Рішення № 96969660, 17.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10466/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «МАРЕКС» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «МАРЕКС» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів UA500490/2020/500010/2 від 08.09.2020 року за митною декларацією UA500490/2020/501762;

- картку відмови в реєстрації митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500490/2020/00027.

Ухвалами суду від 19.10.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження; від 18.11.2020 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 10.03.2021 року. (а.с.130-133)

10.03.2021 року від представника позивача до суду надійшла заява, вхід. № 11833/21, в якій останній просить провести призначене судове засідання за відсутності представника позивача та здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження. (а.с.134)

Від відповідача жодних заяв щодо порядку розгляду справи або про відкладення судового розгляду до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом позовної заяви та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- 1 липня 2019 року між компанією EPІCENTRE GROUP MAKІNE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TICARET LIMITED SIRKETI та Приватним підприємством «МАРЕКС» був укладений Контракт № 2019/02-07 від 01.07.2019 року. На виконання Контракту за замовленням позивача, Продавцем було виставлено прайс-лист від 01.07.2020 року на побутові електронагрівальні прилади для підігрівання та приготування їжі (товар), а саме: Контактний гриль - країна виробництва Китай, торгова марка Rainberg, в кількості 3660,00 шт., вартістю 3,270 дол. США за одиницю, загальною вартістю 11 968,20 дол. США; Контактний гриль - країна виробництва Китай, торгова марка Rainberg, в кількості 2484,00 шт., вартістю 5,150 дол. США за одиницю, загальною вартістю 12 792,60 дол. США;

- у подальшому продавцем було направлено на адресу позивача супровідний лист від 08.07.2020 року до інвойсу № 178 від 08.07.2020 року за Контактом, відповідно до якого Продавець повідомляє, що за інвойсом № 178 від 08.07.2020 року поставляються побутові електронагрівальні прилади для підігрівання та приготування їжі (товар), а саме: Контактний гриль - потужність 2200 Вт, артикул RB-5401, країна виробництва Китай, торгова марка Rainberg, в кількості 3660,00 шт., вартістю 3,270 дол. США за одиницю, загальною вартістю 11 968,20 дол. США; Контактний гриль - потужністю 3200 Вт, артикул RB-5402 країна виробництва Китай, торгова марка Rainberg, в кількості 2484,00 шт., вартістю 5,150 дол. США за одиницю, загальною вартістю 12 792,60 дол. США. Разом з вищевказаним супровідним листом продавець надав позивачу інвойс № 178 від 08.07.2020 року на: контактний гриль - в кількості 3660,00 шт., вартістю 3,270 дол. США за одиницю, загальною вартістю 11 968,20 дол. США; контактний гриль в кількості 2484,00 шт., вартістю 5,150 дол. США за одиницю, загальною вартістю 12 792,60 дол. США;

- згідно з п.п. 3.1., 3.2. Контракту умови поставки - CFR чи CІR порти Одеси, Україна згідно ІНКОТЕРМС 2010. Поставка товару за дійсним Контрактом буде здійснена протягом двох тижнів з дня отримання Продавцем від Покупця письмової заявки та її письмового підтвердження;

- відповідно до умов прайс-листа від 01.07.2020 року та інвойсу від 08.07.2020 року № 178 товар поставлявся за базисом поставки CFR (вартість і фрахт) Одеса, Україна ІНКОТЕРМС 2010;

- приписами п.п. 4.1., 4.3. Контракту встановлено, що умови оплати – передоплата (повна або часткова) чи відстрочка оплати до 120 днів після відвантаження товару. Валюта контракту – долар США. Умовами інвойсу від 08.07.2020 року № 178 визначено, що товар оплачується протягом 120 днів після відвантаження товару. Пунктом 2.3. Контракту встановлено, що у вартість товару входить вартість пакування, маркування, тари та поставки товару в порт зазначений в інвойсі. Відповідно до п. 3.3. Контратаку продавець зобов`язаний поставити покупцю (позивачу) товар разом з оригіналами наступних документів: інвойс, пакувальний лист, коносамент;

- 20.04.2020 року між продавцем та покупцем укладено додаткову угоду № 1 до Контракту від 01.07.2019 року № 2019/02-07, відповідно до якої сторони доповнили розділ 7 Контракту пунктом 7.6. наступного змісту: Вага брутто включає транспортне пакування, та первинну упаковку. Дані про вагу пакування зазначаються у пакувальному листі чи інших товаросупровідних документах;

- на виконання умов Контракту продавцем на користь покупця було поставлено: Контактний гриль - потужність 2200 Вт, артикул RB-5401, країна виробництва Китай, торгова марка Rainberg, в кількості 3660,00 шт., вартістю 3,270 дол. США за одиницю, загальною вартістю 11 968,20 дол. США; Контактний гриль - потужністю 3200 Вт, артикул RB-5402 країна виробництва Китай, торгова марка Rainberg, в кількості 2484,00 шт., вартістю 5,150 дол. США за одиницю, загальною вартістю 12 792,60 дол. США (надалі - Товар); загальна вартість товару 24 760,8 дол. США;

- з метою митного оформлення імпортованого товару позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію, якій у подальшому присвоєно номер № UA500490/2020/501762 від 04.09.2020 року, в якій заявлено митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору на рівні 24 760,8 дол. США (графа 42) (Контактний гриль потужністю 3200 Вт, артикул RB-5402 - вартістю 5,150 дол. США за одиницю, Контактний гриль потужність 2200 Вт, артикул RB-5401 – вартістю 3,270 дол. США за одиницю). В графі 31 Митної декларації вказаний опис товару: Контактний гриль - потужність 2200 Вт, артикул RB-5401, 3660,00 шт.; Контактний гриль - потужністю 3200 Вт, артикул RB-5402 в кількості 2484,00 шт.; торгова марка Rainberg, виробник – немає даних, країна виробництва Китай (CN), місця - 1231 ст/1231, 1/EISU8060198/222/1. В графі 42 Митної декларації визначена загальна ціна імпортованого Позивачем Товару у розмірі 24 760,8 дол. США;

- разом з Митною декларацію, на виконання вимог статтей 335 та 53 Митного кодексу України, позивачем було подано наступні копії документів: інвойс № 178 від 08.07.2020 року; коносамент (bill of lading) № EGLV143075064251 від 23.07.2020 року; автотранспортна накладна (СMR) № 198 від 03.09.2020 року; декларація про походження товару № 178 від 08.07.2020 року; прайс-лист від 01.07.2020 року; пакувальний лист від 08.07.2020 року; контракт від 01.07.2019 року № 2019/02-07, укладений між EPІCENTRE GROUP MAKІNE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TICARET LIMITED SIRKETI та ПРИВАТИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «МАРЕКС»; додаток № 1 від 20.04.2020 року до контракту від 01.07.2019 року № 2019/02-07; Акт про проведення фізичного огляду від 04.09.2020 року; Довіреність від 06.01.2020 року № 02; Акт (Звіт) про зважування WGT172165 від 02.09.2020 року; митна декларація № UA500490/2020/501762 від 04.09.2020 року;

