Рішення № 96969569, 17.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/330/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення №832509 від 10.12.2019 року про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання призначити та виплачувати пенсію за вислугою років,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 15 січня 2020року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення №832509 від 10.12.2019 року про відмову у призначенні пенсії за нормами Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року з урахуванням довідки Генеральної прокуратури України від 07.11.2019 року №18-179, зобов`язання призначити та виплачувати пенсію за вислугою років за Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року з встановленням пенсії у розмірі 60% від заробітної плати у сумі 56943,19 грн. на місяць та зобов`язання виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років згідно з Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року у розмірі 60% від заробітної плати у розмірі 56 943, 19 грн. на місяць з моменту звернення до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України тобто з 25.11.2019 року.

Ухвалою від 31 січня 2020 року після усунення недоліків, що зумовили залишення без руху, прийнято уточнену позовну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 26.02.2015 року перебуває на обліку в органах пенсійного фонду та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року виходячи із максимального розміру 60% від чинної на той час заробітної плати на посаді працівника прокуратури та 25.11.2019 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, додавши довідку Генеральної прокуратури України від 07.11.2019 року №18-79, проте отримав рішення №832509 від 10.12.2019 року про відмову у призначенні пенсії за нормами Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

Так, позивач зазначив, що в оскаржуваному рішенні взагалі не міститься обґрунтування відмови у задоволенні заяви по суті, а обґрунтовується неможливість перерахунку раніше призначеної пенсії, однак позивач у своїй заяві не просив перерахування раніше призначеної пенсії, а просив призначити йому пенсію за іншим Законом.

Також, позивач зазначив, що на цей час питання щодо перерахування пенсії, про яке йде мова в оскаржуваному рішенні № 832509 від 10.12.2019 року вирішено рішенням Конституційного Суду України № 7-р (ІІ) /2019 від 13.12.2019 року, відповідно до якого пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшення розміру складових його заробітної плати…, при звільненні з роботи або за кожні відпрацьовані два роки.

Позивач зазначив, що він працює в органах прокуратури і у теперішній час є платником єдиного соціального внеску, а тому має право на призначення та перехід на пенсію, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

До суду 14 лютого 2020 року (вхід. № 6760/20) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що для призначення позивачу на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 07.11.2019 року №18-179 за нормами Закону України №1697 підстави відсутні.

Так, відповідач зазначив, що позивачу пенсія призначена за вислугу років обчислена відповідно до ст. 50-1 ЗУ № 1789 на підставі наданої 26.02.2015 заяви та постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 17.08.2015 по справі № 521/9167/15 та стаж роботи на посадах прокурорів склав 19 років 10 місяців 2 дня.

Також, відповідач вважає, що враховуючи те, що позивач працює в органах прокуратури, то право на пенсійне забезпечення за вислугою років на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" обмежено, оскільки чинним законодавством не передбачена виплата пенсії особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру".Пенсія виплачується у розмірі, розрахованому відповідно до Закону України “ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” виходячи із наявного страхового стажу 25 років 4 місяці 29 днів по 26.02.2015.

Окрім того, відповідач звернув увагу,що згідно з статті 10 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058) особі, яка має право на різні види пенсій (за віком, по інвалідності та у зв`язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором, при цьому за власним бажанням може змінити вид пенсії, однак позивач не просив перевести його на інший вид пенсії, як встановлено в ст. 10 ЗУ № 1058, а просив зобов`язати Головне управління перевести його з пенсії за вислугу років на пенсію за вислугу років.

Ухвалою від 25 березня 2020 рокузупиненопровадження у адміністративній справі №420/330/20, - до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання поновлено провадження у справі зі стадії, на якій воно було зупинено.

Ухвалою від 02 липня 2020 року зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20.

У зв`язку з набранням чинності рішенням Верховного суду у зразковій справі №560/2120/20 розгляд справи призначено на 19 квітня 2021 року.

Розгляд справи відкладено на 11 травня 2021 року.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 11 травня 2021 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій воно було зупинено.

На відкрите судове засідання 11 травня 2021 року позивач або його представник не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно. Судом надіслано повістку на адресу листування, зазначену у позовній заяві, проте поштові повідомлення повернуті до суду.

Представник відповідача на відкрите судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно, до суду 19 квітня 2021 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 11 травня 2021 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 (а.с.5-6).

Так, суд встановив, що відповідно до протоколу №1222 від 19.10.2015 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 60% від середнього заробітку (а.с.37).

Матеріалами справи підтверджено, що 07.11.2019 року Генеральною прокуратурою України видано ОСОБА_1 довідку №18-179 зн про те, що він працює у Генеральній прокуратурі України на посаді прокурора відділу та заробітна плата складає 56943,198 грн. (а.с.9).

Позивач 25 листопада 2019 року звернувся до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою №7286 за призначенням/ перерахунком пенсії від 02.12.2019 року, в якій просив перерахувати, вид перерахунку: зміна надбавки, призначення нової пенсії за вислугу років по Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697—VII (а.с.116).

Суд встановив, що рішенням ГУПФУ в Одеській області № 832509 від 10.12.2019 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, зазначивши, що розглянувши заяву № 7286 від 25.11.2019 року в переході з пенсії за вислугу років, обчисленої відповідно до Закону «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ на пенсію за вислугу років за нормами Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-УІІ відмовлено. Відповідно до ч. 20 ст. 8 Закону України № 1697-УІІ, що набрав чинності з 15 липня 2015 року «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України» Отже, для перерахунку пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури №18-179 зн від 07.11.2019 року за нормами Закону «Про прокуратуру» №1769-VIIвідсутні (а.с.8).

