
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3717/20Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Панченко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 916/3717/20
за позовом Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон"
до відповідача Приватного підприємства "Хорс Агро"
про стягнення 1 321 823, 62 грн.
за участю представників:
від позивача: Нерода В.Ю. ордер серія КС № 651245 від 05.11.2020р.;
від відповідача: Глазов О.В. ордер серія ОД № 554113 від 02.02.2021р.
В С Т А Н О В И В:
Мале приватне підприємство Фірма "Ерідон" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Хорс Агро" заборгованості в сумі 1 321 823, 62 грн., яка складається з 1 023 264,00 грн. – основний борг, 13 322, 79 грн. - інфляційне збільшення заборгованості, 147 618, 41 грн. - 48,00 % річних, 110 713,81 грн. – відсотки за користування товарним кредитом, 36 904, 61 грн. – пеня, а також судових витрат, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку становить 49 827,35 грн., з яких 19 827, 35 грн. - витрати по сплаті судового збору та 30 000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки № 2209/20/06 від 20.01.2020р., із додатками до цього договору щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.
04.01.2021р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.02.2021р.
У підготовчому засіданні 03.02.2021р., яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою задоволено клопотання відповідача за вх.№3018/21 від 02.02.2021р. та останньому продовжено термін подачі відзиву на позовну заяву до 17.02.2021р., а також підготовче засідання відкладено на 17.02.2021р. об 11:15, із викликом учасників справи у підготовче засідання, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України, шляхом надіслання ухвали.
15.02.2021р. за вх.№4135/21 господарським судом одержано відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості.
16.02.2021р. за вх.№4352/21 господарським судом одержано заяву про подання доказів, в якій відповідач просить суд приєднати до матеріалів справи Висновок про загибель посивів за вих. №2003-14/89 від 15.02.2021р., який складений Одеською регіональною Торгово-промисловою палатою.
У підготовчому засіданні 17.02.2021р., яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю учасників справи, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а також відкладено підготовче засідання на 15.03.2021р., про що представник позивача повідомлений під час відеоконференції, а представник відповідача під розписку.
22.02.2021р. за вх.№5076/21 господарським судом одержано відповідь на відзив.
24.02.2021р. за вх.№5300/21 господарським судом одержано заперечення позивача на заяву про подання доказів від 16.02.2021р.
09.03.2021р. за вх.№6354/21 господарським судом одержано заперечення відповідача на відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 15.03.2021р., яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю учасників справи, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою відкладено підготовче засідання на 29.03.2021р. із викликом учасників справи у підготовче засідання, про що представник позивача повідомлений під час відеоконференції, а представник відповідача під розписку.
У підготовчому засіданні 29.03.2021р., яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю учасників справи, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.04.2021р., із викликом учасників справи у судове засідання, про що представника позивача повідомлено під час відеоконференції, а представника відповідача під розписку.
07.04.2021р. за вх.№9643/21 господарським судом одержано пояснення Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" у справі №916/3717/20.
У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 07.04.2021р., яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю учасників справи, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 14.04.2021р., із викликом учасників справи у судове засідання, про що представника позивача повідомлено під час відеоконференції, а представника відповідача під розписку.
У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 14.04.2021р., яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю учасників справи, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 29.04.2021р. о 12:00, із викликом учасників справи у судове засідання, про що представника позивача повідомлено під час відеоконференції, а представника відповідача під розписку.
20.04.2021р. за вх.№11036/21 господарським судом одержано заяву Приватного підприємства "Хорс Агро" про подання доказів.
28.04.2021р. господарським судом одержано заперечення Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" на заяву про подання доказів від 20.04.2021р.
У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 29.04.2021р., яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представників сторін, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою судом документи, які додані відповідачем до заяви, а саме податкова декларації платника єдиного податку четвертої групи від 18.02.2021р., довідка ПП «Хорс Агро» №7 від 15.04.2021р. та довідка виконавчого комітету Василівської сільської ради Болградського району Одеської області від 19.04.2021р. №221, не приймаються судом у якості доказів, оскільки їх подано із порушенням строку, встановленого законом, та відповідачем не надано клопотання про поновлення процесуального строку. Судом також оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 06.05.2021р. об 11:00, із викликом учасників справи у судове засідання, про що представника позивача повідомлено під час відеоконференції, а представника відповідача під розписку.
05.05.2021р. за вх.№12262/21 господарським судом одержано письмову позицію позивача у судових дебатах у справі №916/3717/20.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 06.05.2021р., яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за участю представників сторін, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позиції позивача:
- на виконання договору поставки №2209/20/06 від 20.01.2020р. та додатків до нього, позивач передав згідно видаткових накладних товар, а відповідач прийняв та не оплатив повну вартість товару. Заборгованість відповідача за поставлений товар складає 1 023 264 грн.
- у зв`язку з несплатою заборгованості позивач нарахував відповідачу інфляційні в сумі 13 322, 79 грн., 48% річних від простроченої суми в розмірі 147 618, 41 грн., проценти за користування товарним кредитом у розмірі 110 713, 81 грн., та пеню в розмірі 36 904, 61 грн.;
- станом на дату подання відповіді на відзив позивач не отримав від відповідача висновку про загибель посівів внаслідок несприятливих погодних умов;
- надані відповідачем на підтвердження загибелі посівів, що виникли у результаті засухи та заморозків протягом 2019-2020р. на земельних ділянках, зокрема копія протоколу позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації від 20.08.2020р. декларує із посиланням на Гідрометцентр Чорного та Азовського морів зафіксовані за певний період погодні умови. Також містить положення щодо звернення окремих підприємств із заявами щодо обстеження полів. Серед підприємств загадується і ПП «Хорс Агро», однак вказаний протокол не містить переліку земельних ділянок із виказанням відповідних кадастрових номерів або виказанням відповідних точок координат, які б дали можливість ідентифікувати їх як такі, що перебувають у користуванні та обробляються ПП «Хорс Агро»;
- додані Акти від 30.04.2020 р. та від 11.08.2020р., по обстеженню посівів сільськогосподарських культур, постраждалих від засухи в сільськогосподарському підприємстві ПП «Хорс Агро» складені працівниками відповідача за участі представника Болградської районної державної адміністрації та депутата Калчівської сільської ради не встановлюють причинного зв`язку між посухою та загибеллю посівів озимої пшениці, озимого ячменю, ріпаку, кукурудзи та соняшнику саме на полях відповідача та не містять обґрунтованих висновків щодо загибелі посівів вказаних культур. Вказані акти взагалі не дають можливості ідентифікувати на яких саме земельних ділянках вирощувалась зазначені культури та чи використовуються такі земельні ділянки відповідачем;
- додані відповідачем звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019, 2020р. декларують інформацію щодо розмірів посівних площ сільськогосподарських культур під урожай на конкретний рік;
- документ за вих. №13 від 05.02.2021 «Витрати» носить суто декларативний характер та не містить доказів понесених витрат;
- від настання дати виконання обов`язку із оплати товару ПП «Хорс Агро» жодного разу не звертались до МПП Фірма «Ерідон» із листами, які б засвідчували настання будь яких обставин на які посилається відповідач, не надавав документи, які б підтверджували настання зазначених обставин. Вказані документи надаються відповідачем виключно у зв`язку із пред`явленням позовних вимог щодо стягнення заборгованості;
- відповідачем у визначені строки не надано документ, виданий Торгово- промисловою палатою України, яким засвідчене настання та тривалість форс-мажору за договором поставки № 2209/20/06 від 20.01.2020р.;
- фінансова звітність подана відповідачем на підтвердження збитковості підприємства не може бути прийнята як достовірна, оскільки не містить відмітки компетентного органу про її прийняття або квитанції про прийняття такого документу внаслідок електронного документообігу; містить суперечливі відомості, зокрема на кінець 2018р. ПП «Хорс Агро» вказує, що власний капітал становив - 11672, на кінець 2019 - 11786, на кінець III кварталу 2020 – 12144, таким чином, відповідачем продемонстровано зростання власного капіталу; за IX місяців 2020 р. відповідач вказує - 2291, вказаний показник суперечить показнику який відповідач вказував на кінець III кварталу 2020, який би в свою чергу мав би бути меншим;
- клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, належним чином не обґрунтоване та не підтверджене достовірними доказами, а також не відповідає вимогам процесуального законодавства в частині підстав відстрочення виконання рішення суду, оскільки загальна кількість прострочення на дату подачі позовної заяви до суду (18.11.2020) складала 110 календарних днів. Станом на 19.02.2021 відповідач не здійснював жодних дій спрямованих на погашення існуючої заборгованості. Між сторонами було розпочато переговорний процес з приводу врегулювання спору мирним шляхом та укладення мирової угоди, однак, відповідач відмовився від укладення мирової угоди на погоджених умовах шляхом надіслання листа від 01.02.2021 р. та запропонував інші умови, які не прийнятні для МПП Фірма «Ерідон», в свою чергу, МПП Фірма «Ерідон» не розглядає можливості укладення мирової угоди на запропонованих умовах, про що було повідомлену відповідачу відповідним листом;
- проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер; наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання; 48 % річних сторони погодили умовами договору, таким чином позивач вважає позовні вимоги щодо 48% річних, які є особливим видом цивільно-правової відповідальності передбаченим ст.625 ЦК України та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені) обґрунтованими та такими, що не належать до штрафних санкцій;
- висновок вих. №2003-14/89 від 15.02.2021р. виданий Торгово-промисловою палатою України не слід приєднувати до матеріалів справи, оскільки наданий Висновок не містить перелік земельних ділянок із вказанням їх конкретного місця розташування та кадастрових номерів, які дають змогу ідентифікувати їх як такі, що використовуються ПП «Хорс Агро». Договір поставки № 2209/20/06 від 20.01.2020 р. містить визначений порядок засвідчення форс-мажорних обставин, який в свою чергу не передбачає засвідчення таких обставин іншим документом, а ніж документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання та тривалість форс-мажору за конкретним договором;
- відповідачем не підтверджено використання земельних ділянок на території Болградського району;
- твердження відповідача, що ним здійснено збільшення посівних площ не підтверджується відповідними доказами;
- не підлягає застосуванню до спірного договору Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу, оскільки і позивач і відповідач – є резидентами України, суб`єктами господарювання, юридичними особами створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства України та які діють в межах території України при виконанні відповідних договорів поставки; виконання обов`язків за спірним договором поставки відбувається в межах території України.