- позивачем було отримано запит від відповідача щодо митного оформлення зазначеного товару, в якому було зазначено про те, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товару. Листами від 08.09.2020 року вих. № 08/09 та від 08.09.2020 року вих. № 08/09-1 позивач зазначив, що не може надати запитуваної відповідачем інформації та документів у зв`язку із тим, що вказані документи не передбачені для надання покупцеві Контрактом;

- незважаючи на надання відповідачу для митного оформлення імпорту товару вказаного у цьому позові усіх документів, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, наступного детального обґрунтування позивачем митної вартості товару, за відсутності у поданих позивачем документах недостовірних числових даних, які б не підтверджували митну вартість товарів за ціною контракту (згідно з вимогами ч. 4 та ст. 58 МК України) відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №/2020/500010/2 від « 08» вересня 2020 року за митною декларацією UA500490/2020/501762 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2020/00027;

- згідно з графою 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500010/2 подані позивачем документи містять наступні «розбіжності»: відповідно до пп. в п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі – МК України) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.07.2019 № 2019/02-07 вартість пакування включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; у наданому інвойсі від 08.07.2020 року № 178 відсутні відомості, які можуть мати вплив на рівень митної вартості (відомості щодо торгівельних марок, артикулів, моделей товарів), які були встановлені за результатами проведення фізичного огляду товарів після видання даного інвойсу, тобто, імовірно, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари встановлена без врахування таких відомостей; відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 08.07.2020 року № 178 поставка товарів здійснюється на умовах CFR Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товарів. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; відповідно до п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів від 01.07.2019 року № 2019/02-07 валютою контракту є виключно долар США, проте у наданому інвойсі від 08.07.2020 року № 178 наведені відомості щодо рахунків продавця не тільки у доларах США, але й у євро та турецькій лірі;

- митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби. У митного органу стосовно товарів відсутня інформація щодо прийнятої митним органом вартості операцій з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами із урахуванням вимог та застережень статей 59, 60 та 61 МК України, у зв`язку із чим визначення митної вартості не може бути здійснено за методами визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. У митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів із урахуванням вимог та застережень статей 62 та 63 МК України, у зв`язку із чим визначення митної вартості не може бути здійснено за методами визначення митної вартості на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (обчислена вартість);

- відповідач зазначив, що враховуючи, що митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 – 63 МК України, митна вартість товарів повинна бути визначена відповідно до положень статті 64 МК України із використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом визначення митної вартості товарів та ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях;

- стосовно оцінюваного товару № 1 відповідач зазначив, що у митного органу наявна інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: за митною декларацією від 05.03.2020 року № UA508290/2020/000912 на рівні 5,44 дол. США за шт. Отже, визначення митної вартості товару № 1 здійснюється за резервним методом на рівні 5,44 дол. США за шт. Декларанту роз`яснюється, що згідно з частиною третьою статті 52 МК України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МК України. Твердження відповідача про наявність розбіжностей та відсутність відомостей суперечать наданим позивачем документам, та не є підставою для коригування митної вартості товару;

- щодо доводів митного органу про розбіжності, які містять подані позивачем документи, то слід зазначити, що такі доводи не є підставою для висновку про недостовірність інформації, що міститься у вказаних документах та не дає підстав для прийняття оскаржуваних рішення та картки. Твердження відповідача про відсутність у наданих до митного оформлення документах даних щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. Відповідно до п. 2.3. Контракту від 01.07.2019 року № 2019/02-07 у вартість товару входить вартість пакування, маркування, тари та поставки товару в порт зазначений в інвойсі. Вказаний Контракт був у наявності у митного органу, що підтверджується наданими під час оформлення документами та рішенням про коригування митної вартості і карткою відмови у митному оформленні товару. Окрім того, відповідач у рішенні про коригування митної вартості сам зазначає, що умовами контракту передбачено, що вартість пакування включена у вартість товару;

- з наданих позивачем під час митного оформлення документів вбачається, що разом з митною декларацією до митного органу позивачем надавався пакувальний лист від 08.07.2020 року, в якому перераховані упаковані предмети, зазначена їх кількість, тип (або модель), ціна, вага брутто і нетто. Поставка товару здійснюється на умовах CFR, що дає підстави дійти висновку, що ціна товару визначена з урахуванням вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Отже, посилання митного органу на відсутність інформації щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари є необґрунтованою;

- надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом;

- щодо твердження відповідача, що у наданому інвойсі від 08.07.2020 року № 178 відсутні відомості, які можуть мати вплив на рівень митної вартості (відомості щодо торгівельних марок, артикулів, моделей товарів), то такі висновки є протиправними та такими, що не давали відповідачу підстав для прийняття оскаржуваного рішення. Продавець надав позивачу інвойс № 178 від 08.07.2020 року на: контактний гриль – в кількості 3660,00 шт., вартістю 3,270 дол. США за одиницю, загальною вартістю 11 968,20 дол. США; контактний гриль в кількості 2484,00 шт., вартістю 5,150 дол. США за одиницю, загальною вартістю 12 792,60 дол. США. Вказаний інвойс було направлено з супровідним листом від 08.07.2020 року відповідно до якого повідомлялось, що інвойс № 178 від 08.07.2020 року виставлений на побутові електронагрівальні прилади для підігрівання та приготування їжі (товар), а саме: Контактний гриль - потужність 2200 Вт, артикул RB-5401, країна виробництва Китай, торгова марка Rainberg, в кількості 3660,00 шт., вартістю 3,270 дол. США за одиницю, загальною вартістю 11 968,20 дол. США; Контактний гриль - потужністю 3200 Вт, артикул RB-5402 країна виробництва Китай, торгова марка Rainberg, в кількості 2484,00 шт., вартістю 5,150 дол. США за одиницю, загальною вартістю 12 792,60 дол. США. На підтвердження вказаних характеристик товару позивач надав відповідачу також й акт про проведення фізичного огляду товарів від 04.09.2020 року відповідно до якого товар, що поставляється відповідає наступним характеристикам: Контактний гриль - потужність 2200 Вт, артикул RB-5401, країна виробництва Китай, торгова марка Rainberg, в кількості 3660,00 шт.; Контактний гриль - потужністю 3200 Вт, артикул RB-5402 країна виробництва Китай, торгова марка Rainberg, в кількості 2484,00 шт;

- у акті WGT172165 від 02.09.2020 року встановлено, що відвантажений товар відповідає торговельній марці Rainberg, країна виробництва Китай;

- в графі 31 Митної декларації UA500490/2020/501762 від 04.09.2020 року вказаний опис товару: Контактний гриль - потужність 2200 Вт, артикул RB-5401, 3660,00 шт.; Контактний гриль - потужністю 3200 Вт, артикул RB-5402 в кількості 2484,00 шт.; торгова марка Rainberg, виробник – немає даних, країна виробництва Китай (CN), місця - 1231 ст/1231, 1/EISU8060198/222/1. Також у коносаменті (bill of lading) № EGLV143075064251 від 23.07.2020 року вказано, що країна виробництва Китай (CN);

