Вирок № 96939395, 17.05.2021, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1471/20

Номер провадження № 1-кп/315/50/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 року

Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Телегуз С.М.,

за участю секретаря Дмитренко В.В.,

прокурора Нєфьодова В.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченої Яковенко О.С.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Гуляйполе Запорізької області кримінальне провадження № 12020080220000237 від 06.08.2020 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Гуляйполе Запорізької області, українки, громадянки України, освіта середня, не одруженої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючої, не військовозобов`язаної, не депутата, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

- за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

05.08.2020 року, близько 14:00 години в АДРЕСА_1 , під час розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт - сварка на ґрунті давніх неприязних відносин.

З метою уникнення загострення конфлікту, ОСОБА_1 вирішила покинути територію свого домоволодіння та побігла через прилеглу земельну ділянку в сторону домоволодіння АДРЕСА_3 , де спіткнулася та впала на землю. Помітивши це, ОСОБА_2 вирішив підійти до неї для того, щоб допомогти піднятись із землі.

Після того, як ОСОБА_2 почав допомагати їй підійматися з землі, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , взявши у праву руку ніж, який знаходився в кармані її халату, та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тримаючи в правій руці ніж, нанесла останньому один удар в область черевної порожнини.

Після чого, не зупиняючись на скоєному, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 , тримаючи в правій руці ніж, нанесла один удар в область кисті лівої руки, якою останній закривав черевну порожнину від ударів.

Потім, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 , тримаючи в правій руці ніж нанесла три удари в область грудної клітини зліва ОСОБА_2 .

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 спричинила ОСОБА_2 , згідно висновку експерта №216 від 05.09.2020 року, проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з ушкодженням тонкого кишечнику та сальника, різані рани грудної клітки та лівої верхньої кінцівки.

Проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з ушкодженням тонкого кишечнику та сальника- кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення згідно пункту 2.1.3 («Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.»)

Різані рани грудної клітки та лівої верхньої кінцівки-кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, згідно пункту 2.3.3 («Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.»).

По справі потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 7341,42грн. та моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

Допитана в судовому засіданні по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованому їй кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала в повному обсязі, дала відповідні свідчення, в скоєному розкаялася. Пояснила також, що її протиправні дії були спровоковані неадекватною поведінкою самого потерпілого, вона боялась за своє життя, оскільки між ними часто виникали сварки, які закінчувались бійками. Наразі на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження по факту нанесення їй тілесних ушкоджень потерпілим. Цивільний позов не визнавала.

Крім повного визнання вини самою обвинуваченою, її винуватість у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що вранці 05.08.2020 року він і його колишня співмешканка ОСОБА_1 перебували у себе вдома, де вони мешкали, планували їх подальше сумісне життя. Близько 08-00 години до них приїхав їх спільний знайомий ОСОБА_3 з пляшкою наливки, яку вони всі разом розпили на вулиці біля літньої кухні за столиком. Потім ОСОБА_4 поїхав до магазину ще за пляшкою. ОСОБА_5 пішла до будинку, готувати закуску. Самарський повернувся з пляшкою самогону, який вони продовжили вживати разом. Десь близько 10-00години до них прийшов їх знайомий ОСОБА_6 . Випили з ним ще по чарці горілки. ОСОБА_7 пішов додому, а ОСОБА_4 попросився прилягти подрімати в будинку. Вони йому дозволили. Потім у нього розболівся зуб, він спитав у ОСОБА_5 , де лежить рецепт на ліки. Вона відповіла, що рецепт у її паспорті на поличці у будинку. Рецепт у паспорті він не знайшов і кинув його в коридор, куди не пам`ятає. Потім у них почалася перепалка, ОСОБА_5 побігла на город, він за нею. Побачив, що вона перечепившись упала і лежить обличчям донизу, не встаючи. Він підійшов до неї, взяв за обличчя лівою рукою, та його укусила за палець. Він схватив її за волосся та зубами за ліве вухо. Потім вона встала на коліна і нанесла йому удар ножем в область живота. Він почав рукою закривати живіт, та полоснула ножем по руці, потім ще в правий бік ребер і два удари нанесла по спині. Побачивши, що у нього з живота вилізли нутрощі, з с усіх сил побіг в сторону будинку. На узбіччі дороги присів, попросив якогось чоловіка допомогти і впав на спину. Потім приїхала швидка і забрала його. Далі він погано пам`ятає. Де в цей час була ОСОБА_5 і хто викликав швидку не знає. Не наполягав на суворому покаранні обвинуваченій. На задоволенні цивільного позову наполягав в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні 28.01.2021року суду пояснила, що 05.08.2020року ОСОБА_1 прибігла до неї додому, попросила зателефонувати в поліцію, сказала, що мабуть зарізала свого співмешканця, що ще вона говорила не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні 28.01.2021року пояснив суду, що він працює лікарем Гуляйпільської ЦРЛ, 05.08.2020року до лікарні поступив ОСОБА_2 з ножовим проникаючим пораненням. Був проведений огляд, пошкодження було виявлено тонкого кишечника та сальника, проведена операція, зупинена кровотеча. П`ять днів він перебував в реанімації, потім самостійно, без дозволу лікаря, покинув лікарню. Пояснював, що його порізала співмешканка.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні 25.02.2021 року пояснив суду, що 05.08.2020року він прийшов в гості до ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , пізніше прийшов і ОСОБА_12 , випивали всі разом, випили дві бутилки, потім він ліг спати. Коли прокинувся, ОСОБА_11 вже не було, його забрала швидка допомога. Коли випивали, ОСОБА_11 і ОСОБА_5 не сварились, що потім сталося він не знає, бо спав, від працівників поліції дізнався, що ОСОБА_5 порізала ОСОБА_11 . Раніше сварки між ними були.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні 13.04.2021року суду пояснив, що 05.08.2020року він разом із ОСОБА_14 прийшов в гості до ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , випивали всі разом, випили по три чарки і він пішов на роботу, ОСОБА_4 залишився. При ньому ОСОБА_11 і ОСОБА_5 не сварились, потім вже дізнався, що ОСОБА_5 порізала ОСОБА_11 .

Крім наданих суду пояснень, винуватість ОСОБА_1 підтверджується також доказами, зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження, дослідженими судом і визнаними сторонами належними, та які узгоджуються з поясненнями, наданими суду і між собою:

- витягом з кримінального провадження № 12020080220000237 від 06.08.2020 року, згідно якого 05.08.2020року близько 14.00 години в АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , в ході раптово виниклої сварки, нанесла удар ножем в область живота ОСОБА_2 , чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення в області черевної порожнини ( а.с.97);

- висновком експерта № 216 від 05.09.2020 року, про проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_2 , 1993 року народження, з якого вбачається, що у останнього виявлено: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з ушкодженням тонкого кишечнику та сальника, рани грудної клітки та лівої верхньої кінцівки, що кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення згідно пункту 2.1.3 («Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.»). Різані рани грудної клітки та лівої верхньої кінцівки, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, згідно пункту 2.3.3 («Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.»). Можливість їх спричинення в час та при обставинах, на які вказує ОСОБА_15 , не виключається. Можливість утворення тілесних ушкодження при падінні з висоти власного зросту, малоймовірна (а.с.248-249);

- протоколом огляду місця події від 05.08.2020 року, в ході якого на території домоволодіння, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено халат темно синього кольору, три сліди рук, рештки паспорта гр. України на ім`я ОСОБА_1 , зразки сухої фракції РБК, змиви рук, ніг, з грудини правого боку з фототаблицями та відеозаписом до нього ( а.с.102-140);

- висновками експерта № 2418 від 12.08.2020року, № 2419 від 12.08.2020року та № 2420 від 08.09.2020 року, за результатами проведення судово-медичних експертиз, відповідно до яких кров гр. ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютинінами анти-А за ізосерологічною системи АВО з супутнім антигеном Н; кров гр. ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системи АВО з супутнім антигеном Н. При судово-цитологічному дослідженню халат та трусів встановлена наявність крові людини, визначити статеву належність якої не вдалося через відсутність в препаратах необхідних клітинних елементів. При встановленні групової належності крові виявлено антиген В з ізогемаглютинінами анти-А, що не виключає її походження від особи з такою груповою характеристикою а системою АВО як у ОСОБА_2 . Походження крові від ОСОБА_1 виключається (а.с.184-195);

- протоколами проведення слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_2 , в ході яких застосовувалась відеозйомка на відеокамеру, котру було перенесено на оптичний диск DVD-R, визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження, відеозапис яких був відтворений у судовому засіданні, відповідно якого ОСОБА_2 в присутності понятих, детально розповів та показав, за яких обставин та яким чином він отримав тілесні ушкодження ( а.с.196-206, а.с.210-218);

- висновком експерта № 219-Д від 08.09.2020року, згідно якого можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 при тих обставинах і умовах, на які вказує під час проведення ним слідчого експерименту від 02.09.2020року, не виключається (а.с.207-209);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_1 , в ході якого застосовувалась відеозйомка на відеокамеру, котру було перенесено на оптичний диск DVD-R, визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження, відеозапис якого був відтворений у судовому засіданні, з якого слідує, що ОСОБА_1 добровільно в присутності понятих, детально розповіла та показала, за яких обставин та яким чином вона спричинила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 ( а.с.228-236);

- висновком експерта № 267-Д від 23.09.2020року, згідно якого можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 при тих обставинах і умовах, на які вказує підозрювана ОСОБА_1 під час проведення з нею слідчого експерименту від 22.09.2020року, не виключається ( а.с.238-239);

- висновком експерта № 395 від 28.09.2020 року, про проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якого вбачається, що остання в період здійснення нею інкримінованого їй правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляла, а перебувала у стані короткочасного психічного розладу у вигляді гострої алкогольної інтоксикації. Дії ОСОБА_1 були обумовлені станом алкогольного сп`яніння, що унеможливлює кваліфікацію будь-якого особливого стану, що має юридичне значення. Отже, вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час вона також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.220-227).

Дослідивши вищезазначені докази суд вважає вину обвинуваченої доведеною повністю та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 121 КК України, за ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Також, згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов`язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, а також вчинення злочину щодо особи, з якою винна перебувала в сімейних та близьких відносинах.

Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує її відношення до вчиненого, дані про її особу, те що остання раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра та на обліку у відділі з питань пробації, за місцем проживання характеризується посередньо, має на триманні двох неповнолітніх дітей, у скоєному щиро розкаялася. Враховуючи зазначене, а також думку прокурора, захисника, із врахуванням також обставин вчиненого злочину, передумов, що передували вчиненню даного кримінального правопорушення, позиції потерпілого, наявність в діях останнього елементу віктимної поведінки, які у свою чергу спровокували обвинувачену на скоєння злочину, суд вважає за можливе та доцільне обрати їй покарання без ізолювання від суспільства, з призначенням покарання в мінімальних межах, визначених санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, зі звільненням від його відбування з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Суд, вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових правопорушень.

При цьому, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену Гуляйпільським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, відповідно до якої орган пробації, вважає, що виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на неї обов`язку, який визначений п.2 та п.4 ч.3 ст.76 КК України.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину. Згідно змісту позову, протиправними діями обвинуваченої йому було завдано серйозних проблем, пов`язаних із станом його здоров`я. З урахуванням вже понесених витрат, позивач визначає матеріальну шкоду в розмірі 7341, 42 грн., яка, на дуку суду, підлягає задоволенню, як доведена та документально підтверджена.

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, та приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, з огляду на фактичні обставини справи, з врахуванням характеристики та поведінки самого потерпілого, який спровокував конфлікт, беручи до уваги беззаперечне визнання вини обвинуваченою, а також і її матеріальні можливості, яка не має постійного заробітку, сама виховує та утримує двох неповнолітніх дітей, розумність заявленої потерпілим суми з урахуванням реальної можливості її виплати обвинуваченою, і, з урахуванням розумності, достатності та співмірності вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 5 000 гривень. При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої компенсація спричиненої злочином моральної шкоди здійснюється не виключно у грошовому еквіваленті такої шкоди, але і у засудженні винних осіб та призначенні їм певного виду та міри покарання.

Документально підтверджені витрати на залучення експертів слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави, оскільки проведення експертиз було зумовлено розслідуванням вчиненого нею злочину.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Обвинуваченій ОСОБА_1 06.10.2020 судом була обрана міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яка в ході судового розгляду продовжувалась. Судом обвинуваченій призначається покарання без позбавлення її волі, тому суд вирішує до вступу вироку в законну силу залишити їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, та покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді домашнього арешту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 7341,42 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди – 5000 грн.

Процесуальні витрати на залучення експертів, що становлять 817грн.25коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази: цифрові носії інформації DVD-R з відеозаписами проведення слідчих дій, - залишити в матеріалах справи; вилучені під час огляду місця події 05.08.2020 халат темно синього кольору, саморобний ніж довжиною 173мм., три сліди рук, рештки паспорта гр. України на ім`я ОСОБА_1 , зразки сухої фракції РБК, змиви рук, ніг, з грудини правого боку, синтетичні труси бурого кольору, які передані на зберігання в камеру зберіганні речових доказів ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області, -знищити. Ухвалу слідчого судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 07.08.2020 року, якою був накладений арешт на вищезазначені речі- скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя: С.М.Телегуз