Стислий виклад позиції відповідача:
- у лютому 2020р. відповідачем частково у розмірі 20 % суми поставленого товару було сплачено грошові кошти на адресу позивача, що було передбачено додатками до договору;
- Приватне підприємство «Хорс Агро» є сільськогосподарським товаровиробником, основним видом діяльності якого, відповідно інформації наведеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Сільськогосподарська діяльність відповідача перебуває у безпосередній залежності від чинників, за які підприємство не може відповідати, зокрема, це стосується погодних умов;
- у результаті засухи та заморозків протягом 2019-2020 років на земельних ділянках, де відповідач вирощує сільськогосподарські культури, відбулось засихання та загибель посівів ПП «Хорс Агро»;
- наведена подія, відповідно протоколу позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації від 20 серпня 2020 року, підпадає під надзвичайну ситуацію місцевого рівня, природного характеру, груші метеорологічні НС температурні, з класифікаційною ознакою 8 розділу II Надзвичайної ситуації природного характеру «Масове пошкодження та загибель посівів сільськогосподарських культур, незібраного врожаю (травостою) внаслідок небезпечних природних гідрометеорологічних явищ (засух) не менше 1000 га, згідно наказу МЕ України від 06.08.2018 р. № 658 «Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2018 року № 969/32421;
- на підтвердження засухи та заморозків протягом 2019-2020 років відповідачем надано: довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про несприятливі погодні умови, з яких вбачається, що засушливі умови у весняно-літній період 2020 року негативно впливали на розвиток та формування врожаю кукурудзи, соняшника на землях ПП «Хорс Агро»; Болградського району Одеської області. Також, у наведених довідках зазначено, що засушливі умови восени 2019р., несприятливі явища навесні 2020р. (дефіцит опадів, недостатнє і незадовільне зволоження ґрунту, заморозки, низька відносна вологість повітря) негативно впливали на вегетацію і могли спричинити пошкодження та загибель посівів озимої пшениці, озимого ячменю та озимого ріпаку на землях ПП «Хорс Агро»; факти загибелі посівів також підтверджується звітністю про посівні площі сільськогосподарських культур, про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду;
- вирощування сільськогосподарських культур є єдиним видом господарської діяльності відповідача, саме тому, загибель посівів унеможливлює збирання урожаю, а отже, отримання прибутку підприємством та відповідно, виконання зобов`язань перед позивачем;
- належне виконання зобов`язань за договором поставки № 2209/20/06 від 20.01.2020р. виявилось неможливим внаслідок обставин непереборної сили, якою є природні умови. Більш того 2020 рік для відповідача був збитковим, що підтверджується аналізом недоотримання врожайності в 2020 році по не загиблих посівах і збиткам, з якого вбачається прибуток (збиток) - 2291 грн.». У результаті загибелі посівів у 2020 році ПП «Хорс Агро» має кредиторську заборгованість у розмірі 5635 грн.;
- посуха та стихійні лиха підпадають під ознаки непереборної сили, що передбачено законодавством України, обставини непереборної сили, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачені умовами договору, звільняють відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язань перед позивачем у силу вимог Закону. Окрім того, сторонами Договору було погоджено, що підтвердженням форс-мажору є саме документ, виданий Торгово-промисловою палатою, про наявність форс-мажору. Таким чином, Сторонами було встановлено, як підстава звільнення від відповідальності саме наявність документа, виданого Торгово-промисловою палатою, про наявність форс-мажору;
- у висновку вих.№2003-14/89 від 15.02.2021р. виданого Торгово-Промисловою Палатою України підтверджено, що надані заявником документи свідчать про те, що на полях ПП «Хорс Агро» на території Болградського району Одеської області внаслідок несприятливих погодних умов восени 2019 року та несприятливих явищ навесні 2020р., а також влітку 2020р. відбулась загибель сільськогосподарських культур, а саме – посівів озимої пшениці на площі 159 га, озимого ячменю на площі 80 га, озимого ріпаку на площі 190 га, кукурудзи на площі 130 га та соняшнику на площі 210 га;
- посилання позивача на п. 8.8.2 спірного договору, який виключає можливість посилання на форс-мажорні обставини, в разі несвоєчасного повідомлення про них іншу сторону договору не узгоджується з положеннями ст. 617 ЦК України та 218 ГК України, які регулюють обставини непереборної сили. Крім того, відповідач двічі 15.07.2020р. за №26 та 15.10.2020р. за №29 письмово повідомляв позивача про наявність обставин непереборної сили, які не давали можливості виконати зобов`язання за спірним договором. Вказані листи передавались через працівника Ізмаїльського філіалу МПП фірми «Ерідон» Недялкова Степана;
- щодо зауважень позивача до наданою відповідачем фінансової звітності, яку він вважає недостовірною, та на кожному документі, які надані суду та позивачу наявні посилання на квитанції, що є відміткою компетентного органу про її прийняття внаслідок електронного документообігу. . З фінансового звіту вбачається, що у 2018 році власний капітал ( не розподілений прибуток минулих років) склав 11 672 грн., у 2019 році він склав 11 786 грн. За 9 місяців 2020 року було збільшення власного капіталу, так як на весні 2020 року був реалізований врожай 2019 року. За результатами 2020 року в цілому, підприємство отримало збитки 804 тис. грн. та власний капітал склав 10982 грн.;
