Ухвала суду № 96947923, 17.05.2021, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/1529/21

Номер провадження 2/504/1791/21

УХВАЛА

про залишення позову без руху та усунення недоліків

17.05.2021смт.Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Аблова Ю.Ю. розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСК», ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

13 травня 2021 року позивачі звернулись до суду з позовом в якому просять: стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 04070 м. Київ, вул. Іллінська 8 код: 20474912 та ОСОБА_3 АДРЕСА_1 паспорт серії НОМЕР_1 виданий Шпалянським РВ УМВС України в Черкаській обл., на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_2 фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , картка платника податків НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку в розмірі 168 339 (сто шістдесят вісім тисяч триста тридцять дев`ять грн.), суму шкоди з зв`язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 6 000 (шість тисяч грн.), грошові кошти за проведення експертного дослідження у розмірі 5 769,70 (п`ять тисяч сімсот шістдесят дев`ять грн. 70 копійок). Стягнути з ОСОБА_3 АДРЕСА_1 паспорт серії НОМЕР_1 виданий Шпалянським РВ УМВС України в Черкаській обл., на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_2 фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , картка платника податків НОМЕР_2 , суму моральної шкоди у розмірі 12 500 (дванадцяти тисяч п`ятсот грн.).

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподіллено судді Абловій Ю.Ю.

Згідно частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Також згідно ч.6 ст.28 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивачів відбулась 06 травня 2020 року за адресою Одеська область, Лиманський район, село Фонтанка, вул. Семенова, що територіально відноситься до юрисдикції Комінтернівського районного суду Одеської області.

Однак суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як його подано з порушенням вимог чинного законодавства на підставі наступного.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До зазначеної позовної заяви таких документів не додано.

Натомість позивачі звернулись з заявою про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, мотивуючи заяву тим, що ОСОБА_1 , єдина працююча особа у родині, завдяки чому одноособово вимушений фінансово забезпечувати усіх її членів, знаходиться у скрутному матеріальному становище, яке значно посилюється незаперечними обставинами пов`язаними з пандемією COVID 19, не в змозі сплатити відповідний дорогий судовий збір, завдяки чому змушені звернутися до суду з проханням відстрочення сплати.

Відповідно до ч.1ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Частиною 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Частиною другою статті 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, суд наголошує, що вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року).

Тобто звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом а не обов`язком суду.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи те, що позивачами не надано доказів на підтвердження незадовільного майнового стану та відсутності грошових коштів для сплати судового збору, або доказів того, що позивачі є особами, зазначеними у п.1 ч.1ст. 8 Закону України «Про судовий збір», предмет спору та заявлені позовні вимоги не стосуються захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, підстав для звільнення від сплати судового збору не вбачається.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивачів про відстрочення сплати судового збору.

Також, згідно зі п. 3 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно, то наслідки залишення позовної заяви без руху застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3676-VI, зі змінами, визначені правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» » від 08.07.2011р. №3676-VI, зі змінами, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року, розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру, яка подається фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. ( 1 відсоток ціни позову, але не менше 908грн та не більше 11350грн)

Враховуючи вищевикладене, позивачам необхідно сплатити судовий збір в розмірі одного відсотка ціни позову, що становить 1926, 08 гривень (за поданням позовної заяви майнового характеру)

Крім того, ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів, об`єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

Аналіз наведених вище норм закону вказує на те, що вимоги майнового характеру, заявлені до кількох відповідачів, оплачуються судовим збором з урахуванням як кількості таких вимог так і кількості відповідачів, до яких ці вимоги заявлені.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (Ashingdane v. the United Kingdom).

Ратифікація Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов`язок неухильного додержання зобов`язань за цим міжнародно-правовим документом, що вимагає від держави необхідності організувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити реальне гарантування передбаченого Конвенцією права на судовий захист, створити рівні умови доступу до правосуддя.

В основу забезпечення справедливого доступу до правосуддя покладено принцип рівності, який розглядається у цьому контексті як гарантії однакового масштабу доступу до судового захисту незалежно від його диференціації, з огляду на недопущення різного ставлення за однакових чи подібних обставин, що посягає на сутність змісту права на судовий захист.

Разом з цим, згідно стандартів Європейського суду з прав людини вимога покрити такі судові витрати, як державне мито, в цивільних справах є сумісною з правом доступу до правосуддя лише якщо, вона не спотворює саму його сутність (Kreuz v. Poland).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, оскільки позивачами не сплачений судовий збір.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – ОСОБА_4 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСК», ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не пізніше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачам, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Аблова Ю. Ю.