Рішення № 96965152, 05.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 р. Справа№200/12100/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А, за участі секретаря судового засідання - Гуменної В.П., представниці відповідача – Кододової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-5434-25 від 06.11.2020, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-5434-25 від 06.11.2020.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 02.02.2011 вона (дошлюбне прізвище – « ОСОБА_2 ») зареєструвалась як фізична особа-підприємець.

06.11.2020 відповідачем винесено спірну вимогу № Ф-5434-25 про сплату боргу (недоїмки), якою позивачку зобов`язано сплатити недоїмку з єдиного внеску, яка станом на 31.10.2020 складає 42 347, 85 грн. Позивачка вважає, що при винесенні спірної вимоги відповідачем не враховано приписи Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, оскільки платники єдиного внеску, визначені статтею 4 вказаного Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. У зв`язку із наведеним ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу від 06.11.2020 № Ф-5434-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені в розмірі 42 347, 85 грн, винесену відповідачем відносно ОСОБА_3 ( ОСОБА_1 ).

Відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачка є платником єдиного соціального внеску та в даних правовідносинах повинна сплачувати його у повному обсязі. Оскільки станом на 31.10.2020 за позивачкою обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску, контролюючим органом у відповідності до норм чинного законодавства було сформовано та надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № Ф-5434-25 на суму 42 347, 85 грн.

Зазначає, що зміни, внесені Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII від 02.09.2014 року до розділу VIIІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI від 08.07.2010 згідно з п.28 розділу І Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 911-VIIІ від 24.12.2015 втратили чинність, а, отже, позивачка зобов`язана виконувати обов`язок щодо сплати єдиного соціального внеску. Більш того, борг позивачки виник ще у 2014 році, а отже, підстави для застосування п. 9-4 розділу VIІ “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” відсутні. Тому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою від 28.12.2020 Донецький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-5434-25 від 06.11.2020, - залишив без руху. Надав ОСОБА_1 – десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду виправленої позовної заяви та її копії, а також копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви для відповідача, клопотання про поновлення строку із наданням доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку. Також суд частково задовольнив клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору та відстрочив сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

11.01.2021 ухвалою суду продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 15.01.2021 суд виніс ухвалу, якою клопотання позивачки про поновлення пропущеного строку звернення до суду, - задовольнив. Визнав поважними причини пропуску позивачкою строку звернення до адміністративного суду та поновив пропущений строк. Клопотання позивачки про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, - задовольнив. Прийняв до розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-5434-25 від 06.11.2020 та відкрив провадження по справі № 200/12100/20-а. Розгляд адміністративної справи № 200/12100/20-а визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 11.03.2021 суд витребував у Головного управління ДПС у Донецькій області повний розрахунок спірної податкової вимоги № Ф-5434-25 від 06.11.2020. Розгляд адміністративної справи визначив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 09 год 30 хв 08.04.2021. Продовжив строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.

08.04.2021 суд за клопотанням позивачки замінив відповідача по справі № 200/12100/20-а з Головного управління ДПС у Донецькій області на відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Донецькій області (код відокремленого підрозділу 44070187). Закрив підготовче провадження по адміністративній справі та призначив судовий розгляд по суті на 12 год 00 хв 05.05.2021, про що виніс відповідну ухвалу.

На судове засідання позивачка, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, не з`явилась.

Представниця відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 . Згідно з паспортними даними позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-6).

Як вбачається зі Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 від 20.10.2015 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 20.10.2015 зареєстрували шлюб, прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини – ОСОБА_5 (а.с.7).

Позивачка є фізичною особою-підприємцем та платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, перебуває на податковому обліку в Бахмутській ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області (а.с. 37).

06.11.2020 відповідачем сформовано вимогу № Ф-5434-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 31.10.2020, якою позивачку зобов`язано сплатити суму єдиного внеску у розмірі 42 347, 85 грн (а.с. 35).

Згідно з розрахунком до вимоги, наданої відповідачем до відзиву, спірна вимога сформована за період з квітня 2014 року по жовтень 2020 року (а.с. 80-82).

Наявність у позивачки станом на 31.10.2020 року заборгованості з єдиного внеску у розмірі 42 347, 85 грн підтверджується також інтегрованою карткою платника податку.

Не погодившись зі спірною вимогою, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі – Закон № 2464).

Так, абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону № 2464 передбачено, що платниками єдиного внеску, зокрема, є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

У відповідності до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Частиною 6 ст. 25 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених норм доводить, що платник повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок. При наявності недоїмки у платника контролюючі органи мають право зараховувати сплачений єдиний внесок у рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Суд наголошує, що з 13 лютого 2020 року пункт 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 виключено на підставі Закону України від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи».

Отже, пункт 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 був діючим по 12 лютого 2020 року включно.

Суд не погоджується з твердженням позивачки щодо неможливості застосування зміненої редакції Закону № 2464 з виключеним пунктом 9-4 у Прикінцевих та перехідних положеннях до бази (об`єкту) нарахування єдиного внеску, що виникла до дати набрання чинності такої зміни у Законі, тобто до 14.01.2020 року, з огляду на наступне.

З правового аналізу наведених законодавчих норм слідує, що до 13 лютого 2020 року факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, був підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати. При цьому, вказані норми не скасовували обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавали можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, що було підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464.

З огляду на наведене, позивачка з 14.04.2014 по 12.02.2020 включно внаслідок проведення антитерористичної операції була звільнена від своєчасного виконання обов`язків платника єдиного внеску, проте, оскільки пункт 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 був діючим по 12.02.2020 включно, на час формування відповідачем спірної вимоги – 06.11.2020, відсутні будь-які підстави щодо звільнення позивачки від сплати єдиного внеску.

Таким чином, спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № Ф-5434-25 в розмірі 42 374, 85 грн є правомірною та не підлягає скасуванню, оскільки сформована відповідачем у період, коли позивачка не була звільненою від сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надані, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5434-25 від 06.11.2020 в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 позивачці відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Частиною 2 ст. 133 КАС України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Ураховуючи те, що позивачці було відстрочено сплату судового збору при поданні позовної заяви, судовий збір у розмірі 840, 80 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 293, 295, 297 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 44070187; 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-5434-25 від 06.11.2020, – відмовити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Повний текст рішення складено 17.05.2021.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб