Вирок № 96935113, 14.04.2021, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1242/20

Провадження № 1-кп/376/76/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2021 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Коваленка О.М.,

при секретарі судового засідання - Щур Л.А.,

з участю прокурора - Далеки О.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сквира Київської області кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 08.05.2020 року за № 120 201 102 60 000 189 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-техніною освітою, раніше судимого 13 грудня 2012 року Сквирським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 155 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, умовно - достроково звільнений 25 травня 2015 року з невідбутим строком 1 рік 18 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,-

Встановив:

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 10.03.2009 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.02.2009 і до повноліття дитини.

На підставі виконавчого листа від 10.03.2009, виданого суддею Сквирського районного суду Київської області, 18.03.2009 державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Сквирського районного управління винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 11891569 про стягнення з громадянина ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини від всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.02.2009 і до повноліття дитини.

Однак, ОСОБА_1 , маючи прямий умисел, від сплати аліментів ухилявся, кошти на утримання дитини не сплачував, будь-якої іншої допомоги ОСОБА_1 не надав, участі у вихованні дитини не приймав, тобто добровільно рішення суду не виконував, таким чином злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням Сквирського районного суду Київської області коштів на користь ОСОБА_2 для утримання їх неповнолітнього сина.

Так, у період з 02.10.2009 по 16.11.2009 ОСОБА_1 офіційно працюючи в ТДВ «Шамраївський цукровий завод» (код ЄРДГЮУ 13737989), отримував заробітну плату (згідновідомостей з центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів №807, виплачено дохід на загальну суму 2757 грн. 23 коп.).

Проте останній про місце роботи державного виконавця не повідомляв, аліменти добровільно не виплачував, матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, заборгованість не сплачував, тобто злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів.

Крім того, у період з 07.09.2010 по 15.11.2010 ОСОБА_1 офіційно працюючи в ТДВ «Шамраївський цукровий завод» (код ЄРДПОУ 13737989) та отримуючи дохід на загальну суму 8399 грн. 06 коп., аліменти добровільно не виплачував, матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, заборгованість не сплачував, тобто злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів.

Крім того, у період з 20.11.2012 по 04.12.2012 ОСОБА_1 офіційно працюючи в ТДВ «Шамраївський цукровий завод» (код ЄРДПОУ 13737989) та отримуючи дохід на загальну суму 2358 грн. 08 коп., аліменти добровільно не виплачував, матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, заборгованість не сплачував, тобто злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів.

Також, ОСОБА_1 у період з 2017 по 2019 роки отримував доходи від продажу продукції тваринництва та продажу сільськогосподарської продукції в ДП «Ружин - молоко» (код ЄРДПОУ 31826107), де отримав дохід на загальну суму 86 644 грн. 10 коп.

Проте останній аліменти добровільно не виплачував, матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, заборгованість не сплачував, тобто злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів.

Крім того, протягом 2019-2020 років ОСОБА_1 , отримував дохід на загальну суму близько 16250 грн. від тимчасових (неофіційних) робіт, проте заборгованість, нараховану Сквирським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, не сплачував, тобто злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів.

Як наслідок, зазначені дії ОСОБА_1 призвели до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно перевищують суму виплат за 3 місяці відповідних платежів, та згідно з довідкою-розрахунком, виданою 22.05.2020 Сквирським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області за № 13882, станом на 07.10.2018 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів складає 91904 грн. 35 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому діяннях визнав в повному обсязі при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, він їх в повному обсязі підтверджує, щиро розкаюється у вчиненому, повідомив також, що почав сплачувати заборгованість по аліментах та постійно спілкується з сином.

Прокурор Далека О.А. в судовому засіданні просив суд визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити покарання у виді 1 року обмеження волі з застосуванням вимог ст.ст. 75,76 КК України

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки.

Суд приймає до уваги показання обвинуваченого про обставини вчинення нею кримінального правопорушення і приходить до висновку, що злочинні дії обвинуваченого правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав в повному обсязі, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду в порядку вимог ст. 349 ч.3 КПК України вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано чи правильно розуміють учасники процесу зміст цих обставин, чи немає сумнівів в добровільності і істинності їх позицій, при цьому судом роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд обираючи покарання, керуючись нормами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з вимогами ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 67 КК України є рецидив злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, характеристику особистості обвинуваченого, те що він щиро розкаюється, вину визнав в повному обсязі, по місцю проживання характеризується позитивно, раніше судимий, має на утриманні дитину, а також суд враховує бажання обвинуваченого сплачувати заборгованість по аліментах,а тому суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і слід призначити покарання в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 164 КК України та застосувати до обвинуваченого вимоги ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк.

Пленум Верховного Суду України неодноразово звертав увагу на те, що якщо виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, то судам не слід направляти таких осіб в місця позбавлення волі.

Одночасно суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки передбачені п. 1,2 ч. 1 ст.76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрат по справі відсутні.

Речові докази у справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,65,66,67,75,76 КК України, ст.ст. 368, 369,370,371,373,374,376, 392 - 395 КПК України, суд,

Засудив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України і призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік. Відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суд через Сквирський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам справи.

Суддя О.М. Коваленко