Ухвала суду № 96959579, 17.05.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/400/21

У Х В А Л А

Іменем України

"17" травня 2021 р. Суддя Кагарлицького районного суду Київської області Кириченко В.І., розглянувши в м. Кагарлику позовну заяву ОСОБА_1 до Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Київській області про зняття арешту з майна ,-

ВСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 просила зняти арешт з усього нерухомого майна що належить ОСОБА_1 , який накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.03.2011 року за №10979478 відділом державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції та постановою цього ж відділу про арешт майна боржника від 23.03.2011 року в рамках виконавчого провадження ВП №21240758.

Мотивувала тим, що вона є власником будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок був придбаний мною 26 грудня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, який посвідчений державним нотаріусом Ржищівської державної контори Отькало С.В. за р. № 5359 та згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що видане Кагарлицьким бюро технічної інвентарізації 23.01.2004 року за № 2647425, належить мені. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 189073 виданого 14.08.2006 року я є власником земельної ділянки площею 0,1482 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

22 червня 2020 року я переоформляла в приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Мартиненко Л.Л. на себе спадщину за заповітом, що дісталася від моєї покійної матері, а саме, житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та дізналася, що мій будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває під арештом, у зв`язку з накладеним арештом Відділом державної виконавчої служби Кагарлицького РУЮ, ще 23.03.2011 за постановою № 23416831 (згідно інформації з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 10979478, виданого приватним нотаріусом Мартиненко Л.Л.).

В серпні та листопаді 2020 року я звернулася до Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби з питанням надання інформації щодо накладення арешту на моє майно та прохання вирішити питання про скасування арешту на майно та отримано відповідь за № 12229 від 14.08.2020 року та за № 20086 від 02.12.2020 року, з яких стало відомо, що на даний час відносно ОСОБА_1 у провадженні ДВС немає виконавчих проваджень, отже на даний час я не є боржником.

Однак отримала відповідь, що: на підставі постанови про адміністративне правопорушення АІ № 296486 від 10.08.2020 року відділення державної автомобільної інспекції, Кагарлицьким ВДВС було відкрито виконавче провадження № 21240758, згідно якого я повинна була сплатити адміністративний штраф в сумі 255 гривень 00 копійок, який я не сплатила, так як про це мені було невідомо. Саме в рамках вказаного виконавчого провадження 23.03.2011 року було накладено арешт на моє майно та відомості про обтяження внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером постанови 23416831. Вищевказане виконавче провадження було завершено державним виконавцем відповідно до п.2 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження". Кошти на депозитний рахунок відділу для погашення заборгованості по даному виконавчому провадженні від боржника ОСОБА_1 не надходили. Також в відповіді зазначено, що надати більш детальну інформацію по вищевказаному виконавчому провадженню не вбачається можливим, оскільки останнє знищене у зв`язку із закінченням строку зберігання завершених виконавчих проваджень, встановленого пунктом 9.9. Порядку роботи з документами в органах виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5 згідно акту про вилучення номенклатурних справ та журналів для знищення.

Для вирішення даного питання мені було запропоновано звернутися до суду з метою відновлення моїх порушених прав.

Про те, що Кагарлицьким ВДВС було відкрито виконавче провадження та я повинна була сплатити вказану суму я нічого не знала. За місцем проживання мені ніяких документів, чи постанов з ВДВС з вимогою сплатити штраф не надходили.

Згідно наказу МВС України №1532 від 30.11.2015 року Кагарлицький Департамент Державної автомобільної інспекції МВС України припинив свою діяльність.

Згідно ЄДРЮФОП та громадських формувань, ВДАІ на сьогоднішній день припинило свою діяльність та знаходиться в стадії припинення.

Отже, на даний час виконавчих документів відносно мене, як боржника, на виконанні немає протягом періоду з 23.03.2011 року по дату звернення з позовною заявою до суду немає.

На теперішній час неможливо встановити обставини винесення державним виконавцем Кагарлицького РВ ДВС ЦМУМЮ (м.Київ) постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 23416831 від 23.03.2011 р.

Зазначені вище обставини та відсутність будь-яких відомостей про виконавче провадження вказують на відсутність правових підстав для арешту мого майна та підлягають судовому захисту, шляхом звільнення мого майна з-під арешту.

Відповідно до ст.74 ч.ч.1,2 ЗУ « Про виконавче провадження » передбачено :

1. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

2. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.82 ч.5 ЗУ « Про виконавче провадження » ( в редакції від 4.11.2010 року) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Позивач пред`явив позов, зі змісту якого не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування, розпорядження) на майно, на яке накладено арешт і оголошено в розшук, і таке право позивача ніким не оспорюється, .У п.24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 7.02.2014 №6 судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розд.VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) вчиняла відповідні дії, оскільки виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ст.37 ч.5 ЗУ « Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Суд вважає не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства вимоги про скасування арешту майна і скасування оголошення заборони на його відчуження , а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства шляхом оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання рішення іншого органу – постанови про адміністративне правопорушення від 10.08.2010 року ВДАІ про стягнення з боржника на користь держави штрафу в сумі 255 грн. який, згідно обґрунтування позову, не сплачений боржником у зв`язку з тим, що державний виконавець не вручила боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження і постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. Або шляхом оскарження бездіяльності правонаступника стягувача про визнання постанови про адміністративне правопорушення від 10.08.2010 року такою що не підлягає виконанню у зв`язку з втратою права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання за перебігом строків, встановлених статтею 12 цього Закону і оскарження бездіяльності державного виконавця по відмові зняти арешт з усього нерухомого майна боржника і скасування оголошення заборони на його відчуження, так як позов обґрунтовується також відсутність виконавчого документа на виконанні з 23.03.2011 року.

Тому на підставі ст. 186 ч.1 п.1 ЦПК України відмовити у відкритті провадження у справі яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 186 ч.1 п.1 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.

Ухвала є повною і складеною 17.05.2021 року.

Суддя В.І. Кириченко