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Суд встановив, що відповідачем розглянуто заяву за призначення/перерахунком пенсії № 7286 за двома підставами: перехід з пенсії за вислугу років, обчисленої відповідно до Закону «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ на пенсію за вислугу років за нормами Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-УІІ, в чому було відмовлено; та перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки Генеральної прокуратури №18-179 зн від 07.11.2019 року за нормами Закону «Про прокуратуру» №1769-VII, в чому також відмовлено.

У свою чергу позивач у позовній заяві зазначив, що він просив перевести його на інший вид пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-УІІ. А також зазначивши, що якщо відповідач сприймав заяву позивача № 7286 як заяву про перерахунок пенсії, то відмова у перерахунку також незаконна, оскільки суперечить положенням рішенню Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р (ІІ)/2019.

Дослідивши заяву за призначенням/перерахунком пенсії № 7286, суд доходить висновку, що відповідачем вірно її розглянуто з двох підстав: перехід на інший вид пенсії та перерахунок пенсії, оскільки позивач у заяві просив: перерахувати та зазначив вид перерахунку зміна надбавки, та через кому, призначення нової пенсії за вислугу років по ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

Щодо переходу на інший від пенсії, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 50-1 ЗУ № 1789 «Про прокуратуру», прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців; з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до протоколу №1222 від 19.10.2015 року позивачу пенсія за вислугу років, обчислена відповідно до ст. 50-1 ЗУ № 1789, призначена на підставі наданої 26.02.2015 заяви та постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 17.08.2015 по справі № 521/9167/15-а. Стаж роботи на посадах прокурорів склав 19 років 10 місяців 2 дні.

Відповідно до п.13-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.

Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.

Виплата працюючим пенсіонерам у період роботи на інших посадах пенсій, призначених на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", з 1 жовтня 2017 року поновлюється у розмірах, що були встановлені відповідними законами.

Позивач просив перевести його на пенсію за вислугу років, але за іншим Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, посилаючись ст. 10 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до ст. 10 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058) особі, яка має право на різні види пенсій (за віком, по інвалідності та у зв`язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором.При цьому за власним бажанням можна змінити вид пенсії.

Суд встановив, що позивач звернувся до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою №7286 за призначенням/ перерахунком пенсії, в якій просив призначити нову пенсію за вислугу років по Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697—VII (а.с.116).

Таким чином, суд встановив, що позивач не просив перевести його з одного виду пенсії на інший, а просив перевести з пенсії за вислугу років на пенсію за вислугу років, що є одним тим самим видом пенсії, що не передбачено нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тому суд доходить висновку, що оскаржуване рішення в частині відмови у переходу на пенсію за вислугу років по Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697—VII є правомірним.

В частині відмови у перерахунку пенсії на підставі наданої довідки, суд зазначає таке.

Оцінюючи надані сторонами доводи та застосовуючи норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що на дату розгляду заяви позивача у відповідача були відсутні правові підстави для перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною надбавки, оскільки 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення про відмову у перерахунку пенсії є правомірним.

Тому враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги не є доведеними, а тому не належать задоволенню.

Однак, 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII ухвалив Рішення № 7-р(II)/2019, яким:

- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

- положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

До того ж Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Таким чином, з 13.12.2019 року у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв`язку з збільшенням складових його заробітної плати, про що позивач зазначив у своєї позовній заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому, виходячи із встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що зазначена справа має типові ознаки зразкової справи №560/2120/20.

У рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 року по зразковій справі №560/2120/20, та у постанові Великої палати Верховного суду від 20.01.2021 року, суд зробив такі висновки:

Відповідно до частини першої цієї статті Закону № 1789-ХІІ, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно із частиною дванадцятою вказаної статті Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ).

До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14 жовтня 2014 року ухвалено Закон № 1697-VІІ.

У первинній редакції частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття зазначеного Закону, як убачається із пояснювальної записки до його законопроєкту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до численних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та ПФУ.

13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII ухвалив Рішення № 7-р(II)/2019, яким:

- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

- положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

До того ж Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки Прокуратури.

Також Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду першої інстанції щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 13 грудня 2019 року з огляду на таке.

Первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 1 січня 2015 року було викладено в новій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону № 1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року).

Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (1 січня 2015 року - 12 грудня 2019 року) в Україні з`явилася/набрала чинності норма закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що:

- перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;

- відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13 грудня 2019 року, а відтак Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновком суду першої інстанції, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13 грудня 2019 року.

Повертаючись до обставин у цій справі, враховуючи вищенаведені висновки викладені у поставної Великої палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року по справі №560/2120/20, керуючись приписами ст. 9 КАС України, суд доходить висновку, щодо необхідності виходу за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 07.11.2019 року № 18-179 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Тому належать стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 840, 80 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що відсутні витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні судові витрати не належать розподілу та стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення №832509 від 10.12.2019 року про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання призначити та виплачувати пенсію за вислугою років, - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 07.11.2019 року № 18-179 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу IV Прикінцеві положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко