Постанова № 969605, 07.09.2007, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"07" вересня 2007 р.

Справа № 18/162

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В. розглянув у відкритому судовому засіданні при секретарі судового засідання Горловій М.С. 07.09.2007 р. о 14:30 год. адміністративну справу №18/162

за позовом: Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград

до відповідача: Новопразького комунального підприємства, смт. Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області

про стягнення 4042,74 грн.

Представники сторін:

від позивача - Пилипенко О.І , довіреність № 04-04/21 від 11.01.07 головний спеціаліст відділу забезпечення надходження та використання коштів штрафних санкцій;

від відповідача - Стеба В.М., директор, паспорт ЕА 822380, виданий Олександрійським РВ УМВС України в Кіровоградській області від 06.03.01р.

Кіровоградським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів подано позовну заяву про стягнення з Новопразького комунального підприємства боргу в сумі 4042,74 грн., з них 3900 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році та 142,74 грн. пені.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов заперечив з тих підстав, що Новопразькою селищною Радою не було доведено ліміт на кількість робочих місць, відповідач не є прибутковим підприємством та у 2006 році працювало на спрощеній системі оподаткування.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі – Закон), передбачено, що для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Відповідно до статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства (об’єднання), установи і організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Порядок сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями адміністративно-господарських санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 вищезазначеного Порядку, підприємства за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачують суму адміністративно-господарських санкцій та пені відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

За даними звіту Новопразького комунального підприємства про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 р. по формі № 10-ПІ, наданого до Кіровоградського обласного відділення Фонду та копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.7) вбачається, що середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві відповідача в 2006 році складала 8 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0 осіб.

Однак, згідно до нормативу, передбаченого ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", у Новопразького комунального підприємства має бути працевлаштовано одного інваліда.

Виходячи із облікованих у звіті даних, середня річна заробітна плата у відповідача в 2006 році становила 7800 грн. (62400 грн. : 8). Отже, сума адміністративно-господарських санкцій за одне нестворене робоче місце для інваліда складає 3900 грн. ((7800 грн. : 2) х 1).

Крім того, позивачем на підставі статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України 15.05.2007 р. №223, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій нараховано відповідачу пеню в сумі 142,74 грн., яку обчислено виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за період прострочення з 16 квітня по 15 серпня 2007 року.

Поряд з цим, 05.09.2007 року на адресу господарського суду надійшли пояснення Новопразького комунального підприємства № 54 від 05.09.2007 року, які по суті є запереченнями на позовну заяву, відповідно до яких відповідач позов заперечив з тих підстав, що Новопразькою селищною Радою не було доведено ліміт на кількість робочих місць, відповідач не є прибутковим підприємством, має кредиторську заборгованість і не отримувало дотацій з місцевого бюджету та у 2006 році працювало на спрощеній системі оподаткування. Крім того, позивачем не було висунуто жодних претензій щодо виплати боргу, а в 2007 році відповідач вже працевлаштував одного інваліда.

Проте господарський суд не приймає викладені відповідачем заперечення, враховуючи наступне.

Згідно довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області від 27.08.2007 р. №15-5547 Новопразьке комунальне підприємство є юридичною особою - комунальним підприємством. Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Стаття 20 Закону не ставить обов'язок підприємств щодо здійснення відрахувань до Фонду у залежність від наявності чи відсутності прибутку у відповідних суб'єктів господарювання. У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації.

Згідно частини 4 статті 20 Закону підприємства повинні самостійно розраховувати та сплачувати суму адміністративно-господарських санкцій, а тому обов'язковість врегулювання спору в досудовому порядку шляхом направлення претензії не передбачено.

Щодо перебування відповідача на спрощеній системі оподаткування, то Указ Президента № 746 від 28.06.1999 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не звільняє такі підприємства від обов'язку виконання нормативу створення робочих місць для інвалідів та сплати санкцій за його невиконання. Згідно пункту 6 даного Указу підприємства, які працюють на спрощеній системі оподаткування, звільнені від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів, а не від сплати адміністративно-господарських санкцій, які відповідно до статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" не відносяться до обов'язкових платежів і носять іншу правову природу у порівнянні із внесками.

Будь-яких доказів, які свідчили б про вжиття відповідачем заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006 році, до суду не надано.

З урахуванням викладеного, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги по стягненню з Новопразького комунального підприємства адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2006 рік і пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно вимог частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 71, ч. 4 ст. 94, ч.ч. 1-3 ст. 160, ст. ст. 162, 163, 254, 258, п. 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Новопразького комунального підприємства (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Жовтнева, 9 р/р 26002013000101 в 19 відділенні КБ "Надра", МФО 323624, ідентифікаційний код 30448101) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7А, р/р 31214230700014 в УДК Олександрійському районі, банк: ГУДК у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 241460850) - адміністративно- господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році в сумі 3900 грн. та пені в сумі 142,74 грн.

Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Суддя