Ухвала суду № 96953343, 13.05.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/1529/21

1-кп/221/651/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сєрих І.С.,

прокурора - Лимарєва Є.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Задірака А.О.,

провівши в залі суду м. Волноваха підготовче судове засідання кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019050000000531 від 13.09.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ, Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

встановив:

На розгляді у Волноваському районному суді Донецької області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки ризики, встановлені в ході досудового розслідування своєї актуальності не втратили, зокрема він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих.

Представник потерпілого Волноваської районної ради Донецької області Романюк Н.С. у підготовче судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подали клопотання про розгляд кримінального провадження за їх відсутності.

Захисники Грецький В.Г. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, надав заяву про відкладення розгляду кримінального провадження.

Захисник Задірака А.О. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили замінити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинуваченому підлягає заміні на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2.знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3.незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4.перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5.вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України).

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.1ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За результатами встановлених у підготовчому судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що наданий час стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України Кодексу, і на які вказує прокурор.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме тих, що обвинувачений може впливати на свідків та потерпілого, суддя вважає, що такі доводи є необґрунтованими, а є лише припущеннями. З цього приводу прокурором не було надано доказів на підтвердження вказаних ризиків.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.

Відповідно до ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Суддя вважає, що за встановлених у судовому засіданні обставин застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, є безпідставним, оскільки будь-яких доказів тому, що останній може впливати на свідків, потерпілих якимось чином, в судовому засіданні прокурором не надано та не наведено переконливих доводів цьому.

Особисте зобов`язання є найм`якішим видом запобіжного заходу, визначеного КПК України та відповідає тяжкості злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , з урахуванням його відношення до скоєного.

З урахуванням наведеного суд вважає, що більш м`який запобіжний захід ніж домашній арешт забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час судового розгляду. На переконання суду, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на теперішній час, зменшилися, а тому їм можна запобігти за допомогою запобіжного заходу в виді особистого зобов`язання, встановивши обвинуваченому, на підставі ч.5 ст. 194 КПК України, відповідні обов`язки. Такий висновок прийнято з урахуванням обставин, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України.

Таким чином на підставі викладеного та керуючись 177, 181, 331 КПК України суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням наступних обов`язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України:

1.зобов`язати ОСОБА_1 не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду,

2.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи,

3.здати на зберігання до відповідних органів державної влади за адресою: АДРЕСА_2 , свій паспорт для виїзду за кордон;

4.утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим.

Вказані зобов`язання покладаються на строк не більше двох місяців, тобто до 12.07.2021 року до 09.00 години.

Роз`яснити, що учасники процесу не позбавлені права звернення до суду у встановленому законом порядку з клопотанням про зміну запобіжного заходу впродовж судового розгляду кримінального провадження.

Копію ухвали вручити прокурору, направити представнику потерпілого, обвинуваченому, захисникам.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Т.В.Чальцева