Рішення № 96963014, 11.05.2021, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 рокуСправа № 912/932/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/932/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-БУД-ПЛЮС", 79026, м. Львів, вул. Персенківка, 10

до відповідача Фізичної особи-підприємця Кудіновича Максима Сергійовича, АДРЕСА_1

про стягнення 5 917,44 грн

за участю представників:

від позивача - Сохань А.В., Ордер ВС № 1070206 від 17.03.21 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - участі не брали

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-БУД-ПЛЮС" до Фізичної особи-підприємця Кудіновича Максима Сергійовича про стягнення заборгованості у розмірі 5 917,44 грн, з яких 4 640,00 грн заборгованість за актом наданих послуг, 782,86 грн пеня, 334,38 грн інфляційні збитки, 160,20 грн 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність оплати отриманих відповідачем послуг за Актом наданих послуг № 32 від 20.01.2020.

Ухвалою від 24.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/932/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 15.04.2021 о 11:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 15.04.2021 оголошено перерву в судовому засіданні у справі №912/932/21 до 11.05.2021 на 14:30.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 11.05.2021 не забезпечив.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 15.04.2021, направлений на адресу Фізичної особи-підприємця Кудіновича Максима Сергійовича, повернуто до канцелярії суду з відміткою відділення поштового зв`язку "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, місцезнаходження відповідача суду відоме, і на таку адресу направлено ухвали суду від 24.03.2021 та від 15.04.2021.

Верховний Суд у своїй постанові від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 наголошує, що відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Крім того, про дату, час та місце проведення судового засідання 11.05.2021 відповідач повідомлений шляхом розміщення оголошення на вебсайті Судової влади України.

Також, в матеріалах справи міститься телефонограми від 12.04.2021 № 4489, відповідно до якої відповідача повідомлено про відкриття провадження у справі №912/932/21, строки для подання відзиву та призначене судове засідання (а.с. 27).

Таким чином, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.

Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в тому числі заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.05.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 11.05.2021 судом досліджено докази у справі.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні докази, які подано на підтвердження позовних вимог, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у даній справі.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Буд-Плюс" (Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Кудінович Максимом Сергійовичем (Замовник) складено Акт надання послуг №32 від 20.01.2020, згідно якого Виконавцем були виконані наступні роботи (надані послуги): доставка будівельної спецтехніки (автовишки) за межі міста на суму 860,00 грн, оренда будівельної техніки з оператором (автовишки до 23,5 метрів) на суму 3 780,00 грн, всього на суму 4 640,00 грн (а.с. 8).

Обмін вищевказаним документом здійснювався з застосуванням положень Закону України від 22.05.2003 №851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України від 05.10.2017 №2155-VIII "Про електронні довірчі послуги". Позивачем 12.02.2020 о 14:17 було здійснено надсилання Акту в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням програмного рішення "M.E.Doc". 13.02.2020 о 15:11 відповідачем було здійснено підтвердження документу шляхом його підписання за допомогою електронного цифрового підпису (а.с. 10-14).

Проте, відповідач оплату за дані послуги згідно Акту від 20.01.2020 №32 не здійснив.

За твердженням позивача, з метою досудового врегулювання спору, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Буд-Плюс" було повідомлено відповідача телефонним дзвінком про намір звернення до суду з метою стягнення заборгованості. Після телефонної розмови позивачем було надіслано відповідачу за допомогою додатку Viber на номер НОМЕР_1 Рахунок №3727 від 06.09.2019 та Акт наданих послуг №32 від 20.01.2020, а також повідомлення про те, що у разі несплати заборгованості, останнім буде направлено позов до суду.

Проте, відповідач заборгованість у розмірі 4 640,00 грн не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення ст. 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Загальний порядок укладення господарських договорів, тобто договорів між суб`єктами господарювання, визначено ст. 181 Господарського кодексу України.

Частина 1 наведеної вище норми передбачає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 2 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Оскільки сторони в Акті надання послуг від 20.01.2020 узгодили надання послуг з доставки спецтехніки та оренду будівельної техніки, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами укладено у спрощений спосіб договір, який має елементи договору оренди та договору надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Надання послуг з доставки будівельної спецтехніки (автовишки) та оренда будівельної техніки оформлено Актом надання послуг № 32 від 20.01.2020 на суму 4 640,00 грн.

Доказів наявності заперечень з боку відповідача щодо кількості та вартості наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Буд-Плюс" не послуг матеріали справи містять.

Господарський суд враховує, що Аут надання послуг №32 від 20.01.2020 підписано електронним цифровим підписом.

Згідно вимог ст. 2 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За приписами ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до п. 12, 23 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги":

електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис;

кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Позивачем у складі додатків до позовної заяви було надано файл повідомлення про результати обробки документа - Акту №32 від 20.01.2020, відповідно до якого документ затверджено (а.с. 14).

Відповідно, господарський суд погоджується з доводами позивача про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Буд-Плюс" та Фізичною особою-підприємцем Кудінович Максимом Сергійовичем було підписано із використанням електронного цифрового підпису Акт надання послуг №32 від 20.01.2020.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений сторонами договір у спрощений спосіб не містить умов щодо строку виконання зобов`язання по сплаті наданих послуг.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що з метою досудового врегулювання спору, позивачем було надіслано відповідачу за допомогою додатку Viber на номер НОМЕР_1 Рахунок №3727 від 06.09.2019, Акт наданих послуг №32 від 20.01.2020, а також повідомлення про те, що у разі несплати заборгованості, останнім буде направлено позов до суду.

Висновки щодо застосування норм, визначених частиною першою статті 5, частинами першою, другою статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.12.2019 у справі № 922/788/19, за якою роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18 зазначено, що роздруківка електронної переписки не може вважатись електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Надані позивачем роздруківки переписки у месенджері "Viber" не можуть бути використані як доказ у справі, оскільки не відповідають вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", не містять електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення, зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення.

Поряд з цим, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі № 901/43/19 зазначено, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом подання електронного документа. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.

З урахуванням вищевикладеного, надані позивачем роздруківки спілкування сторін у месенджері "Viber", згідно ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України не є належними та допустимими доказами пред`явлення відповідачу вимоги про сплату заборгованості.

Суд враховує, що Законом не визначено форму пред`явлення позивачем вимоги про сплату заборгованості, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Отже, позов у даній справі, є належною формою звернення позивача до відповідача із вимогою про сплату заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву про стягнення заборгованості за надані послуги відповідно до Акту №32 від 20.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Буд-Плюс" направлено на адресу відповідача 20.03.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною № 7906005014586 від 20.03.2021.

Проте, згідно інформації з офіційного сайту АТ "Укрпошта" в мережі Інтеренет вбачається, що відправлення за трек-кодом № 7906005014586 не вручено адресату та 08.04.2021 повернуто за зворотною адресою.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки позов відповідач отримав 08.04.2021, то з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач мав сплатити кошти за надані позивачем послуги у строк до 15.04.2021 включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг у розмірі 4 640,00 грн суду не подано.

З огляду на викладене, та з урахуванням існування належних доказів надання позивачем відповідачу послуг з доставки будівельної спецтехніки та оренди будівельної техніки, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4 640,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 782,86 грн пені, 334,38 грн інфляційних втрат та 160,20 грн 3% річних.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Таким чином, в силу наведених положень законодавства штрафні санкції за прострочення сплати грошових коштів можуть бути стягнуті саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною, а між сторонами було укладено договір в спрощений спосіб та відповідальність у вигляді пені не погоджувалась, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 782,86 грн безпідставні та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Кудіновича Максима Сергіцйовича інфляційні втрати за період з лютого 2020 року по лютий 2021 року та 3% річних нараховані за період з 21.01.2020 по 16.03.2021, тобто коли у відповідача був відсутній обов`язок сплати наданих позивачем послуг, оскільки як встановлено судом строк виконання зобов`язання по сплаті наданих послуг у відповідача виник з 15.04.2021.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення 334,38 грн інфляційних втрат та 160,20 грн 3% річних є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Буд-Плюс" до Фізичної особи-підприємця Кудіновича Максима Сергійовича підлягають задоволенню частково.

Згідно норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Згідно положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 3 580,00 грн.

Позивачем у судовому засіданні 11.05.2021 заявлено про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для подачі суду доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кудіновича Максима Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Буд-Плюс" (79026, м. Львів, вул. Персенківка, 10, ідентифікаційний код 38639978) заборгованість у розмірі 4 640,00 грн за Актом надання послуг №32 від 20.01.2020, а також 2 270,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 25.05.2021 о 12:00 год.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань №102.

Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених витрат - до 17.05.2021р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "АРТ-БУД-ПЛЮС" (79026, м. Львів, вул. Персенківка, 10 та електронною поштою office@artbudplus.com.ua) та Фізичній особі-підприємцю Кудіновичу Максиму Сергійовичу ( АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 17.05.2021.

Суддя Г.Б. Поліщук