Рішення № 96964906, 18.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року Справа № 160/4233/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.11.2020 р. № 0007180710, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» застосовано штрафні санкції у сумі 461 316,57 грн. за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено наступне. Податковим органом було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС», за результатами якої складено акт № 28/04/36/07/10/РРО/43325406 від 28.09.2020 р. з викладенням виявлених порушень. При цьому, порушення, зазначені в акті, насправді не мали місця. Суб`єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів. Орендована підприємством АЗС включає магазин-кафе. АЗС являє собою єдину споруду, в приміщенні якої знаходиться оператор АЗС та торгівельна площа магазину, які є єдиною господарською одиницею. Для проведення розрахункових операцій на цій господарській одиниці підприємством отримано реєстраційне посвідчення на РРО, відповідні ліцензії. Крім того, в листі відповідача № 102678/10/04-36-07-10-19 від 29.10.2020 р. «Про результати розгляду заперечень» наведена норма Положення № 13 від 21.01.2016 р., яка не діяла у період виникнення спірних правовідносин. Враховуючи вказане, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.11.2020 р. № 0007180710 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/4233/21 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними у справі матеріалами.

20.04.2021 р. від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Податковим органом дотримано вимоги законодавства щодо процедури проведення перевірки. За результатами фактичної перевірки контролюючим органом виявлено низку порушень законодавства, які зафіксовані в акті. Так, під час придбання ревізорами тютюнових виробів та кави ними було отримано касовий чек, в якому відсутня назва господарської одиниці «магазин-кафе». Таким чином, позивачем здійснювалася роздрібна торгівля на господарській одиниці магазин-кафе без роздрукування та видачі розрахункових документів. Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства.

20.04.2021 р. позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначено про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві на позов. Також, вказано про процедурні порушення при проведенні перевірки, а саме, не надано інформації щодо підстав проведення перевірки. Крім того, в індивідуальній податковій консультації ДПС України не розмежовує поняття АЗС-магазин на окремі об`єкти оподаткування.

У відзиві на позов відповідачем заявлено клопотання про заміну відповідача по справі з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворений як відокремлений підрозділ.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не надано доказів ліквідації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у встановленому законодавством порядку та спірне податкове повідомлення-рішення винесене саме Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

На підставі наказу від 16.09.2020 р. № 24-п Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.

Направлення на перевірку №№ 2819, 2820 від 16.09.2020 р. пред`явлено головному бухгалтеру підприємства та вручено копію наказу, що підтверджується підписом посадової особи у направленнях на перевірку.

За результатами перевірки складено акт № 28/04/36/07/10/РРО/43325406 від 28.09.2020 р.

В акті встановлено наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС»:

- проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

- невидача розрахункових документів встановленої форми на загальну суму 922 537,14 грн. згідно періодичних звітів РРО за період з 12.05.2020 р. по 22.09.2020 р.;

- невидача відповідного розрахункового документу встановленої форми 16.09.2020 р. на суму 96,00 грн.

Фактично за вказаний період Товариством з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» здійснювалася роздрібна торгівля товарами (алкогольними напоями, тютюновими виробами, продуктами харчування та іншими, окрім паливно-мастильних матеріалів) на господарській одиниці «магазин-кафе» за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 55. В ході перевірки встановлено відсутність в фіскальних чеках РРО обов`язкового реквізиту – «найменування господарської одиниці». Яке зазначено в документі на право власності або користування господарською одиницею. У разі відсутності хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий.

Під час перевірки встановлено порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями); Наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів» (зі змінами та доповненнями); ст. 8 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями).

На акт № 28/04/36/07/10/РРО/43325406 від 28.09.2020 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» були подані заперечення.

В листі відповідача № 102678/10/04-36-07-10-19 від 29.10.2020 р. «Про результати розгляду заперечень» не враховані доводи підприємства та вказано про дотримання норм законодавства при проведенні перевірки.

02.11.2020 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0007180710, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» застосовано штрафні санкції у сумі 461 316,57 грн. за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження, за результатами якого податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно до пп. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Відповідно до ч.ч. ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно до ст. 2 Закону України № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за № 220/28350 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Згідно до п.п. 1, 2 розділу ІІ Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Фіскальний чек має містити, зокрема, такі обов`язкові реквізити:

найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» було подано до податкового органу Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадится діяльність за формою № 20-ОПП про об`єкти оподаткування за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 55: «АЗС 9» та «магазин-кафе 9».

Таким чином, позивачем самостійно визначено «АЗС 9» та «магазин-кафе 9» як два різні об`єкти оподаткування.

При цьому, перевіркою встановлено та не заперечується позивачем у позові та відповіді на відзив, що в фіскальних касових чеках підприємства відсутнє найменування господарської одиниці – «магазин-кафе 9».

Посилання позивача на індивідуальну податкову консультацію № 393/ІПК/99-00-09-03-02-06 від 03.02.2021 р. не приймаються судом до уваги, оскільки в консультації надано роз`яснення щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а не щодо найменування господарської одиниці у касових чеках. Крім того, вказана податкова консультація була відсутня на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи позивача щодо процедурних порушень при проведенні перевірки не враховуються судом в зв`язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що направлення на перевірку №№ 2819, 2820 від 16.09.2020 р. пред`явлено головному бухгалтеру підприємства та вручено копію наказу, що підтверджується підписом посадової особи у направленнях на перевірку.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.01.2019 р. справа №812/1112/16 (провадження №К/9901/40300/18).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання позивача на лист відповідача № 102678/10/04-36-07-10-19 від 29.10.2020 р. «Про результати розгляду заперечень» є необґрунтованими, оскільки вказаний лист не є предметом спору в даній справі, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить посилання на Положення № 13 від 21.01.2016 р. Крім того, норми Положення як в попередній, так і в чинній редакції, містять вимогу щодо наявності у розрахунковому документі назви (найменування) господарської одиниці.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук