Вирок № 96958841, 17.05.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/2422/21

Номер провадження 1-кп/629/288/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Попова О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Назарової В.С.,

прокурора - Євсюкова О.С.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

захисника - Бугар О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 29.07.2005 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень;

- 20.01.2006 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 07.09.2009 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років 4 місяців 14 днів позбавлення волі. Звільнений 10.07.2013 року постановою Харківського районного суду Харківської області від 02 липня 2013 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяця 5 днів;

- 19.02.2018 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 189 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 23.11.2018 року Харківським апеляційним судом вирок від 19.02.2018 року в частині призначення покарання скасовано та ОСОБА_2 призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. Звільнений з місць позбавлення волі 20.02.2020 року по відбуттю строку покарання,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-

встановив:

11 березня 2021 року, близько 17-00 години, більш точного часу в ході судового розгляду встановлено не було, ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився в приміщенні квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 , та у якого він в цей день був у гостях, де разом вживали спиртні напої. Побачивши в одній з кімнат, а саме спальні квартири спортивний велосипед марки «ALTATRE», який належить ОСОБА_1 , у ОСОБА_2 раптово виник умисел заволодіти цим велосипедом шляхом шахрайства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою обернення чужого майна на свою користь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, яке полягає у заволодінні шляхом обману та зловживання довірою чужим майном, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, увійшовши в довіру до ОСОБА_1 попросив у нього спортивний велосипед марки «ALTATRE», який був у використанні, у робочому стані, вартістю 1787 гривень, нібито покататися на ньому та обіцяючи повернути в цей день, чим увів його в оману, так як велосипед власнику ОСОБА_2 взагалі не мав наміру повертати. Повіривши ОСОБА_2 ОСОБА_1 добровільно передав йому свій вище зазначений спортивний велосипед, яким ОСОБА_2 заволодів шляхом обману та зловживання довірою.

Після вчинення вищевказаного злочину, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, майном, яким заволодів шахрайським шляхом, розпорядився на свій розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 1787 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме, заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

06 травня 2021 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілий та обвинувачений дійшли згоди про призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 року позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 ч. 1 п. 1 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ст. 469 ч. 3 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

У судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю.

Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком усвідомлює свої права, визначені ст. 474 ч. 5 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 1 п. 1 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 ч. 1 п. 2 КПК України, зазначив, що збитки, завдані внаслідок вчинення злочину, обвинуваченим відшкодовано та просила затвердити зазначену угоду.

Суд переконався, що укладення сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст. ст. 469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченим та потерпілим, визначена у межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затверджені угоди про примирення, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі ст. 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує в поряду ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 126, п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374, 474, 475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 , укладену 06 травня 2021 року.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні та призначити покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (код класифікації доходів бюджету - 24060300, номер рахунку UА048999980313050115000020649, код ЄДРПОУ 37874947, отримувач - ГУК Харків обл/МТГХарків/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження), витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/6400-ТВ від 26.03.2021 року у розмірі 490 гривень 35 копійок.

Речовий доказ: велосипед марки «ALTATRE KS020221», стальний, ручної зборки, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_1 залишити у останнього.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.Г. Попов