи відповідь на звернення ОСОБА_1 , не дотримався вимог Земельного кодексу України, суд дійшов висновку, що наказ від 05.03.2021 № 18-2293/16-21-СГ не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України та є протиправним.
Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05.03.2021 № 18-2293/16-21-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що позивачем дотримано усі передбачені законодавством умови для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Проте, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області двічі протиправно відмовило позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
У даному випадку у відповідача є обов`язок надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою чи відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.
У вирішенні питання при зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на зауваження відповідача про фактичне втручання в його дискреційні повноваження, суд зазначає, що, як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 р. на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Натомість, у даному випадку відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або ні.
Якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанта поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.
Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Тому, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що, у свою чергу, буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 908,00 грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 05.03.2021 № 18-2293/16-21-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.
Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, ідентифікаційний код 39765885) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко
Судове рішення № 96970474, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 18.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 480/2393/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: