Вирок № 96954962, 18.05.2021, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1017/21

Номер провадження 1-кп/585/264/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Цвєлодуб Г.О.

при секретарі Салій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021200470000100 від 01 березня 2021 року, відносно :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пустовійтівка, Роменського району, Сумської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27.02.2018 року за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 2 роки позбавлення волі, який було скасовано вироком Апеляційного суду Сумської області від 14.08.2018 року в частині призначеного покарання із застосуванням ст. 69 КК України та ухвалено вважати засудженим за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю покарання 06.01.2021 року

по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 3 ст.186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Кулича Є.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Осіпова Ю.В.

потерпілої ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), що поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, що кваліфіковано як злочин, передбачений ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті.

Так, 01.03.2021 о 11:20 год. ОСОБА_1 , проходячи повз домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вирішив скоїти з нього крадіжку речей.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з території вищевказаного домоволодіння, ОСОБА_1 проник на його територію, де помітив господарське приміщення, до якого мається вільний доступ.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на скоєння крадіжки, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, незаконно, через незасклене вікно горища господарського приміщення домоволодіння потерпілої ОСОБА_2 , що за адресою АДРЕСА_2 , попередньо ставши на дошки, складені під стіною та вікном вказаного господарського приміщення, проник до горища господарського приміщення. Перебуваючи на горищі приміщення ОСОБА_1 знайшов поліпропіленовий мішок білого кольору та помістив до нього чавунну сковорідку, а також два рулони пластин з латуні, що були на горищі та вартість яких, які згідно з висновком експерта №CE-19/119-2LI ТВ від 09.03.2021 становить 123 грн. та 971 грн. відповідно. Крім того на горищі ОСОБА_1 виявив і поклав до мішку моток електропроводу на заявлену суму 100 грн., карбюратор марки «К-1242», на заявлену суму 300 грн., стартер до автомобіля «Москвич», на заявлену суму 2000 грн., опалювач від пічки до автомобіля марки «Москвич», на заявлену вартість 50 грн., які належать потерпілій ОСОБА_2 . Мішок з викраденими речами, ОСОБА_1 викинув з горища через віконну раму на землю, щоб у подальшої таємно винести з території домогосподарства потерпілої ОСОБА_2 . У той час, коли ОСОБА_1 спускався з горища господарського приміщення, він був помічений і викритий потерпілою ОСОБА_2 .

Не дивлячись на це, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, розуміючи, що його протиправні дії були виявлені потерпілою, маючи умисел на викрадення чужого майна з корисливих мотивів, розраховуючи на те, що ОСОБА_2 через свій вік не зможе чинити опір його протиправним діям та здійснити затримання, відштовхнув від себе потерпілу та сам, не втримавшись, впав на землю і коли ОСОБА_2 намагалася притримати його лежачим на землі, ОСОБА_1 з силою штовхнув її в бік та схопивши мішок з викраденим майном почав йти до виходу двору домоволодіння з метою покинути місце вчинення злочину.

В цей час в сутичку втрутився чоловік потерпілої ОСОБА_4 , намагався затримати ОСОБА_1 . В свою чергу ОСОБА_1 , зрозумів, що втекти з місця злочину з викраденим не вдасться, кинув мішок з викраденими речами на подвір`ї, а сам втік з місця вчинення злочину.

Своїми діями ОСОБА_1 намагався спричинити потерпілій матеріальні збитки на загальну суму 3544 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину визнав частково, надав показання про те, що він 01 березня 2021 р. прогулювався по місту у районі вул.Горького вранці, спускався з гори. По ходу прогулянки побачив будівлю, яка виглядала нежилою та вирішив проникнути до неї, оскільки вважав, що вона закинута господарями. Він безперешкодно потрапив до вказаного приміщення (сараю) та коли нишпорив на горищі, то у двір вибіг господар, крикнув кинути мішок та вистрілив із рушниці, відбулась сварка, він перелякався і утік. При цьому він залізний брухт у мішок не збирав, цей мішок стояв біля приміщення.

Потерпіла ОСОБА_2 надала суду показання про те, що вранці 01 березня 2021 р. вона разом із чоловіком знаходились у будинку за місцем проживання по АДРЕСА_3 . Близько 10-11 год. у цей день вона вийшла на подвір`я та почула із горища господарського приміщення (гаражу) якийсь гуркіт, заглянула знизу будівлі на горище та побачила якогось чоловіка, який копирсається у їх речах, що там зберігаються. Вона швидко повернулась до будинку і сказала чоловіку про крадія на горищі. Він (чоловік) узяв рушницю та вибіг на двір, поставив рушницю біля будинку та пішов до гаража, почав залазити по драбині на горище. У цей час вона оббігла будівлю на протилежну сторону та побачила, як невідомий чоловік викинув із вікна горища білий мішок та сам вистрибнув за ним. У цей час вона ухопилась за мішок, однак цей чоловік почав виривати мішок у неї з рук, штовхати і вона впала, потягнувши його за собою. У цей час її чоловік з рушницею прибіг до місця події, лише після чого ОСОБА_1 кинув мішок та побіг на іншу сторону вулиці, з якої погрожував нецензурною лайкою. При цьому ОСОБА_1 ще 2-3 рази намагався повернутися до їх двору та забрати мішок, погрожував та лаявся нецензурно, доки її чоловік не вистрілив з рушниці, після чого невідомий чоловік утік. Підтвердила суду, що у особі обвинуваченого ОСОБА_1 , який знаходиться у залі судового засідання, беззаперечно упізнає чоловіка, який вчинив крадіжку з її приміщення. Також суду додатково пояснила, що дійсно, сам по собі сарай та горище на ньому не засклені та не були зачинені на замок, не мають окремої огорожі.

Свідок ОСОБА_4 надав суду показання про те, що 01.03.2021р. він перебував вдома у кв. АДРЕСА_2 . Близько 10:30-11:00 год. до будинку забігла його дружина та сказала, що на горищі сараю у них копирсається злодій. Він ухопив рушницю та вибіг до двору, розпочав лізти по драбині на горище сараю, тримаючи у лівій руці рушницю. Цей невідомий чоловік, коли він майже піднявся на горище і вже був на ньому по пояс, ухопив його за комір та за рушницю та розпочав з ним боротись, штурхати його. Потім цей чоловік різко відпустив його та побіг до протилежної сторони гаражу до вікна, а він почув гуркіт від падіння чогось тяжкого і крик його дружини про допомогу. Він спустився з драбини, оббіг сарай та побачив, що його дружина і невідомий чоловік штовхаються, чоловік її тримав за бічну частину верхнього одягу. Він вистрілив у повітря та цей чоловік відбіг від двору, однак не збирався тікати, стоячи на деякій відстані цей чоловік висловлювався нецензурною лайкою та погрожував йому, декілька раз повертався у двір будинку, із невідомою йому метою, однак він його проганяв, після чого по лінії «102» викликав поліцію. Надалі поліцейські проводили слідчі дії на подвір`ї, а ввечері він із дружиною приходив до відділку на упізнання особи.

Також судом було безпосередньо досліджено у судовому засіданні у порядку, передбаченому ст.ст. 357, 358, 359 КПК України наступні речові докази, документи та відеозаписи, а саме :

- рапорт від 01.03.2021 року, згідно якого 01.03.2021 р. об 11:25 год. на лінію «102 надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що він на горищі домоволодіння по АДРЕСА_3 затримав невідомого чоловіка, який намагався здійснити крадіжку;

- розписка ОСОБА_2 , згідно якої остання надає дозвіл поліцейським на проведення огляду домоволодіння по АДРЕСА_3 ;

- протокол огляду місця події від 01.03.2021 року, з фототаблицею до нього, згідно якого у присутності двох понятих, власника домоволодіння ОСОБА_2 та спеціаліста було проведено огляд території домоволодіння по АДРЕСА_3 , в ході якого було зафіксовано загальний вид домогосподарства, загальний вид подвір`я, сарайного приміщення та обстановки на його горищі (яке не є замкненим, не має засклення та не обладнане іншими засобами для перешкоджання доступу у нього), стежки біля будинку та зламаного паркану поряд тощо, в ході якого виявлено та вилучено сліди низу підошви взуття, поліпропіленовий мішок білого кольору, в якому знаходились чавунна сковорідка, 2 рулони пластин латуні, моток електропроводу, б/у карбюратор, стартер до автомобіля ;

- протокол огляду предметів від 01.03.2021 р., з фото таблицею до нього, згідно якого у присутності понятих, було проведено огляд предметів, вилучених у домоволодінні по АДРЕСА_3 , а саме: чавунної сковороди, 2 рулони пластин з латуні, 2 мотки електродроту, карбюратор, стартер до автомобіля та зафіксовано їх зовнішній вигляд та родові ознаки;

- постанова від 01.03.2021 р. про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання у кримінальному провадженні за № 12021200470000100 від 01 березня 2021 року, згідно якого визнано речовими доказами предмети, сліди, що вилучені в ході огляду місця події, а також речі, вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_1 при затриманні у порядку ст. 208 КПК України, які передано на зберігання до камери схову речових доказів;

- ухвала слідчого судді Роменського міськрайонного суду від 03.03.2021 року, згідно якої накладено арешт на предмети, визнані речовими доказами у провадженні;

- постанова слідчого СВ Роменського РВП від 02.03.2021 р. про призначення судово-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні за № 12021200470000100;

- висновок експерта від 05.03.2021 року № СЕ-19/119-21/2660-ТВ, з додатками до нього, згідно якого було визначено вартість чавунної сковорідки та 2х рулонів пластин з латуні, вартість яких становить 123 грн. та 971 грн. відповідно;

- постанова слідчого СВ Роменського РВП від 02.03.2021 р., відповідно до якої було призначено трасо логічну експертизу сліду низу підошви взуття;

- висновок експерта від 11.03.2021 року № СЕ-19/119-21/2662-ТР, з фото таблицею до нього, відповідно до якого слід низу підошви взуття, зафіксований у гіпсовому зліпку, вилучений 01.03.2021 р. під час огляду місця події, залишений, ймовірно, черевиком на праву ногу, вилученим 01.03.2021 р. під час затримання ОСОБА_1 , наданим на дослідження Відповісти на питання у категоричній формі не є можливим з причини недостатньої кількості виявлених співпадаючих окремих ознак;

- заява від 01.03.2021 року, згідно якої ОСОБА_2 було залучено до к/п № 12021200470000100 у якості потерпілої;

- заява ОСОБА_2 від 01.03.2021 р. про долучення до провадження копій правовстановлюючих документів;

- копії правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на домоволодіння по АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності, техпаспорт);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2021 року, з довідкою та фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_2 , у присутності двох понятих, було пред`явлено для впізнання фотознімки 4х чоловіків під номерами від 1 до 4, на яких вона на фото під № 1 за рисами обличчя упізнала чоловіка, який 01.03.2021 р. о 11:20 год. намагався відкрито заволодіти майном;

- протокол проведення слідчого експерименту від 07.04.2021 року згідно якого потерпіла ОСОБА_2 у присутності понятих у домоволодінні по АДРЕСА_2 , розповіла та на місцевості продемонструвала обставини, що мали місце 01.03.2021 р. та такі пояснення також було зафіксовано за допомогою відеозапису слідчого експерименту;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2021 року, з довідкою та фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_4 , у присутності двох понятих, було пред`явлено для впізнання фотознімки 4х чоловіків під номерами від 1 до 4, на яких він на фото під № 3 за рисами обличчя упізнав чоловіка, який 01.03.2021 р. о 11:20 год. намагався відкрито заволодіти майном;

- протокол проведення слідчого експерименту від 07.04.2021 року згідно якого свідок ОСОБА_4 у присутності понятих у домоволодінні по АДРЕСА_2 , розповів та на місцевості продемонстрував обставини, що мали місце 01.03.2021 р.. які стосуються викрадення невідомим чоловіком майна з горища сараю, та такі пояснення також було зафіксовано за допомогою відеозапису слідчого експерименту;

- безпосередньо досліджені у судовому засіданні відеозаписи, на яких було зафіксовано хід проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_4 , з кожним окремо, де останні на місцевості детально повідомили слідчому про обставини, що відбулись 01.03.2021 року, при цьому кожен із ним повідомив про свої дії;

- протокол проведення слідчого експерименту від 07.04.2021 року, з фототаблицею до нього, згідно якого свідок ОСОБА_7 у присутності понятих у домоволодінні по АДРЕСА_3 , розповів та на місцевості продемонстрував обставини, що мали місце 01.03.2021 р., а саме про те, що близько 11:00 год. він почув галас на подвір`ї, вийшов на ганок та у цей час побачив, що від їхнього спільного із сусідами двору побіг агресивний чоловік та вигукував погрози сусідці ОСОБА_2 , а також у цей час вибіг його сусід ОСОБА_4 із рушницею та побіг за цим чоловіком;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.03.2021 року, згідно якого у порядку ст. 208 КПК України о 13:40 год. було затримано ОСОБА_1 та проведено його особистий обшук;

У той же час докази, які долучені прокурором на обґрунтування позиції обвинувачення, а саме: копії документів, що посвідчують особу свідка ОСОБА_2 , його ідентифікаційний номер, фотознімки документів, що посвідчують право на зберігання/носіння зброї свідка ОСОБА_2 , фотознімки зброї, її серійного номеру та сейфу для зберігання (а.с. 114-117) - суд визнає неналежними згідно ст. 85 КПК України, як такі, що прямо чи непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також не доводять суду існування інших обставин, які мають значення для кримінального провадження

Таким чином суд, безпосередньо дослідивши та оцінивши у своїй сукупності докази з матеріалів кримінального провадження, показання обвинуваченого, потерпілої та свідка, відеозаписи тощо, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.

Між тим суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутня така кваліфікуюча ознака злочину, як «поєднане з проникненням у інше приміщення», яка підлягає виключенню з обвинувачення.

Так, з цих підстав судом відзначається, що у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 6 листопада 2009 року під визначенням «інше приміщення» пропонується розуміти різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо).

Також і судом касаційної інстанції неодноразово відзначалось (постанова від 21.05.2019 у справі № 754/17292/15-к), що відповідно до усталених у доктрині кримінального права підходів «інше приміщення» - це завжди певне приміщення (будівля, споруда чи їх частина), окрім житла, яке використовується для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей та має будь-які засоби охорони від доступу сторонніх осіб, що унеможливлюють (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння до нього сторонніх осіб.

Під проникненням у інше приміщення слід розуміти незаконне вторгнення до нього будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання, шляхом обману, з використанням підроблених документів тощо) або за допомогою інших засобів, які дають змогу винній особі викрасти майно без входу до цього приміщення.

При цьому, окрім іншого, для кваліфікації за ч. 3 ст. 186 КК України дій особи, також важливим є факт усвідомлення особою незаконності входження (потрапляння) у відповідне приміщення або перебування в ньому під час вчинення грабежу. Вчиняючи грабіж, поєднаний з проникненням, особа повинна усвідомлювати протиправність входження (потрапляння) у приміщення або перебування в ньому під час вчинення грабежу.

