Рішення № 96962740, 18.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.05.2021Справа № 910/3599/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "РАДАБАНК"

до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРІОРИТЕТ"

про стягнення 16591,16 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "РАДАБАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРІОРИТЕТ" про стягнення 16591,16 грн, з яких: 476,33 грн - поточна заборгованість, 12384,58 грн - сума простроченої заборгованості, 2491,79 грн - пеня, 1238,46 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №010027 від 06.11.2013.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.03.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/3599/21, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду від 04.03.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Однак, конверт з ухвалою суду від 15.03.2021 був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У даному контексті також слід враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Страсбург, 03.04.2008), згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.11.2013 між Товариством з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРІОРИТЕТ" (Депонент, відповідач) та Публічним акціонерним товариством "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "РАДАБАНК" (Депозитарна установа, позивач) укладений договір про обслуговування рахунку в цінних паперах №010027 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, Депозитарна установа зобов`язується у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами Депозитарної установи та цим договором надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах Депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2013 №1084/23616, а Депонент зобов`язується сплачувати послуги Депозитарної установи.

Відповідно до пункту 3.1. договору депонент оплачує послуги Депозитарної установи відповідно до цього договору та затверджених тарифів Депозитарної установи, які є невід`ємною частиною цього договору. Тарифи на депозитарні послуги Депозитарної установи встановлюються Депозитарною установою самостійно, про що Депонент надає згоду Депозитарній установі, підписавши цей договір.

Згідно із п.2.2. договору, Депозитарна установа має право змінювати тарифи за якісні послуги щодо зберігання належних Депоненту цінних паперів та обслуговування обігу цінних паперів за рахунком у цінних паперах. Про зміну тарифів Депозитарна установа сповіщає Депонента не пізніше, ніж за один місяць. Якщо Депонент не погоджується з новими тарифами, він має право протягом 1 (одного) місяця розірвати цей договір, сповістивши про це Депозитарну установу письмово. При цьому списання цінних паперів з рахунку Депонента на рахунок Депонента у іншої депозитарної установи та закриття рахунку здійснення за тарифами, які діяли до введення нових тарифів, інші операції припиняються.

Пунктом 3.2. договору (у редакції додаткової угоди №1 від 05.12.2014) передбачено, що оплата за надані Депозитарною установою послуги нараховується нею щомісяця в останній робочий день місяця. Депозитарна установа до 10 числа місяця, наступного за звітним, надає (надсилає поштою) Депоненту Акт прийому-здачі виконаних послуг депозитарної установи, на підставі якого Депонент сплачує послуги Депозитарної установи до 20 числа місяця, наступного за звітним. Оплата послуг Депозитарної установи здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування Депонентом грошових коштів на рахунок Депозитарної установи, зазначений у Акті прийому-здачі наданих послуг депозитарної установи.

У Додатку 1 до договору сторонами погоджено тарифи у наступному розмірі: Цінні папери номінальної вартості до 500 000,00 грн - 30 грн на місяць; Цінні папери номінальної вартості до 500001,00 грн,- 1 000 000,00 грн - 40 грн на місяць; Цінні папери номінальної вартості до 1000001,00 грн - 5000000,00 грн - 50 грн на місяць; Цінні папери номінальної вартості більше 5000000,00 грн - 0,002% від номінальної вартості, але не більше 500,00 грн на місяць.

У відповідності до п. 2.2. договору на підставі наказу №86/3-ОД від 16.05.2017, позивач з 01.07.2017 змінив тариф на послуги Депозитарної установи АТ "АБ "РАДАБАНК", що надаються депонентам за тарифним пакетом "Юридична особа-резидент", відповідно до якого тариф за облік прав власності на цінні папери бездокументарної форми, окрім державних цінних паперів (від номінальної вартості) складає 0,03 % від номінальної вартості пакета ЦП, але не менше 300 грн та не більше 3000 грн в місяць.

Наказом про встановлення тарифів на послуги Депозитарної установи, що надаються депонентам №145-1/2019-ОД від 18.07.2019, з 01.09.2019 змінено тариф на послуги Депозитарної установи АТ "АБ "РАДАБАНК", що надаються депонентам за тарифним пакетом "Юридична особа-резидент", відповідно до якого тариф за облік прав власності на цінні папери бездокументарної форми, окрім державних цінних паперів (від номінальної вартості) складає 0,03 % від номінальної вартості пакета ЦП, але не менше 400 грн та не більше 3 000 грн в місяць (п.5.1.).

Наявність на рахунках відповідача цінних паперів та їх номінальна вартість підтверджується відповідною випискою про стан рахунку у цінних паперах вих.№11 від 16.07.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з листопада 2018 року по січень 2021 року у відповідача згідно із актами прийому-здачі послуг депозитарної установи за №№: 010027/11/18 від 30.11.2018, 010027/12/18 від 29.12.2018, 010027/01/19 від 31.01.2019, 010027/02/19 від 28.02.2019, 010027/03/19 від 29.03/209, 010027/04/19 від 26.04.2019, 010027/05/19 від 31.05.2019, 010027/06/19 від 27.06.2019, 010027/07/19 від 31.07.2019, 010027/08/19 від 30.08.2019, 010027/09/19 від 30.09.2019, 010027/10/19 від 31.10.2019, 010027/11/19 від 29.11.2019, 010027/12/19 від 28.12.2019, 010027/01/20 від 31.01.2020, 010027/02/20 від 28.02.2020, 010027/03/20 від 31.03.2020, 010027/04/20 від 30.04.2020, 010027/05/20 від 29.05.2020, 010027/06/20 від 30.06.2020, 010027/07/20 від 31.07.2020, 010027/08/20 від 31.08.2020, 010027/09/20 від 30.09.2020, 010027/10/20 від 30.10.2020, 010027/11/20 від 30.11.2020, 010027/12/2020 від 31.12.2020, 010027/01/21 від 29.01.2021 виникла заборгованість за послуги щодо відкриття та обслуговування рахунків в цінних паперах у загальній сумі 12860,91 грн, з яких: 12384,58 грн - прострочена заборгованість, 476,33 грн - поточна заборгованість.

У відповідності до пунктів 6.7.-6.9. договору сторона, що виконала умов цього договору, викладених у п.3.1.-3.3., відшкодовує іншій стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховувалася неустойка, від суми заборгованості. Прострочення платежу, який передбаченого п.3.2. цього договору, більш як на 30 (тридцять) робочих днів вважається відмовою від виконання умов даного договору, у зв`язку з чим Депонент, крім пені, повинен сплати Депозитарній установі штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості. Виплата пені або штрафу не звільняє сторони від виконання обов`язків за цим договором.

У зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати наданих позивачем послуг, позивач на підставі п.6.7.-6.8. договору нарахував пеню у сумі 2491,79 грн та штраф у сумі 1238,46 грн.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу вих. №6/02/21 від 01.02.2021 про сплату заборгованості за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №010027 від 06.11.2013 у сумі 12384,58 грн, а також сум нарахованих пені та штрафу.

Однак відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, заборгованості за договором не сплатив.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №010027 від 06.11.2013, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 16591,16 грн, з яких: 476,33 грн - поточна заборгованість, 12384,58 грн - сума простроченої заборгованості, 2491,79 грн - пеня, 1238,46 грн - штраф.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно із ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом у період з листопада 2018 року по січень 2021 року згідно із актами прийому-здачі послуг депозитарної установи за №№: 010027/11/18 від 30.11.2018, 010027/12/18 від 29.12.2018, 010027/01/19 від 31.01.2019, 010027/02/19 від 28.02.2019, 010027/03/19 від 29.03/209, 010027/04/19 від 26.04.2019, 010027/05/19 від 31.05.2019, 010027/06/19 від 27.06.2019, 010027/07/19 від 31.07.2019, 010027/08/19 від 30.08.2019, 010027/09/19 від 30.09.2019, 010027/10/19 від 31.10.2019, 010027/11/19 від 29.11.2019, 010027/12/19 від 28.12.2019, 010027/01/20 від 31.01.2020, 010027/02/20 від 28.02.2020, 010027/03/20 від 31.03.2020, 010027/04/20 від 30.04.2020, 010027/05/20 від 29.05.2020, 010027/06/20 від 30.06.2020, 010027/07/20 від 31.07.2020, 010027/08/20 від 31.08.2020, 010027/09/20 від 30.09.2020, 010027/10/20 від 30.10.2020, 010027/11/20 від 30.11.2020, 010027/12/2020 від 31.12.2020, 010027/01/21 від 29.01.2021 позивач надав відповідачу послуги щодо відкриття та обслуговування рахунків в цінних паперах у загальній сумі 12860,91 грн.

