Рішення № 96947683, 13.05.2021, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2501/20

Провадження № 2/946/269/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який уточнила та яким просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 7/8 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із тим, що відсутні правовстановлюючі документі на спадковий житловий будинок і право власності не зареєстроване.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, яким просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/8 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою первісні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити і не заперечує проти задоволення зустрічного позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою зустрічний позов просить задовольнити і не заперечує проти задоволення первісного позову.

Представник відповідача Ізмаїльської міської ради Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належав житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради депутатів трудящих № 262 від 25.05.1957 року, що також підтверджено довідкою наданою комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 22.06.2020 року за № 711.

Згідно довідки наданої комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 06.11.2019 року № 359, житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 262 від 25.05.1957 року, побудовано до 1992 року. Згідно адресного реєстру м. Ізмаїла зазначений житловий будинок, має самостійний адресний номер: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23.10.1993 року, виданого Ізмаїльським міським відділом РАЦСУ, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_3 , згідно ст. 525 ЦК УРСР (1963 року), відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до заповіту від 21.09.1993 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1/1106, ОСОБА_3 належний їй житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 заповіла 1/2 частину ОСОБА_6 , 1/4 частину ОСОБА_5 та 1/4 частину ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 535 ЦК УРСР (1963 року), неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка). При визначенні розміру обов`язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметі звичайної домашньої обстановки і вжитку.

До осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_3 відносить її чоловік ОСОБА_4 та його обов`язкова частка у спадщині становить 1/4 частину від усього спадково майна.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як було з`ясовано судом, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_3 не проживали та до нотаріальної контори із завою про прийняття спадщини не звертались, тому вважаються такими, що фактично не прийняли спадщину відповідно до вимог п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року).

В свою чергу ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем, що підтверджено записом в будинковій книзі на спадковий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому вважаються такими, що фактично прийняли спадщину відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11.05.1999 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 , згідно ст. 525 ЦК УРСР (1963 року), відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/4 частина житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 ), яку він фактично прийняв після смерті дружини, але юридично не встиг оформити своїх спадкових прав.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 58196682 від 06.11.2019 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.

Згідно із ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_4 є: син ОСОБА_8 , що підтверджено актовим записом про народження № 201 від 08.03.1963 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області; донька ОСОБА_7 ; донька ОСОБА_5

Судом з`ясовано, що ОСОБА_7 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживала та до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась, тому вважається такою, що фактично не прийняла спадщину відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року).

В свою чергу ОСОБА_5 будучи спадкоємицею за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 звернулась до Ізмаїльської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 05.11.1999 року, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року).

ОСОБА_8 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 28.02.2004 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4

Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина на спадкове майно до якої входять 7/8 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з яких 3/4 частини він прийняв після смерті матері ОСОБА_3 та юридично не встиг оформити своїх спадкових прав, а 1/8 частину він прийняв після смерті батька ОСОБА_8 , але юридично не встиг оформити своїх спадкових прав.

Після смерті ОСОБА_8 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 58196749 від 06.11.2019 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_8 відсутня.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_8 є його донька ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 20.03.2008 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеській області.

Частиною 4 ст. 1268 ЦК України, передбачено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 була малолітню особою, тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що фактично прийняла спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 04.03.2014 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина до якої входить 1/8 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яку вона фактично прийняла після смерті батька ОСОБА_4 , але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав.

За життя спадкодавець заповіту не залишала, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 58196530 від 06.11.2019 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_5 відсутня.

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є її син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 20.05.1972 року, виданого Ізмаїльським міським бюро РАЦСу УРСР.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як було з`ясовано судом, ОСОБА_2 на час відкриття спадщини проживав разом із ОСОБА_5 , що підтверджено записом в будинковій книзі на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи викладене, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача за первісним та зустрічним позов неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених первісних та зустрічних позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивачів на спадщину такими, що підлягають захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області від 15.04.2008 року, РНОКПП - НОМЕР_8 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (паспорт № НОМЕР_9 , орган що видав № 5119 від 11.11.2019 року, РНОКПП - НОМЕР_10 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ), Ізмаїльської міської ради Одеської області (розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код ЄДРОПУ - 26569223) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 7/8 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 (паспорт № НОМЕР_9 , орган що видав № 5119 від 11.11.2019 року, РНОКПП - НОМЕР_10 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області від 15.04.2008 року, РНОКПП - НОМЕР_8 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), Ізмаїльської міської ради Одеської області (розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код ЄДРОПУ - 26569223) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/8 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2021 року.

Суддя: О.О.Бурнусус