Рішення № 96941737, 12.05.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4045/17

Провадження № 2-др/369/19/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2021 року

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача адвоката Стовба Аліна Віталіївна про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 листопада 2020 року у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2021 року апеляційну скаргу позивача АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість по тілу кредиту у розмірі 2727 грн. 23 коп., заборгованість по процентам у розмірі 202 грн. 54 коп. та судові витрати у розмірі 992 грн.

14.04.2021 року на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області представник відповідача ОСОБА_2 подала заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат. Свою заяву обґрунтовувала тим, що 11.11.2020 року було прийнято рішення, яким у задоволенні позовних вимог було відмолено в повному обсязі. Проте, при прийнятті даного рішення судом не було вирішено питання про судові витрати, а саме у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 вказав, що розмір судових витрат, які він поніс та має понести складається з суми 6420,40 грн. 12.10.2020 року на адресу суду було направлено заяву про приєднання доказів до матеріалів справи та відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн. Враховуючи викладене просили суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Згідно з приписами ч.1ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Ч. 4 ст. 270 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд не вбачає необхідності у виклику учасників справи. Тому, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниза допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно до ч. 3 ст. 133, ст. 140, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, особа, як понесла витрати, пов`язані з витребуванням доказів та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, має право вимагати відшкодування цих судових витрат за рахунок іншої сторони.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).

За змістом ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається що, 16 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та АО «Астілекс» було укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно Акту приймання-передачі правової допомоги №10/00 від 06.10.2020 року АО «Астілекс» було надано ОСОБА_1 послуги з правничої допомоги на суму 3 000 грн., а саме ознайомлення з позовною заявою, пошук та аналіз практики, складання відзиву на позовну заяву та участь адвоката в судовому засіданні.

Відповідно до квитанції № 0.0.1866479452.1 відповідачем було сплачено на рахунок АО «Астілекс» оплату за договором про надання правової допомоги у розмірі 3000 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору про надання правової допомоги Клієнт зобов`язаний оплатити виконавцю суму в розмірі та в порядку, зазначеному в замовлені, протягом 2 календарних днів з дати виставлення рахунку в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця.

Відповідно до п. 3.4 клієнт зобов`язаний відшкодувати понесені виконавцем витрати, пов`язані з наданням правової допомоги за договором.

Критерії реальності адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), а також критерії розумності їхнього розміру суд вважає в даному випадку дотриманими стороною відповідача, а отже ці витрати підлягають відшкодуванню.

Враховуючи, що рішення суду скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позову, відповідно до ст.. 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог та стягує з позивача на користь відповідача понесені витрати за надання правової допомоги у розмірі 743,87 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заяву про ухвалення додаткового рішення задоволити частково.

Стягнути з позивача Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"на користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 743, 87 грн. (сімсот сорок три грн. 87 коп.).

Інформація про позивача: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" адреса: місто Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Пінкевич Н.С.