Ухвала суду № 96959030, 17.05.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8225/19

Провадження № 1-кп/645/247/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року колегія суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

Головуючого судді: Сілантьєвої Е.Є.

Судді: Алтухової О.Ю.

Судді: Іващенко С.О.,

За участі секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.

Прокурора Немишлянської окружної прокуратури - Борисенко С.В.

Адвоката Дугіної Д.О.

Обвинуваченої - ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про допит свідка в режимі відеоконференції та про продовження строків тримання під вартою та клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.1 ст.190, ч.1 ст.357 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.1 ст.190, ч.1 ст.357КК України.

Під час досудового розслідування відносно обвинуваченої було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.03.2021 року строк тримання під вартою обвинуваченої продовжено до 25.05.2021 року включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки ризики, враховані при обранні запобіжного заходу, існують і на теперішній час. Так, ризики, які враховувались судом при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати надалі, а саме: обвинувачена може переховуватись від суду, може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, - вчинити інше кримінальне правопорушення. Суд при вирішенні питання про продовження тримання під вартою обвинуваченої особи, своїм рішення повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 злочину, свідчать про підвищену суспільну небезпеку, а також суспільний інтерес та актуальність питання вчинення злочинів проти життя особи, що є найвищою соціальною цінністю. Прокурор вказав, що заявлені ризики не зменшились та виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також, прокурор в судовому засіданні заявив клопотання провести допит в якості свідка у режимі відео конференції під час судового провадження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 (Дніпровський районний суд м.Києва), оскільки свідок знаходиться за межами Харківської області, що затрудняє його виклик та явку до приміщення Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - Дугіна Д.О. в судовому засіданні не заперечувала проти допиту свідка в режимі відеоконференції, проти клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою заперечувала вказавши, що зазначені ризики є припущеними та не доказаними, просила обрати стосовно обвинуваченої більш м`який запобіжний захід - домашній арешт, вважаючи, що такий запобіжний захід є достатнім для ОСОБА_1 , оскільки вона має постійне місце проживання та раніше не притягалася до кримінальної відповідальності.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти допиту свідка в режимі відеоконференції, стосовно проти клопотання прокурора заперечувала, підтримала думку захисника та клопотання про зміну запобіжного заходу.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання адвоката в зв*язку з необґрунтованістю та недоведеністю відсутності ризиків.

Потерпіла ОСОБА_3 до судового засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, надала заяву про проведення підготовчого та судового засідання за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, цивільний позов не заявляла.

Заслухавши думку прокурора, думку захисника та думку обвинуваченої, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Стосовно клопотання прокурора про допит свідка в режимі відеоконференції колегія суддів зазначає.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення поза межами приміщення суду в разі, зокрема, неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому засіданні з поважних причин та необхідності вжиття заходів оперативності судового провадження.

За змістом положень ч. 4 ст. 336 КПК України, якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов`язаний вручити такій особі пам`ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.

Враховуючи викладене, з метою оперативності судового провадження суд вважає за необхідне судове засідання в частині допиту свідка ОСОБА_2 провести у режимі відеоконференції, а виконання цієї ухвали відповідно до ч. 5 ст. 336 КПК України доручити Дніпровському районному суду м. Києва відповідно, відповідальним працівникам яким належить забезпечити проведення відеоконференції за участю свідка, особу якого посвідчити, вручити свідку пам`ятку про права та обов`язки, текст присяги свідка, перебувати поряд з ними в судовому засіданні до закінчення судового засідання у відповідності до положень ч. 4 ст. 336 КПК України.

Стосовно клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строків тримання під вартою та клопотання адвоката про зміну обвинуваченій запобіжного заходу колегія суддів зазначає.

Як зазначено у ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Статтею 194 КПК України визначено, що підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є: наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченої з метою запобігти можливості приховатися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування (ст. 177 КПК України).

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Продовжуючи обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченої переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.190, ч.1 ст.357 КК України, серед яких є особливо тяжкий злочин та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Сторона захисту у своїх запереченнях не надала достатніх доводів для суду для скасування запобіжного заходу та нових доказів, які перешкоджають або унеможливлюють перебування обвинуваченої під вартою.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченій більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні також не встановлено. Твердження щодо недоведеності існування ризиків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки існування ризиків об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 є неодруженою, раніше не судимою особою, без постійного джерела доходу, офіційно непрацевлаштована, не має стійких соціальних зв`язків, не має сім`ї та утриманців, тому у зв`язку з відсутністю легальних джерел доходу та інших чинників у обвинуваченої ризик втечі та вчинення нею іншого кримінального правопорушення на цей час існує.

За змістом ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за процедурою, встановленою законом.

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, так і потерпілої, тому застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченою її процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Кримінально-процесуального кодексу України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На думку суду, зміна запобіжного заходу обвинуваченій на більш м`який запобіжний захід, в тому числі на домашній арешт/заставу, про що просить сторона захисту, на даній стадії розгляду справи, не забезпечить належної поведінки та виконання покладених на обвинувачену процесуальних обов`язків.

Дані про особу обвинуваченої та обставини, встановлені під час кримінального провадження, не свідчать про наявність виняткових підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 на непов`язаний з триманням під вартою.

Таким чином обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на даний час, які є перешкодою для продовження обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, в зв`язку з викладеним, колегія суддів, вважає ризики доведеними.

Виходячи з принципу правової визначеності з урахуванням часу, потрібного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, судова колегія приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів та продовжує обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15 липня 2021 року та відмові у задоволенні клопотання адвоката Дугіної Д.О. про зміну обраного запобіжного заходу.

Виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, колегія суддів вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 15 липня 2021 року.

В задоволенні клопотання адвоката Дугіної Д.О. про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури Борисенко С.В. задовольнити.

Провести допит свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою АДРЕСА_1 (тел. НОМЕР_1 ) під час судового провадження у дистанційному режимі відеоконференції між Фрунзенським районним судом м. Харкова (61099, м. Харків, бул. Богдана Хмельницького, 32/38) та Дніпровським районним судом м. Києва (02105, м. Київ, вул. Сергієнка, 3 inbox@dn.ki.court.gov.ua)

Виконання ухвали в частині технічного забезпечення відеоконференції з обов`язковою участю свідка ОСОБА_2 доручити Дніпровському районному суду м. Києва.

Зобов`язати уповноважену службову особу Дніпровського районного суду м. Києва встановити особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вручити йому пам`ятку про його процесуальні права.

В судовому засіданні по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.1 ст.190, ч.1 ст.357 КК України оголосити перерву до 8 червня 2021 на 11 год. 45 хв.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом п`яти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції..

Головуючий суддя Е.Є. Сілантьєва

Судді: О.Ю. Алтухова

С.О. Іващенко