Рішення № 96934726, 06.05.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/429/21

Номер провадження №2/351/365/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2021 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

з участю секретаря Равлюк М.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Снятинської міської ради про визначення часток у колгоспному дворі і права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Снятинської міської ради про визначення часток у колгоспному дворі і права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що станом на 15.04.1991 р. в господарстві за адресою АДРЕСА_1 були прописані і проживали: ОСОБА_4 , 1936 р.н., голова двору, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , 1963 р.н., - батько позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , 1970 р.н., мати позивача, позивач, та його рідна сестра ОСОБА_6 , 1991 р.н.

Дане господарство належало до суспільної групи «колгоспний двір», в якому станом на 15.04.1991 року проживали вищезазначені особи, отже, у відповідності до діючого на той час цивільного законодавства, та п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Головою двору була рідна бабуся ОСОБА_4 .

Отже, ті, хто був прописаний та проживали в даному господарстві мають по 1/5 частки майна колгоспного двору.

Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, спадкоємцями якої став син останньої та чоловік - ОСОБА_5 .. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. За життя останній посвідчив заповіт на користь позивача. Отже частки бувшого колгоспного двору становлять : ОСОБА_1 належить 3/5 частини, ОСОБА_6 , 1/5 частина, ОСОБА_7 1/5 частина. В даний час позивач бажає оформити право власності на спірний будинок, однак останньому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із тим, що відсутній правовстановлюючий документ .

Ніхто крім позивача не претендує на вказане господарство, а тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач подав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задоволити, а справу просив розглядати за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги визнає, проти позову не заперечує, відмовляється від своєї частки на користь ОСОБА_1 .

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги визнає, проти позову не заперечує.

Представник відповідача Снятинської міської ради, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. У вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З свідоцтава про народження НОМЕР_1 , виданого на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слідує, що батьками останнього записано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого мана - відсутні відомості щодо права власності на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

З заповіту від 25.11.2019 р., посвідченого секретарем Видинівської сільської ради, слідує що ОСОБА_5 заповів все своє майно на користь ОСОБА_1 .

З свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_2 , слідує, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 26.04.2011 р. зареєстрували шлюб. Після одруження « ОСОБА_8 » присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».

Постановою державного нотаріуса Першої Снятинської державної нотаріальної контори від 24.02.2021 р. №286/02-31, відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 жителю АДРЕСА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживав в с. Вовчківці, Снятинського району, Івано-Франківської області, на житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності на вищезгаданий будинок.

З довідки від 24.02.2021 р. №285/02-14, виданої державним нотаріусом, вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 і проживав в с. Видинів Снятинського району Івано-Франківської області спадкова справа за №11/2020 на підставі заяви про прийняття спадщини за заповітом №15 від 15.01.2020 р. сина померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя с. Видинів Снятинського району Івано-Франківської області. Заяв від інших спадкоємців не надходило.

З свідоцтва про народження НОМЕР_3 , виданого на ОСОБА_9 слідує, що батьками останньої записано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 , виданого на ОСОБА_4 , остання померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_5 , виданого на ОСОБА_5 , останній помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З довідки від 01.03.2021 р. №35, виданої виконавчим комітетом Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, слідує, що у будинку по АДРЕСА_1 , у 1991 р. були прописані: ОСОБА_4 голова двору ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , стн ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 невістка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 онук, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 онучка.

З довідки від 02.12.2020 р. №597, виданої виконавчим комітетом Видинівської сільської ради вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований і проживає в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . Рік побудови будинку 1982 р.

З довідки від 04.03.2021 р. № 39, виданої виконавчим комітетом Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, слідує, що за господарством по АДРЕСА_1 згідно записів в погосподарській книзі №1 по Видинівській сільській раді за 2016-2021 р. числяться землі: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд 0, 04 га.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо роз`яснення ст.ст. 17, 18 ЗУ "Про власність" вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

За наведених обставин суд вважає, що невизначеність часток та відсутність правовстановлюючого документу не є підставою відмови у захисті права позивача, а тому на підставі вищенаведеного, суд вважає, що позивач, набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного, та ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1218, 1233, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: М.М.Калиновський