Рішення № 96941110, 17.05.2021, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/245/21

2/458/188/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2021 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кшик О.І.

секретаря судового засідання Сисан С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом,

встановив:

29.03.2021 ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Яворську М.М., подав до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . До спадкового майна після смерті батька належить житловий будинок, будівля для худоби, підвал окремо збудований за адресою АДРЕСА_1 . Він являється спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті свого батька, оскільки заповіту він не залишив. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 . Інших спадкоємців, в тому числі, які мають право на обов`язкову частку немає. У зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно він не взмозі в нотаріальному порядку оформити спадкові права, а тому змушений звернутись до суду.

За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом від 29.03.2021, для розгляду цієї справи визначено суддю Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І.

Ухвалою суду від 29.03.2021 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, 17.05.2021 на електронну адресу суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача Турківської міської ради Самбірського району Львівської області в судове засідання не з`явився, 17.05.2021 на електронну адресу суду надіслав заяву, в якій просив суд розглядати справу без їх участі, позов визнають.

Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Родинні відносини між позивачем та його батьком ОСОБА_2 підтверджено наданим позивачем свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04.01.1974 (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , про що 06.02.2018 Турківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.6).

До складу спадщини, що відкрилась після смерті батька позивача - ОСОБА_2 , як вказує позивач, входить право померлого на житловий будинок, будівля для худоби та підвал окремозбудований за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Турківської міської ради Львівської області від 26.02.2021 № 366 ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_1 (а.с.14).

Будучи спадкоємцем за законом після смерті свого батька позивач звернувся із заявою до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав. Проте постановою приватного нотаріуса Турківського РНО Комарницької О.Й. від 19.04.2019 йому було відмовлено у оформленні спадкових прав після смерті батька ОСОБА_2 , оскільки не подано правовстановлюючих документів щодо належності житлового будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 (а.с. 12).

Відтак, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які є спадковими, а позивач, через відсутність правовстановлюючих документів на спірний будинок, позбавлений права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, а тому звернувся до суду.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до абз.3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року (далі - Інструкція).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 р.) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року не належать до самочинного будівництва. До часу набрання чинності Цивільним Кодексом України в ред.2003 року та Законом України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на збудоване нерухоме майно не залежало від державної реєстрації такого права. Згідно п. 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 № 91, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 житлових будинків, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Згідно рішення виконавчого комітету Турківської міської ради народних депутатів №165 від 11.09.1980 ОСОБА_2 надано дозвіл на перебудову житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.16).

Згідно акту виносу в натуру плану земельної ділянки від 28.11.1980, на підставі рішення виконкому Турківської міської ради депутатів трудящих від 11.09.1980 №165, представником архітектурно-планувальної групи при районному архітекторі Турківського району - Тарасюк В.М. проведено в натурі відвод земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво забудовника ОСОБА_2 , а винос в натуру габаритів житлового будинку за проектом №ОБ-М4/79 господарської будівлі згідно з планом земельної ділянки № НОМЕР_3 , розташованої в АДРЕСА_1 площею 552 кв.м. Земельна ділянка разом з закріпленими знаками передана присутньому при відводі забудовнику ОСОБА_2 .

Будівництво житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 проводилось на підставі будівельного паспорта земельної ділянки, виданого районним архітектором виконавчого комітету Турківської районної Ради депутатів трудящих забудовнику ОСОБА_2 - 1980 року.

Суд встановив, що спірний будинок є збудований в 1991 році, що доводиться технічним паспортом (а.с.7-10), та такий не містить відмітки про самочинне будівництво, (а.с.48).

Також суд встановив, що право власності на такий житловий будинок не зареєстровано у встановленому законом порядку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Проте, як зазначено у п. 3.3. згаданого вище Листа ВССУ, перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позивач, як спадкоємець майна покійного батька підставно просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно.

За таких обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, так як інший правовий механізм оформлення таких прав у нього відсутній. При цьому, сам факт відсутності правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна. А тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі ст. 1216-1218, 1220, 1261, 1268 ЦК України, ст 4, 10, 12, 13, 200, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, будівлю для худоби та підвал окремо збудований за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Турківська міська рада Самбірського району Львівської області (адреса: пл.Ринок, 26, м.Турка, Львівська область).

Рішення суду складено та підписано 17.05.2021.

Суддя О.І. Кшик