- наведене спростовує доводи відповідача щодо неможливості ідентифікації митної вартості товару за основним методом з конкретною поставкою та не є підставою для висновку, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом;

- щодо посилання відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення. Дані твердження спростовуються наданими під час оформлення доказами. Відповідно до інвойсу від 08.07.2020 року № 178 товар поставлявся на умовах поставки CFR Одеса Україна (вартість і фрахт) ІНКОТЕРМС 2010. Умови страхування товару є необов`язковими, позивач витрати на страхування товару не здійснював. Водночас умови поставки CFR (вартість і фрахт) ІНКОТЕРМС 2010 не передбачають обов`язку страхування товару й EPІCENTRE GROUP MAKІNE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TICARET LIMITED SIRKETI як постачальником. Отже страхування товару не здійснювалося під час перевезення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2020 року № 825/573/17;

- Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року по справі № 814/1213/16 за подібними правовідносинами висловив думку про те, що вимога митниці про включення до митної вартості товару вартість страхування є безпідставною, якщо, за умовами поставки CFR, товар не страхувався;

- позивач листом від 08.07.2020 року повідомив, що згідно умов поставки CFR (Cost & Freight) ІНКОТЕРМС 2010 за контрактом від 01.07.2019 року № 2019/02-07, не передбачено страхування вантажу ні вантажовідправником / продавцем, а ні вантажоотримувачем /покупцем. Тому, під час перевезення (поставки) товару, визначеного у інвойсі № 178 від 08.07.2020 року (за контрактом 01.07.2019 року № 2019/02-07), страхування товару не проводилось ні вантажовідправником/продавцем, а ні вантажоотримувачем /покупцем;

- листом від 08.07.2020 року продавець додатково повідомив покупця, що під час поставки (перевезення) товару за інвойсом № 178 від 08.07.2020 року по Контракту від 01.07.2019 року № 2019/02-07 продавцем не буде здійснюватись страхування товару;

- щодо посилань відповідача, що у наданому інвойсі від 08.07.2020 року № 178 наведені відомості щодо рахунків продавця посилання не давали відповідачу підстав для винесення оскаржуваного рішення та карти та не перешкоджали здійснити перевірку числового значення вартості товару за основним методом;

- сторона має право повідомити свої реквізити іншій стороні контракту, зазначення номерів вказаних рахунків у інвойсі ніяким чином не впливло на заявлену митну вартість товару, вартість товару визначена у валюті Контракту - долар США. У інвойсі відсутні визначення вартості товару в іншій валюті ніж валюта Контракту. Для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості;

- позивачем надані всі документи, передбачені ст. 53 МК України, отже у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів, прийняття рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні. Отже, рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500010/2 від 08.09.2020 року не містить детальної характеристики товару, який брався за основу для коригування митної вартості, не визначено країни експорту товару та інші комерційні умови поставки, що суперечить вимогам обґрунтованості, об`єктивності та неупередженості рішення суб`єкта владних повноважень;

- відповідачем не зазначено модель, артикул, потужність, торгівельну марку, виробника та країну походження товару, якій він брав для порівняння заявленої митної вартості. За вказаною вище митною декларацію розмитнювалось два види товару різних характеристик, які мають різну вартість, не зрозуміло чому відповідач вирішив скорегувати заявлену митну вартість та визначити однакову митну вартість на різні за характеристиками товари, що проходили митне оформлення;

- відповідачем не доведено та не встановлено, що подані позивачем документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідачем не здійснено посилань на те, що він має підозру про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який вплинув на заявлену позивачем митну вартість;

- враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2019 року у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 року у справі № 820/6315/15, позивач зазначає, що вимоги частин третьої та четвертої ст.53 та частини другої ст. 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника;

- Верховний суд у постановах від 27.02.2019 року по справі № 814/1647/16, від 06.03.2019 року по справі № 809/278/17, від 13.06.2019 року по справі № 820/6315/15, від 21.01.2020 року по справі № 813/2719/15 дійшов висновку, що висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах;

- відповідачем не вказано, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах. З урахуванням чого висновок відповідача, що митна вартість товару документально не підтвердженою є необґрунтованим та недостатнім для витребування у позивача додаткових документів;

- відповідач не надав доказів на підтвердження (та такі докази відсутні у матеріалах справи): існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товару; неможливості перевірки числового значення митної вартості товарів на підставі поданих декларантом документів та пояснень; що ним запитувались конкретні документи (назва, вид, реквізити документа) із посиланням яким чином вони можуть усунути сумніви у достовірності поданих декларантом документів;

- митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є окремою підставою для скасування такого рішення та картки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 9 квітня 2020 року по справі № 826/4827/16);

- у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично;

- враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що відповідач при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару;

- з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом;

- процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів передбачених частиною 3 статті 53 МК України можливе за умови наданий митницею пояснень щодо кожного з документів. Однак, винесені митним органом рішення про коригування митної вартості товарів не містять інформації щодо витребуваних Відповідачем документів та пояснень з приводу обставин, які можуть бути підтверджені даними документами;

- зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з вищим рівнем митної вартості товару - не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості;

- обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 14.08.2018 р. у справі № 821/1617/17, постановах Вищого адміністративного суду України по справі № 826/4003/14 від 11.11.2014 р.; по справі № 810/1376/14 від 09.10.2014 р.; по справі № 826/716/14 від 14.10.2014 р.; по справі № 826/13312/13-а від 17.02.2015 р.; листі Міндоходів і зборів України № 10441/7/99-99-10-03-01-14 від 07.05.2014 р. «Щодо судових спорів стосовно визначення (коригування) митної вартості товарів»;

- в оскаржуваному позивачем рішенні про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стали джерелом інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржених рішень про коригування митної вартості прямо суперечить цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується усталеною судовою практикою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 21.12.2018 р. у справі № 815/1670/17;

- з матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару усі документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані позивачем документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4 та статті 58 МК України;

- відповідачем не спростовано та не надано жодних належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу, що свідчить про неправомірність та незаконність прийнятих відповідачем рішень;

- у відзиві відповідач не спростовує тверджень позивача та не зазначає, чому саме він не взяв до уваги положення контратаку та пояснення позивача з цього приводу та чим підтверджується обґрунтованість його рішення;

- при цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, та у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом;

- сумніви відповідача у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами;

- щодо посилань відповідача на правову позицію Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 27.11.2014 року по справі № К/800/19445/14, то така правова позиція не застосовується до даних правовідносин.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню із зазначенням таких фактичних обставин:

- відповідно до фактичних обставин справи 04.09.2020 року до Одеської митниці Держмитслужби декларантом ПП «МАРЕКС» було подано до митного оформлення товари «побутові електронагрівальні прилади для підігрівання та приготування їжі…» та зареєстровано за електронною митною декларацією № UA 500490/2020/501762;

- митна вартість товару заявлена за ціною договору щодо товару, який імпортується (вартість операції) на умовах поставки CFR ODESSA;

- під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UA 500490/2020/501762 від 04.09.2020 було встановлено, що в поданих документ міститься розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, шо була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару були виявлені розбіжності. Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. У відповідності до положень Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) в зовнішньоекономічному договорі (контракті) сторони повинні досягти згоди про ціну товару в договорі, а умови Інкотермс не призначені для заміни таких умов договору, які необхідні для укладання повного договору купівлі-продажу;

- у наданому інвойсі від 08.07.2020 № 178 відсутні відомості, які можуть мати вплив на рівень митної вартості (відомості щодо торгівельних марок, артикулів, моделей товарів). Положення законодавчих актів України передбачають наявність в точних і достовірних про митну вартість товарів у документах, які підтверджують вартість товарів (в тому числі і в рахунках-фактурах (інвойсах), в прайс-листах), а тому встановлення факту того, що у наданих до митного оформлення прайс-листах б зазначена вартість товару відрізняється від вартості товару згідно інвойсів, викликало сумніви у достовірності наданих до митного оформлення документах та виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI;

- відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються зокрема витрати на страхування цих товарів. Зазначення в статтях А.3, Б.3 FOB Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) терміну «Немає зобов`язань» стосовно обов`язків продавця та покупця укласти договір страхування не означає, що договір страхування під час застосування умов поставки СРТ не повинен укладатись;

- відповідно до п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів від 01.07.2019 валютою контракту є виключно долар США, проте у поданому інвойсі наведені відомості щодо рахунків продавця не тільки у доларах, але й у євро та турецькій лірі. Положення міжнародних документів та норм законодавства України передбачають зазначення достовірних відомостей про умови оплати товарів в зовнішньоекономічному договорі (контракті) та в рахунку-фактурі (інвойсі), що викликало сумніви у достовірності наданих для підтвердження митної вартості товарів документів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI;

- враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунок про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації;

- оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про корегування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю;

- з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між Декларантом та Одеською митницею Держмитслужби була проведені консультації шляхом обміну електронними повідомленнями про що зазначено у рішенні про корегування митної вартості товарів 08.09.2020 № UA500490/2020/500010/2;

- у відповідності з практикою суду касаційної інстанції, наприклад, згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 у справі № К/800/19445/14 за позовом ТОВ «ТБ Сервіс» до Південної митниці Міндоходів, інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено;

- частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору;

- метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) у даному випадку, не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно фактичних характеристик товару та якості та репутації на ринку. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу беруться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті (ст. 59 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI). При цьому під ідентичними розуміється товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник;

- метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) – у даному випадку, не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно схожих складових компонентів товару. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються та вважаються комерційно взаємозамінними (ст. 60 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI);

- метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4), не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних стосовно: 1) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажом на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування та інших пов`язаних з такими операціями витрат);

- метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (метод 5) – не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформації про вартість, яка повинна складатись із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватись на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробником у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів в Україні);

- митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі;

- декларанту роз`яснено права викладені у п. 3 ст. 52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Декларанту роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у органі доходів і зборів вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.»;

- Одеська митниця Держмитслужби, під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500010/2 від 08.09.2020 року та картки відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500490/2020/00027 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовної заяви Приватного підприємства «МАРЕКС».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані сторонами, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

1 липня 2019 року між позивачем, як Покупцем, та компанією EPІCENTRE GROUP MAKІNE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TIC. LTD. STI., як Продавцем, укладено контракт № 2019/02-07 (а.с.25-28), про таке, зокрема:

1. Предмет контракту.

1.1. Продавець поставить Покупцю товар в асортименті відповідно до інвойсів, що є додатками до даного контратаку та є його невід`ємною частиною.

2. Загальна сума контракту.

2.1. Вартість контракту складає вартість усіх інвойсів до даного контракту.

2.2. Ціна товару зазначається в інвойсах до даного контракту.

2.3. У вартість товару входить вартість пакування, маркування, тари та доставки товару в порт, зазначений в інвойсі.

3. Умови поставки.

3.1 Умови поставки – CFR чи CІF порти ODESSA UKRAINE.

3.2 Поставка товару, вказаного у статті 1 даного Контракту, буде здійснена протягом двох тижнів з дня отримання Продавцем від Покупця письмової заявки та її письмового підтвердження.

3.3 Товаросупровідні документи, які Продавець в оригіналі надає Покупцю разом з товаром: інвойс, пакувальний лист, коносамент.

4. Умови оплати.

4.1 Умови оплати – передоплата (повна або часткова) чи відстрочка оплати до 120 днів після відвантаження.

4.3 Валюта контракту – долар США.

7. Упаковка, маркування, завантаження.

7.1. Упаковка повинна забезпечити повне зберігання вантажу від будь-якого псування під час транспортування, відвантаження та неодноразового завантаження.

7.2. Маркування повинно бути нанесено на кожному ящику, коробці, палеті.

Відповідно до Доповнення № 1 від 20.04.2020 року до контракту № 2019/02-07 від 01.07.2019 (а.с.29), доповнено пункт 7 контракту підпунктом 7.3 та викладено у наступній редакції:

- 7.3. Вага брутто включає транспортну упаковку, а також первинну упаковку. Дані про вагу упаковки вказуються в пакувальному листі чи інших товаросупровідних документах.

04.09.2020 року позивачем відповідачу подано електронну митну декларацію № UA500490/2020/501762 (а.с.41).

У вказаній митній декларації декларантом зазначено, зокрема:

- у графі 31 «Вантажні місця та опис товарів»:

1. Побутові електронагрівальні прилади для підігрівання та приготування їжі: - контактні грилі потужністю 2200 Вт, арт. RB-5401 – 3660 шт. - контактні грилі потужністю 3200 Вт, арт. RB-5402 – 2484 шт.

Торговельна марка – Rainberg

Виробник – немає даних

Країна виробництва Китай (CN)

Див. «електронний інвойс»

2. Місць 1231 СТ

3.1/EISU8060198/222/1

08.09.2020 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500010/2 за ВМД № UA500490/2020/501762 (а.с.46).

