
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/606/21Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.
при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.
розглянувши справу №916/606/21
за позовом: Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк Південь” (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Лазурна, буд. 5, кв. 11, код ЄДРПОУ 40677881)
про стягнення 22 551,17грн., -
Представники сторін:
від позивача - Ануфрієва Д.В., витяг (самопредставництво)
від відповідача - не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
Міністерство оборони України звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк Південь” про стягнення 22 551,17грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №286/2/18/117 від 05.10.2018р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.03.2021р. було відкрито провадження по справі №916/606/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення від 18.03.2021р. (вх. ГСОО №8606/21 від 24.03.2021р.), від 12.04.2021р. (вх. ГСОО №10882/21 від 20.04.2021р.), Відзив на позовну заяву від відповідачів до суду не надходив.
Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
05.10.2018 року між Міністерством оборони України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Маяк Південь” (Постачальник) було укладено договір № 286/2/18/117 на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-5) (продукти харчування (каталог продуктів харчування) за каталогом продуктів харчування для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових Умовах).
Відповідно п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується у 2018 році здійснити постачання Міністерству оборони України (далі - Замовник) у зумовлені строки на закупівлю продукти харчування, лот 2 Продуктові набори (15897300-5) (продукти харчування (каталог продуктів харчування) за каталогом продуктів харчування для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах), а Замовник прийняти та оплатити вказаний товар відповідно до умов Договору та Замовлення
Згідно п. 1.2 Договору Військові частини А3163, А2777, А2802, А1954 для особового складу яких будуть постачатися продукти харчування (каталог продуктів харчування) за каталогом продуктів харчування.
Кількість, асортимент та строки постачання продуктів харчування визначаються Представником замовника заявкою, відповідно до Каталогу продуктів харчування (травень 2018) (далі - Каталог), затвердженого Міністром оборони України 11.05.2018 р. (Додаток 14.1.) (п.1.4 договору).
Відповідно до п. 1.6 Договору постачання здійснювати з 11 вересня до 31 грудня 2018 року.
Додатковою угодою № 6 від 18.03.2019 внесено зміни в Договір, а саме визначено постачання здійснювати з 01.01 по 31.03.2019.
Відповідно до н. 1.6. Договору ціна, кількість та строки постачання продуктів харчування за Каталогом зазначаються у специфікації Договору.
Представниками замовника є командири військових частин (начальники установ, закладів), які уповноважені на вчинення дій у межах цього договору.
Представником постачальника є відповідно до законодавства визначена Постачальником особа, яка виконує зобов`язання згідно з цим Договором та має право підпису відповідних документів.
Відповідно до п.2.1. Договору Постачальник повинен поставити Товар згідно Каталогу за Договором якість, маркування, тара (упаковка) яких повинні відповідач и вимогам законодавства України, нормативно-правовим актам Кабінету Міністрів України, керівним документам Міноборони. Генерального штабу Збройних Сил України, які пройшли державну реєстрацію, та врегульовують питання у цій сфері.
Харчові продукти, які використовуються постачальником за Договором іювинні відповідати вимогам чинних стандартів для харчових продуктів: ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ У, та ТУ виробника щодо безпечності та якості, вимоги яких повинні бути не нижчими від вимог описів продуктів харчування, зазначених у Каталозі.
Положеннями п.2.2 Договору встановлено, що кожна поставка продуктів харчування згідно каталогу повинна супроводжуватись документами, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів, у тому числі забезпечують їх простежуваність, відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (декларація виробника або посвідчення про якість, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи або звіт за результатами санітарно-гігієнічної оцінки, товарно-транспортна накладна тощо).
Маркування харчових продуктів повинно відповідати вимогам Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів (зі змінами), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 р. № 487, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 р. за №183/18921.
Згідно п. 2.3. Договору Передача харчових продуктів Представнику замовника здійснюється Представником постачальника.
Приймання продуктів харчування згідно Каталогу за кількістю та якістю здійснюється Представником замовника відповідно до законодавства у присутності уповноваженого Представника постачальника (п.4.1 Договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору, Представник замовника розпочинає приймання продуктів харчування згідно Каталогу при наявності у Постачальника, встановлених нормативно-правовими актами України, супровідних документів (або копій документів), що засвідчують його якість та безпечність, дату та місце його виготовлення, примірник товарно-транспортної накладної.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що товар постачається на умовах DDP - на склад Представника замовника визначеного у заявці відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів “Інкотермс” у редакції 2010 року згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує збереження продуктів харчування під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо.
Згідно п.7.2 Договору, Представник замовника у відповідності до Каталогу подає Постачальнику попередню заявку (Додаток 14.5.) за п`ять робочих днів до початку періоду постачання па постачання харчових продуктів на період (двадцять вісім днів).
Постачальник здійснює постачання продуктів харчування на підставі попередньої та поточної заявок відповідно до Каталогу. Поточна заявка (Додаток 14.5.) Постачальнику подається Представником замовника раз у сім днів у наступні терміни: при уточненні лише кількості продуктів харчування згідно Каталогу - за три робочих дні до поставки; при уточненні асортименту та кількості продуктів харчування згідно Каталогу за шість робочих днів до поставки (п.7.3 договору).
Так, як вказує позивач при наданні відповідачем послуг позивачу були виявлені порушення відповідачем умов договору №286/2/18/117від 05.10.2018р., які зафіксовані в актах про порушення: №427 від 12.02.2019р., №459 від 18.02.2019р., додатково підтверджуються актами прийому №17 за період з 11 лютого по 17 лютого 2019р., №18 за період з 18 лютого по 24 лютого 2019р., поточними заявками №372 від 04.02.2019р. та №420 від 11.02.2019, а саме порушення: порушення п.7.4 та підпункті 8.5.1 Договору, щодо термінів поставки замовлених продуктів відповідно до поточних заявок.
Відповідно до підпункту 9.3.3 пункту при порушенні умов нього Договору шодо кількості несвоєчасно поставлених продуктів харчування згідно заявки, Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 10 відсотків від вартості таких продуктів харчування згідно каталогу. За порушення строків виконання Зобов`язань Постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості Договору.
Як зазначає позивач в зв`язку з порушенням відповідачем умов договору щодо строків поставки замовленого товару, відповідно до положень п.9.3.3 договору ним було нараховано відповідачу штраф в сумі 22 551,17грн.
05.03.2019р. та 11.03.2019р. Міністерством оборони України було надіслано на адресу відповідача претензії №286/6/1589 та №286/6/1746 відповідно до яких позивачем зазначено про порушення відповідачем умов укладеного договору в періоди з 11.02.2019р. по 17.02.2019р. та 18.02.2019р. по 24.02.2019р. щодо своєчасного постачання харчових продуктів, у зв`язку з чим просило відповідача сплатити штраф у загальному розмірі 22 551,17
Отже, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором 286/2/18/117 на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-5) (продукти харчування (каталог продуктів харчування) за каталогом продуктів харчування для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових Умовах).
Порушення умов укладеного між сторонами договору надання послуг, несплата ТОВ «Маяк-Південь» відповідних штрафних санкцій, стала підставою для звернення позивача до Господарського суду Одеської області з відповдіним позовом.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2018 року між Міністерством оборони України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Маяк Південь” (Постачальник) було укладено договір № 286/2/18/117 на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-5) (продукти харчування (каталог продуктів харчування) за каталогом продуктів харчування для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових Умовах).
З моменту укладення сторонами договору № 286/2/18/117 від 05.10.2018р. між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору про надання послуг, які виникли у зв`язку з його виконанням та регулюються положеннями глави 63 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до п. 4.2 Договору, Представник замовника розпочинає приймання продуктів харчування згідно Каталогу при наявності у Постачальника, встановлених нормативно-правовими актами України, супровідних документів (або копій документів), що засвідчують його якість та безпечність, дату та місце його виготовлення, примірник товарно-транспортної накладної.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що товар постачається на умовах DDP - на склад Представника замовника визначеного у заявці відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів “Інкотермс” у редакції 2010 року згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує збереження продуктів харчування під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо.
Згідно п.7.2 Договору, Представник замовника у відповідності до Каталогу подає Постачальнику попередню заявку (Додаток 14.5.) за п`ять робочих днів до початку періоду постачання па постачання харчових продуктів на період (двадцять вісім днів).
Постачальник здійснює постачання продуктів харчування на підставі попередньої та поточної заявок відповідно до Каталогу. Поточна заявка (Додаток 14.5.) Постачальнику подається Представником замовника раз у сім днів у наступні терміни: при уточненні лише кількості продуктів харчування згідно Каталогу - за три робочих дні до поставки; при уточненні асортименту та кількості продуктів харчування згідно Каталогу за шість робочих днів до поставки (п.7.3 договору).
Як встановлено судом при наданні відповідачем послуг позивачу були виявлені порушення відповідачем умов договору №286/2/18/117від 05.10.2018р., які зафіксовані в актах про порушення: №427 від 12.02.2019р., №459 від 18.02.2019р., додатково підтверджуються актами прийому №17 за період з 11 лютого по 17 лютого 2019р., №18 за період з 18 лютого по 24 лютого 2019р., поточними заявками №372 від 04.02.2019р. та №420 від 11.02.2019, а саме порушення: порушення п.7.4 та підпункті 8.5.1 Договору, щодо термінів поставки замовлених продуктів відповідно до поточних заявок.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За положеннями ч.1 ст.199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Відповідно до підпункту 9.3.3 пункту при порушенні умов нього Договору шодо кількості несвоєчасно поставлених продуктів харчування згідно заявки, Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 10 відсотків від вартості таких продуктів харчування згідно каталогу. За порушення строків виконання Зобов`язань Постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості Договору.
Так, відповідно до п.9.3.3 договору, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 10% та 0,1% за порушення терміну поставки харчових продуктів в загальній сумі 22 551,17 грн., а саме:
- згідно заявки №372 від 04.02.2019р. вартість замовлених продуктів харчування склала 93 719,58грн. :
93 719,58 грн. (вартість несвоєчасно поставлених продуктів харчування) х 10%: 100 = 9 371,96 грн.; 93 719,58 грн. (вартість несвоєчасно поставлених за період 11.02.2019 -17.02.2019 продуктів харчування) х 0.1% : 100 х 8 (дні прострочення) = 749,76грн.
- згідно заявки №420 від 11.02.2019р. вартість замовлених продуктів харчування склала 116 163,10грн. :
116 163,10 грн. (вартість несвоєчасно поставлених продуктів харчування) х 10%: 100 = 11 616,31 грн.; 116 163,10 грн. (вартість несвоєчасно поставлених за період 18.02.2019 -24.02.2019 продуктів харчування) х 0.1% : 100 х 7 (дні прострочення) = 813,14грн.
Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем штрафних санкцій у розмірі 22 551,17грн., вважає розрахунки вірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Міністерства оборони України є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В:
1. Позов Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк Південь” (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Лазурна, буд. 5, кв. 11, код ЄДРПОУ 40677881) – задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк Південь” (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Лазурна, буд. 5, кв. 11, код ЄДРПОУ 40677881) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) штраф в сумі 22 551 двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят одна)грн. 72коп. та судовий збір 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят)грн.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 17 травня 2021 р.
Суддя К.Ф. Погребна
Судове рішення № 96963463, Господарський суд Одеської області було прийнято 11.05.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/606/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: