Ухвала суду № 96954446, 06.05.2021, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/628/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2021 року м. Волочиськ

Слідчий суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Ніколова С.В.,

з участю секретаря судового засідання Хрупайло Т.В.,

з участю прокурора Літвіна В.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020245240000039 від 28.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020245240000039 від 28.10.2020 року. В обгрунтування клопотання зазначила, що ухвалою слідчого суді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2021 року накладено арешт, із забороною відчужувати та розпоряджатися, на належний їй бувший у використанні легковий автомобіль марки Renault, моделі Scenic, сірого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 . Вважає, що в ухвалі про накладення арешту не було зазначено про наявність обгрунтованих підозр та доказів на підтвердження того, що вона може в подальшому відчужити автомобіль, або ж вжити дії, спрямовані на інше розпорядження транспортним засобом. Крім того, вказує, що в ухвалі не зазначено достатніх посилань на те, що транспортний засіб має ознаки речового доказу і є об`єктом вчинення кримінального правопорушення і тому підлягає арешту. Вважає, що ухвалою про накладення арешту на належний їй автомобіль обмежується її право на мирне володіння майном та не дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

ОСОБА_1 надіслала до суду заяву про розгляд клопотання про скасування арешту на майно у її відсутності, клопотання підтримує.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що скасування арешту на автомобіль є передчасним, посилаючись на необхідність продовження досудового рослідування.

Дізнавач подав до суду письмову заяву, в якій проти скасування арешту заперечує. Зазначає, що право користування майном особи судом не було порушено. Арешт накладено з метою збереження речового доказу, оскільки, існує загроза втрати речового доказу шляхом його подальшого відчуження іншій особі. Вказує, що автомобіль, на який накладено арешт, до моменту вчинення шахрайських дій належав ОСОБА_2 та перебував у законному користуванні ОСОБА_3 , яка відповідно до нотаріально засвідченої довіреності мала право розпоряджатися та користуватися ним.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час розгляду клопотання встановлено, що 28 жовтня 2020 року в ЄРДР зареєстроване провадження № 12020245240000039, згідно якого 14 серпня 2020 року ОСОБА_4 , зловживаючи довірою, шахрайським шляхом, здійснив продаж автомобіля марки Renault моделі Scenic сірого кольору 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , яким згідно довіреності власника користувалася ОСОБА_3 .

Правова кваліфікація вчиненого — ч. 1 ст. 190 КК України. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру довіреностей № 43824349 від 04.02.2021 року встановлено, що за номером майна, а саме: автомобіля марки Renault моделі Scenic сірого кольору 2008 року випуску, номер шасі: НОМЕР_2 державний номерний знак НОМЕР_3 , наявний єдиний реєстраційний запис щодо видачі довіреності на право розпорядження автомобілем на ім`я ОСОБА_3 від ОСОБА_2 , яка зареєстрована у відповідному реєстрі за № 47821424 строк дії довіреності до 26.09.2021 року. Жодних інших довіреностей від ОСОБА_2 або ОСОБА_3 щодо інших осіб, зокрема ОСОБА_5 не видавалося.

Ухвалою слідчого суді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2021 року клопотання начальника сектору дізнання про накладення арешту на майно задоволено частково. Накладено арешт, із забороною відчужувати та розпоряджатися, на бувший у використанні легковий автомобіль марки Renault, моделі Scenic, сірого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 1248, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , та яким користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 . В задоволенні клопотання в частині заборони користування майном відмовлено.

Як вбачається із змісту даної ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність розумних підозр вважати, що вказаний автомобіль має ознаки речового доказу і є об`єктом вчинення кримінального правопорушення, тому накладення на нього арешту є доцільним та необхідним для запобігання можливості здійснення подальшого його відчуження.

Встановлено, що арешт накладено в межах розслідування кримінального правопорушення обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства. На даний час кримінальне провадження не завершено, дізнавачем проводиться досудове розслідування та встановлюються фактичні обставини у справі. Арешт автомобіля, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, а тому вбачається, що потреба у його арешті не відпала.

За встановлених обставин, суд вважає, що заявником не доведено наявності достатніх підстав для скасування заходу забезпечення кримінального провадження, не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.

При цьому, слідчий суддя приймає до уваги, що зазначений автомобіль зберігається у його власника, арешт накладений без встановлення заборони його використання. Отже, прерогатива використання майна залишена на розсуд власника та/або володільця майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170, 172, 173, ч. 2 ст. 376 КПК України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020245240000039 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту ухвали 11 травня 2021 року о 11 год. 00 хв.

Слідчий суддя: