
Справа № 466/2697/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«13» травня 2021 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Едера П. Т.
секретаря с/з Репети К. М.
з участю: прокурора Грецко О. І.
захисника Кравчишин Р. Б.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141090000143 від 18.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186 КК обвинуваченому
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, громадянину України, українцю, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, -
в с т а н о в и в:
у провадженні Шевченківського районного суді м.Львова на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021141090000143 від 18.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні прокурор Галицької окружної прокуратури м.Львова Грецко О.І. заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Клопотання обгрунтувала наступним.
ОСОБА_2 обвинувачується у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 сг.186 КК України.
Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021141090000143 від 18.03.2021 року, ОСОБА_2 , 18.03.2021, близько 13 год. 20 хв., керуючись корисливими мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, перебуваючи в торговому залі магазину «Єва», ТзОВ «РУШ», код ЄДРПОУ 32007740, розташованого за адресою м. Львів вул. Липинського, 60, підійшов до прилавку, звідки безперешкодно взяв чоловічу туалетну воду марки «Версаче О Фреш», ємкістю 50 мл., вартістю 722 грн. 43 коп. без ПДВ та намагаючись покинути місце вчинення злочину з викраденим майном, був виявлений керуючою магазину ОСОБА_3 , яка усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_2 почала наздоганяти його, але не маючи наміру припинити свої злочинні дії, а також з метою утримання викраденого майна, усвідомлюючи факт викриття своїх злочинних дій, ОСОБА_2 продовжив виконання свого злочинного умислу та намагаючись відкрито залишити місце вчинення злочину з викраденим майном почав втікати, однак виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий свідком ОСОБА_4 .
Підставами, на думку державного обвинувачення для продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу в вигляді цілодобового домашнього арешту є запобігання ризикам, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; впливати на потерпілу/свідків; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
В обгрунтування ризику, передбаченому у п. 5 ч. 1 ст. 177 КІІК України, прокурор зазначила, що обвинувачений не має постійного місця роботи і джерел доходів, та вільно проводячи дозвілля, може продовжити займатись злочинною діяльністю, що підтверджується його неодноразовим притягненням до кримінальної відповідальності, а також наявністю непогашеної та не знятої судимості за умисний корисливий злочин, зокрема: засуджений вироком Жовківського районного суду Львівської області від 29.07.2020 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного судом покарання з встановленням 1 року іспитового строк, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор зазначила, що ОСОБА_2 не має міцних соціальних зв`язків по місцю проживання, на його поведінку ніхто немає впливу, а тому він буде мати можливість переховуватись від слідства та суду з метою ухилення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких.
Прокурор Грецко О.І. у судовому засіданні клопотання підтримала, просила таке задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Кравчишин Р.Б. просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки обвинувачений покладені на нього процесуальні обов`язки виконує належно і міг би працювати, що цілодобовим домашнім арештом унеможливлюється. Просили врахувати, що ОСОБА_2 повинен отримувати постійну медичну допомогу, проживає з матір`ю, яка теж потребує допомоги.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, оглянувши та перевіривши матеріали, справи, що стосуються цього питання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу суд враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України №1-р/2017 від 23.11.2017 у справі № 1-28/2017. Під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор, як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.
Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).
Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021141090000143 від 18.03.2021 року, ОСОБА_2 обвинувачується у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 сг.186 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 19 березня 2021 року застосовано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням наступних обов`язків: не залишати цілодобово місця постійного проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора та суду, в залежності від стадії провадження, протягом 60 діб; не відлучатись за межі населеного пункту, проживання без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні. Строк дії ухвали становить 60 діб і цей термін закінчується 17.05.2021 року.
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту суд враховує доводи прокурора, що обвинувачений не має постійного місця роботи і джерел доходів, та вільно проводячи дозвілля, може продовжити займатись злочинною діяльністю, що підтверджує його неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності, а також наявністю не погашеної та не знятої судимості за умисний корисливий злочин, так, обвинувачений ОСОБА_2 засуджений вироком Жовківського районного суду Львівської області від 29.07.2020 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного судом покарання з встановленням 1 року іспитового строк, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку.
Беручи до уваги вищенаведене, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КІІК України, котрі на переконання суду не зменшились з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу, з метою забезпечення участі обвинуваченого у судовому розгляді, виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Щодо доводів сторони захисту щодо необхідності обвинуваченому отримувати медичну допомогу, то такі суду не підтверджені на час розгляду цього клопотання жодними належними та допустимими доказами.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 194, 196, 331, 369-372 КПК України, cуд,-
у х в а л и в:
клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обраний обвинуваченому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:
- не залишати цілодобово місця постійного проживання: АДРЕСА_1 без дозволу суду.
- не відлучатись за межі населеного пункту проживання без дозволу суду.
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_2 , що у випадку невиконання ним вищезазначених обов`язків йому може бути змінено цілодобовий домашній арешт на більш суворий запобіжний захід.
Встановити, що строк дії даної ухвали закінчується 16 липня 2021 року включно.
На ухвалу протягом п`яти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлений 17 травня 2021 року.
Суддя П. Т. Едер
Судове рішення № 96941301, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 17.05.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 466/2697/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: