Ухвала суду № 96941033, 17.05.2021, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/352/21

Провадження № 2/455/490/2021

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

17 травня 2021 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Добромильської територіальної громади (місцезнаходження: м.Добромиль, пл.. Ринок, 1, Самбірського району, Львівської області, ЄДРПОУ 04056003) та ОСОБА_2 (місце проживання: с.Грем`яч, Новоград – Сіверського району Чернігівської області) про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

19.03.2021 представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Процайло В.Я. звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд визнати за ОСОБА_2 право на 1/2 земельних часток (паїв), площею 0,88га та 1,64га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цих часток в натурі (на місцевості) згідно сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №056560 від 28.07.1996, виданого на підставі рішення Старосамбірської районної державної адміністрації від 07.06.1996 №164 та серії ЛВ №056561 від 28.07.1996, виданого на підставі рішення Старосамбірської районної державної адміністрації від 07.06.1996 №164, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 26.03.2021 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

15.04.2021 від представника позивача – адвоката Процайло В.Я. надійшло клопотання в якому останній зазначив, що здійснити експертну оцінку Ѕ земельних часток ( паїв), площею 0,88 га. та 1,64 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цих часток в натурі (на місцевості) згідно сертифікатів не є можливим, оскільки дані ділянки не є сформованими, у них відсутні кадастрові номери, їх межі не винесені в натуру (на місцевості). Враховуючи наведене просить відкрити провадження у справі та призначити справу до розгляду.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17, від16.03.2020 у справі № 910/16651/19, від12.09.2018 у справі № 922/3655/16: «майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову(див. постанову Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17).

З урахування наведеного вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) - є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється обсяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, майновим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та розпорядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предметом спору. На противагу зазначеному, позови, які містять вимоги, які за наслідком їх задоволення не призводять до зміни майнового становища позивача (та інших учасників судового розгляду) є немайновими.

Пред`явлені позивачем вимоги щодо визнання права на земельні частки (паї) є вимогами майнового характеру, оскільки земельна частка (пай) має вартість, що вбачається з ряду нормативних актів, зокрема, Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 N 720/95,постанови Кабінету Міністрів України № 801 від 12.10.1995 "Про затвердження форми сертифікату на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)», а також підтверджується доданими до позовної заяви копіями сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №056560 та серії ЛВ №056561, зі змісту яких вбачається, що спірне спадкове майно, яке складається із земельних часток (паїв), має вартість, а саме: вартість земельної частки (паю) розміром 0,88 в умовних кадастрових гектарах становить 119200крб., а вартість земельної частки (паю) розміром 1,64 в умовних кадастрових гектарах становить 222100крб. станом на 1996рік.

Отже, сума судового збору за даним позовом визначається відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір"як з позову майнового характеру.

При цьому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна; при чому, з урахуванням роз`яснень, які містяться в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст.176ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції).

Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

У справі "Церква села Сосулівка проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об`єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. «Bellet v. France»), рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36).

Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Наведені положення свідчать про те, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Крім того відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно з ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що позивачем ставиться вимога майнового характеру та зважаючи на обставини викладенні у клопотанні, вважаю за можливе, на виконання приписів ч.2 ст.176 ЦПК України, визначити попередньо судовий збір у розмірі 908,00 грн, який сплачено позивачем згідно квитанції № 97406 від 17.03.2021 року, з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Отже, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено наступне.

Позовна заява підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства.

Дана справа підсудна Старосамбірському районному суду Львівської області.

Позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Підстави, визначені статтями 185,186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Враховуючи предмет та підстави позову, відповідно до положень ст.ст.19, 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Вважаю, що є підстави для відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання.

Керуючись ст.ст.12, 19, 128, 176, 187, 258-260 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визначити попередньо розмір судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00копійок з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Добромильської територіальної громади та ОСОБА_2 , про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Призначити підготовче судове засідання в приміщенні Старосамбірського районного суду Львівської області за адресою: місто Старий Самбір, вулиця Шевченка-бічна, №1, Львівської області на 17 червня 2021року о 14 годині 30 хвилин.

Про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання у справі повідомити учасників справи.

Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Роз`яснити, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву у якому письмово викласти свої заперечення проти позову. Відзив повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України. Зокрема, відзив повинен містити відомості, передбачені ч.3 ст.178 ЦПК України. Згідно вимог ч.4 ст.178 ЦПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Згідно вимог ч.5 ст.178 ЦПК України до відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: https://court.gov.ua/sud1322/.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачам та третім особам надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.В.Кушнір