Ухвала суду № 96962715, 12.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.05.2021Справа № 910/7088/21Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в судовому засіданні за участі секретаря судових засідань Єрмак Т.Ю., заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд-2014» про забезпечення позову до подачі позовної заяви, особи, які можуть отримати статус учасника справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобуд-2014» (позивач), Міністерство юстиції України (відповідач), Товариство з обмеженою відповідальністю «БЦ «Інвестбуд» (третя особа), ОСОБА_1 (третя особа),

Представники учасників справи:

від заявника: ОСОБА_2 ; від Мінюсту: Самойлова Д.М.; від ТОВ «БЦ Інвестбуд»: не з`явився; від ОСОБА_1 : ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобуд-2014» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви.

У вказаній заяві ТОВ «Екобуд-2014» просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №1534/5 від 27.04.2021 «Про задоволення скарги» до моменту прийняття рішення по справі за позовом ТОВ «Екобуд-2014» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування зазначеного наказу;

- заборони Міністерству юстиції України вчиняти будь-які дії по внесенню змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо записів про право власності на нерухоме майно - земельні ділянки із кадастровими номерами 3223155400:03:028:0113, 3223155400:03:028:0114, 3223155400:03:028:0115, 3223155400:03:028:0116, 3223155400:03:028:0117, 3223155400:03:028:0118, 3223155400:03:028:0119 та 3223155400:03:028:0120 до моменту прийняття рішення по справі за позовом ТОВ «Екобуд-2014» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування зазначеного наказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.05.2021, викликано в судове засідання уповноважених представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд-2014», Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ «Інвестбуд» та ОСОБА_1 .

Представник заявника в судове засідання з`явився, надав пояснення по справі, подану заяву підтримав та просив задовольнити її повністю.

Представник Мінюсту в судове засідання з`явилася, надала пояснення по суті спору, проти задоволення заяви ТОВ «Екобуд-2014» заперечувала.

В судове засідання представник ОСОБА_1 з`явилася, заявила клопотання про передачу заяви ТОВ «Екобуд-2014» за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області, по суті заяви заперечували проти її задоволення.

Розглянувши в судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області, суд відмовив у її задоволенні з огляду на наступне.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Як вбачається із матеріалів заяви про вжиття заходів забезпечення позову, ТОВ «Екобуд-2014» має намір звернутися з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1534/5 від 27.04.2021 «Про задоволення скарги», відповідачем за яким буде виступати Міністерство юстиції України. Саме з метою забезпечення такого майбутнього позову і була подана заява, яка є предметом розгляду у даному провадженні.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Таким чином, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 Господарського процесуального кодексу України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.

У випадку виникнення конкуренції між нормами частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України та частини п`ятої статті 30 Господарського процесуального кодексу України під час визначення підсудності спору з приводу нерухомого майна, відповідачем в якому є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 Господарського процесуального кодексу України, судам слід керуватись частиною п`ятою статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, Господарський суд міста Києва є єдиним судом до виключної підсудності якого віднесено справи, відповідачем в яких є, зокрема, центральний орган виконавчої влади.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №918/572/19.

Враховуючи, що відповідачем за майбутнім позовом ТОВ «Екобуд-2014» має виступати Міністерство юстиції України, у Господарського суду міста Києва відсутні підстави для передачі заяви ТОВ «Екобуд-2014» про вжиття заходів забезпечення позову за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області, а відтак заява представника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Розглянувши в судовому засіданні заяву ТОВ «Екобуд-2014» про вжиття заходів забезпечення позову, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд відзначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (пункт 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У поданій заяві ТОВ «Екобуд-2014» вказує, що запропоновані заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №1534/5 від 27.04.2021 «Про задоволення скарги», а також заборони вчиняти дії по внесенню змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо записів про право власності на спірні земельні ділянки, є необхідними, оскільки виконання наказу Міністерства юстиції здійснюється у обмежений скорочений строк одразу після його прийняття шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 дійшов висновку, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Так, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Всупереч наведених вимог закону, заявник в обґрунтування поданої ним заяви не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а обставини, наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не є такими, що в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивачів можливості ефективно захистити порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких позивачі мають намір звернутися до суду.

Таким чином, приймаючи до уваги відсутність будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову саме в такий спосіб, який було визначено заявником, порушить їхні права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про передачу заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд-2014» про забезпечення позову за підсудністю до Господарського суду Київської області відмовити.

2. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд-2014» про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити повністю.

3. Дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена.

Повна ухвала складена 18.05.2021.

Суддя В.П. Босий