- з урахуванням сприятливих погодних умов у 2021р. очікується урожайність сільськогосподарських культур на високому рівні, що надасть можливість розрахуватись до 31.07.2021р., а тому реальний строк сплати основної заборгованості позивачу у сумі 1023 264 грн., судових витрат у сумі 19 827, 35 грн., необхідно визначити 31.07.2021р. і на цей строк відстрочити виконання рішення суду;
- щодо до заперечень позивача проти заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, то відповідач заперечує проти твердження позивача, що ним не здійснено жодних дій спрямованих на погашення боргу, оскільки у 2021р. ПП «Хорс Агро» значно збільшив посівні площі та має все необхідне для посіву, що з урахуванням сприятливих погодних умов дасть змогу виконати зобов`язання перед позивачем за спірним договором після отримання врожаю. Саме відстрочення виконання рішення суду дасть можливість дотриматись балансу інтересів обох сторін, з урахуванням об`єктивних, реальних обставин. Твердження позивача про відсутність у нього можливості домогтися виконання судового рішення є на цей час передчасним, так як таке рішення судом ще не прийнято;
- щодо правових підстав нарахування санкцій та компенсаційних платежів, на які посилається позивач, то відповідач у теоретичному цензі з цим цілком погоджується, але просить суд не стягувати їх з посиланням на вимоги ст. 617 ЦК України;
- на підтвердження обставин якими відповідач обґрунтовує клопотання про відстрочення виконання рішення суду надано документи, які свідчать про збільшення посівних площ та посіву у 2021р. у порівнянні з 2020 роком.
Обставини справи, встановлені судом:
20.01.2020р. між Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" (Постачальник) та Приватним підприємством "Хорс Агро" (Покупець) укладено договір поставки №2209/20/06, в порядку та на умовах, якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - «Товар»), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого Товару.
Згідно з п. 1.2 договору, найменування, асортимент та кількість Товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в Додатках, які є його невід`ємною частиною.
Відповідно до розділу 2 договору, визначено ціну та загальну вартість товару. Ціна Товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро). зазначається у Додатках до цього Договору (п. 2.1 договору).
Ціна Товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати Товару на умовах цього Договору. Еквівалент ціни Товару в іноземній валюті, який зазначено в Додатку до цього Договору, є незмінним на весь період дії цього Договору 9) (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 2.3. договору, загальна вартість Товару, що постачається за цим Договором (ціна Договору), визначається Додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2. Договору. У випадку розбіжності даних у Додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни Товару, перевагу має видаткова накладна.
Пунктом 3.3 договору, сторони встановили, що оплата Товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється Покупцем на підставі Рахунку на оплату, сформованого Постачальником, з врахуванням умов пунктів 3.1. та 3.2. Договору. Термін дії Рахунку на оплату складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено Сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених Рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється Постачальником, виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.
Оплата Товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється Покупцем, з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.5 цього Договору.
Відповідно до п. 3.6 договору, товар, що був отриманий Покупцем, в межах цього Договору тільки за видатковими накладними (без підписання Додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає повній оплаті з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.3 цього Договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання.
Згідно з п. 5.1 договору, умови та строки поставки Товару зазначаються у Додатках до цього Договору або у Рахунку на оплату, який містить істотні умови поставки.
Крім відповідальності, встановленої п. 6.1 цього договору Покупець: - за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення (п. 6.2 договору).
Пунктом 6.7. договору визначено, що в разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати Товару у відповідності до умов цього Договору, Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48% (сорок вісім відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
Сторони домовились про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього Договору про збільшення строків позовної давності та строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) (п. 6.8 договору).
Відповідно до п. 8.8.2 договору, сторона, яка зазнала дії форс-мажору та внаслідок цього не в змозі виконати зобов`язання за Договором, повинна негайно звернутися до компетентних органів для фіксації таких обставин, а також не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту настання та припинення таких обставин письмово та обґрунтовано сповістити про це іншу Сторону. Несвоєчасне повідомлення про форс-мажор та/або ненадання підтвердження форс-мажору позбавляє Сторону права посилатися на нього як на підставу для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань за Договором.
У п. 8.8.3 договору, сторони домовились, що підтвердження форс мажору є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання та тривалість форс-мажору.
Згідно з п. 9.2 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений Товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Також, сторонами підписано додатки до договору поставки №2209/20/06 від 20.01.2020р., зокрема:
Додаток №2209/20/06/1-МД/О від 20.01.2020р. яким встановлено, що оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2. – 3.3. Договору поставки, в наступному порядку: 20,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 03.02.2020р.
Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника "Рахунок на оплату”, термін дії якого складає 3 (три) банківських дні, враховуючи дату його оформлення.
80,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 31.07.2020р.
У разі відвантаження Постачальником Товару без отримання від Покупця попередньої оплати, як це передбачено в п. 3 цього Додатку, такий Товар буде вважатись поставленим Покупцю на умовах відстрочення оплати. У цьому разі. Покупець зобов`язаний здійснити належний платіж в розмірі попередньої оплатити за такий Товар в продовж 15 (П`ятнадцять) календарних днів з моменту його отримання за видатковою накладною (п. 4 додатку).
У разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (П`ятнадцять) календарних днів, Покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36 % (тридцять шість відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару (п. 5 додатку).
Додаток №2209/20/06/2-МД/О від 27.01.2020р. яким встановлено, що оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2. – 3.3. Договору поставки, в наступному порядку: 20,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 05.02.2020р.
Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника "Рахунок на оплату”, термін дії якого складає 3 (три) банківських дні, враховуючи дату його оформлення; 80,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 31.07.2020р.
У разі відвантаження Постачальником Товару без отримання від Покупця попередньої оплати, як це передбачено в п. 3 цього Додатку, такий Товар буде вважатись поставленим Покупцю на умовах відстрочення оплати. У цьому разі. Покупець зобов`язаний здійснити належний платіж в розмірі попередньої оплатити за такий Товар в продовж 15 (П`ятнадцять) календарних днів з моменту його отримання за видатковою накладною (п. 4 додатку).
У разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (П`ятнадцять) календарних днів, Покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36 % (тридцять шість відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару (п. 5 додатку).
Також судом встановлено, що на виконання умов договору та додатків нього, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 279 079, 60 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: №2307 від 04.02.2020р., №2429 від 05.02.2020р., №2662 від 07.02.2020р., №2924 від 11.02.2020р., №3140 від 12.02.2020р., №4766 від 25.02.2020р., який оплачений відповідачем частково в сумі 255 816 грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями. Неоплаченим залишився товар в сумі 1 023 264 грн.
Висновки суду:
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом на підставі укладеного між сторонами договору поставки №2209/20/06 від 20.01.2020р. у позивача виникло зобов`язання поставити відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення, а у відповідача зобов`язання прийняти та оплатити 100% вартість такого Товару у строк, встановлений додатками до цього договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В силу вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Судом на підставі поданих позивачем доказів встановлено, що товар, який поставлений позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору, відповідачем оплачений частково та із порушенням строків оплати, що не заперечується і самим відповідачем. Також відповідачем не заперечується і наявність заборгованості в розмірі 1 023 264 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Ч.2 ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У п.6.2. укладеного між сторонами договору встановлено, що відповідач за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 6.8 договору, сторони домовились про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього Договору про збільшення строків позовної давності та строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів).
Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір пені становить 36 904, 61 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Пунктом 6.7. договору визначено, що в разі невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару у відповідності до умов цього Договору, відповідач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь позивача компенсаційний платіж в розмірі 48% (сорок вісім відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь,сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
Перевіривши розрахунок 48 % річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 48 % річних становить 147 618, 41 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір інфляційних втрат становить 13 322, 79 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Відповідно до п. 5 Додатків до договору поставки № 2209/20/06 від 20.01.2020р. у разі порушення відповідачем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, відповідач, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов`язаний сплатити на користь позивача плату за користування товарним кредитом у розмірі 36 % річних, нараховану на вартість отриманого, але не оплаченого відповідачем товару, згідно додатків № 2209/20/06/1-МД/О від 20.01.2020р., № 2209/20/06/2-МД/О від 27.01.2020р.
Перевіривши розрахунок процентів за користування товарним кредитом, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 36% річних за користування товарним кредитом становить 110 713, 81 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Щодо посилань відповідача на неможливість виконання зобов`язань внаслідок обставин непереборної сили, що відповідно до п. 8.8.2 договору є форс-мажором, господарський суд виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Тобто, ст.617 ЦК України встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов`язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має пожати відповідні докази в разі виникнення спору.
Так, в підтвердження обставин непереборної сили відповідач надав до суду:
- Заяву ПП «Хорс-Агро» за вих.№2 від 09.02.2021р. президенту Одеської РТПП про видачу висновку про загибель посивів у результаті несприятливих погодних умов протягом 2019- 2020р. на полях ПП «Хорс-Агро»
- Висновок про загибель посивів вих.№2003-14/89 від 15.02.2021р., виданий Одеською регіональною Торгово-промисловою Палатою України, яким підтверджено, що надані заявником документи свідчать про те, що на полях ПП «Хорс Агро» на території Болградського району Одеської області внаслідок несприятливих погодних умов восени 2019 року та несприятливих явищ навесні 2020р., а також влітку 2020р. відбулась загибель сільськогосподарських культур, а саме – посівів озимої пшениці на площі 159 га, озимого ячменю на площі 80 га, озимого ріпаку на площі 190 га, кукурудзи на площі 130 га та соняшнику на площі 210 га.
Визначення «форс-мажору» надається у ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997, згідно з якою форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Згідно з ч.1 ст.14-1 цього Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено у Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішення президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3), згідно з яким форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин (п.6.2. р.6 Регламенту).
Заява на засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) подається за підписом керівника підприємства, організації або, за його дорученням, довіреною особою. В заяві вказуються наявність за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом встановлених зобов`язань, передбачений ними термін, обсяги і умови їх виконання, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), початок їх виникнення і термін дії, які, на думку зацікавленої сторони, унеможливили виконання цих зобов`язань. Окремо, у випадку наявності, в заяві вказуються договором (контрактом) або нормативним актом передбачені обставини, що звільняють сторони від відповідальності, перераховані події, які сторони погодилися вважати (або нормативний акт встановлює) форс-мажорними, орган країни, що засвідчує/підтверджує факт настання обставин форс-мажору; термін повідомлення сторони про їх настання, які саме зобов`язання за договором (контрактом) не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), з посиланням та наданням доказів таких обставин. (п.6.3. р. 6 Регламенту).
До заяви додаються наступні документи: 1) належним чином (за підписом відповідальної особи і печаткою заявника) завірена копія договору, контракту, угоди тощо (з усіма додатками, змінами та доповненнями, специфікаціями, якщо такі були укладені), копія нормативного акта, яким передбачено зобов`язання, документ, що підтверджує його періодичність, термін настання, обсяг; 2) дані заявника про обсяг виконаних зобов`язань за договором, контрактом, угодою тощо або відповідно до акта органів державної влади; 3) дані заявника про невиконані зобов`язання за договором, контрактом, угодою тощо або відповідно до акта органів державної влади, які неможливо виконати через настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); документ, що підтверджує повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (п.п.1,2,3 п.6.4. р. 6 Регламенту).
За результатами розгляду документів ТПП України /регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п.6.11. р. 6 Регламенту).
Отже, виходячи з того, що саме на відповідача покладено обов`язок доведення не тільки факту настання таких обставин, а й факту того, що зазначені обставини є форс-мажором саме для даного (конкретного) зобов`язання, наслідком дії яких є неможливість виконання стороною зазначеного зобов`язання, господарський суд вважає, що змістом наданого відповідачем Висновку Одеської РТПП вих.№2003-14/89 від 15.02.2021р. не доведено, що дія форс-мажорних обставин є прямим причинно-наслідковим зв`язком, які своїм наслідком спричинили неможливість виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару в строк до 31.07.2020р., оскільки Висновок к Одеської РТПП України не засвідчує настання форс-мажорних обставин саме за спірним договором поставки №2209/20/06 від 20.01.2020р., укладеним з позивачем. При цьому, відповідного договору поставки та даних відповідача про обсяг виконаних та невиконаних зобов`язань за договором поставки, відповідачем не надано і до заяви за вих.№2 від 09.02.2021р., яка подана ним до Одеської РТПП на засвідчення форс-мажорних обставин.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.
Щодо посилань відповідача на те, що на полях ПП «Хорс Агро» на території Болградського району Одеської області внаслідок несприятливих погодних умов восени 2019 року та несприятливих явищ навесні 2020р., а також влітку 2020р. відбулась загибель сільськогосподарських культур, яка призвела до наявності збитків у відповідача, що стало причиною неможливості належного виконання зобов`язань за договором поставки, господарський суд виходить з наступного.
Ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Так, при вирішенні питання щодо зменшення розміру неустойки (пені), господарським судом враховуються наступні надані відповідачем докази:
- протокол №59 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації від 20.08.2020р., яким встановлено, що за даними Гідрометцентру Чорного та Азовського морів на період 2019-2020 років у Болградському районі зафіксовано, що подія яка склалася на території Болградського району восени 2020р. та навесні 2020р. пов`язана з масовим засиханням та загибеллю посівів, у наслідок засухи та заморозків підпадає під надзвичайну ситуацію місцевого рівня, природного характеру, групи метеорологічні НС температурні, код 20323 та 20324, з класифікаційною ознакою 8 розділу Надзвичайні ситуації природного характеру «Масове пошкодження та загибель посівів сільськогосподарських культур, незібраного врожаю (травостою) внаслідок небезпечних природних гідрометеорологічних явищ (засуха)не менше 1000 га», згідно наказу МЕ України від 06.08.2018р. №658 «про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуації » зареєстрованого в Міністерства юстиції України 28.08.2018р. №969/32421;
-довідка Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 09.02.2021р. №85/09 про несприятливі погодні умови восени 2019р., весняний період 2020р. щодо стану посівів озимих культур на території Болградського району Одеської області, згідно з якою засушливі умови восени 2019р., несприятливі явища навесні 2020р. (дефіцит опадів, недостатнє і незадовільне зволоження ґрунту, заморозки, низька відносна вологість повітря) негативно впливали на вегетацію і могли спричинити пошкодження та загибель посівів озимої пшениці, озимого ячменю та озимого ріпаку на землях ПП "Хорс Агро" Болградського району Одеської області;
- довідка Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 09.02.2021р. №86/09 про несприятливі погодні умови у весняно-літній період 2020р. щодо стану пізніх культур на території Болградського району Одеської області, згідно з якою, засушливі умови у весняно-літній період 2020р. негативно впливали на розвиток та формування врожаю кукурудзи, соняшника на землях ПП "Хорс Агро" Болградського району Одеської області;
- акт від 30.04.2020р. по обстеженню посівів сільськогосподарських культур, постраждалих від засухи в сільськогосподарському підприємстві ПП "Хорс Агро" Болградського району, Одеської області, який складений комісією у складі: представника Болградської районної державної адміністрації – члена комісії з питань ТЕБ та НС райдержадміністрації Гайдаржи Івана Федоровича, головного бухгалтера ПП "Хорс Агро" Деревенко Фаїни Леонідівни, головного агронома ПП "Хорс Агро" Касім Михайла Борисовича, депутата Кальчівської сільської ради Маркова Микола Васильович та згідно з яким в результаті тривалого періоду (листопад 2019р.- квітень 2020р.) продуктивних атмосферних опадів волога в ораному шарі ґрунту відсутня. Це призвело до усихання посівів озимої пшениці та озимого ячменю, що знаходилися в стадії трубкування та ріпака у стадії цвітіння. Загальна площа загибелі посівів склала 426 га, в тому числі озима пшениця – 156 га, озимий ячмінь – 80 га, ріпак 190 га;
- акт від 11.08.2020р. по обстеженню посівів сільськогосподарських культур, постраждалих від засухи в сільськогосподарському підприємстві ПП "Хорс Агро" Болградського району Одеської області, який складений комісією у складі: представника Болградської районної державної адміністрації головний спеціаліст з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами районної державної адміністрації Гайдаржи Івана Федоровича, головного спеціаліста з питань правової роботи та запобіганню корупції апарату районної державної адміністрації Рожков О.В., головного агронома ПП "Хорс Агро" Касім Михайла Борисовича, і.о. голови Кальчівської сільської ради Маркова Микола Васильович, та згідно з яким в результаті тривалого періоду (червень 2020р.-серпень 2020р.) відсутності продуктивних атмосферних опадів волога в ораному шарі ґрунту відсутня. Це призвело до усихання посівів кукурудзи та соняшнику. Загальна площа загибелі посівів склала 340 га в тому числі кукурудза – 130 га, соняшник 210 га;
- довідка №13 від 05.02.2021р., яка свідчить про те, що витрати ПП "Хорс Агро" пов`язані із загибеллю посівів сільськогосподарських культур під урожай 2020р. становлять 3008,6 тис грн., з яких пшениця озима – 556,6 тис. грн., ячмінь озимий – 268, 5 тис. грн., кукурудза на зерно 388, 1 тис. грн., ріпак озимий – 868, 1 тис. грн., соняшник – 927, 3 тис. грн.;
- фінансова звітність малого підприємства ПП "Хорс Агро" за 2019-2020р.р., (баланс на 31.12.2019р. та баланс на 30.09.2020р.) згідно з якою чистий дохід відповідача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) значно нижчий за 2020р. в порівнянні з 2019р.;
-звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019р. та звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020р. (форми 4-сг), згідно з якими відповідачем у 2020р. збільшено посівні площі під пшеницю озиму до 386 га та під ячмінь озимий до 120 га.
-звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2019 році та звіт площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році (форма 29-сг), згідно з якими у 2020 році площа посіву складає 672,5 га та площа зібраного врожаю складає 306,5 га, що значно менше ніж у 2019р.
Також господарським судом враховується, що ПП "Хорс Агро" є сільськогосподарським товаровиробником, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та сільськогосподарська діяльність відповідача перебуває у безпосередній залежності від чинників, за які підприємство не може відповідати, зокрема це стосується погодних умов.
Окрім того, господарським судом враховується, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення пені на 50%, у зв`язку з чим сума, що підлягає стягненню складає 18 452, 30 грн.
Водночас, господарський суд дійшов висновку про зменшення також на 50% заявлених до стягнення з відповідача 48% процентів річних.
Такого висновку господарський суд дійшов з огляду на вимоги п.4 ст.236 ГПК України, із врахуванням правова позиція щодо права суду зменшувати розмір процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК України, яка викладена у п. 8.38 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. у справі №902/417/18, згідно з якою: «з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання».
Аналогічна правова позиція щодо права суду зменшувати розмір процентів річних за час затримки розрахунку наведена і у Постанові Верховного Суду від 01.10.2020р. у справі №904/5610/19.
