Рішення № 96938634, 13.05.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7561/20

Провадження № 2/265/396/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря Вакуленко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 29394,45 гривень та моральної шкоди в ромірі 2000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 2009 року перебував у трудових відносинах з відповідачем. Займав посаду судно корпусником ремонтником дільниці слюсарноверстних робіт докового виробництва. В порушення вимог законодавства ТОВ «СРЗ» недоплатило йому за період жовтень, листопад, грудень 2019 року заробітну плату у розмірі 29394,45 гривень. 26.12.2019 року позивач звільнився за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. Несплата заборгованості заробітної платні поставила його в скрутне матеріальне становище, чим було завдано моральної шкоди.

Представник відповідача ТОВ «СРЗ» Турський О.В. надав до суду відзив на позов, згідно якого зазначає, що станом на дату складання відзиву невиплаченою залишається заробітна плата ОСОБА_1 в розмірі 29394,45 грн. На підприємстві розроблено та доведено до відома позивача у тому числі, механізм щодо прогнозованого надходження грошових коштів до ТОВ «СРЗ» в рахунок погашення дебіторської заборгованості та за вже укладеними договорами з судноремонту, машинобудування, з яких у відповідності до умов колективного договору ТОВ «СРЗ» буде виплачувати заборгованість із заробітної плати, що утворилася. Вважає, що позивачем не доведено настання сукупної наявності певних умов, а саме наявності виражених моральних страждань: втрати нормальних життєвих зв`язків та соціального статусу; необхідності застосування надмірних зусиль для відновлення нормального рівня життя, що робить неможливим процес відшкодування моральної шкоди роботодавцем. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Позивачем ОСОБА_1 було подано до суду відповідь на відзив, в якому останній зазначає, що несплата заборгованості заробітної платні поставила його в скрутне матеріальне становище, розмір завданої моральної шкоди оцінює в сумі 2000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «СРЗ» в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до відомостей, що маються в трудовій книжці НОМЕР_1 , виданої 07.12.1988 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній 21.06.2016 року був прийнятий ТОВ «СРЗ» суднокорпусником-ремонтником 4 розряду до дільниці винторулевого комплексу докового виробництва департаменту з судноремонту, відповідно до наказу №40 від 15.06.2016 року.

26.12.2019 року ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, відповідно до наказу № 351 від 26.12.2019 року.

З розрахункового листа ТОВ «СРЗ» за серпень 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 не отримав заробітну плату у сумі 29394,45 грн.

Таким чином, заборгованість за підприємством по заробітній платі перед ОСОБА_1 становить 29394,45 грн.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Конституційний Суд України в Рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», ч. 1 ст.94 КЗпП України, заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплено статтею 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці».

Зарплата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем ТОВ «СРЗ» не була виплачена заборгованість по заробітній платі в розмірі 29394,45 грн., що підтверджується дослідженими доказами по справі та визнано відповідачем, тому позовні вимоги підлягають.

Згідно з положеннями законодавства з заробітної плати має проводитись відрахування податків та обов`язкових платежів, тому при виплаті відповідачем відповідних сум, належить утримати з них передбачені законом податки і обов`язкові платежі.

Згідно п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України, в ідшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, у відповідності до ст. 237-1 КЗпП України, з відповідача ТОВ «СРЗ» підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 моральна шкода у розмірі 2000 гривень.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 2197 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 29394,45 гривень та моральну шкоду у розмірі 2000 гривень, всього 31394,45 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на користь держави судовий збір у розмірі 2197,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, яке було постановлено під час дії карантину, набуде чинності лише після закінчення строку карантину, та після закінчення строку на апеляційне оскарження, перебіг якого починається з наступного дня після закінчення карантину.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 03.02.2005 року Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, провулок Ризький,б.27

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ», код ЄДРПОУ 32183383, адреса: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, б.2.

Повний текст рішення складено 17.05.2021 року.

Суддя О.О.Костромітіна