Зазначені вище акти підписані позивачем та направлялися на адресу відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи списками згрупованих поштових відправлень, реєстрами поштових відправлень.

Також акти за період з листопада 2018 року по січень 2021 року були направлені позивачем на адресу відповідача разом із листом-вимогою вих.№6/02/21 від 01.02.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 09.02.2021 та списком згрупованих поштових відправлень.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. договору сторонами погоджено, що відповідач сплачує послуги позивача до 20 числа місяця, наступного за звітним.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач оплату наданих позивачем послуг за період з листопада 2018 року по січень 2021 року не здійснив. Доказів протилежного суду не надав.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки, матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання по договору з оплати наданих позивачем у період з листопада 2018 року по січень 2021 року послуг щодо відкриття та обслуговування рахунків в цінних паперах у загальній сумі 12860,91 грн, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати послуг настав, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 12860,91 грн заборгованості (12384,58 грн - прострочена заборгованість, 476,33 грн - поточна заборгованість).

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені у сумі 2491,79 грн та штрафу у сумі 1238,46 грн, то суд зазначає наступне.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до пунктів 6.7.-6.8. договору сторона, що виконала умов цього договору, викладених у п.3.1.-3.3., відшкодовує іншій стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховувалася неустойка, від суми заборгованості. Прострочення платежу, який передбаченого п.3.2. цього договору, більш як на 30 (тридцять) робочих днів вважається відмовою від виконання умов даного договору, у зв`язку з чим Депонент, крім пені, повинен сплати Депозитарній установі штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості.

Оскільки, станом на момент здійснення позивачем розрахунку (01.02.2021) та звернення до суду із позовом (01.03.2021), прострочення виконання грошового зобов`язання в частині оплати наданих послуг більш як на 30 (тридцять) робочих днів допущено відповідачем на суму 11908,25 грн, то штраф слід нараховувати на суму 11908,25 грн, а не на суму 12384,58 грн, як це здійснено позивачем.

За перерахунком суду штраф становить 1190,83 грн, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення штрафу суд задовольняє частково.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

За розрахунком позивача нарахування пені здійснено загальний період з 22.12.2018 по 31.12.2020 наростаючим підсумком без врахування приписів частини 6 статті 232 ГК України.

Згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За приписами статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Проаналізувавши умови договору, враховуючи наведені норми законодавства, суд зазначає, що пункт 6.7. договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною 6 статті 232 ГК України, наприклад, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати.

За таких обставин, нарахування пені слід здійснювати на суму заборгованості 476,33 грн (за кожен місяць окремо) за наступні періоди (у межах визначеного позивачем періоду нарахування): з 22.12.2018 по 22.06.2018, з 22.01.2019 по 22.07.2019, з 22.02.2019 по 22.08.2019, з 22.03.2019 по 22.09.2019, з 22.04.2019 по 22.10.2019, з 22.05.2019 по 22.11.2019, з 22.06.2019 по 22.12.2019, 23.07.2019 по 22.01.2020, з 22.08.2019 по 22.02.2020, з 22.09.2019 по 22.03.2020, з 22.10.2019 по 22.04.2020, з 22.11.2019 по 22.05.2020, з 22.12.2019 по 22.06.2020, з 22.01.2020 по 22.07.2020, з 22.02.2020 по 22.08.2020, з 22.03.2020 по 22.09.2020, з 22.04.2020 по 22.10.2020, з 22.05.2020 по 22.11.2020, з 22.06.2020 по 22.12.2020, з 22.07.2020 по 30.12.2020, з 22.08.2020 по 30.12.2020, з 22.09.2020 по 30.12.2020, з 22.10.2020 по 30.12.2020, з 22.11.2020 по 30.12.2020, з 22.12.2020 по 30.12.2020.

За перерахунком суду сума пені становить 1241,97 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вище наведене, враховуючи встановлені вище судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "РАДАБАНК".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРІОРИТЕТ" (01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 10, кімната 212, ідентифікаційний код 38954347) на користь Акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "РАДАБАНК" (49069, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ОЛЕКСАНДРА ПОЛЯ, будинок 46, ідентифікаційний код 21322127) прострочену заборгованість у сумі 12384,58 грн, поточну заборгованість у сумі 476,33 грн, пеню у сумі 1241,97 грн, штраф у сумі 1190,83 грн та судовий збір у розмірі 2092,48 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.05.2021.

Суддя С.О. Турчин