Рішення № 9696980, 22.04.2010, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 2-27/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2010 року Ізмаїльській міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Бурнусуса О.О.

при секретарі Осадчій В.В.,

за участю сторін: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами і просить визнати за ним, як спадкоємцем за заповітом право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належав померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, мотивуючи тим, що нотаріальною конторою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у звязку із тим, що неможливо встановити місце відкриття та факт прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечує проти їх задоволення.

Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних долях, що підтверджено рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради депутатів трудящих від 02.11.1966 року за № 650 та свідоцтвом про право особистої власності від 14.11.1966 року за № 81.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13.03.2008 року, виданого відділом РАЦС по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спадщину після його смерті фактично прийняла його дружина ОСОБА_5, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем.

Не оформивши своїх спадкових прав, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 08.01.2009 року, виданого відділом РАЦС по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області.

ОСОБА_6 являється донькою померлої ОСОБА_5, що підтверджено довідкою КП «Ізмаїльський архів» від 27.12.2007 року за № 28-Р та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 22.03.1954 року, виданого Ізмаїльським міським бюро ЗАГС, Одеської області, відповідно до якого ОСОБА_7 після укладення шлюбу змінила прізвище на «ОСОБА_7». На момент смерті спадкодавця ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 проживала разом з нею, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Не оформивши своїх спадкових прав, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджено свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 05.01.1993 року, виданого відділом ЗАГС Ізмаїльського міськвиконкому.

За загальним правило дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_6 відповідно до ст. 525 ЦК УРСР 1963 року відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Витягом із спадкового реєстру (заповіти/спадкові справи) № 14153509 від 15.04.2008 року, згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_6 відсутня.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_6 являються:

- син ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 12.03.2008 року, виданого відділом РАЦС по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління Одеської області;

- син ОСОБА_10, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 26.05.1946 року;

- син ОСОБА_11;

- син ОСОБА_12.

Відповідно ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємець, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, вважається таким, що прийняв спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_10 на момент відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_6, що підтверджено будинковою книгою на житловий будинок АДРЕСА_1, тобто вважається таким, який фактично прийняв спадщину.

Інші спадкоємці за законом першої черги із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались, тому вважаться такими, які не прийняли спадщини.

Не оформивши своїх спадкових прав, ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 14.02.2008 року, виданого відділом РАЦС по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління Одеської області.

Після смерті ОСОБА_10 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Витягом із спадкового реєстру (заповіти/спадкові справи) № 14154037 від 15.04.2008 року, згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_10 відсутня.

Спадкоємицею за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_10 являється дружина ОСОБА_13, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_8 від 17.08.2005 року, виданого відділом РАЦС по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління Одеської області.

Інших спадкоємців, які заявили своє право на спадщину, немає.

Відповідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_13 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_10, що підтверджено будинковою книгою на житловий будинок АДРЕСА_1, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Не оформивши спадщину, ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 від 08.10.2007 року, виданого відділом РАЦС по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області.

Після смерті ОСОБА_13 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_14 07.02.2007 року, ОСОБА_13 заповідала усе належне їй на день смерті майно ОСОБА_1.

Осіб, які мають право на обовязкову долю, незалежно від змісту заповіту відповідно до ст. 1241 ЦК України, немає.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на момент відкриття спадщини не проживав постійно з спадкодавцем, повинен подати у нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 13.11.2007 року, тобто вважається таким, який фактично прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори від 20.05.2008 року за № 1061 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у звязку із тим, що неможливо встановити місце відкриття та факт прийняття спадщини.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,213-215,256,259 ЦПК України, ст.ст. 525,529,549 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст. 1220,1222,1233,1234,1269 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Припинити право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_4.

Припинити право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за померлою ОСОБА_5.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Одеської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя