Рішення № 96962722, 11.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.05.2021Справа № 910/1164/21Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Концерну "СоюзЕнерго"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення за Договором поставки продукції №212(2)20УК/53-121-01-20-09447УК від 18.06.2020 основної суми заборгованості, 3% річних та інфляційних збитків в розмірі 2 501 094,18 грн.

Представники сторін:

від позивача: Держак С.В., ордер серія АЕ № 1060031;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Концерн "СоюзЕнерго" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення за Договором поставки продукції № 212(2)20УК/53-121-01-20-09447УК від 18.06.2020 основної суми заборгованості, 3% річних та інфляційних збитків в розмірі 2 501 094,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки продукції № 212(2)20УК/53-121-01-20-09447УК від 18.06.2020, в частині здійснення розрахунків за поставлений позивачем згідно видаткових накладних № 917 від 30.06.2020; № 1095 від 07.07.2020; № 1193 від 16.07.2020; № 1365 від 20.08.2020; № 1513 від 16.09.2020; № 1573 від 25.09.2020 товар.

Крім того, у зв`язку з порушенням Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" своїх грошових зобов`язань у період з 14.08.2020 по 19.01.2021, Концерном "СоюзЕнерго" заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 78 438,43 грн. та 3% річних у розмірі 22 636,75 грн.

У змісті позовної заяви Концерн "СоюзЕнерго" виклав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати зі сплати судового збору у розмірі 37 516,42 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 040,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

09.02.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив; підготовче засідання призначено на 15.03.2021.

09.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача, в якому останній повністю заперечив проти тверджень викладених позивачем у позовній заяві, зокрема, зазначив, що п. 3.2 Договору встановлено, що оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених ПК України випадках і порядку. При цьому, строк виконання зобов`язання щодо оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ в договорі не встановлений. Разом з тим, позивач не направив на адресу відповідача зареєстровані податкові накладні, докази чого в матеріалах справи відсутні, а отже відсутні підстави для визнання строку оплати ПДВ за договором таким, що настав. Отже, неправильне визначення позивачем строків виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару за договором, в свою чергу спричинило неправомірне нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач просив витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5 040,00 грн. покласти на Концерн "СоюзЕнерго", оскільки такі витрати є необґрунтованими та непропорційними до предмета спору.

В судовому засіданні 15.03.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 12.04.2021 та встановлено сторонам строк: позивачу - до 26.03.2021 надати суду відповідь на відзив відповідача, копію якої із додатками направити учасникам справи (докази надати суду); відповідачу - за наявності та необхідності, до 08.04.2021, надати суду заперечення на відповідь на відзив, копії яких із додатками направити учасникам справи (надати суду докази направлення).

16.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив позивача, в якій позивач виклав свої пояснення з приводу заперечень відповідача викладених у відзиві, зокрема вказав, що оскільки чинним законодавством не встановлено строку надання податкової накладної покупцю, а покупцем такий строк не встановлювався, з огляду на відсутність будь-яких заперечень/зауважень у видатковій накладній, оскільки реєстрація податкових накладних здійснена до виникнення строку з оплати товару, визначеного п. 3.2 Договору, тобто до спливу 45 календарних днів з моменту поставки товару, отже, після спливу визначеного строку, у відповідача виник обов`язок з оплати товару у повному обсязі, в тому числі ПДВ, з огляду на реєстрацію податкових накладних у визначений законодавством строк та відсутності підтвердження зменшення ціни договору відповідачем в односторонньому порядку, а можливість отримання податкової накладної відповідачем безпосередньо з ЄРПН, а не від позивача само по собі не нівелює обов`язок відповідача у відповідності до п. 201.10 Податкового кодексу України зі сплати ПДВ, як і не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України.

09.04.2021 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 12.04.2021 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 26.04.2021, яку занесено до протоколу судового засідання.

15.04.2021 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 26.04.2021 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

Суд, розглянувши у судовому засіданні 26.04.2021 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, заслухавши пояснення представника позивача, відхиляє його, з огляду на наступне.

Із змісту ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

При цьому, частиною 3 ст. 202 ГПК України унормовано, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вдруге не направляє свого представника у судове засідання.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 15.03.2021 відповідача представляла адвокат Левченко О.О., натомість означене клопотання подане лише представником Манцуровою І.О., без наведення обґрунтованих обставин неможливості бути участі у судовому засіданні іншого адвоката.

Разом з тим, суд також враховує, що явка представника відповідача обов`язковою у судове засідання не визначалась і відповідач не був позбавлений можливості подати клопотання про проведення судового засідання у режимі відео конференції за допомогою власних технічних засобів.

Також, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, зв`язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.05.2021

07.05.2021 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 11.05.2021 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

Суд, розглянувши у судовому засіданні 11.05.2021 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, заслухавши пояснення представника позивача, відхиляє його, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

При цьому, частиною 3 ст. 202 ГПК України унормовано, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з огляду на межі розгляду справи по суті, принципи господарського судочинства: диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, враховуючи те, що учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, з огляду на заперечення представника позивача проти відкладення розгляду справи, з метою забезпечення необхідного балансу між правами учасників справи щодо розгляду справи за їх участі та дотриманням розумних строків розгляду справи, як складової доступу до правосуддя, зважаючи, що право на захист не порушено, суд доходить до висновку про відхилення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 11.05.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2020 між Концерном "СоюзЕнерго", як постачальником, та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", як покупцем, було укладено Договір №212(2)20УК/53-121-01-20-09447 поставки товару (надалі - Договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар - засувку 30с41нж1 Ду=80Ру 1,6 МПа в кількості 4 шт. вартістю 10 420,00 грн. з ПДВ; засувку 30с41нж Ду100 Ру 1,6 МПа в кількості 4 шт. вартістю 15 524,00 грн. з ПДВ; засувку клинову 30с41нж Ду 150 в кількості 3 шт. вартістю 23 100,00 грн. з ПДВ; засувку 30с41нж Ду 200 Ру 1,6 МПа з КЗФ в кількості 6 шт. вартістю 81 180,00 грн. з ПДВ; засувку 30с941нж Ду 100 з ел/п. кзф і кмч в кількості 5 шт. вартістю 18 309,50 грн. з ПДВ; засувку 30с941нж Ду200 Ру 1,6 з електроприводом в кількості 4 шт. вартістю 126 000,00 грн. з ПДВ; засувку 30с941нж Ду250 Ру 1,6 МПа в кількості 6 шт. вартістю 224 958,00 грн. з ПДВ; засувку 30с65нж Ру 2,5 МПа Ду200 в кількості 2 шт. вартістю 37 430,00 грн. з ПДВ; засувку 30ч6бр Ду80/10 в кількості 3 шт. вартістю 5 145,00 грн. з ПДВ; засувку 30ч6бр Ду100/10 в кількості 5 шт. вартістю 10 147,50 грн. з ПДВ; засувку 30ч6бр Ду250/10 в кількості 2 шт. вартістю 30 558,00 грн. з ПДВ; засувку 30ч6бр Ду200/10 з кзф і кмч в кількості 2 шт. вартістю 16 060,00 грн. з ПДВ; засувку СЭ.ЗПД.3.13.1.50.10.2 ду50 в кількості 10 шт. вартістю 111 700,00 грн. з ПДВ; засувку СЭ.ЗПД.3.13.1.100.10.2 ду100 в кількості 16 шт. вартістю 350 400,00 грн. з ПДВ; засувку СЭ.ЗПД.3.13.1.150.10.2 ду150 в кількості 7 шт. вартістю 218 400,00 грн. з ПДВ; засувку СЭ.ЗПД.3.13.1.200.10.2 ду200 в кількості 6 шт. вартістю 297 000,00 грн. з ПДВ; клапан зворотній 19с17нж Ду150 Ру4,0 МПа в кількості 6 шт. вартістю 68 100,00 грн. з ПДВ; клапан 15ч75п Ду25 в кількості 5 шт. вартістю 5 390,00 грн. з ПДВ; клапан 15ч75п Ду=35 в кількості 21 шт. вартістю 41 580,00 грн. з ПДВ; клапан 15ч75п Ду50 в кількості 20 шт. вартістю 78 760,00 грн. з ПДВ; клапан 15ч75п Ду100 в кількості 13 шт. вартістю 100 100,00 грн. з ПДВ; вентиль 15с22нж Ду100 в кількості 5 шт. вартістю 37 400,00 грн. з ПДВ; клапан зворотній 16ч42р Ду200 Ру0,25 МПа в кількості 1 шт. вартістю 19 090,00 грн. з ПДВ.

Строк поставки товару: червень-вересень 2020 року (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору вартість договору становить - 1 999 990,00 грн., крім того ПДВ - 399 998,00 грн. Загальна сума по договору складає - 2 399 988,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунок за товар, поставлений відповідно до п. 1.1, проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку.

Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що продукція, що поставляється, повинна супроводжуватися наступними документами: видаткова накладна - 3 шт.; паспорт або інший супровідний документ (оригінал або копія завірена постачальником); сертифікат відповідності для поз. 13-16 (копія, завірена постачальником); рахунок-фактура; податкова накладна, оформлена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України випадках та порядку.

Пунктом 4.4 Договору визначено, що постачальник зобов`язується скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкових накладних чинним законодавством, з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний довірчі послуги". Електронна адреса покупця для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.

Згідно з п. 7.6 Договору у випадку не надання постачальником покупцю в строк, визначений чинною редакцією Податкового кодексу України, електронної накладної, зареєстрованої в ЄРПН, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену розділом 3 цього Договору на суму ПДВ.

Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом одного року з моменту укладення (п. 12.1 Договору).

На виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято продукцію згідно видаткових накладних № 917 від 30.06.2020; № 1095 від 07.07.2020; № 1193 від 16.07.2020; № 1365 від 20.08.2020; № 1513 від 16.09.2020; № 1573 від 25.09.2020.

11.12.2020 позивач звернувся до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з претензією №131, в якій вимагав сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 2 399 988,00 грн.

У відповіді на претензію позивача № 131 від 11.12.2020 відповідач листом від 06.01.2021 № 28-23/269 повідомив, що у зв`язку зі складною ситуацією на ринку електричної енергії, зокрема, зі зниженням рівня виробництва, попиту та оплати електричної енергії, безпрецедентним зростанням заборгованості за відпущену електричну енергію, обмеженням роботи енергоблоків АЕС, на даний час відсутня можливість вчасно та в повній мірі здійснити розрахунки за поставлену продукцію у строки, встановлена договором. Кредиторська заборгованість буде погашена після розподілу ДП «НАЕК «Енергоатом» коштів.

Поряд із цим, позивач зазначає, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 399 988,00 грн.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині оплати отриманої за Договором продукції, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 22 636,75 грн. та інфляційні втрати в розмірі 78 438,43 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що позивач, в порушення п. 3.2 Договору не направив на адресу відповідача зареєстровані податкові накладні, докази чого в матеріалах справи відсутні, а отже відсутні підстави для визнання строку оплати ПДВ за договором таким, що настав. Отже, неправильне визначення позивачем строків виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару за договором, в свою чергу спричинило неправомірне нарахування інфляційних втрат та 3% річних

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, Концерном "СоюзЕнерго" поставлено Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" товар, що погоджений сторонами у п. 1.1 Договору, що підтверджується видатковими накладними № 917 від 30.06.2020 на суму 522 346,80 грн. з ПДВ; № 1095 від 07.07.2020 на суму 437 965,20 грн. з ПДВ; № 1193 від 16.07.2020 на суму 44 916,00 грн. з ПДВ; № 1365 від 20.08.2020 на суму 138 600,00 грн. з ПДВ; № 1513 від 16.09.2020 на суму 55 440,00 грн. з ПДВ; № 1573 від 25.09.2020 на суму 1 200 720,00 грн. з ПДВ.

Відповідач у своєму відзиві жодним чином не спростовує факт поставки товару за Договором, а лише вказує, що позивачем не доведено направлення податкової накладної на адресу відповідача, а отже відсутні підстави для визнання строку оплати ПДВ за договором таким, що настав.

Частиною 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону та відсутність у відзиві Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" вказівок щодо незгоди відповідача із твердженнями позивача про поставку відповідачу товару вартістю 2 399 988,00 грн. з ПДВ у відповідності до умов Договору, суд приходить до висновку, що підписаними представниками та скріпленими печатками сторін видатковими накладними № 917 від 30.06.2020; № 1095 від 07.07.2020; № 1193 від 16.07.2020; № 1365 від 20.08.2020; № 1513 від 16.09.2020; № 1573 від 25.09.2020 підтверджується поставка товару вартістю 2 399 988,00 грн. з ПДВ.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунок за товар, поставлений відповідно до п. 1.1, проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку.

Згідно з п. 7.6 Договору у випадку не надання постачальником покупцю в строк, визначений чинною редакцією Податкового кодексу України, електронної накладної, зареєстрованої в ЄРПН, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену розділом 3 цього Договору на суму ПДВ.

З аналізу п.п. 3.2, 7.6 Договору вбачається, що відповідач має здійснити розрахунок за товар протягом 45 календарних днів з дати поставки продукції, при цьому, оплата частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється не раніше отримання доказів реєстрації податкової накладної.

Відповідно до п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної (1); дата складання податкової накладної (2); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг (3); податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу) (4); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг (5); опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (6); ціна постачання без урахування податку (7); ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні (8); загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (9); код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (10); індивідуальний податковий номер (11).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 201.2. статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З матеріалів справи вбачається, що згідно податкової накладної №155 від 30.06.2020 (з розрахунком коригування), що має відмітку контролюючого органу про її прийняття, та квитанції про реєстрацію даної податкової накладної в ЄРПН від 07.07.2020 (14.07.2020), Концерном "СоюзЕнерго" своєчасно зареєстровано податкове зобов`язання по поставці ДП "НАЕК "Енергоатом" товару загальною вартістю 435 289,00 грн. (ПДВ - 87 057,80 грн.); податкової накладної №61 від 07.07.2020 (з розрахунком коригування), що має відмітку контролюючого органу про її прийняття, та квитанції про реєстрацію даної податкової накладної в ЄРПН від 16.07.2020 (17.07.2020), Концерном "СоюзЕнерго" своєчасно зареєстровано податкове зобов`язання по поставці ДП "НАЕК "Енергоатом" товару загальною вартістю 364 971,00 грн. (ПДВ - 72 994,20 грн.); податкової накладної №131 від 16.07.2020, що має відмітку контролюючого органу про її прийняття, та квитанції про реєстрацію даної податкової накладної в ЄРПН від 31.07.2020, Концерном "СоюзЕнерго" своєчасно зареєстровано податкове зобов`язання по поставці ДП "НАЕК "Енергоатом" товару загальною вартістю 37 430,00 грн. (ПДВ - 7 486,00 грн.); податкової накладної №104 від 20.08.2020, що має відмітку контролюючого органу про її прийняття, та квитанції про реєстрацію даної податкової накладної в ЄРПН від 07.09.2020, Концерном "СоюзЕнерго" своєчасно зареєстровано податкове зобов`язання по поставці ДП "НАЕК "Енергоатом" товару загальною вартістю 115 500,00 грн. (ПДВ - 23 100,00 грн.); податкової накладної №90 від 16.09.2020, що має відмітку контролюючого органу про її прийняття, та квитанції про реєстрацію даної податкової накладної в ЄРПН від 02.10.2020, Концерном "СоюзЕнерго" своєчасно зареєстровано податкове зобов`язання по поставці ДП "НАЕК "Енергоатом" товару загальною вартістю 46 200,00 грн. (ПДВ - 9 240,00 грн.); податкової накладної №152 від 25.09.2020, що має відмітку контролюючого органу про її прийняття, та квитанції про реєстрацію даної податкової накладної в ЄРПН від 08.10.2020 (14.07.2020), Концерном "СоюзЕнерго" своєчасно зареєстровано податкове зобов`язання по поставці ДП "НАЕК "Енергоатом" товару загальною вартістю 1 000 600,00 грн. (ПДВ - 200 120,00 грн.).

При цьому, згідно з п. 7.6 Договору у випадку не надання постачальником покупцю, в строк визначений чинною редакцією Податкового кодексу України, електронної накладної, зареєстрованої в ЄРПН, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену розділом 3 цього Договору на суму ПДВ.

Оскільки чинним законодавством визначено лише строк для реєстрації податкової накладної, який позивачем не порушено, а строку надання такої податкової накладної контрагенту не визначено, враховуючи, що квитанції про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН датовані 07.07.2020 (з урахуванням коригування 14.07.2020), 16.07.2020 (з урахуванням коригування 17.07.2020), 31.07.2020, 07.09.2020, 02.10.2020, 08.10.2020, суд зазначає, що з означених дат відповідач міг самостійно довідатись про реєстрацію податкової накладної.

Разом з тим, пунктом 4.3 Договору визначено, що продукція, що поставляється, повинна супроводжуватися наступними документами: видаткова накладна - 3 шт.; паспорт або інший супровідний документ (оригінал або копія завірена постачальником); сертифікат відповідності для поз. 13-16 (копія, завірена постачальником); рахунок-фактура; податкова накладна, оформлена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України випадках та порядку.

Так, обов`язок покупця (відповідача) з оплати товару виникає безпосередньо з факту здійснення постачальником (позивачем) поставки товару та прийняття товару покупцем (відповідачем). При цьому, форма (вид) документу, яким сторони відобразили сам факт поставки товару (яким оформили факт здійснення поставки) - видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт приймання-передачі продукції, тощо, не впливає на обов`язок покупця оплатити товар та не звільняє покупця від обов`язку з оплати товару у випадку оформлення поставки товару іншим документом, ніж той, що передбачений умовами договору.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В той же час, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно відмови від приймання товару.

Також у матеріалах справи відсутнє листування з боку відповідача стосовно відсутності податкової накладної, яка за умовами Договору отримується відповідачем під час отримання товару.

Таким чином, оскільки чинним законодавством не встановлено строку надання податкової накладної покупцю, а покупцем такий строк не встановлювався, з огляду на відсутність будь-яких заперечень/зауважень у видатковій накладній, оскільки реєстрації податкової накладної здійснена до виникнення строку з оплати товару, визначеного п. 3.2 Договору, тобто до сплину 45 календарних днів, а отже, після сплину означеного строку, у відповідач виник обов`язок з оплати товару у повному обсязі, в тому числі ПДВ, з огляду на реєстрацію податкових накладних у визначений законодавством строк.

При цьому, не направлення податкової накладної позивачем безпосередньо відповідачу електронної поштою, не нівелює висновки суду щодо наявності у відповідача обов`язку з оплати товару у повному обсязі, в тому числі ПДВ, оскільки саме факт реєстрації податкової накладної (а не її направлення контрагенту) в Єдиному реєстрі податкових накладних (та прийняття їх органами податкової служби) дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Отже, з 07.07.2020 (з урахуванням коригування 14.07.2020), 16.07.2020 (з урахуванням коригування 17.07.2020), 31.07.2020, 07.09.2020, 02.10.2020, 08.10.2020, відповідач був обізнаний про реєстрацію позивачем податкових накладних за господарською операцією за видатковими накладними № 917 від 30.06.2020 на суму 522 346,80 грн. з ПДВ; № 1095 від 07.07.2020 на суму 437 965,20 грн. з ПДВ; № 1193 від 16.07.2020 на суму 44 916,00 грн. з ПДВ; № 1365 від 20.08.2020 на суму 138 600,00 грн. з ПДВ; № 1513 від 16.09.2020 на суму 55 440,00 грн. з ПДВ; № 1573 від 25.09.2020 на суму 1 200 720,00 грн. з ПДВ., оскільки останні були відображені в його електронному кабінеті Державної податкової служби України.

Матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано жодних доказів зауважень (заперечень) Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" щодо одержання товару за спірними господарськими операціями та відповідно зауважень щодо реєстрації позивачем податкових накладних №155 від 30.06.2020, № 61 від 07.07.2020, № 131 від 16.07.2020, № 104 від 20.08.2020, № 90 від 16.08.2020, № 152 від 25.09.2020 до звернення Концерном "СоюзЕнерго" до суду із позовом про стягнення заборгованості за Договором.

Як визнається сторонами спору, відповідач оплату отриманого товару (ані вартості товару, ані суми ПДВ) не здійснив, в зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість в розмірі 2 399 989,00 грн.

