Рішення № 96946780, 02.03.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 760/12766/20

пр. № 2/759/1318/21

02 березня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - П`ятничук І.В.,

за участю секретаря - Тищенко М.А., Марус А.О.,

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 та Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Група "ТАС" про відшкодування шкоди у розмірі 111 819,23 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що внаслідок ДТП, яке сталось 21.01.2020 року о 10 год. 15 хв. з вини ОСОБА_3 , ОСОБА_2 отримав збитки у розмірі 71 919,23 грн. Крім збитків, позивач просив стягнути 1 900,00 грн витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, 17 000,00 грн витрат на транспортування евакуатором пошкодженим авто, 20 000,00 грн моральної шкоди, 1 000,00 грн пені, 9 500,00 грн витрат на правову допомогу і 1 118,19 грн судового збору.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Група "ТАС" про відшкодування шкоди - передано до Святошинського районного суду міста Києва для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року вказану справу прийнято до провадження.

Ухвалою від 12 січня 2021 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено судовий розгляд по суті.

У судове засідання з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав.

Відповідачі були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно достатні 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що 21.01.2020 року о 10 год. 15 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 651 км.+500, водій ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом "BMW 530i", д.н. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки на слизькій ділянці дороги, не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем "Mercedes-Benz Sprinter 316", д.н. НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 . При ДТП автомобіль "Mercedes-Benz Sprinter 316", д.н. НОМЕР_2 , зазнав значних механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.3 Б, 11.3, 14.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської від 31.03.2020 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність забезпеченого транспортного засобу "BMW 530i", д.н. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована полісом обов`язкового страхування № ОА/6557495 в ПрАТ "Страхова Група "ТАС". Ліміт відповідальності полісу обов`язкового страхування № ОА/6557495 за заподіяну матеріальну шкоду, становить 100 000,00 грн.

23.01.2020 ОСОБА_2 замовлено проведення автотоварознавчої експертизи "Mercedes-Benz Sprinter 316", д.н. НОМЕР_2 , на предмет встановлення вартості відновлювального ремонту та вартості матеріального збитку.

Відповідно до Звіту від 27.01.2020 № 23/01-ТЗ вартість матеріального збитку, завданого власнику "Mercedes-Benz Sprinter 316", д.н. НОМЕР_2 , складає 245 731,34 грн.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Відповідно до Звіту № 23-1/01-ТЗ ринкова вартість пошкодженого автомобіля складає 73 812 грн. 11 коп.

Таким чином розмір матеріального збитку, завданого позивачу становить 171 919,23 грн.

13.04.2020 ПрАТ "Страхова Група "ТАС" сплатила на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 100 000,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України).

Згідно з пунктом 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки`при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Таким чином, стягнення з відповідача як винуватця ДТП, різниці між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля є обґрунтованим, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Зазначений висновок узгоджується з висновками викладеними в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року №6-691цс15, постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 686/17155/15-ц, від 05 грудня 2018 року в справі № 752/19570/15-ц, та від 22 січня 2019 року в справі №676/518/17-ц.

За таки обставин, підстави для стягнення з відповідача шкоди в сумі 73 812,11 грн є обґрунтованим.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон № 1961-IV) передбачає, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, у зв`язку з тим, що ДТП сталось 21.01.2020, а виплата позивачем була здійснена лише 13.04.2020, з ПрАТ "Страхова Група "ТАС" слід стягнути 1 000,00 грн пені.

Згідно зі ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких зазнала особа у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

У судовому засіданні знайшли своє підтвердження понесені позивачем збитки, а саме витрати на замовлення оцінки, на основі якої був складений Звіт 23/01-ТЗ та Звіт № 23-1/01-ТЗ - 1900,00 грн та витрати на транспортування евакуатором пошкодженого авто маршрутом п. Тухолька (651 км траса Київ-Чоп) - м. Бровари - 17 000,00 грн.

Крім того, 23.01.2020 ОСОБА_2 та адвокатом Шимко А.О. було укладено договір № 02/19 про надання правової допомоги. Вартість наданих за цим договором юридичних послуг склала 9 500,00 грн, які також підлягають стягненню з ОСОБА_3 .

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яке полягає, серед іншого, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

За тих обставин, що неправомірні, винні дії ОСОБА_3 , які полягали в порушенні правил дорожнього руху, спричинили фізичне знищення автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter 316", д.н. НОМЕР_2 , що фактично унеможливило його використання, суд ввжає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 компенсацію моральної шкоди у грошовому еквіваленті в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 118,19 грн.

Керуючись ст.3, 11, 15, 16, 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 3, 28, 133, 137, 141, 175, 177, 184 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різницю між нанесеним матеріальним збитком та лімітом відповідальності страховаика в сумі 71 919 грн. 23 коп, витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 1900 грн. 00 коп., витрати на транспортування евакуатором пошкодженого авто в сумі 17 000 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в сумі 9500 грн. 00 коп., моральну шкоду в сумі 20 000 грн. 00 коп., всього стягнути 120 319 (сто двадцять тисяч триста дев`ятнадцять) грн. 23 коп.

Стягнути з ПрАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 пеню в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Стягнути пропорційно з ОСОБА_3 та ПрАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмір 1118 грн. 19 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. П`ятничук