Рішення № 96961618, 12.05.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2021 р. Cправа № 902/120/21

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (вул. Замостянська/пр. Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009)

до: Комунального підприємства "Олексіївське Кам`яногірська сільська рада" (вул. Кооперативна, 12, с. Кам`яногірка, Жмеринський район, Вінницька область, 23163)

до: Кам`яногірської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (вул. Кооперативна, 12, с. Кам`яногірка, Жмеринський район, Вінницька область, 23163)

про солідарне стягнення 261 243,90 грн.

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н від 11.02.2020 (вх. № 125/21 від 12.02.2021) Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" з вимогами до Комунального підприємства "Олексіївське Кам`яногірська сільська рада" та Кам`яногірської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 261 243,90 грн., з яких: сума основного боргу - 200 000,00 грн.; 6% річних - 35 013,70 грн.; пеня - 24 230,20 грн., яка виникла у зв`язку з невиконанням умов Договору № 05пв-11-1-406 від 04.10.2016.

Разом з позовною заявою позивачем подано наступні клопотання:

клопотання б/н від 11.02.2021 (вх. № 01-34/1386/21 від 12.02.2021) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Станіславчицьку сільську раду Жмеринського району Вінницької області;

клопотання б/н від 11.02.2021 (вх. № 01-34/1387/21 від 12.02.2021) про витребування доказів.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем 1 зобов`язань за Кредитним договором № 05пв-11-1-406 від 04.10.2016 в частині повернення кредитних коштів, які забезпечені Договором поруки від 04.10.2016, укладеного між позивачем та відповідачем 2.

Ухвалою суду від 17.02.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/120/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.03.2021. Одночасно судом розглянуто заявлені позивачем клопотання, за результатами чого 17.02.2021 постановлено відповідну ухвалу, якою відмовлено в задоволенні означених клопотань.

Ухвалою суду від 16.03.2021 відкладено підготовче засідання на 15.04.2021.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 12.05.2021, про що 16.04.2021 постановлено відповідну ухвалу.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились. Про час та місце розгляду справи по суті повідомлені належним чином, ухвалою суду від 16.04.2021, яка направлена на електронну адресу позивача та його представника, та на поштові адреси відповідачів у справі.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення учасників про час та місце судового слухання.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/120/21 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідачі не були позбавлений права та можливості ознайомитись із відповідними ухвалами у зазначеному Реєстрі.

Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Також, суд зазначає, що роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

При розгляді справи суд зважає, що відзив відповідачів на позовну заяву до суду не надійшов.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 12.05.2021 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2016 між Комунальною організацією "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (позивач, за Договором Фонд) та Комунальним підприємством "Олексіївське Кам`яногірська сільська рада" (відповідач 1, за Договором Позичальник) укладено Кредитний договір №05пв-11-1-406 (надалі Кредитний договір).

Відповідно п. 1.1 Кредитного договору Фонд зобов`язується надати Позичальнику кредит в сумі 200 000,00 грн. для будівництва водогону в с. Олексіївка Жмеринського району Вінницької області, що знаходиться за адресою: Жмеринський район, с. Кам`яногірка, вул. Кооперативна, буд. 12 строком на 3 роки.

Згідно п. 1.3 Кредитного договору кредит наданий Позичальнику забезпечується укладеним Договором поруки від 04.10.2016.

За користування кредитом утримується плата в розмірі 6% річних згідно з Правилами та Методикою (п. 2.1 Кредитного договору).

Кредит надається шляхом перерахування всієї суми кредиту відповідно до цільового призначення на банківський рахунок, вказаний Позичальником у Кредитному договорі. Фонд має право призупинити чи відмовитись від надання кредиту у разі, якщо вказані у заяві відомості дають підстави сумніватися, що кредитні кошти будуть використані Позичальником не за цільовим призначенням. (п. 2.2 Кредитного договору).

Згідно п. 2.3 Кредитного договору погашення 6% річних за користування кредитом здійснюється одночасно з погашенням основного боргу шляхом перерахування коштів на розрахунковий банківський рахунок Фонду згідно графіку погашення кредиту .

Дата початку повернення кредиту: 04.03.2017.

Дата закінчення повернення кредиту: 04.09.2019.

№№ Дата повернення Сума кредиту, що 6% річних за Разом

пп позики підлягає поверненню користування кредитом

1 04.03.2017 18182 4964 23146

2 04.06.2017 18182 2750 20932

3 04.09.2017 18182 2475 20657

4 04.12.2017 18182 2176 20358

5 04.06.2018 18182 1883 20065

6 04.06.2018 18182 1650 19832

7 04.09.2018 18182 1375 19557

8 04.12.2018 18182 1088 19270

9 04.03.2019 18182 807 18989

10 04.06.2019 18182 550 18732

11 04.09.2019 18182 275 18455

Разом 200 000 19 993 219 993

За змістом п. 2.4 Кредитного договору зарахування повернення боргу здійснюється в такій послідовності: штраф, пеня (якщо таке має місце), заборгованість по відсотках, чергові платежі по основному боргу.

Фонд зобов`язується надати кредит на суму, яку визначено в п.1.1. цього Договору, на протязі десяти банківських днів з дня надходження коштів до Фонду та приймати дострокове виконання Позичальником своїх зобов`язань (п.п. 3.2.1 - 3.2.3 Кредитного договору).

Позичальник зобов`язується повертати кредит згідно з графіком повернення кредитних коштів. Оплата платежу проводиться частинами, або однією сумою в обумовлені строки. Повертати разом з основним боргом відсотки за користування кредитом, які залишилися до повернення (п. 4.2 Кредитного договору).

Згідно п. 5.2 Кредитного договору за прострочення терміну повернення кредиту, згідно графіку повернення кредиту, Позичальник сплачує Фонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, яка нараховується від не внесеної в строк суми кредиту.

Відповідно п. 5.3 Кредитного договору у разі невиконання Позичальником своїх зобов`язань з повернення кредиту, Фонд має право звернутися до суду за захистом своїх прав з вимогою стягнення суми невиконаних боргових зобов`язань, згідно з умовами цього Договору.

Договір набуває законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до остаточного повернення наданого Фондом кредиту, сплати відсотків за користування ним та інших, обумовлених договором платежів (п. 6.1 Кредитного договору).

Взяті на себе зобов`язання за укладеним Кредитним договором Фонд виконав в повному обсязі та надав Позичальнику кредит на суму 200 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №14 від 05.10.2016.

Наданий Позичальнику кредит забезпечений укладеним 04.10.2016 між Комунальною організацією "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (позивач, за Договором Фонд) та Кам`яногірською сільською (селищною) радою Жмеринського району Вінницької області (відповідач 2, за Договором Поручитель) Договором поруки за Позичальника (юридичної особи). (надалі Договір поруки)

Відповідно п. 1.1 Договору поруки Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Фондом за виконання зобов`язань по Кредитному договору № 05пв-11-1-406 від 04.09.2016, далі Кредитний договір, на суму 200 000,00 грн. строком на 3 років 0 місяців укладений між Фондом та Позичальником, (а також усіх угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору) КП «Олексіївське Кам`яногірська сільська рада» про надання позики на будівництво інженерних мереж, яке знаходиться за адресою Жмеринський район, с. Кам`яногірка, Кооперативна, 12.

Згідно п. 1.2 Договору поруки Фонд зобов`язується надавати Поручителю необхідну інформацію по умовах Кредитного договору та додатків до нього, на підставі яких він буде зобов`язаний нести відповідальність за їх виконання.

За змістом п. 2.1 Договору поруки Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Фондом за виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів та нарахувань по Кредитному договору, вказаного в п.п.1.1. цього Договору.

У випадку невнесення або неповного внесення Позичальником річних платежів або нарахувань по кредитному договору на протязі 30 календарних днів, послідуючих за останнім платіжним днем поточного року, Фонд повідомляє Позичальника (листом або претензією) про необхідність виконання зобов`язань по Кредитному договору (п. 3.1 Договору поруки).

У випадку невнесення або неповного внесення Позичальником річних платежів або нарахувань по кредитному договору на протязі 60 календарних днів, послідуючих за останнім платіжним днем поточного року, Фонд повідомляє Поручителя (листом або претензією) про необхідність виконання зобов`язань по Кредитному договору (п. 3.2 Договору поруки).

У випадку невнесення або неповного внесення Позичальником, а також Поручителем річних платежів або нарахувань по Кредитному договору з урахуванням пені за прострочку платежів на протязі 90 календарних днів, послідуючих за останнім платіжним днем поточного року (30 листопада), Фонд має право (згідно діючого законодавства України) звернути стягнення з Позичальника або Поручителя на суму невиконаних боргових зобов`язань (п. 3.3 Договору поруки) .

Поручитель несе повну (солідарну) відповідальність за виконання умов Кредитного договору Позичальником (п. 4.1 Договору поруки).

Як вказує позивач, та слідує з матеріалів справи відповідачем 1 не проведено платежів за Кредитним договором, у встановлені Графіком погашення строки.

05.11.2020 позивачем на адресу відповідача 1 надіслано претензію № 556, з вимогою погашення заборгованості за Кредитним договором №05пв-11-1-406 від 04.10.2016, що підтверджується поштовою квитанцією за №2100903736005.

Також, 05.11.2020 позивачем на адресу відповідача 2 надіслано претензію № 554, з вимогою погашення заборгованості за Кредитним договором №05пв-11-1-406 від 04.10.2016, що підтверджується поштовою квитанцією за №2100903735995.

Водночас, відповідачі на вказані претензії не відреагували.

Таким чином, у відповідача 1 виникла прострочена заборгованість по сплаті суми кредиту та 6% за користування ним, а саме станом на момент звернення до суду (12.02.2021) позивачем визначено її суму у розмірі 235 013,70 грн., з яких: сума основного боргу - 200 000,00 грн.; 6 % річних - 35 013,70 грн.

Неповернення відповідачами розрахунків за Кредитним договором після отримання вимоги стало підставою звернення Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" з відповідним позовом до суду.

З огляду на викладене суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п.3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі по тексту також - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України (далі по тексту також - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем 1 прав позивача, для захисту яких останній звернувся з даним позовом до суду, так як матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем кредиту відповідачу 1 та відсутність повернення кредитних коштів і сплати процентів зі сторони Позичальника у відповідності до умов Кредитного договору.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідачів 200 000,00 грн. основного боргу правомірними та обґрунтованими, з огляду на що задовольняє їх в повному обсязі.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідачів 35 013,70 грн. 6 % річних за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до змісту п.2.1. Договору за користування кредитними коштами Позичальник сплачує Фонду відсотки в розмірі 6 % (шести) відсотків річних.

Як слідує з розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви, останнім здійснено нарахування 6% річних за період з 04.10.2016 - 04.09.2019.

Поряд з цим суд зважає на те, що перерахування кредитних коштів за Кредитним договором позивачем проведено 05.10.2016 згідно платіжного доручення № 14.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відтак, обрахунок процентів річних слід проводити з 06.10.2016.

За розрахунок суду розмір 6% річних за період з 06.10.2016 по 04.09.2019 з суми кредиту 200 000,00 грн. становить 34 973,01 грн. (розрахунок додається)

Таким чином, вимога позову в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами в сумі 35 013,70 грн. підлягає задоволенню частково підлягає частковому задоволенню, в сумі 34 973,01 грн.

Також судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідачів 24 230,20 грн пені, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, законодавець передбачив право сторін визначати в договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 Цивільного кодексу України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У п. 5.2. Кредитного договору Сторонами погоджено, що за прострочення терміну повернення кредиту, згідно графіку повернення кредиту Позичальник сплачує Фонду пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка нараховується від не внесеної в строк суми кредиту.

Разом з тим, пункт 5.2 Кредитного договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, наприклад, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо.

Отже, умову, передбачену у пункті 5.2. Кредитного договору неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верхового Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19.

В той же час, сторони не можуть змінювати визначеної ч.6 ст.232 Господарського кодексу України дати, з якої починається перебіг строку нарахування пені, - день, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

З долученого до матеріалів справи розрахунку слідує, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 05.09.2019 по 05.03.2020 (останні шість місяців перед зверненням до суду), тобто з порушенням зазначеного вище порядку. До того ж означений розрахунок проведено на загальну суму заборгованості за Кредитним договором, тоді як період нарахування повинен визначатись окремо для кожного чергового платежу (тобто для кожного платежу по договору окремо).

За перерахунком, здійсненим судом, до стягнення з відповідачів підлягає пеня в сумі 1 471,00 грн. за період з 05.09.2019 по 05.12.2019 по платежу в розмірі 18 182,00 грн. за 04.06.2019, та в сумі 2 618,56 грн. за період з 05.09.2019 по 05.03.2020 по платежу в розмірі 18 180,00 грн. за 04.09.2019. (розрахунок додається)

Відтак, загальний розмір пені, що підлягає стягненню становить 4 089,56 грн., тому в позові в частині стягнення 20 140,64 грн. пені суд відмовляє.

Оскільки позов пред`явлено про солідарне стягнення заборгованості з боржника та поручителя, судом при прийнятті рішення враховано наступні норми матеріального права.

Згідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, у тому числі порукою.

Статтею 553 ЦК України унормовано, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

З огляду на викладене слідує, що оскільки зобов`язання позичальника - Комунального підприємства «Олексіївське Кам`яногірська сільська рада» перед позивачем не виконані, отже поручитель - Кам`яногірська сільська рада Жмеринського району Вінницької області як солідарний боржник відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів та пені.

Таким чином, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів основного боргу, відсотків за користування кредитом та пені є обґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачі під час розгляду справи не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у них обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд враховує, у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Судовий збір з задоволених позовних вимог складає 3 585,94 грн. та підлягає розподіленню порівну між двома відповідачами по 1 792,97 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Комунального підприємства «Олексіївське Кам`яногірська сільська рада» (вул. Кооперативна, 12, с. Кам`яногірка, Жмеринський район, Вінницька область, 23163; код ЄДРПОУ 40728710) та Кам`яногірської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (вул. Кооперативна, 12, с. Кам`яногірка, Жмеринський район, Вінницька область, 23163; код ЄДРПОУ 04330303) на користь Комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» (вул. Замостянська/пр. Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009; код ЄДРПОУ 24893824) 200 000 грн. 00 коп. - основного боргу; 34 973 грн. 01 коп. - 6% річних; 4 089 грн. 56 коп. - пені.

Стягнути з Комунального підприємства «Олексіївське Кам`яногірська сільська рада» (вул. Кооперативна, 12, с. Кам`яногірка, Жмеринський район, Вінницька область, 23163; код ЄДРПОУ 40728710) на користь Комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» (вул. Замостянська/пр. Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009; код ЄДРПОУ 24893824) 1 792 грн. 97 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Кам`яногірської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (вул. Кооперативна, 12, с. Кам`яногірка, Жмеринський район, Вінницька область, 23163; код ЄДРПОУ 04330303) на користь Комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» (вул. Замостянська/пр. Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009; код ЄДРПОУ 24893824) 1 792 грн. 97 коп. - витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 18 травня 2021 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Замостянська/пр. Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009)

3 - відповідачу 1 (вул. Кооперативна, 12, с. Камяногірка, Жмеринський район, Вінницька область, 23163)

4 - відповідачу 2 (вул. Кооперативна, 12, с. Кам`яногірка, Жмеринський район, Вінницька область, 23163)