Однак, зважаючи на відсутність сукупності таких обов`язкових умов, зокрема відсутності на приміщенні гаражу (сараю) у домоволодінні по АДРЕСА_2 , будь-яких засобів охорони, які б унеможливлювали чи ускладнювали до нього доступ, так і відсутність у обвинуваченого беззаперечного усвідомлення того факту, що він проникає до такого приміщення незаконно, оскільки, на його думку, таке приміщення було нежилим та безхазяйним, не мало засклення або засобів замкнення, суд вважає недоведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 3 ст.186 КК України.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який за ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини ОСОБА_1 , мотивацію даного злочину, дані про його особу та обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Зокрема, судом враховано, що обвинувачений є раніше неодноразово судимою особою, зокрема за злочини проти власності, за якими відбував покарання у місцях позбавлення волі, останній раз був засуджений у 2018 році та, після повного відбуття покарання був звільнений у січні 2021 р. з місць позбавлення волі, однак належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став, оскільки за два місяці після звільнення продовжив кримінально-карану діяльність та вчинив новий злочин, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно як конфліктна особа, не одружений, до затримання не працював, має хронічне захворювання, яке потребує спостереження та лікування.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставина, яка зазначена в обвинувальному акті, як обтяжуюча - рецидив злочинів, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки у зв`язку із наявністю вироку Роменського міськрайонного суду Сумської від 27.02.2018 р., скасованого вироком Апеляційного суду Сумської області від 14.08.2018 р., яким ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст.185 КК України, та його дії цим вироком, кваліфіковані як вчинені повторно, що виключає визнання даної обставини додатково як рецидив злочинів.

Не є можливим визнання обтяжуючою обставиною вчинення ОСОБА_1 злочину щодо особи похилого віку, оскільки у обвинувальному акті посилання на таку обставину відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вік, особу та стан здоров`я обвинуваченого, а також те, що з попередніх судимостей ОСОБА_1 належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, знову скоїв корисливий тяжкий злочин, а тому суд вважає, що за спрямованістю поведінки, як до, так і після вчинення злочину, особа ОСОБА_1 представляє суспільну небезпеку для оточуючих, його виправлення можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання в межах санкції ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, але в мінімальних межах статті кримінального закону, яке слід вважати справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів, сукупності обставин для застосування до особи ст.69 КК України, на чому наполягала сторона захисту - судом не встановлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, враховуючи продовження існування ризиків та із урахуванням даних про особу, слід залишити застосованим до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у провадженні не заявлявся

Судові витрати підлягають стягненню з винної особи на користь держави.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 374, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дати його затримання, з 01 березня 2021 року.

Зарахувати до строку відбування покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 01 березня 2021 року до набрання вироком законної сили, згідно ч.5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , у виді тримання під вартою - залишити застосованим до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у провадженні не заявлявся.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової трасологічної та товарознавчої експертиз, у сумі 2 900 (дві тисячі дев`ятсот) гривень 95 копійок.

Речові докази: належні ОСОБА_1 чоловічі, шкіряні ботинки, чорного кольору, 43-го розміру, на шнурках, з підошвою чорного кольору, на якій мається напис «Chub shoes». Дані ботинки було поміщено до спецпакунку №SUD 3044281, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Роменського РВП; належний ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Nokia», моделі «1203-2», імей 1: НОМЕР_1 , чорного кольору, з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», три батареї живлення марки «Nokia», які поміщено до спец пакунку SUD1115270, який було передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Роменського РВП - повернути ОСОБА_1

Речові докази: поліпропіленовий мішок, білого кольору, в якому знаходиться чугунна сковорідка, два рулони пластин з латуні, два мотки електропроводу, б/у карбюратор марки «К-1242», б/у стартер до автомобіля «Москвич», б/у радіатор від пічки до автомобіля марки «Москвич», який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Роменського РВП - повернути потерпілій ОСОБА_2 .

Речовий доказ: гіпсовий зліпок зі слідом низу підошви взуття, який було поміщено до картонного коробка, на який наклеєно бирку з пояснювальними написами та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Роменського РВП - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка утримується під вартою - протягом тридцяти днів з моменту його фактичного отримання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