Доказів сплати на дату розгляду справи відповідачем на користь позивача коштів у загальному розмірі 2 399 989,00 грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по оплаті на користь позивача 2 399 989,00 грн. поставленого ним товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність вимоги Концерну "СоюзЕнерго" про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованості з оплати поставленого за Договором товару у розмірі 2 399 989,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 78 438,43 грн. та 3% річних у розмірі 22 636,75 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по оплаті поставленого товару не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із розрахунку 3% річних та інфляційних втрат вбачається, що позивачем нараховуються відповідачу 3% річних та інфляційні втрати починаючи з 14.08.2020, з 21.08.2020, з 30.08.2020, з 04.10.2020, з 31.10.2020, з 09.11.2020, однак судом встановлено, що Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є таким, що порушило свої грошові зобов`язання з оплати поставленого товару за видатковою накладною №917 від 30.06.2020 з 15.08.2020; за видатковою накладною №1095 від 07.07.2020 з 22.08.2020; за видатковою накладною №1193 від 16.07.2020 з 01.09.2020; за видатковою накладною №1365 від 20.08.2020 з 05.10.2020; за видатковою накладною №1513 від 16.09.2020 з 02.11.2020; за видатковою накладною №1573 від 25.09.2020 з 10.11.2020.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням визначених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобов`язань, та визначених позивачем дат, до яких підлягає нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що правомірним є стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 3% річних у розмірі 22 414,38 грн. та інфляційних втрат у розмірі 78 438,43 грн.

В іншій частині заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 222,37 грн. (22 636,75 грн. - 22 414,38 грн.) розраховані невірно у зв`язку з невірним визначенням позивачем дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених позивачем до відшкодування відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 040,00 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із вимогами п.п. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як свідчать матеріали справи, з метою належного захисту прав позивача та надання професійної правничої допомоги в господарському суді, 05.09.20018 між між Концерном "СоюзЕнерго" (замовник) та адвокатом Лосяковим І.В (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3821 від 17.08.2018) був укладений договір №279 про надання правової, у відповідності до адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строку обумовлені сторонами.

В рамках виконання вказаного договору між Концерном "СоюзЕнерго" та адвокатом Лосяковим І.В. було складено та підписано акт виконаних робіт від 19.01.2021, згідно якого визначено, що адвокатом було виконано, а замовником прийнято наступні роботи:

- вивчення та аналіз Договору поставки товару (3 години, вартістю 1 260,00 грн.);

- вивчення, перевірка та аналіз первинних бухгалтерських та податкових документів (2 години, вартістю 840,00 грн.);

- розрахунок 3% річних та інфляційних збитків (2 години, вартістю 840,00 грн.);

- аналіз судової практики (2 години, вартістю 840,00 грн.);

- розробка стратегії позову та складання позовної заяви (3 години, вартістю 1 260,00 грн.).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Матеріалами справи підтверджується виконання адвокатом своїх зобов`язань за договором про надання правової допомоги №279 від 05.09.2018, зазначених у акті виконаних робіт від 19.01.2021, а також, оплата Концерном "СоюзЕнерго" таких послуг у розмірі 5 040,00 грн. (платіжне доручення №7750 від 20.01.2021).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та проаналізувавши обсяг виконаної адвокатом роботи з надання обумовлених договором про надання правової допомоги №279 від 05.09.2018 послуг, з урахуванням заперечень відповідача, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявленої позивачем вимоги про відшкодування йому витрат на правничу допомогу у розмірі, пропорційному до розміру задоволених позовних вимог, що становить 5 039,49 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Концерну "СоюзЕнерго" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Концерну "СоюзЕнерго" (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Спаська, буд. 8; ідентифікаційний код 31965106) суму основного боргу у розмірі 2 399 989 (два мільйони триста дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 78 438 (сімдесят вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 43 коп., 3% річних у розмірі 22 414 (двадцять дві тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 38 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 5 039 (п`ять тисяч тридцять дев`ять) грн. 49 коп., судовий збір у розмірі 37 512 (тридцять сім тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 63 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.05.2021

Суддя О.А. Грєхова