Ухвала суду № 96969992, 14.05.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 травня 2021 року м. Рівне №817/1506/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., по адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними,В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується — позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується — відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу встановленого при звільненні розміру пенсії з 90% до 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”; зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу встановленого при звільненні розміру пенсії з 90% до 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”; зобов`язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення.

Рішення набрало законної сили 31 серпня 2018 року.

09 квітня 2021 року представник позивача — адвокат Ремовський С.В. подав до Рівненського окружного адміністративного суду заяву про визнання дій протиправними в порядку статті 383 КАС України, у якій позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу розміру пенсії з 90% до 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 27.08.2020 №17/162, а також — визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення максимального розміру пенсії позивача у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установленими для осіб, які втратили працездатність, при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 27.08.2020 №17/162.

У вказаній заяві зазначено, що позивачу стало відомо, що його пенсія після перерахунку відповідно до оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 27.08.2020 №17/162 обчислена виходячи з розрахунку 70% грошового забезпечення, а не 90%, як встановлено у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №817/1506/18, а також із застосуванням положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яке передбачає обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, тобто всупереч ухвалі Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 про роз`яснення виконання рішення у справі №817/1506/18, у якій суд вказав, що вказана норма є неконституційною, а тому при перерахунку та виплаті пенсії заявнику застосуванню не підлягає.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, такими, що порушують права позивача, які підтверджені рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №817/1506/18, а саме: порушують право позивача на розмір пенсії, виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення; для розрахунку пенсії позивача застосована норма, визнана неконституційною, що встановлює обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, викладена у першому реченні частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Ухвалою суду від “27” квітня 2021 року заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

До заяви додані копії рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №817/1506/18, ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі №817/1506/18 про роз`яснення судового рішення, виконавчого листа по адміністративній справі №817/1506/18, виданого 06.11.2018, заяви ОСОБА_1 від 13.11.2018 про примусове виконання рішення; постанови про відкриття виконавчого провадження №57691118 від 15.11.2018, постанови про передачу виконавчого провадження від 10.01.2020, постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.10.2020, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі №460/261/20, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі №460/7279/20, заяви ОСОБА_1 від 19.03.2021, адресованої Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області, листа-відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 02.04.2021 №2079-1973/К-03/8-1/00/21, а також інформація з особистого облікового запису позивача на сайті portal.pfu.gov.ua.

Перевіривши доводи заяви та дослідивши надані разом з нею матеріали, суд зазначає наступне.

10 грудня 2018 року Рівненський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про роз`яснення судового рішення у справі №817/1506/18, у якій ухвалив роз`яснити, що при проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ застосуванню не підлягає у зв`язку з втратою ним чинності на підставі рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 у справі №1-38/2016.

Ухвала про роз`яснення судового рішення набрала законної сили негайно після її підписання та не оскаржувалась.

Виконавчий лист, виданий 06.11.2018 у справі №817/1506/18, був пред`явлений до виконання 13.11.2018.

15 листопада 2018 року на підставі виконавчого листа №817/1506/18 від 06.11.2018 було відкрито виконавче провадження №57691118.

У зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, 10.01.2020 року виконавчий документ було передано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Після здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №817/1506/18, 15 жовтня 2020 року виконавче провадження було закінчене на підставі п.9 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”.

29 липня 2020 року Рівненський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №460/261/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області, яким вирішив визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Рівненській області щодо відмови у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії; зобов`язати Управління Служби безпеки України в Рівненській області підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», і з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.

На виконання вказаного рішення суду Управлінням СБ України у Рівненській області була складена довідка про розмір грошового забезпечення №17/162 від 27.08.2020.

14 грудня 2020 року Рівненський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №460/7279/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, яким вирішив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 27.08.2020 №17/162; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до ст.43 і ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704, із обов`язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою з 01.04.2019 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області про розмір грошового забезпечення від 27.08.2020 №17/162 (з урахуванням раніше виплачених сум).

Рішення набрало законної сили 01.03.2021.

У зв`язку з набранням законної сили рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі №460/7279/20, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із письмовою заявою від 19.03.2021, у якій він просив повідомити про розмір пенсії після її перерахунку відповідно до рішення суду, а також про розмір донарахованої пенсії з 01.04.2019 по 19.03.2021.