Згідно зі змістом цього рішення, зокрема:

- у графі 15 «Умови поставки»: CFR UA ODESSA

- у графі 18 «Додаткова інформація/подані документи» зазначено:

1101 UA500490/2020/501762 04.09.2020

4100 2019/02-07 01.07.2019

4103 Додаток № 1 20.04.2020

9000 Довіреність № 02 06.01.2020;

Коригування

Товар № 1/1:

- у графі 27 «Ціна товару»: 24760,8000

- у графі 28 «Розрахована декларантом митна вартість товару»: валюта – USD; курс валюти – 27,6908; сума у валюті – 24760,8000; сума у грн. – 685646,3600;

- у графі 30 «Коригування»: валюта – USD; вартість за одиницю – 5,4400; загальна сума – 33423,36; кількість – 6144;

- у графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено:

- розділ III. Митна вартість товарів та методи її визначення, глава 9, статті 52-64 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI (далі – МКУ). До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів, що була визначена декларантом за основним методом визначення митної вартості були подані: зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів від 01.07.2019 № 2019/02-07, інвойс від 08.07.2020 № 178, прайс-лист б/н від 01.07.2020 та інші товаросупровідні документи. Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України (далі – МКУ) перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МКУ. Відповідно до частини п`ятої статті 54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки, або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 2.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.07.2019 № 2019/02-07 вартість пакування включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) у наданому інвойсі від 08.07.2020 № 178 відсутні відомості, які можуть мати вплив на рівень митної вартості (відомості щодо торгівельних марок, артикулів, моделей товарів), які були встановленні за результатами проведення фізичного огляду товарів після видання даного інвойсу, тобто, імовірно, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари встановлена без врахування таких відомостей;

3) відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 08.07.2020 № 178 поставка товарів здійснюється на умовах CFR Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товарів. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

4) відповідно по п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів від 01.07.2019 № 2019/02-07 валютою контракту є виключно долар США, проте у наданому інвойсі від 08.07.2020 № 178 наведені відомості щодо рахунків продавця не тільки у доларах США, але й у євро та турецькій лірі;

- з огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до частин третьої статті 53 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

8) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову відповідно до частини першої статті 254 МКУ);

- митним органом також було роз`яснено, що відповідно до частини шостої статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару;

- на запит щодо надання додаткових документів декларантом листом від 08.09.2020 № 08/09 проінформовано про неможливість надання затребуваних документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої – четвертої статті 53 МКУ, які б усунули розбіжності, що були встановлені підчас аналізу наданих разом з МД документів. Відповідно до частини другої статті 58 МКУ, у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до частини статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до статті 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Враховуючи, що використання основного методу визначення митної вартості товарів є неможливим, декларант в рамках проведення консультації з митним органом відповідно до частини п`ятої статті 55 та частини четвертої статті 57 МКУ листом від 08.09.2020 № 08/09-1 повідомив про відмову від надання інформації щодо вартості операції, митне оформлення яких вже здійснено;

- митим органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби. У митного органу стосовно товарів відсутня інформація щодо прийнятої митним органом вартості операцій з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами із урахуванням вимог та застережень статей 59, 60 та 61 МКУ, у зв`язку із чим визначення митної вартості не може бути здійснено за методами визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. У митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів із урахуванням вимог та застережень статей 62 та 63 МКУ, у зв`язку із чим визначення митної вартості не може бути здійснено за методами визначення митної вартості на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (обчислена вартість);

- враховуючи, що митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість товарів повинна бути визначена відповідно до положень статті 64 МКУ із використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом визначення митної вартості товарів та ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Стосовно оцінюваного товару № 1 у митного органу наявна інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: за митною декларацією від 05.03.2020 № UA508290/2020/000912 на рівні 5,44 дол. США за шт;

- отже, визначення митної вартості товару № 1 здійснюється за резервним методом на рівні 5,44 дол. США за шт;

- декларанту роз`яснюється, що згідно з частиною третьою статті 52 МКУ він має право на випуск і вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про корегування заявленої митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митного органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2020/00027 від 09.09.2020 року (а.с.49-49зв.) позивача повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин: згідно вимог частини 6 пункту 2 статті 54 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI відмовлено у митному оформлені. Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500490/2020/500010/2 від 08.09.2020. Рішення про відмову у митному оформлені може бути оскаржено у порядку передбаченому главою 4 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI або у суді.

Згідно зі змістом цієї картки відмови, позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, поданих 04.09.2020 о 12 год. 11 хв. позивачем, а саме:

Пакувальний лист (packing list) б/н 08.07.2020

Рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) 178 08.07.2020

Коносамент (bill of lading) EGLV143075064251 23.07.2020

Автотранспортна накладна (road consignment note) 198 09.09.2020

Декларація про походження товару (declaration of origin) 178 08.07.2020

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу

товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для

митного оформлення не супроводжується 2019/02-07 01.07.2019

Доповнення до зовнішньоекономічного

договору (контракту) додаток № 1 20.04.2020

Інші некласифіковані документи акт про проведення фізичного 04.09.2020

Інші некласифіковані документи довіреність № 02 06.01.2020

Інші некласифіковані документи звіт про зважування WGT172165 02.09.2020

Інші некласифіковані документи лист розпорядження б/н 23.07.2020

Митна декларація, за якою було

відмовлено у випуску товарів UA500490.2020.501762 04.09.2020

Також у картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:

- подання митної декларації з урахуванням рішення про коригування митної вартості № 500490/2020/500010/2 від 08.09.2020. Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларантом з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному органом доходів та зборів відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Після надання додаткових документів рішення про коригування митної вартості у такому випадку переглядається.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів за № UA500490/2020/500010/2 від 08.09.2020 року та карткою відмови в реєстрації митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідача № UA500490/2020/00027 від 09.09.2020 року, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.30-40, 43-45, 47-48)

- прайс-листа від 01.07.2020 року;

- супровідного листа EPІCENTRE GROUP MAKІNE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TIC. LTD. STI. від 08.07.2020 року до інвойсу від 08.07.2020 року, адресованого позивачу, у якому зазначено, зокрема:

- даним супровідним листом направляємо інвойс № 178 від 08.07.2020 року виставлений ПП «Марекс» (код 31168055) відповідно до контракту № 2019/02-07 від 01.07.2019 року, на побутові електронні пристрої для підігріву та приготування їжі (товар), а саме: - контактний гриль – потужністю 2200 вт, артикул RB-5401, країна виробництва Китай, торгова марка Rainberg, в кількості 3660,00 шт., вартістю 3,270 дол. США за одиницю, загальною вартістю 11968,20 дол. США; - контактний гриль – потужністю 3200 вт, артикул RB-5402, країна виробництва Китай, торгова марка Rainberg, в кількості 2484,00 шт., вартістю 5,150 дол. США за одиницю, загальною вартістю 12792,60 дол. США;

- також повідомлено ПП «Марекс» (код 31168055), що відповідно до умов поставки CFR Одеса, Україна, страхування вищезазначеного товару за контрактом № 2019/02-07 від 01.07.2019 року не буде здійснюватись Продавцем під час їх перевезення (поставки);

- інвойсу № 178 від 08.07.2020 року;

- пакувального листа від 08.07.2020 року;

- листа Продавця від 23.07.2020 року;

- коносаменту (bill of lading) № EGLV143075064251 від 23.07.2020 року;

- автотранспортної накладної (СMR) № 198;

- акта про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 4 вересня 2020 року;

- акта WGT172165 про перевірку автотранспорту з контейнером від 02.09.2020 року;

- листа ПП «МАРЕКС» від 08.07.2020 року;

- листа ПП «МАРЕКС» від 08.09.2020 року вих. № 08/09;

- листа ПП «МАРЕКС» від 08.09.2020 року вих. № 08/09-1;

- платіжних доручень від 03.09.2020 року № 1645, від 08.09.2020 року № 1649. Передплата за митне оформлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі – МК України).

