Вирок № 96954269, 17.05.2021, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/472/21

Провадження № 1-кп/452/170/2021

ВИРОК

Іменем України

17 травня 2021 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючого судді Пташинського І.А.

при секретарі Терлецькій І.В., Кухар О.П.,

з участю: прокурора Брящея В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021142290000003 від 30.01.2021 р. за обвинуваченням,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше судимого 31.03.2021 року Мостиськимрайонним судом Львівської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України, 70 КК України на 2 роки обмеження волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України,

встановив

Як визнано судом доведеним, ОСОБА_1 , 29 січня 2021 року о 12 год. 54 хв., перебуваючи в торгівельному залі магазину «Рукавичка», що в м.Самборі по вул.Б.Хмельницького, 14а, Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, впевнившись, що за його діями ніхто не стежить, шляхом вільного доступу,повторнотаємно викравіз полиці магазину пляшку лікеру «Sheridan's» ємністю 0,5л вартістю 510 грн. 15 коп., проте не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був виявлений працівником охорони ТзОВ «Львівхолод» біля виходу з приміщення магазину.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та повністю підтвердив обставини, викладені в обвинуваченні, однак згідно ст.63 Конституції України відмовився давати показання щодо цього.

Отримавши підтвердження обвинуваченим фактичних обставин вчиненого ним злочину, а також враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються.

Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинене повторно, а тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК Україниє вірною.

При обранні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує особу обвинуваченого, який до скоєння даного злочину до кримінальної відповідальності не притягувався, по місцю проживання характеризується позитивно, думку представника потерпілого, який просив обвинуваченого суворо не карати, так як шкода їм повністю відшкодована.

Як обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , суд враховує щире каяття обвинуваченого у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Оскільки вироком Мостиського районного суду Львівської області від 31.03.2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України на 2 роки обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням відповідно до ст.76 ч.1 п.1,2 КК України обов`язків, покарання йому слід обрати за правилами ч.4 ст. 70, 72 КК України.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статі призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі було встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

За таких обставин суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених йому вироком Мостиського районного суду Львівської області від 31.03.2021 року за ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК Українина 2 роки обмеження волі, із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням відповідно до ст.76 ч.1 п.1,2 КК України обов`язків і даним вироком, у виді обмеження волі, та вважає за можливе його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, у зв`язку із чим звільнити його від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1,2 КК України.

Зазначене покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

У відповідності із ч.4 ст. 70 КК України, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів ОСОБА_1 , слід зарахувати покарання відбуте ним частково за попереднім вироком Мостиського районного суду Львівської області від 31.03.2021 року, за правилами, передбаченими в ст.72 КК України.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

Керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, та призначити покарання - 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за сукупністю злочинів за цим та попереднім вироком Мостиського районного суду Львівської області від 31.03.2021 року, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання 2 (два) роки 2 (два) місяціобмеження волі.

У відповідності із ч.4 ст. 70 КК України, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів ОСОБА_1 , зарахувати покарання відбуте ним частково за попереднім вироком Мостиського районного суду Львівської області від 31.03.2021 року, за правилами, передбаченими в ст.72 КК України.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 2 (два) місяці .

Відповідно ст.76 ч.1 п.1 та п.2 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- DVD диск із записом моменту вчинення злочину - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з часу проголошення.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Суддя