У письмовій відповіді від 02.04.2021 №2079-1973/К-03/8-1700/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило, що оскільки в зобов`язальній частині рішення суду (у справі №460/7279/20) не зазначено відсоткове значення розміру пенсії, що мав би застосовуватися при перерахунку, то при перерахунку застосовано норми Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 №1166-VII, де визначено, що максимальний розмір пенсії за вислугу з 01.05.2014 не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Також у вказаному листі відповідач зазначив, що оскільки станом на 01.04.2021 судові рішення щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок пенсії заявника з врахуванням довідки про грошове забезпечення, виданої Управлінням Служби безпеки України в Рівненській області 27.08.2020 №17/162, із застосуванням вищого відсоткового розміру не надходили, підстави для вчинення будь-яких дій у Головного управління відсутні.

Згідно з інформацією з особистого облікового запису (“особистому кабінеті”) заявника на офіційному сайті “Портал електронних послуг” Пенсійного фонду України portal.pfu.gov.ua., основний розмір пенсії обчислений виходячи з розрахунку 70% грошового забезпечення; підсумок пенсії, обчисленої в розмірі 27 029,73 грн., обмежений максимальним розміром пенсії — 17 690 грн. (десятьма прожитковими мінімуми, установленими для осіб, які втратили працездатність)

Таким чином, судом встановлено, що пенсія позивача після її перерахунку відповідно до оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 27.08.2020 №17/162, обчислена виходячи з розрахунку 70% грошового забезпечення, а не 90%, як встановлено у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №817/1506/18, а також із застосуванням положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яке передбачає обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, тобто всупереч ухвалі Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 про роз`яснення виконання рішення у справі №817/1506/18, у якій суд вказав, що вказана норма є неконституційною, а тому при перерахунку та виплаті пенсії заявнику застосуванню не підлягає.

Ухвалюючи рішення від 20 червня 2018 року у справі №817/1506/18, суд виходив із того, що внесені законами №3668-VI та №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій, про що зазначив в мотивувальній частині рішення суду.

Суд вказав, що оскільки перерахунок пенсії позивача пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії та здійснюється відповідно до ст.63 Закону №2262, при визначенні розміру не може поширюватись законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища пенсіонера.

При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислюється при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Вищевказана правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні по зразковій справі №240/5401/18 від 04.02.2018, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.

В свою чергу, постановляючи ухвалу від 10.12.2018 про роз`яснення судового рішення у справі №817/1506/18, суд виходив з наступного:

"В абзаці 9 пункту 2.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Конституційний Суд України зазначив, що оспорюваними положеннями Закону №2262 тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, обмежено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) сумою, що не може перевищувати 10740 гривень (друге речення частини сьомої статті 43).

Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України.

Виходячи з наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262 суперечить статті 17 Конституції України.

У пункті 2.3. мотивувальної частини вказаного Рішення Конституційний Суд України зазначив, що керуючись частиною третьою статті 61 Закону України «Про Конституційний Суд України», Конституційний Суд України вважає, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими «максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Згідно з першим пунктом резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 у справі №1-38/2016, Конституційний Суд України вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Вказані положення першого і другого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ втратили свою чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.

Відповідно до підпункту 1 пункту 10 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 року, який набрав чинність 01.01.2017 року, у частину сьому статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» внесено зміни, замінивши слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Суд зауважує, що слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» містилися у другому реченні частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ. При цьому, Законом №1774-VIII будь-яких змін до першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262 внесено не було.

Оскільки перше і друге речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ в редакції чинній станом на момент ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року містили в собі окремі самостійні правові норми, підстави вважати, що внесення Законом №1774-VIII змін у друге речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ поновило дію першого речення цієї частини - відсутні.

За таких обставин, з набранням чинності Закону №1774-VIII 01.01.2017 року, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ діє в наступній редакції: "Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Разом з тим, дія вказаного обмеження закінчується 31 грудня 2017 року, в той час, як рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 року у справі 817/1506/18 передбачає проведення перерахунку та виплату пенсії позивачу з 1 січня 2018 року".

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №817/1506/18 з урахуванням ухвали суду від 10.12.2018 про його роз`яснення спрямоване на захист прав та законних інтересів позивача в частині розміру відсотку від грошового забезпечення, який застосовується для обчислення розміру пенсії, а також убезпечує від незаконного застосування відповідачем обмеження максимального розміру пенсії позивача.

При цьому, умови перерахунку пенсії позивача, який підлягає здійсненню Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на підставі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №460/7279/20 не змінюють умов перерахунку пенсії, визначених у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №817/1506/18 (з урахуванням ухвали суду від 10.12.2018 про роз`яснення вказаного рішення суду), а лише містять доповнення в частині щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, які мають бути враховані для обчислення пенсії.

Таким чином, на підставі рішення суду від 14.12.2020 у справі №460/7279/20 відповідач мав би здійснити наступний перерахунок пенсії з 01.04.2019 року, лише врахувавши щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії, які передбачені законом та які відповідач відмовлявся врахувати добровільно (у позасудовому порядку).

Натомість, відповідач при здійснені перерахунку пенсії заявника з 01.04.2019 неправомірно відступив від рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №817/1506/18, а також від ухвали суду від 10.12.2018 про роз`яснення вказаного рішення суду: зменшив розмір пенсії позивача з 90% до 70% грошового забезпечення та обмежив її максимальний розмір десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Резолютивна частина рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №817/1506/18 не містить визначеного періоду, протягом якого відповідачу на виконання рішення суду слід здійснювати виплату призначеної позивачу пенсії з розрахунку 90% грошового забезпечення, натомість, на відповідача був покладений обов`язок здійснювати виплату пенсії позивачу з такого розрахунку з 1 січня 2018 року протягом невизначеного часу.

Подальша зміна розміру відсотку від грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії позивача може бути здійснена виключно в порядку, передбаченому законом.

Однак, правові підстави зменшення розміру пенсії позивача з 90% до 70% від грошового забезпечення, а також застосування обмеження розміру пенсії її максимальним розміром при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019 — відсутні, а тому такі дії відповідача є протиправними, такими, що порушують права позивача, підтверджені рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №817/1506/18.

Також є необґрунтованим твердження відповідача про те, що для обчислення пенсії з розрахунку 90% від грошового забезпечення при наступному перерахунку пенсії йому потрібна окрема вказівка в резолютивній частині рішення суду в іншій судовій справі, адже спір про неправомірність дій щодо зменшення розміру пенсії заявника з 90% до 70% від грошового забезпечення вже вирішений у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №817/1506/18, яке набрало законної сили. Повторне звернення до суду із позовними вимогами до того самого відповідача про той самий предмет і з тих самих підстав є недопустимим та є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі в силу приписів п.2 ч.1 ст.170 КАС України.

Крім того, такі дії відповідача порушують законні очікування позивача щодо того, що після вирішення його спору у сфері публічно-правових відносин, йому не доведеться знову звертатись до суду за захистом прав та законних інтересів, які вже захищені раніше ухваленим рішенням суду, яке набрало законної сили.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень — складовою права на справедливий судовий захист.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, вказана норма передбачає визнання судом протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем у двох випадках: 1) якщо протиправні рішення дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень-відповідача вчиняються/допускаються на виконання рішення суду; 2) якщо протиправні рішення дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень-відповідача порушують права позивача, підтверджені рішенням суду.

Судом встановлено, що після здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №817/1506/18, виконавче провадження №57691118 було закінчене 15 жовтня 2020 року на підставі п.9 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”.

Разом з тим, при наступному перерахунку пенсії позивача, який відповідно до закону та рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №460/7279/20 підлягає здійсненню з 01.04.2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області про розмір грошового забезпечення від 27.08.2020 №17/162, відповідач порушив права позивача, підтверджені рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №817/1506/18, а саме: порушив право позивача на розмір пенсії, виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення; незаконно встановив обмеження максимального розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімуми, установленими для осіб, які втратили працездатність.

За таких обставин, права позивача, підтверджені рішенням суду від 20.06.2018, підлягають захисту на підставі частини першої статті 383 КАС України.

Незаконними діями відповідача були порушені статті 19, 129-1 Конституції України, пункт 5 частини третьої статті 2, частину другу статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, частину другу статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Відповідно до другого речення частини шостої статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Частина перша статті 249 КАС України передбачає, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Частиною п`ятою статті 249 КАС України встановлено, що з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Керуючись статтями 243, 248, 249, 256, 383 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними на виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій — задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 27.08.2020 №17/162.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо встановлення обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установленими для осіб, які втратили працездатність, при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 27.08.2020 №17/162.

Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення неправомірного зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 27.08.2020 №17/162, та обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установленими для осіб, які втратили працездатність, при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 27.08.2020 №17/162 шляхом прийняття відповідного рішення та здійснення фактичного перерахунку та виплати різниці пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 та в подальшому при наступних перерахунках, виходячи із 90% грошового забезпечення та без обмеження її максимального розміру.

У місячний строк з моменту отримання даної ухвали Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області надати відповідь суду про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Надіслати ухвалу на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення Рівненського окружного адміністративного суду від у справі №817/1506/18.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Суддя Д.Є. Махаринець