Відповідно до п.п. 23, 24, 29 ч. 1 ст. 4 МК України у цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:

митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;

митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 318 МК України митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.

Відповідно до ст. 246 МК України Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Частиною 1 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 8 ст. 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч. 2 , 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. (ч. 2 ст. 256 МК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до ст. 320 МК України форми та обсяги контролю обираються: посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Форми та обсяг митного контролю після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи митні органи зобов`язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено цим Кодексом.

Якщо автоматизованою системою управління ризиками або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів здійснюється без проведення їх митного огляду.

Форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті форми та обсяги митного контролю можуть бути змінені або скасовані у випадках та в порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 334 МК України митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

при перевезенні водним транспортом:

а) генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;

б) декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;

в) декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;

г) декларація про особисті речі екіпажу судна;

ґ) суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;

д) список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;

е) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

є) транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;

ж) комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;

з) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", митним органам забороняється вимагати надання таких документів (відомостей) декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником чи іншою заінтересованою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 335 МК України під час надання митному органу попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України митному органу надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій:

1) для ввезення товарів на митну територію України:

а) заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація);

б) відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України;

в) вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну територію України;

г) назва пункту пропуску через державний кордон України (митного органу), через який планується ввезення товарів;

ґ) відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України;

2) для вивезення товарів з митної території України - митна декларація на товари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених цим Кодексом, які подаються митному органу для митного контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позиція відповідача зі спірних питань – є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.

Згідно зі змістом оскарженого рішення, фактичними підставами його прийняття після надання на вимогу митного органу декларантом додаткових документів у ньому зазначено, що:

Відповідно до змісту оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500010/2 за ВМД № UA500490/2020/501762, фактичними підставами його прийняття у ньому зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки, або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 2.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.07.2019 № 2019/02-07 вартість пакування включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) у наданому інвойсі від 08.07.2020 № 178 відсутні відомості, які можуть мати вплив на рівень митної вартості (відомості щодо торгівельних марок, артикулів, моделей товарів), які були встановленні за результатами проведення фізичного огляду товарів після видання даного інвойсу, тобто, імовірно, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари встановлена без врахування таких відомостей;

3) відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 08.07.2020 № 178 поставка товарів здійснюється на умовах CFR Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товарів. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

4) відповідно по п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів від 01.07.2019 № 2019/02-07 валютою контракту є виключно долар США, проте у наданому інвойсі від 08.07.2020 № 178 наведені відомості щодо рахунків продавця не тільки у доларах США, але й у євро та турецькій лірі.

Проте, по-перше, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки, або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 2.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.07.2019 № 2019/02-07 вартість пакування включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, – слід зазначити таке.

Відповідно до умов контракту № 2019/02-07 від 01.07.2019 року, укладеного між позивачем, як Покупцем, та компанією EPІCENTRE GROUP MAKІNE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TIC. LTD. STI., як Продавцем, зокрема:

2. Загальна сума контракту.

2.3. У вартість товару входить вартість пакування, маркування, тари та доставки товару в порт, зазначений в інвойсі.

Відповідно до Доповнення № 1 від 20.04.2020 року до контракту № 2019/02-07 від 01.07.2019, наданому позивачем до митного оформлення, доповнено пункт 7 контракту підпунктом 7.3 та викладено у наступній редакції:

- 7.3. Вага брутто включає транспортну упаковку, а також первинну упаковку. Дані про вагу упаковки вказуються в пакувальному листі чи інших товаросупровідних документах.

Так, у наданому позивачем до митного оформлення пакувальному листі від 08.07.2020 року зазначено, зокрема найменування товару, вага брутто та вага нетто, тощо. Отже, за таких обставин відповідач мав можливість перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Відповідно, наведене відповідачем твердження, як підстава для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованим та безпідставним, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

По-друге, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: у наданому інвойсі від 08.07.2020 № 178 відсутні відомості, які можуть мати вплив на рівень митної вартості (відомості щодо торгівельних марок, артикулів, моделей товарів), які були встановленні за результатами проведення фізичного огляду товарів після видання даного інвойсу, тобто, імовірно, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари встановлена без врахування таких відомостей, – слід зазначити таке.

Відповідно до змісту супровідного листа продавця товару – EPІCENTRE GROUP MAKІNE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TIC. LTD. STI. від 08.07.2020 року до інвойсу від 08.07.2020 року, адресованого позивачу, в ньому зазначено, зокрема:

- даним супровідним листом направляємо інвойс № 178 від 08.07.2020 року виставлений ПП «Марекс» (код 31168055) відповідно до контракту № 2019/02-07 від 01.07.2019 року, на побутові електронні пристрої для підігріву та приготування їжі (товар), а саме: - контактний гриль – потужністю 2200 вт, артикул RB-5401, країна виробництва Китай, торгова марка Rainberg, в кількості 3660,00 шт., вартістю 3,270 дол. США за одиницю, загальною вартістю 11968,20 дол. США; - контактний гриль – потужністю 3200 вт, артикул RB-5402, країна виробництва Китай, торгова марка Rainberg, в кількості 2484,00 шт., вартістю 5,150 дол. США за одиницю, загальною вартістю 12792,60 дол. США.

Вищезазначені відомості відповідають показникам, які вказані в акті про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 4 вересня 2020 року та показникам, зазначеним у митній декларації № UA500490/2020/501762.

При цьому, показники щодо кількості, вартості та загальної вартості товарів тощо, зазначені в супровідному листі від 08.07.2020 року до інвойсу від 08.07.2020 року, збігаються з показниками, зазначеними в інвойсі, виходячи з чого відповідач мав можливість встановити, що ціна, яка сплачена або підлягає сплаті за товари встановлена з врахуванням відомостей щодо торгівельної марки та артикулу товару.

Отже, наведене відповідачем твердження, як підстава для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованим та безпідставним.

По-третє, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 08.07.2020 № 178 поставка товарів здійснюється на умовах CFR Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товарів. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, – слід зазначити таке.

Відповідно до п. 3.1. контракту № 2019/02-07 від 01.07.2019 року, зокрема: умови поставки – CFR чи CІF порти ODESSA UKRAINE.

Відповідно до змісту супровідного листа продавця товару – EPІCENTRE GROUP MAKІNE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TIC. LTD. STI. від 08.07.2020 року до інвойсу від 08.07.2020 року, адресованого позивачу, зокрема ПП «Марекс» (код 31168055) повідомлено, що відповідно до умов поставки CFR Одеса, Україна, страхування вищезазначеного товару за контрактом № 2019/02-07 від 01.07.2019 року не буде здійснюватись Продавцем під час їх перевезення (поставки).

Умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» не передбачають обов`язку страхування товару. Отже, EPІCENTRE GROUP MAKІNE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TIC. LTD. STI., як продавцем, на умовах CFR Одеса не повинно було та фактично не здійснювалося страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.09.2020 року по справі № 825/573/17 (адміністративне провадження № К/9901/30522/18).

По-четверте, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: відповідно по п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів від 01.07.2019 № 2019/02-07 валютою контракту є виключно долар США, проте у наданому інвойсі від 08.07.2020 № 178 наведені відомості щодо рахунків продавця не тільки у доларах США, але й у євро та турецькій лірі, – слід зазначити таке.

У змісті оскарженого рішення та у відзиві на позовну заяву не конкретизовано, не надано оцінку, не наведено аналіз підстав (фактичних і юридичних), з яких відповідач вважає, що добровільне визначення договірними сторонами умови оплати, а саме: валюти контракту – долар США, за наявності у продавця рахунків в іншій валюті, вплинуло на правильність визначення митної вартості задекларованих товарів.

Крім того, в інвойсі № 178 від 08.07.2020 року вартість товару зазначена лише в доларах США.

Отже, наведене відповідачем твердження, як підстава для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованим та безпідставним.

По-п`яте, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: митим органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби. У митного органу стосовно товарів відсутня інформація щодо прийнятої митним органом вартості операцій з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами із урахуванням вимог та застережень статей 59, 60 та 61 МКУ, у зв`язку із чим визначення митної вартості не може бути здійснено за методами визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. У митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів із урахуванням вимог та застережень статей 62 та 63 МКУ, у зв`язку із чим визначення митної вартості не може бути здійснено за методами визначення митної вартості на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (обчислена вартість), – слід зазначити таке.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.

Також, аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Судом встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі № 809/784/16 (адміністративне провадження № К/9901/17149/18).

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновку, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позовних вимог та правомірність оскаржених рішень. Позиція відповідача зі спірних питань – є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи;

- оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за № UA500490/2020/500010/2 від 08.09.2020 року та, відповідно картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідача № UA500490/2020/00027 прийняті відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів інших осіб і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, відповідно, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

1. Щодо розподілу судових витрат, в частині судового збору.

Позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення від 21 вересня 2020 року № 1659 про сплату суми судового збору в розмірі 4204,00 грн. (а.с.24)

Відповідно, стягненню з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «МАРЕКС» підлягає сума судового збору в розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні нуль копійок).

2. Щодо розподілу судових витрат, в частині витрат на професійну правничу допомогу.

Представником позивача на доведення понесених судових витрат, в частині витрат на професійну правничу допомогу, надано копії (а.с.50-59):

- договору № 36 про надання правової допомоги від 10 вересня 2020 року, укладеного, між позивачем, як Замовником, та адвокатським об`єднанням «МІТРАКС ЮГ», як Виконавцем, про таке, зокрема:

Розділ ІІ. Предмет договору

2.1. За цим Договором Виконавець приймає зобов`язання надавати замовнику в межах його Замовлення/Замовлень правову допомогу, вказану в п. 2.1.1. Договору, а Замовник зобов`язується здійснити плату за надану правову допомогу на умовах та в строки, що передбачені цим Договором та додатками до нього.

2.1.1. Правова допомога, що надається за цим договором в межах Замовлення/Замовлень, яку Виконавець зобов`язується надати Замовнику, може включати (в тому числі, але не обмежуючись:

- надання усних та письмових консультацій, висновків, довідок з правових питань, що виникають у діяльності Замовника стосовно застосування чинного законодавства, а також правозастосовної практики;

- проведення переговорів, збір доказів, подання адвокатських запитів;

- перевірку на відповідність вимогам чинного законодавства внутрішніх документів Замовника;

- підготовку (розробку) проектів документів та документів юридичного характеру;

- представництво у встановленому порядку інтересів Замовника в органах місцевого самоврядування, державних, правоохоронних, податкових, антимонопольних, контролюючих та інших органах;

- представництво у встановленому порядку інтересів Замовника на підприємствах, установах та організаціях (незалежно від форми власності) з питань захисту інтересів Замовника;

- представництво інтересів Замовника у правовідносинах з третіми особами, в тому числі участь від імені Замовника у переговорах, нарадах, зборах та інших заходах;

- представництво, захист у встановленому порядку інтересів Замовника в судових органах всіх інстанцій як на території України, так і за її межами (у тому числі, але не виключно, в Європейському суді з прав людини, міжнародних комерційних арбітражних судах);

- представництво інтересів Замовника на всіх стадіях кримінального провадження;

- організація та ведення претензійної роботи з контрагентами Замовника у зв`язку з невиконанням ними своїх договірних зобов`язань;

- складання проектів договорів, протоколів розбіжностей, однією стороною яких є Замовник;

- підготовку (розробку) підпис та подання необхідних документів, пов`язаних з правовим супроводом вирішення судових спорів, які виникають у діяльності Замовника, в тому числі, але не обмежуючись позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, відзивів на касаційні скарги, відзивів на позови, заперечень, відзивів на апеляційні скарги, пояснень третіх осіб, відзивів та/або заперечень на пояснення третіх осіб, клопотань, заяв, відводів, а також інших окремих процесуальних документів;

- представництво у встановленому порядку інтересів Замовника у міжнародних підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності;

- послуги адвокатського зберігання документів Замовника;

- участь в процесуальних діях з залученням клієнта та/чи потерпілої сторони на стадіях досудового слідства та суду, а також на стадії виконання рішення суду;

- захист клієнта в будь-яких державних органах включаючи ДАБК і його територіальних управліннях, органах місцевого самоврядування включаючи Виконавчий комітет міської ради та її управлінь і підприємств, органах досудового та/або судового слідства, прокуратури (військової прокуратури), СБУ, НАБУ і суду на всіх стадіях кримінального, цивільного, господарського чи адміністративного процесу;

- представництво інтересів клієнта в судах загальної (цивільної або кримінальної спеціалізації) та спеціальної (господарські, адміністративні) юрисдикції першої, апеляційної та касаційної інстанції з усіма правами, які надані законом підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, заявнику, позивачеві, відповідачу, третій особі і потерпілому, в тому числі з правом закінчення справи мировою угодою, визнання чи відмови повністю або частково від позовних вимог, зміни предмета позову та підстав позову, збільшення або зменшення позовних вимог, укладання мирових угод, оскарження рішення суду, прокурора, слідчого, отримання виконавчого листа і пред`явлення його до виконання;

- представництво інтересів клієнта в усіх державних, комунальних та приватних підприємствах, організаціях не залежно від їх форми підпорядкування та організаційно-правової форми, у тому числі але не обмежуючись реєстраційній службі, органах місцевого самоврядування, територіальних підрозділах ЦНАП, органах державного нотаріату, відділах ДВС м. Одеси ГТУ юстиції в Одеській області, а також перед третіми особами;

- виконувати будь-які інші дії для виконання обов`язків за цим договором без обмеженні повноважень;

- надання Послуг з інших питань за Замовленням Замовника.

