Рішення № 96965671, 27.04.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1858/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судових засідань – Полянич В.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача - не з`явився;

представника позивача - Бондаренко Ю.О.;

представника відповідача - Фалес Р.С.;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови №002067-ТД-ФС-122 від 26.09.2019 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою відповідача від 26 вересня 2019 року позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 125190 грн. Позивач вказує, що про прийняту постанову від 26 вересня 2019 року йому стало відомо після отримання з виконавчої служби листа за №14.10-30/19545 від 11.11.2019 р. щодо відкриття виконавчого провадження по виконанню зазначеної постанови. Згідно вищевказаної постанови зазначено, що 14.08.2019 року під час перевірки кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де позивач здійснює господарську діяльність, на робочому місці було виявлено гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надавав послуги бармена без оформлення трудового договору. Однак позивач наголошує, що гр. ОСОБА_2 згідно наказу (розпорядження) від 01.08.2019 року був прийнятий на посаду бармена з іспитовим строком на один місяць, а тому з ОСОБА_2 було укладено цивільно-правову угоду про прийняття його на роботу на посаду бармена за винагороду в розмірі 4271 грн., а відомості про прийняття на роботу внесені позивачем до трудової книжки. В подальшому, 28 серпня 2019 року позивач прийняв ОСОБА_2 на роботу на постійній основі. Позивач вказував, що про те, що ОСОБА_2 на законних підставах працював в кафе позивача свідчить відомість про нарахування та виплату заробітної плати за серпень 2019 року в розмірі 4173 грн., а також звіт в податкову інспекцію за серпень 2019 року, згідно якого сума винагороди ОСОБА_2 за договором цивільно-правового характеру становить 4173 грн. З огляду на викладене позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі вказавши на те, що постанова про накладення на позивача штрафу за №002067-ТД-ФС-122 від 26.09.2019 року була винесена відповідачем на підставі Акта фактичної перевірки Головного Управління ДФС у Закарпатській області від 23.08.2019 року за №002067, виданого за результатами проведеної перевірки суб`єкта господарювання фізичної особи - підприємця позивача. Так, згідно Акта (довідки) фактичної перевірки Головного управління ДФС у Закарпатській області № 002067 від 23.08.2019 року слідує, що в ході проведення перевірки, у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на робочому місці виявлено гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надавав послуги бармена без оформлення трудового договору, чим порушено ч. 3 ст. 24 Кодексу Законів про працю України. Відповідач наголошує, що Актом (довідкою) фактичної перевірки Головного управління ДФС у Закарпатській області № 002067 від 23.08.2019 року підтверджується те, що до кінця перевірки, а саме: до 23.08.2019 року трудового договору з працівником ОСОБА_2 надано не було. Відповідач наголошував, що звіт форми Д-4 не може бути належним доказом того, що цивільно-правовий договір та трудовий договір дійсно були укладені позивачем з гр. ОСОБА_2 01.08.2019 року, оскільки такий Звіт форми Д-4 про виплачену винагороду гр. ОСОБА_2 за цивільно-правовим договором чи за трудовим договором за серпень 2019 року до ДФС подається до 20.09.2019 року, а отже цей цивільно-правовий договір та трудовий договір можна було виготовити в кінці серпня чи на початку вересня 2019 року зазначивши в ньому, що він укладений саме з 01.08.2019 року. Відповідач вказував, що надані позивачем документи, а саме: наказ (розпорядження) від 01.08.2019 року про прийняття на роботу гр. ОСОБА_2 на посаду бармена; копія трудової книжки гр. ОСОБА_2 ; цивільно-правовий договір від 01.08.2019 року; відомість нарахування та виплати заробітної плати за серпень 2019 року; звіт форми №Д-4 - жодним чином не спростовують того факту, що гр. ОСОБА_2 виконував роботу бармена в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » без укладення трудового договору, а навпаки підтверджують той факт, що ці документи були виготовлені позивачем після проведеної перевірки з метою уникнення відповідальності. Таким чином, відповідач наголошував, що вище вказані документи (договори) під час перевірки взагалі не існували, а гр. ОСОБА_2 працював у позивача без укладеного трудового договору чи цивільно-правового договору та без повідомлення ДФС про прийом на роботу.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.08.2019 року Головним управлінням ДФС у Закарпатській області була проведена фактична перевірка у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташоване у АДРЕСА_2 де здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 .

Відповідно до п.75.1. статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п. 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Результати фактичної перевірка у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , були відображені Головним управлінням ДФС у Закарпатській області у Акті (довідці) фактичної перевірки за № 002067 від 23.08.2019 року (а.с. 54-58).

Зокрема, згідно Акта (довідки) фактичної перевірки № 002067 від 23.08.2019 року зазначено, що в ході проведення Головним управлінням ДФС у Закарпатській області перевірки, у кафе «Міленіум» на робочому місці було виявлено гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 , який надавав послуги бармена без оформлення трудового договору, чим порушено ч. 3 ст. 24 Кодексу Законів про працю України.

В Акті (довідці) фактичної перевірки № 002067 від 23.08.2019 року зазначено, що трудового договору чи цивільно-правового договору з гр. ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Закарпатській області до кінця перевірки надано не було (а.с. 55).

Листом Управління Держпраці у Закарпатській області від 12.09.2019 року №07-02/3490 було повідомлено позивача про отримання Акта (довідки) фактичної перевірки Головного управління ДФС у Закарпатській області від 23.08.2019 року №002067 та про те, що розгляд справи відбудеться 26.09.2019 року (а.с. 60). Даний лист був отриманий позивачем 25.09.2019 року, що підтверджується реєстром поштових відправлень ПАТ «Укрпошта» (а.с. 61).

Відповідачем на підставі Акта фактичної перевірки Головного Управління ДФС у Закарпатській області від 23.08.2019 року за №002067 було винесено постанову №002067-ТД-ФС-122 від 26.09.2019 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 125190,00 грн. (а.с. 66-67).

Не погоджуючись з постанову відповідача за №002067-ТД-ФС-122 від 26.09.2019 року про накладення штрафу позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до статті 2 Закону №877-V його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Управління Держпраці, затверджене наказом Держпраці від 03.08.2018 №84 у новій редакції.

Згідно пп. 5 п. 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 №340 (далі - Положення) Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Згідно статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.

Згідно зі статтею 1 КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Відповідно до ч. 4 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Згідно ч. 3 ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України».

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Відповідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно зі статтею 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи) держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Так, згідно висновків викладених в акті (довідці) Головного управління ДФС у Закарпатській області від 23.08.2019 року та в оскаржуваній постанові про накладення штрафу від 26.09.2019 року, позивач в порушення вимог статті 24 КЗпП України допустив до роботи працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору .

Як встановлено судом в ході розгляду справи по суті та не заперечувалося сторонами у ході перевірки Головного Управління ДФС у Закарпатській області встановлено, що на робочому місці при виконанні трудових функцій бармена знаходився працівник ОСОБА_2 .

Разом з тим, позивачем до суду було надано цивільно-правову угоду від 01.08.2019 року укладену між позивачем (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець) (а.с. 23).

Пунктом 1.1. вказаної цивільно-правової угоди передбачено, що замовник (позивач) доручає, а виконавець ( ОСОБА_2 ) бере на себе зобов`язання виконати такі роботи (послуги) - бармена (а.с. 23).

Відповідно до наданої цивільно-правової угоди ОСОБА_2 зобов`язувався виконувати обов`язки саме бармена. При цьому робота, яка виконувалася ОСОБА_2 збігається з видам економічної діяльності позивача, що також свідчить про існування між ними трудових відносин.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно наказу (розпорядження) №6 від 01.08.2019 року ФОП ОСОБА_3 прийняв на роботу з 01.08.2019 року ОСОБА_2 на посаду бармена зі строком випробування 2 місяці (а.с. 22).

В трудовій книжці ОСОБА_2 НОМЕР_1 внесено запис від 01.08.2019 року про те, що ФОП ОСОБА_3 прийняв ОСОБА_2 на посаду бармена на підставі наказу №6 від 01.08.2019 року (а.с. 24).

Згідно відомостей нарахування та виплати заробітної плати за серпень 2019 року ФОП ОСОБА_3 нарахував ОСОБА_2 заробітну плату в сумі 4173,00 грн. на виплатив таку (з відрахуванням податків та зборів) - 3359,26 грн. (а.с. 25).

Також, позивачем було подано до податкової служби Звіт форми №Д-4 про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с. 27-29).

Таким чином, між позивачем та ОСОБА_2 укладено трудовий договір, оформлений наказом (розпорядженням) №6 від 01.08.2019 року та відомості про працевлаштування ОСОБА_2 внесені в трудову книжку останнього.

З огляду на вище зазначене, в ході розгляду справи по суті встановлено, що факт працевлаштування позивачем на посаду бармена ОСОБА_2 підтверджується наступними документами: 1) наказом (розпорядженням) №6 від 01.08.2019 року; 2) копією трудової книжки; 3) цивільно-правовим договоромр від 01.08.2019 року; 4) відомість нарахування та виплати заробітної плати за серпень 2019 року; 5) звіт форми №Д-4.

Щодо твердження позивач про те, що вище вказані документи не існували на час перевірки та були оформленні позивачем виключно з метою уникнення відповідальності, то суд констатує, що зазначене твердження відповідача, як суб`єкта владних повноважень ґрунтується на припущеннях останнього на не підтверджується належними та допустимими доказами.

При цьому суд зауважує, що ненадання вище вказаних документів під час перевірки не може слугувати єдиним та беззаперечним доказом не укладення вказаних документів на час перевірки за відсутності інших належних та допустимих доказів у їх сукупності.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив на позов, і не довів правомірності прийнятої ним постанови №002067-ТД-ФС-122 від 26.09.2019 року про накладення штрафу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником відповідача у відзиві проти позову, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника позивача, а останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Застосоване судом законодавство – використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №002067-ТД-ФС-122 від 26.09.2019 року про накладення штрафу.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну гривню)

4. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено 17.05.2021 року, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.