Рішення № 96967552, 16.04.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4959/20

№ 2-а/183/17/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Елояна Сергія Сержайовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху,-

в с т а н о в и в:

10 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Елояна Сергія Сержайовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху.

Ухвалою суду від 11 вересня 2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків заяви.

17 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненою заявою, згідно якої усунув недоліки первісної заяви.

В обґрунтування позову, ОСОБА_1 посилався на те, що 01 вересня 2020 року поліцейським роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Елояном С.С. винесена постанова серії ЕАМ № 3065914 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425,00 грн.

Адміністративне правопорушення виразилось у тому, що 01 вересня 2020 року о 00.20 год., він, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21099, д/н НОМЕР_1 в м. Запоріжжі по автомагістралі Харків-Сімферополь, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при з`їзді з кругового перехрестя, чим порушив п. 9.2. «б» ПДР - Порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху.

Із зазначеною постановою не згоден та заперечує порушення ним ПДР. Зазначив, що на вимогу надати йому будь-які докази порушення ним пункт 9.2. «б» ПДР, відповідач показав відео з телефону свого колеги. При перегляді на місті відео файлу через яскраве світло передніх фар не видно увімкненого світового покажчика направо. Т акож звернув увагу на те, що увімкнувши світовий покажчик направо, здійснюючи з`їзд з кругового перехрестя, вирівнявши кермо транспортного засобу - автоматично вимикається світовий покажчик. Крім того, в самій постанові відсутні посилання на будь-які докази вчинення ним адміністративного правопорушення, порядок і строк її оскарження відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

Оскільки правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП він не вчиняв, у зв`язку з чим змушений звернутися з даним позовом, в якому просить визнати дії інспектора протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху.

Ухвалою суду від 01 грудня 2020 року відкрите провадження у справі відкрите, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відповідності до статті 262 КАС України, 1. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. 2. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. 3. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного провадження не проводиться. 4. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. 5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 6. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. 7. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. 8. При розгляді справи за правилами спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідач, відзиву на позовну заяву не подав, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та перевіривши достатність наявних у справі доказів для їх встановлення, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 01 вересня 2020 року поліцейським роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Елояном С.С. винесена постанова серії ЕАМ № 3065914 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425,00 грн.

Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 01 вересня 2020 року о 00.20 год., він, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21099, д/н НОМЕР_1 в м. Запоріжжі по автомагістралі Харків-Сімферополь, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при з`їзді з кругового перехрестя, чим порушив п. 9.2. «б» ПДР - Порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом позову, позивач визнає, що при оформленні оскаржуваної постанови він не вносив письмові заперечення до постанови і не надавав такі заперечення на окремому аркуші.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП).

Відповідно до частини першої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Частина 1 статті 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, визначені ст.122 КУпАП.

Пунктом 9.2 «б» Правил дорожнього руху передбачені попереджувальні сигнали, де водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

У відповідності до ч.2 ст. 122 КУпАП (в редакції, яка була чинною станом на момент винесення постанови), порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, згідно зі ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 72 КАС України визначено поняття доказів, якими у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В постанові інспектора про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, крім того, постанова не містить й порядку та строку її оскарження.

Отже, за відсутності належних доказів вчинення позивачем правопорушення, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Однак, в матеріалах справи відсутній будь-який належний та допустимий доказ, який би підтвердив факт порушення позивачем пункту 9.2 «б» Правил дорожнього руху, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (справа № 357/10134/17, провадження № К/9901/32368/18).

За таких обставин, всупереч положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідач не навів належних доказів на підтвердження правомірності свого рішення при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення останнім адміністративного правопорушення та не виконав обов`язок щодо доведення обґрунтованості притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є недоведеним.

Така правова позиція висловлене в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а.

За наведених вище обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративні правопорушення була ухвалена інспектором без врахуванням принципу правомірної адміністративної поведінки, тобто без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Перевіривши законність рішення та дій поліцейського Управління патрульної поліції в Запорізькій області Елояна С.С., зважаючи на те, що у нього не було об`єктивних підстав для винесення постанови відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки факт порушення останнім п. 9.2 «б» ПДР не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, окрім того оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, дані факти відповідачем жодним чином не спростовано, суд дійшов висновку, що дії відповідача при винесенні постанови серії ЕАМ № 3065914 року не свідчать про чітку та повноту об`єктивність встановлених ним обставин справи, а складена за результатами розгляду адміністративної справи постанова не відображає конкретний склад адміністративного правопорушення, підтверджений відповідними доказами.

Згідно зі ст.288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Так, приписами п. 3 ч. 1 ст.293 КУпАП передбачено, що в разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності орган (посадова особа) при перевірці законності та обґрунтованості винесеної постанови може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У зв`язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду із дотриманням строку, встановленого КУпАП та КАС України, позовні вимоги позивача в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення обґрунтовані та підлягають задоволенню,постанова серія ЕАМ № 3065914у справі про адміністративне правопорушення від 01 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Що стосується вимог про визнання дій відповідача протиправними, суд вважає, що з огляду на положення ст. 286 КАС України, належним та ефективним способом захисту прав позивача є саме скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, а тому в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, якщо відповідачем у справі виступала посадова чи службова особа, то судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, в якому працює ця особа. При цьому залучення такого суб`єкта владних повноважень до участі у справі в якості окремого учасника не вимагається.

Так, відповідач є посадовою особою Управління патрульної поліції в Запорізькій області, яке є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції.

УПП в Запорізькій області ДПП є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції, який є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, що складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних підрозділів Департаменту патрульної поліції та організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення. Інспектор, який безпосередньо виносив постанову про адміністративне правопорушення є посадовою особою Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 та згідно із Законом України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01січня 2020 року становить 2 102,00 грн.

При зверненні до суду з даним ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 420,40 грн., а тому відповідно до вимог ст. 139 КАС України сума судових витрат в зазначеному розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 77, 79, 120, 139, 241-246, 250-251, 257-263, 268-271, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Елояна Сергія Сержайовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, - задовольнити частково.

Постанову поліцейського роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Елояна Сергія Сержайовича Серії ЕАМ № 3065914 від 01 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП,- скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП,- закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , - відмовити.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: поліцейський роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Елоян Сергій Сержайович , адреса місцезнаходження: 69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 16 квітня 2021 року.

Суддя Д. І. Городецький