2.2. У ході надання зазначених у п. 2.1.1. Договору Послуг Виконавець керується чинним законодавством України, інтересами Замовника, Замовленнями та даним Договором.

Розділ V. Ціна договору та порядок розрахунків

5.1. Ціна цього Договору становить суму вартості Послуг та додаткових витрат Виконавця, наданих останнім та сплачених Замовником протягом строку дії Договору.

5.2. Гонорар за даним договором є фіксованим та складає 10 000 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок). Розрахунок гонорару за надання правової допомоги визначається за згодою Сторін у ході підписання Договору у відповідному додатку до нього.

5.3. Замовник зобов`язується також оплатити (компенсувати) документально підтверджені додаткові витрати Виконавця, пов`язані з надання Послуг за Договором. Зокрема, під даними витратами слід розуміти, але не виключно, збори та мита, обов`язкові платежі, поштові та інші виграти (до яких включаються послуги нотаріуса, кур`єра, перекладу документів, у тому числі і тих, що є результатом роботи Виконавця), які понесені Виконавцем для виконання Замовлення.

5.4. У випадку відрядження співробітника Виконавця для виконання Замовлення, Замовник авансовано оплачує витрати на це відрядження, що сплачуються на користь Виконавця (добові, транспорт, проживання тощо) в розмірі, узгодженому Сторонами. При цьому розміри витрат на відрядження не можуть бути меншими за передбачені чинним законодавством України.

5.5. Вартість Послуг та додаткові витрати Виконавця сплачуються Замовником у безготівковій формі у національній грошовій валюті - гривні на реквізити зазначені у цьому Договорі протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту підписання даного договору та/або протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту відправлення Замовнику відповідного рахунку.

5.6. Оплата вважається здійсненою з дати зарахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

5.7. Понесені Замовником витрати на сплату ним банку комісійної винагороди за проведений переказ коштів на користь Виконавця компенсації не підлягають;

- замовлення на надання правової допомоги від 10 вересня 2020 року;

- розрахунку гонорару за надання правової допомоги від 10 вересня 2020 року, відповідно до якого позивач, відповідно до п. 5.2. до Договору № 36 про надання правової допомоги від 10 вересня 2020 року зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню «МІТРАКС ЮГ» за Договором гонорар у розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.), який розраховується з наступного:

- надання усних та письмових консультацій, висновків, дослідження актуальної судової практики, підготовка правової позиції з питання стосовно оскарження рішення про коригування митної вартості товарів № UА500490/2020/500010/2 від 08 вересня 2020 року за митною декларацією UА500490/2020/501762 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500490/2020/00027. Вартість - 1 000 грн;

- збирання доказів для подання заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, здійснення запитів для отримання відповідних доказів стосовно оскарження рішення про коригування митної вартості товарів № UА500490/2020/500010/2 від 08 вересня 2020 року за митною декларацією UА500490/2020/501762 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500490/2020/00027. Вартість - 1 000 грн.;

- складання та подання: заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, відповіді на відзив, апеляційної скарги, відповіді на апеляційну скаргу, заперечень, заяв та будь-яких інших процесуальних документів передбачених КАС, ЦПК, ГПК, КПК України КУпАП необхідних для здійснення захисту інтересів Замовника та ознайомлення з матеріалами справи, збирання та витребування доказів стосовно оскарження рішення про коригування митної вартості товарів № UА500490/2020/500010/2 від 08 вересня 2020 року за митною декларацією UА500490/2020/501762 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500490/2020/00027. Вартість - 5 000 грн.;

- представництво інтересів Замовника в Одеському окружному адміністративному суді, П`ятому апеляційному адміністративному суді стосовно оскарження рішення про коригування митної вартості товарів № UА500490/2020/500010/2 від 08 вересня 2020 року за митною декларацією UА500490/2020/501762 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500490/2020/00027. Вартість - 3 000 грн.;

- загальна сума гонорару: 10 000 грн.;

- рахунку на оплату № 55 від 10 вересня 2020 р. на суму 10000,00 грн.

Порядок та підстави розподілу витрат на професійну правничу допомогу передбачені ст. 134 КАС України.

Так, відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Аналізуючи вказане, суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Щодо витрат, пов`язаних: зі складанням та поданням: заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, відповіді на відзив, апеляційної скарги, відповіді на апеляційну скаргу, заперечень, заяв та будь-яких інших процесуальних документів передбачених КАС, ЦПК, ГПК, КПК України КУпАП необхідних для здійснення захисту інтересів Замовника та ознайомлення з матеріалами справи, збирання та витребування доказів стосовно оскарження рішення про коригування митної вартості товарів № UА500490/2020/500010/2 від 08 вересня 2020 року за митною декларацією UА500490/2020/501762 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500490/2020/00027. (Вартість - 5 000 грн.), представництвом інтересів Замовника в Одеському окружному адміністративному суді, П`ятому апеляційному адміністративному суді стосовно оскарження рішення про коригування митної вартості товарів № UА500490/2020/500010/2 від 08 вересня 2020 року за митною декларацією UА500490/2020/501762 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500490/2020/00027. Вартість - 3 000 грн., – слід зазначити таке.

З розрахунку гонорару за надання правової допомоги вбачається також оплата за складання та подання апеляційної скарги, відповіді на апеляційну скаргу, заперечень, представництво інтересів замовника в П`ятому апеляційному адміністративному суді, – тобто за надання послуг, які не стосуються розгляду справи в Одеському окружному адміністративному суді, та фактично не надані (не виконані).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи ціну позову, конкретні обставини справи, суть фактично наданих послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 10000,00 грн. є надмірною.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 року по справі № 280/1765/19 (адміністративне провадження №К/9901/607/20), від 11.12.2019 року по справі № 545/2432/16-а (адміністративне провадження № К/9901/29677/18, № К/9901/29682/18) та від 27.11.2019 року по справі № 160/3114/19 (адміністративне провадження № К/9901/25439/19).

При цьому, з урахуванням: складності справи та фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значення справи для позивача тощо, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі в розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень).

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р. № 405) до 30 червня 2021 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 194, 205, 241-246, 250, 255, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства «МАРЕКС» (місцезнаходження: вул. Миколи Ушакова, 8 А, кор. Б, кім. 1, м. Київ, 03179; ідентифікаційний код юридичної особи: 31168055) до Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078; ідентифікаційний код юридичної особи: 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UA500490/2020/500010/2 від 08.09.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500490/2020/00027.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «МАРЕКС» суму судового збору в розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні) та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова