Рішення № 96939001, 05.05.2021, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1455/20

Провадження № 2/306/108/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Ганчак Л.Ф.

з участю секретаря Пайда Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Свалява цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (01001,м.Київ, вул. Грушевського, буд.1Д (адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570)) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Свалявським РВ УМВС України в Закарпатській області 15.05.2007року) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ "ПриватБанк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Позов мотивує тим, що з метою отримання банківських послуг, відповідач звернулася до позивача, у зв`язку з чим підписала заяву-анкету №б/н від 28.05.2009року, якою підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між нею та банком договір надання банківських послуг та підтвердила факт, що вона проінформована про умови кредитування в АТ «Приватбанк». Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та видано кредитну картку для користування. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 9430,00грн. Так як відповідачем порушено умови повернення кредиту, станом на 08.07.2020р., за нею рахується борг 197197,66грн., з яких: 18464,33грн.- заборгованість за тілом кредита, в т.ч. 00,00грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 18464,33грн. - заборгованість за простроченим тілом кредитва; 00,00грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 00,00грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 6451,88грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 172281,45грн. - нарахована пеня; 00,00грн. - нараховано комісії. Враховуючи, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 131607,76, яка складається з: 18464,33грн. - заборгованість за кредитом; 6451,88грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 106691,55грн. - заборгованість по пені за період з 28.05.2009 по 31.03.2019року, а також та 2102 грн. судових витрат.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, надав письмову заяву про розгляд справи в його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи. Згідно наданої заяви в порядку ст.49 ЦПК України представник позивача зменшив позовні вимоги, а саме просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 24916,24грн., з яких 18464,33грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 6451,88грн. заборгованість по відсотках та понесені позивачем судові витрати. Зменшені позовні вимоги підтримав повністю ( а.с.111).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, не заперечує проти розгляду справи у її відсутності. Згідно наданих заперечень не визнає позовні вимоги повністю, особливо в частині стягнення пені, так як строк позовної давності щодо стягнення пені сплив, що в свою чергу передбачає у відмові в позові в частині стягнення штрафних санкцій. Просить врахувати заперечення при винесенні судом рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Дані правовідносини регулюються наступними нормами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ст.ст.549, 551 ЦК України передбачає визначеня та умови сплати неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що 28.05.2009року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву-анкету №б/н, якою підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між нею та банком договір надання банківських послуг та підтвердила факт, що вона проінформована про умови кредитування в АТ «Приватбанк» (а.с.33,34).

Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та видано кредитну картку для користування.

Згідно п.3.3 Умов і Правил надання банківських послуг "підписання даного Договору є пряма і безумовна згода ОСОБА_1 на збільшення кредитного ліміту".

Початковий кредитний ліміт становив 700грн., розмір кредитного ліміту збільшився до 9430,00грн. (а.с.32).

За позовною заявою та заявою про зменшення позовних вимог представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним зобов"язанням станом на 08.07.2020р. в розмірі 24916,21грн., яка складається з: 18464,33грн. - заборгованість за кредитом; 6451,88грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102 грн. (а.с.111).

Суд з врахуванням того, що позивач не просить стягувати відсотки, вирішує питання щодо стягнення заборгованості по кредиту.

Відповідач заперечує позов в частині одностороннього збільшення процентьної ставки.

Судом встановлено, що згідно заяви позичальника від 28.05.2009р. процентна ставка вказана 2,5 % щомісячно, або 30 відсотків річних , яка нараховується на залишок кредиту. (а.с.34)

Із огляду на розрахунок заборгованості процента ставка за період з 2009р. по 2019р. неодноразово змінювалась, починаючи з 30% до 42%.

Згідно ст.1056-1 ЦК УКраїни банк в односторонньому порядку збільшив процентну ставку, про це вказано у відповіді на відзив (а.с.95-101).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 28.05.2009 р., посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився і погодився із ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

У цих спірних правовідносинах неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (28.05.2009 р.) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (12.10.2020 р.) тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про погодження із збільшенням процентної ставки відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Відтак Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 28.05.2009 р. шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг із урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 ПАТ КБ "ПриватБанк" дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Щодо використання відповідачем коштів судом встановлено, що 25.01.2017р. ОСОБА_1 було стягнуто з картки 8206,79грн. Повернення коштів проводилось самим банком, стягуючи з відповідача щомісячно по 537,5грн., що становить всього 7545,58грн.

Разом тим, суд вважає, що за період дії карантинних обмежень позивач продовжував нараховувати штрафні санкції, нараховував неправомірно процентну ставку, в зв`язку з чим вартість кредиту збільшено суттєво (з 9430грн. до 197197,76грн.), а тому суд вважає, що позивачем повернуто отримані кошти повністю, у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

В зв`язку з відмовою в позові повністю, до стягнення не підлягає сплачений при подачі позову судовий збір.

Керуючись ст.ст. 13, 19, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268, 272, 353, 354 ЦПК України, п.9, п.15, пп.15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції 2017р.), ст.ст.509, 526, 527 625, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні зменшеного позову АТ КБ "ПриваБанк" (01001,м.Київ, вул. Грушевського, буд.1Д (адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570)) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Свалявським РВ УМВС України в Закарпатській області 15.05.2007року) про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 28.05.2009року, станом на 08.07.2020року, у розмірі 24916,21 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот шістнадцять грн. 21коп.)грн. та 2102,00 (дві тисячі сто дві)грн. сплаченого судового збору - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд Закарпатської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Л.Ф.Ганчак

05.05.2021 року