Рішення № 96937037, 12.05.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 755/19674/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Шевчук А.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Федіної Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся доДніпровського районного суду м. Києва із зазначеним позовом, в якому просив визнати дії та бездіяльність Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» протиправними та стягнути із нього зазначену у позові суму майнової та моральної шкоди.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказував на те, що у травні 2017 року у його квартирі встановлено лічильники гарячої та холодної води, які зареєстровано на іншого співвласника квартири. Відповідач протиправно проводить нарахування за послуги холодної води поза показниками лічильника.

Зазначеними діями відповідач наніс позивачу майнову шкоду за три роки на суму 10 182 грн з розрахунку 21,756 грн за кубометр води.

Крім того, позивач зазнав моральних страждань, які позивач оцінює в сумі 300 000 грн, таким чином, ціна позову складає 310182 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

21 січня 2020 року від позивача надійшла заява (додаток до позовної заяви), в якій позивач вказав на те, що розмір майнової шкоди, що завдана відповідачем він оцінює в 8615 грн, моральну шкоду - в 300 000 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року відкрито провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

05 березня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2020 року у задоволенні заяви відповідача - відмовлено.

02 квітня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що послуги з водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 надає позивачу на підставі публічного договору (оферти) про надання послуг з центрального постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем).

Під час звернення позивача до відповідача щодо спірного питання, йому було запропоновано звернутись разом із співвласником квартири до одного з центрів обслуговування споживачів ПрАТ «АК «Київводоканал» для проведення звірки розрахунків. При цьому, всі необхідні перерахунки можуть бути проведені лише після укладення відповідного договору між споживачами та товариством, про надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі правовстановлюючих документів на відповідну частку квартири.

Однак позивач не звертався до ПрАТ «АК «Київводоканал» для вирішення спірного питання, зокрема документів, на підставі яких можливо провести корегування за надані послуги та здійснити перерахунок нарахованих сум, не надав.

Таким чином, нарахування згідно вузлів розподільчого обліку по особовому рахунку НОМЕР_1 проводяться за загальнобудинковим лічильником, оскільки від позивача не надходило жодної заявки на встановлення, опломбування та відповідно взяття приладу обліку на абонентський облік, а також використання іншого засобу обліку, тому згідно норм Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 у ПрАТ «АК «Київводоканал» відсутні були правові підстави для врахування показань вказаного лічильника, а отже позивач повинен оплачувати послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку.

Кім того, визначаючи розмір майнового збитку, позивач не надав жодного розрахунку до позовної заяви та не підтвердив жодним документом суму майнового збитку завданого позивачу.

Також позивач не зазначає, які саме дії відповідача завдали йому моральних страждань, причинно-наслідковий зв`язок між завданою позивачу шкодою та діями з боку відповідача, які це спричинили.

Посилаючись на викладене, представник відповідача просила про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 квітня 2020 року справу передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2020 року справу прийнято до провадження.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Суд установив, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_2 та є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, які в його квартиру надає ПрАТ «АТ «Київводоканал».

За цією адресою у білінговій системі ПрАТ «АТ «Київводоканал» значиться два особових рахунки на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . За особовим рахунком, що належить ОСОБА_2 проводяться нарахування згідно вузлів розподільчого обліку, за особовим рахунком, що належить ОСОБА_3 - за загальнобудинковим лічильником.

02 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «АК «Київводоканал» із заявою про перерахунок за постачання холодної види та водовідведення.

04 грудня 2018 року від ПрАТ «АТ «Київводоканал» ОСОБА_1 надійшла відповідь, в якій вказано про те, що для перерахунку за послуги з постачання холодної води та водовідведення позивач може звернутись разом з співвласником квартири до одного з центрів обслуговування споживачів ПрАТ «АК «Київводоканал» для проведення звірки розрахунків. Всі необхідні перерахунки можуть бути проведені лише після укладення відповідного договору між споживачами та товариством, про надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі правовстановлюючих документів на відповідну частку квартири.

Відповідно до частини 1статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII) зазначено, що житлово-комунальні послуги -результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Звертаючись до суду із позовом позивач зазначав, що у належній йому квартирі на ім`я співвласника встановлені лічильники холодної та гарячої води, однак за послуги з постачання холодної води відповідач йому нараховує поза приладом обліку, що є порушенням п. 10 Правил №630.

Пунктом 10 Правил №630 передбачено, що оплата послуг за показаннями засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

В той же час, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяги спожитої у будівлі гарячої, питної води, визначені за допомогою вузлів комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другоюстатті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляються між споживачами з урахуванням того, щоу разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.

Відповідно до абзацу 1 пункту 11 Правил №630 у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм слід дійти висновку про те, що нарахування за послуги холодної води та водовідведення провадяться згідно загальнобудинкового лічильника холодної води. При цьому, позивач не надав належних та допустимих доказів того, що він звертався до відповідача із заявкою на встановлення, опломбування та взяття приладу обліку на абонентський облік, а також використання іншого засобу обліку, тому у ПрАТ «АТ «Київводоканал» відсутні правові підстави для врахування показань лічильника обліку, що зареєстрований на співвласника квартири АДРЕСА_2 .

За змістом частини першої статті 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вказаної норми обов`язковими елементами відшкодування шкоди є: неправомірні рішення, дії чи бездіяльність, шкода, причинний зв`язок між такими діями та завданою шкодою.

Разом з тим, позивач не надав належних та допустимих доказів того, що внаслідок неправомірних дій відповідача у сфері надання послуг з водопостачання холодної води та водовідведення позивачу завдано майнову шкоду.

Крім того, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша статті 23 ЦК України).

Проте, під час судового розгляду справи не підтвердився факт заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідача та відсутній будь-який причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діяннями відповідача, а тому вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Оскільки позивачем не доведено позовні вимоги, то слід дійти висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.526, 530, 611ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630. ст.ст. 12, 13, 19,81, 141, 263-265,267,273,274,280,354,355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17 травня 2021 року.

Суддя О.Л. Бусик