Рішення № 96949935, 13.05.2021, Харківський районний суд Харківської області

13.05.2021

Справа № 635/9224/19

Провадження по справі № 2/635/1253/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Шинкарчука Я.А.,

секретар судового засідання - Желізова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2019 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 10 серпня 2007 року в розмірі 20 884, 74 гривень та судові витрати в розмірі 1921,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору № б / н від 10 серпня 2007 року ОСОБА_1 10 серпня 2007 року отримав кредит у розмірі 5 000, 00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22, 80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач при підписанні заяви-анкети підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими Умовами та правилами надання банківських послуг та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті позивача, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Проте, відповідач належним чином не виконував зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 31 серпня 2019 року у розмірі 20 651, 92 гривень, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 250, 92 гривень, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 15 130, 97 гривень, заборгованість за пенею - 5 270, 00 грн. Від цієї суми необхідно відняти суму 5 905, 93 гривень, з яких: 4 919, 00 гривень - заборгованість за кредитом, 986, 93 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, різниця становить 19 414, 04 грн, яка складається з наступного: 14 144, 04 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 5270, 00 грн - заборгованість за пенею та комісією, а також штраф відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг : 500, 00 грн - штраф (фіксована частина) та 970, 70 грн - штраф (процентна складова). Таким чином, заборгованість до стягнення становить 20 884, 74 грн.

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 13 січня 2020 року вказана позовна заява прийнята до розгляду та призначено по справі судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі в разі неявки відповідача.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутністю не подав.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Суд, дослідивши докази по справі, приходить до наступного.

10 серпня 2007 року відповідач ОСОБА_1 підписав заяву про надання банківських послуг АТ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКОМ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якої оформлений тип картки № 545708295 у гривневій валюті за типом фінансового кредитного ліміту. Сума кредитного ліміту становить 5 000, 00 грн з базовою процентною ставкою 22, 8 із розрахунку 360 днів на рік. Розмір комісії за кредитне обслуговування 1 % від суми заборгованості. Строк кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Порядок погашення заборгованості щомісячними платежами у розмірі 7 % від суми заборгованості. Погашення заборгованості за кредитним лімітом відбувається як шляхом внесення коштів на картку клієнта, так і списанням банком коштів з дебітної картки.

Відповідно довідки АТ КБ «Приватбанк» 16 січня 2007 року відповідачу ОСОБА_1 видана кредитна картка № НОМЕР_1 з терміном дії 01/09.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2009 року з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» стягнута заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 серпня 2007 року, яка станом на 28 липня 2008 року становить 5 905, 93 гривень, з яких: 4 919, 00 гривень - заборгованість за кредитом, 986, 93 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом. Рішення суду набрало законної сили.

У грудні 2019 року позивач знову звернувся до суду та наголосив на існуванні у відповідача заборгованості за договором № б/н від 10 серпня 2007 року, яка станом 31 серпня 2019 року складає 20 651, 92 грн із яких: заборгованості за кредитом у розмірі 250, 92 гривень, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 15 130, 97 гривень, заборгованість за пенею - 5 270, 00 грн.

Однак, позивач у своєму позові зазначив, що від цієї суми заборгованості віднімається сума 5 905, 93 гривень, з яких: 4 919, 00 гривень - заборгованість за кредитом, 986, 93 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, яка була стягнута з відповідача на користь позивача заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2009 року, тобто різниця становить 19 414, 04 грн, яка складається з наступного: 14 144, 04 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 5270, 00 грн - заборгованість за пенею та комісією.

Крім того, відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг позивач просить стягнути з відповідача на їх користь штраф у розмірі 500, 00 грн (фіксована частина) та 970, 70 грн (процентна складова). Таким чином, заборгованість до стягнення становить 20 884, 74 грн.

Згідно наданого до суду розрахунку, вказана сума складається з залишку заборгованості за відсотками у розмірі 14 144, 04 грн, заборгованості за пенею у розмірі 5 270, 00 гривень, а також штрафів у розмірі 500, 00 грн (фіксована частина) та 970, 70 грн (процентна складова).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень статтей 526, 530, 610, частини 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти та комісії за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та комісії за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, а не у вигляді стягнення процентів.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), а також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 18.09.2019 по справі № 387/1133/15-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2009 року за невиконання умов договору з відповідача ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 серпня 2007 року, в тому числі заборгованість за тілом кредиту, за відсотками.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач вже здійснив дії по стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором, оскільки у 2009 році кредитор використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, а тому з цього часу настав строк виконання договору в повному обсязі і право кредитора нараховувати передбачені договором проценти та комісії за кредитом припинилося.

Вимоги про стягнення коштів на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивачем не заявлено.

Суд враховує також правову позицію Верховного Суду у справі №175/4753/15-ц, де суд зазначив, що після закінчення строку дії кредитного договору проценти та пеня не нараховуються.

Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти, комісії лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків та комісій є безпідставним.

За таких обставин, позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в частині стягнення відсотків за користування кредитом є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів суд приходить до наступного.

Відповідно до наданого до суду розрахунку, сума, яка заявлена позивачем до стягнення складається із залишку заборгованості за відсотками у розмірі 14 144, 04 грн, заборгованості за пенею у розмірі 5 270, 00 гривень, а також штрафів у розмірі 500, 00 грн (фіксована частина) та 970, 70 грн (процентна складова). В обґрунтування позивних вимог в частині стягнення зазначених складових позивач послався на заяву позичальника, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на його сайті та розрахунок заборгованості та надав копії вказаних документів.

Згідно зі статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У заяві позичальника від 10 серпня 2007 року зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Крім того, заява містить анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, суму кредитного ліміту, процентну ставку за користування кредитом, розмір комісії за кредитне обслуговування від суми заборгованості, строк кредитного ліміту та порядок погашення заборгованості.

У той час заява не містить даних про умови кредитування в частині розміру та порядку сплати неустойки (пені та штрафів).

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цій Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився й погодився з ними, підписуючи заяву про надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо підстав нарахування, розміру та порядку сплати неустойки (пені та штрафів).

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не містять підпису відповідача.

Таким чином, вказані документи не підтверджують погодження сторонами умов кредитування, зокрема щодо розміру та порядку сплати неустойки (пені та штрафів).

03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карта Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до зазначеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» неустойки (пені та штрафів) за договором кредиту.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене та те, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статями 12, 81, 141, 247, 280-282, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволені позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження м. Київ вул. Грушевського, б. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 50, (рах. НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299, ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) - 14360570.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання у встановленому законом поряду за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 17 травня 2021 року.

Суддя - Я.А. Шинкарчук