Посилання позивача на те, що надані відповідачем документи не встановлюють причинного зв`язку між посухою та загибеллю посівів озимої пшениці, озимого ячменю, ріпаку, кукурудзи та соняшнику саме на полях відповідача та не містять обґрунтованих висновків щодо загибелі посівів вказаних культур, господарський суд до уваги не приймає, оскільки загибель посивів, встановлених в актах обстеження, які складені за участю депутата Калчівської сільської ради Маркова М.В., саме на полях відповідача, підтверджується звітами про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019р. - 2020р., та звітами про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2019-2020р.р., які вміщують дані про фактичні розміри посіву сільськогосподарських культур під урожай звітного року на дату подання звіту на землях, які перебувають у володінні та користуванні підприємства згідно з чинним законодавством, уключаючи посіви на землях, узятих у найм (оренду) в інших землекористувачів, якщо отримання земельних ділянок здійснене та оформлене договорами найму (оренди).
Судом також не приймаються до уваги посилання позивача на те, що фінансова звітність не містить відмітки компетентного органу про її прийняття або квитанції про прийняття внаслідок електронного документообігу, оскільки на зворотній стороні документів як фінансової, так і статистичної звітності відповідача (баланс на 31.12.2019р., баланс на 30.09.2020р., звіти про посівні площі сільськогосподарських культур та звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду) наявні квитанції про доставлення та прийняття вказаних документів Центром обробки електронних звітів Держстату України.
Щодо посилань позивача на те, що фінансова звітність відповідача містить певні суперечності, господарським судом приймається до уваги пояснення відповідача, згідно з якими за 9 місяців 2020р. було збільшення власного капіталу, так як на весні 2020р. був реалізований врожай 2019р. За результатами 2020р. в цілому, підприємство отримало збитки 804 тис. грн. та власний капітал склав 10982 грн.
При цьому, господарським судом враховується що звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020р. подаються територіальному органу Держстату поштою або нарочно на 5-й день після закінчення сівби ярих культур, але не пізніше 2 червня відповідного року.
Посилання позивача на те, що відповідач не повідомив позивача про загибель врожаю внаслідок несприятливих погодних умов також не приймаються до уваги господарським судом, з огляду на умови п.8.8.2. договору, якими відповідач зобов`язаний повідомляти позивача про настання форс-мажору. В даному випадку судом взагалі відхилені докази, що надані відповідачем в підтвердження наявності обставин непереборної сили (висновок про загибель посивів Одеської РТПП вих.№2003-14/89 від 15.02.2021р.).
Щодо про відстрочення виконання рішення суду по сплаті основної заборгованості та судових витрат, господарський суд виходить з наступного.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Частиною 4 ст. 331 ГПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2)стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто відстрочення виконання судового рішення пов`язано з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України). Також, суд враховує наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.
Так, в силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, звертаючись до господарського суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, відповідач обґрунтовує наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду, тим, що внаслідок несприятливих погодних умов восени 2019 року та несприятливих явищ навесні 2020р., а також влітку 2020р. відбулась загибель сільськогосподарських культур на території Болградського району Одеської області, що призвело до наявності збитків у відповідача та стало причиною неможливості належного виконання зобов`язань за договором поставки. Також відповідач посилається на те, що з урахуванням сприятливих погодних умов у 2021р. та збільшеною посівної площі очікується урожайність сільськогосподарських культур на високому рівні, що надасть відповідачу можливість розрахуватись з позивачем до 31.07.2021р.
Однак, хоч відповідачем і доведено відповідними доказами, що останній не виконав зобов`язання у встановлений договором строк через загибель посивів внаслідок несприятливих погодних умов, яким відповідач не міг запобігти, останній при відстроченні виконання рішення суду знову посилається на те, що розрахуватися із позивачем в строк до 31.07.2021р. уявляється за можливе при наявності сприятливих погодних умов. Водночас, наявність певних погодних умов не залежить від відповідача, а відтак посилання відповідача на наявність можливості виконання судового рішення у випадку його відстрочення судом до 31.07.2021р. не доведені суду.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову відповідачу у відстроченні виконання рішення суду по сплаті основної заборгованості та судових витрат до 31.07.2021р.
Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Приймаючи до уваги викладене та підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" до Приватного підприємства "Хорс Агро" про стягнення 1 321 823, 62 грн. задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Хорс Агро" (68723, Одеська область, Болградський район, с. Калчева, вул. Калініна, буд. 77, код ЄДРПОУ 37801837) на користь Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" (08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, буд. 46, код ЄДРПОУ 19420704) основну заборгованість у сумі 1 023 264 (один мільйон двадцять три тисячі двісті шістдесят чотири) грн., інфляційне збільшення заборгованості у розмірі 13 322 (тринадцять тисяч триста двадцять дві) грн. 79 коп., 48 % річних у розмірі 73 809 (сімдесят три тисячі вісімсот дев`ять) грн. 20 коп., проценти за користування товарним кредитом у розмірі 110 713 (сто десять тисяч сімсот тринадцять) грн. 81 коп., пеню у розмірі 18 452 (вісімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн. 30 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 827 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 35 коп.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 17 травня 2021 р.
Суддя Г.Є. Смелянець
Судове рішення № 96963517, Господарський суд Одеської області було прийнято 06.05.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/3717/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: