Ухвала суду № 96941094, 17.05.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 453/993/15-к

Провадження № 1-кп/456/73/2021

УХВАЛА

17 травня 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

суддів Шрамка Р.Т., Яніва Н.М.

при секретарі Карпин О.О.

з участю прокурора Томашевської Н.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Мицика О.В.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого Клюби П.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Мицик О.В. заявив клопотання, в якому просить змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на ОСОБА_1 обов`язків та повернути заставодавцю ОСОБА_3 заставу, внесену за ОСОБА_1 у сумі 97440 грн. на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Львівській області 19.05.2015 року. Покликається на те, що 18.05.2015 року слідчим суддею Сколівського районного суду Львівської області було винесено ухвалу про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначено заставу 80 розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 97440,00 гривень. У разі внесення застави на ОСОБА_1 покладено такі обов`язки: прибувати за першою вимогою до службової особи на визначений нею час; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання або роботи, докласти зусиль для пошуку роботи. За ОСОБА_1 було внесено заставу ОСОБА_3 у сумі 97 440 грн. на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Львівській області 19 травня 2015 року. Після того, як ОСОБА_1 було звільнено з-під варти, він виконував усі покладені на нього обов`язки. При цьому, обов`язки було визначено на двох місячний термін, в подальшому термін дії обов`язків не продовжувався, але ОСОБА_1 фактично їх виконує до цього часу. На даний час зникли ризики, у зв`язку з якими було застосовано заставу, оскільки матеріали кримінального провадження знаходяться на стадії судового розгляду, від органу досудового розслідування чи суду ОСОБА_1 не переховувався, відсутні будь-які дані щодо впливу обвинуваченого на свідків чи перешкоджанню судового розгляду кримінального провадження. ОСОБА_1 не має намірів переховуватись від суду, має постійне місце проживання, є директором підприємства. З моменту внесення застави минуло понад 4 роки та 7 місяців. Зважаючи на відсутність ризиків, вважає за можливе змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на особисте зобов`язання і повернути суму внесеної застави заставодавцю.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник клопотання про скасування запобіжного заходу підтримали, просили таке задоволити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною першою та другою ст.331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Отже запобіжний захід у вигляді застави по своїй правовій суті є внесенням грошових коштів, а не виконанням певних обов`язків, які покладаються відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні відповідного запобіжного заходу.

Як вбачається зі змісту ч.6 ст.194 КПК України двохмісячний строк застосовується виключно до обов`язків, які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні відповідного запобіжного заходу, а не до самого такого заходу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. Отже, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію лише в частині дії покладених обов`язків, а не стосовно застосування запобіжного заходу в цілому.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області від 18.05.2015 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 97440,00 гривень.

19.05.2015 року ОСОБА_3 було внесено заставу в розмірі 97440,00 грн. на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 злочину свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.4 ст.190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. У розумінні практики Європейського суду з прав людини суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому, а також та обставина, що розгляд кримінального провадження не завершений, дають підстави для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави.

Належне виконання обвинуваченим ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків, зокрема участь у судових засіданнях та явка за викликом суду, на що посилається захисник, як на підставу для зміни запобіжного заходу, є по своїй суті метою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу та свідчить про дієвість та достатність такого заходу, а тому не може бути самостійною підставою для зміни запобіжного заходу.

Також, нормами Кримінального процесуального кодексу України, зокрема ст.182, не передбачено обмеження строку дії у часі ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що оскільки підстав для припинення дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 97440 гривень судом не встановлено, а тому в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 309, 372 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Мицика О.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та повернення суми застави в розмірі 97440 гривень.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. С. Сас

Судді Шрамко Р.Т.

Янів Н.М.