Рішення № 96969779, 17.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1737/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_2 в обміні посвідки на постійне проживання від 08.10.2020р.; зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області провести обмін посвідки на постійне проживання, зазначивши правильно його прізвище ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 16.03.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення адміністративного позову позивач у позовній заяві вказав, що 23.02.2014 року ОСОБА_1 був виданий паспорт держави Ізраїль № НОМЕР_1 в якому було вказане прізвище ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), як зазначено в перекладі документа українською мовою з англійської мови, виконаного перекладачем Зайцевою Ш.С. 28 жовтня 2020 року Головним управлінням ДМС України в Одеській області позивачу було видано посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_2 від 08.10.2020р. строком дії до 06.10.2030 року на ім`я ОСОБА_2 . Позивач вказав, що звернувся до відповідача із заявою про обмін посвідки, так як прізвище його зазначено неправильно - правильне прізвище ОСОБА_4 , однак відповідач в обміні посвідки на постійне проживання відмовив, мотивуючи тим, що до заяви - анкети про обмін посвідки від 16.09.2020 року було надано копію національного паспортного документу громадянина Ізраїлю № НОМЕР_3 від 23.02.2014 року з зазначенням персональних даних як ОСОБА_2 . Проте у наданій позивачу посвідці на постійне проживання - ОСОБА_4 (ОСОБА_2) надруковано без дужок, а саме як ОСОБА_2 оскільки за технічними можливостями системи Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами (ЄІАС УМП) на базі якої друкуються документи не передбачено збереження дужок при зазначенні персональних даних особи. Позивач, посилаючись на те, що відмова відповідача в обміні посвідки на постійне проживання є порушенням конституційного права на ім`я, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

01.04.2021р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що Головне управління вважає необґрунтованими позовні вимоги позивача та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. Зокрема, відповідач вказав, що згідно пункту 90 Порядку у посвідці складові імені - "прізвище" та "власне ім`я", а також місце народження іноземця або особи без громадянства зазначаються українською мовою та латинськими літерами відповідно до написання в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства. У разі коли в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, відсутні написання прізвища, імені, громадянства англійською мовою, така особа подає переклад цього документа англійською мовою, завірений в установленому порядку. Якщо прізвище не є складовим імені, відповідне поле не заповнюється. В свою чергу, як зазначив відповідач, під час звернення із заявою-анкетою щодо обміну посвідки на постійне проживання в Україні, установчі дані позивача, вказано, як « ОСОБА_2 » та правильність внесених до заяви-анкети відомостей позивач підтвердив власним підписом. Враховуючи вищевикладене відповідач вказав, що ГУ ДМС України в Одеській області вірно зазначено установчі дані позивача, оскільки за технічними можливостями системи Єдиної інфомаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами не передбачено збереження дужок при зазначенні установчих даних, а лист відповідача від 28.10.2020р. не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні визначення Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

23.02.2014 року позивачу видано паспорт держави Ізраїль № НОМЕР_1 , згідно якого прізвище власника паспорту ОСОБА_2, строк дії якого до 22.02.2024р.(а.с.7-8).

08 жовтня 2020 року Головним управлінням ДМС України в Одеській області позивачу було видано посвідку на постійне проживання з Україні № НОМЕР_2 та зазначено прізвище позивача -« ОСОБА_2 ».

28.10.2020р. ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою щодо вірного зазначення в посвідці на постійне проживання з Україні прізвища - ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ).

Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 18.11.2020 за № Б-2290/6/5101-20/5100.5.3/12508-20 надано відповідь, що у наданій позивачу посвідці на постійне проживання - ОСОБА_4 (ОСОБА_2) надруковано без дужок, а саме як ОСОБА_2 оскільки за технічними можливостями системи Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами (ЄІАС УМП) на базі якої друкуються документи не передбачено збереження дужок при зазначенні персональних даних особи.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 321

Пунктами 89, 90 Порядку №321 встановлено, що до посвідки вноситься така інформація: 1)ім`я особи;2) стать;3) громадянство;4) дата народження; 5) унікальний номер запису в Реєстрі;6) номер документа;7) дата видачі документа;8) дата закінчення строку дії документа; 9) підстава для отримання дозволу на імміграцію (код);10) найменування територіального органу/територіального підрозділу ДМС, що здійснив оформлення посвідки (код); 11) місце народження; 12) відцифрований образ обличчя особи;13) відцифрований підпис особи.

У посвідці складові імені - "прізвище" та "власне ім`я", а також місце народження іноземця або особи без громадянства зазначаються українською мовою та латинськими літерами відповідно до написання в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства. У разі коли в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, відсутні написання прізвища, імені, громадянства англійською мовою, така особа подає переклад цього документа англійською мовою, завірений в установленому порядку. Якщо прізвище не є складовим імені, відповідне поле не заповнюється.

Статтею 28 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім`я) або діяти без зазначення імені. Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону.

Відповідно до ч.1,2 ст.294 Цивільного кодексу України передбачено, фізична особа має право на ім`я. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції.

Відповідно до ч.4 ст.295 Цивільного кодексу України прізвище, власне ім`я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що кожна особа має право на ім`я та зміна його органами державної влади з підстав «технічних можливостей системи», є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_2 в обміні посвідки на постійне проживання від 08.10.2020р. та зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області провести обмін посвідки на постійне проживання, зазначивши правильно його прізвище ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 908,00грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_2 в обміні посвідки на постійне проживання від 08.10.2020р.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області провести обмін посвідки на постійне проживання, зазначивши правильно його прізвище - ОСОБА_2 .

Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, м.Одеса, вул. Преображенська,44) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн.(дев`ятсот вісім гривень)

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра