Рішення № 96930544, 30.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2021 року м. Київ № 160/8226/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., за участю секретаря судового засідання Лук`янович В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Дайтона Груп»доКиївської міської радитреті особиАкціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Рочестер», Громадська організація «Захистимо Протасів Яр», ОСОБА_1 провизнання протиправними дій та скасування рішень,

за участю учасників справи:

представника позивача - Овсій Д.М.,

представника відповідача - не прибув,

представника третіх осіб 2 та 3 - Науменко Ю.В.,

третьої особи 3 - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Дайтона Груп» (далі - позивач, ТОВ «Дайтона Груп») до Київської міської ради (далі - відповідач, КМР), за участю третьої особи - Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Рочестер» (далі - третя особа 1), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 19.08.2020, просить:

визнати протиправними дії Київської міської ради при прийнятті рішення від 28.07.2020 №60/9139 «Про заяву Київської міської ради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового яру»;

скасувати рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №60/9139 «Про заяву Київської міської ради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового Яру;

визнати протиправними дії Київської міської ради при прийнятті рішення від 28.07.2020 №59/9138 «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва»;

скасувати рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №59/9138 «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 адміністративну справу передано за територіальною підсудністю на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2020 прийнято справу до провадження та залишено позовну заяву без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 161 КАС України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2020 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021, задоволено заяву ТОВ «Дайтона Груп» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №59/9138 «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельним ділянкам у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва» та рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №60/9139 «Про заяву Київської міської ради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового Яру» до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Представником позивача 28.12.2020 подано до суду заяву про зміну предмету спору, в якій просить:

визнати протиправними дії Київської міської ради при прийнятті рішення № 60/9139 від 28.07.2020 року «Про заяву Київської міської ради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового яру»;

визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради № 60/9139 від 28.07.2020 року «Про заяву Київської міської ради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового яру»;

визнати протиправними дії Київської міської ради при прийнятті рішення № 59/9138 від 28.07.2020 року «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва»;

визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради № 59/9138 від 28.07.2020 року «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва».

Вказаною ухвалою суду від 26.11.2020, зокрема, зобов`язано відповідача протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали надати до суду докази віднесення/невіднесення оскаржуваних рішень від 28.07.2020 №59/9139 та від 28.07.2020 №60/9139 до нормативно-правових актів.

У встановлений судом строк вимоги ухвали суду від 26.11.2020 відповідачем не виконано, не надано доказів включення оскаржуваних рішень до нормативно-правових актів та докази їх опублікування, у зв`язку з чим ухвалою суду від 29.01.2021 зобов`язано Київську міську раду у п`ятиденний строк з моменту отримання даної ухвали суду надати докази віднесення/невіднесення рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №60/9139 та рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №59/9138 до нормативно-правових актів, а також докази опублікування зазначених рішень у офіційному виданні.

Також ухвалою суду від 26.11.2020 запропоновано третій особі 1 подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали письмові пояснення щодо позову.

Третьою особою 1 жодних пояснень з приводу поданого позову не подано.

В подальшому, представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, обґрунтовуючи тим, що оскаржувані рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №59/9138 та від 28.07.2020 №60/9139 є нормативно-правовими актами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2021 заяву Київської міської ради задоволено, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою суду зобов`язано Київську міську раду на виконання вимог статті 264 КАС України опублікувати оголошення про відкриття провадження у даній адміністративній справі в офіційному виданні, у якому оскаржувані нормативно-правові акти були офіційно оприлюднені, а відповідні докази опублікування - надати до суду.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Громадську організацію «Захистимо Протасів Яр» (далі - третя особа 2, ГО «Захистимо Протасів Яр») та ОСОБА_1 (далі - третя особа 3, ОСОБА_1 ); запропоновано третім особам подати до суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Підготовче засідання, призначене на 02.03.2021, суд відклав на 16.03.2021 у зв`язку із клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи через перебування останнього в іншому судовому засіданні.

Представником відповідача подано до суду 02.03.2021 відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У підготовчому засіданні, призначеному на 16.03.2021, представником відповідача заявлено клопотання про відкладення засідання для надання додаткового часу опублікувати оголошення про відкриття провадження у даній справі. Судом зобов`язано відповідача надати відповідні докази опублікування оголошення до 19.03.2021 та відкладено підготовче судове засідання.

У судовому засіданні 20.04.2021 судом проведено підготовчі дії, передбачені статтею 180 КАС України, у тому числі, залучено до матеріалів справи письмові пояснення представника третіх осіб 2 та 3, вирішено клопотання про зупинення провадження у справі та постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалами суду від 20.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотань, поданих представниками відповідача та третіх осіб 2 та 3, про зупинення провадження у справі.

Представником ГО «Захистимо Протасів Яр» та ОСОБА_1, а також ОСОБА_1 особисто подано заяви про відвід судді.

Ухвалами суду від 22.04.2021 визнано відводи головуючого судді необґрунтованими та відповідно до статті 40 КАС України передано заяви про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2021 відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 та представника ГО «Захистимо Протасів Яр» та ОСОБА_1 про відвід судді.

У судовому засіданні 27.04.2021 представником третіх осіб 2 та 3 подано клопотання про залучення третіх осіб, за результатами розгляду яких судом протокольною ухвалою від 27.04.2021 відмовлено у задоволенні вказаних клопотань з підстав їх необґрунтованості.

В подальшому, ОСОБА_1 , а також представником відповідача подано до суду заяви про відвід судді.

Ухвалами суду від 28.04.2021 визнано відводи головуючого судді необґрунтованими та відповідно до статті 40 КАС України передано заяви про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2021 відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 та представника ГО «Захистимо Протасів Яр» та ОСОБА_1 про відвід судді.

Протокольною ухвалою від 30.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника третіх осіб 2 та 3 про витребування доказів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Третя особа 1 в судове засідання не прибула, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, жодних пояснень чи клопотань не подано.

Представник ГО «Захистимо Протасів Яр» та ОСОБА_1 заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164 затверджено містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів будівництва житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва, внесено зміни до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, а саме: перевести територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови, внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381, виключивши з переліку озеленених територій загального користування міста Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця 2), земельну ділянку площею 3,15 га у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва, передано товариству з обмеженою відповідальністю «Бора», за умови виконання пункту 7 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 3,23 га (у тому числі 0,45 га в межах червоних ліній) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва, у тому числі: площею 2,83 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови; площею 0,40 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Рішенням Київської міської ради від 27.11.2008 № 694/694 внесено зміни до рішення Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Бора» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва», а саме: слова «для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом» замінено словами «для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом».

На вказаній підставі укладено додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 площею 27873 кв.м., 8000000000:72:213:0145, 8000000000:72:213:0146 на 10 років, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.06.2009 за № 72-6-00579.

Рішенням Київської міської ради від 08.07.2010 № 1166/4604 внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 22.08.2007 № 72-6-00442 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з договором від 30.06.2009 № 72-6-00579), укладеного на підставі рішення Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Бора» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва», а саме: підпункт 3.1 пункту З викладено у такій редакції: «Договір укладено на 10 (десять) років в частині оренди земельної ділянки площею 27873 (двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят три) кв.м, а в частині оренди земельної ділянки в межах червоних ліній площею 4428 (чотири тисячі чотириста двадцять вісім) кв.м договір діє 5 (п`ять) років»; в абзаці 2 підпункту 8.4 пункту 8 слова «але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору» виключено.

Між ТОВ «Бора» та Київською міською радою 17.01.2012 підписано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 площею 27873 кв.м. на 10 років, який зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 17.01.2012 за № 24.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Бора» отримано 05.05.2018 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта «Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вулиці Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва», які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.05.2018 № 369.

В подальшому, 06.06.2018 між ТОВ «Бора» та ТОВ «Дайтона Груп» укладено договір суборенди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 площею 27873 кв.м. до 16.01.2022 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом. Договір укладено з посиланням на лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.05.2018 № 057029-10628.

13.08.2018 року між ТОВ «Бора» та ТОВ «Дайтона Груп» укладено договір про внесення змін до договору суборенди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 площею 27873 кв.м.

Позивачем на підставі договору суборенди земельної ділянки здійснено підготовку будівництва та отримання дозвільної документації щодо забудови земельної ділянки у Протасовому Яру.

Так, з метою реалізації свого права на забудову зазначеної вище земельної ділянки, яке виникло у ТОВ «Дайтона Груп» на підставі договору суборенди від 06 червня 2018 року, останнім було замовлено у ТОВ «Архітектурне Бюро «Алюр» розроблення проектної документації на об`єкт будівництва «Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва» Перша черга будівництва.

Експертним звітом від 17.01.2019 №01-002-19/П, складеним ТОВ «"Консалтингова агенція «Галілео» за результатами експертизи названої проектної документації, підтверджено дотримання, в ході розробки проектної документації, вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, інших вимог законодавства України.

Наказом від 17.01.2019 № 3 ТОВ «Дайтона Груп» затвердила проектну документацію на будівництво зазначеного вище об`єкта.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 19.03.2019 надано ТОВ «Дайтона Груп» дозвіл на виконання будівельних робіт № ІV113190780718 по першій черзі об`єкта.

Позивачем укладено договори загальною вартістю 27 606 534 грн. Перелік укладених договорів: Договір про надання послуг консультаційного супроводу проекту № 0104/17-НТР-2018 від 18.12.2018 на 180 000,00 грн., Договір № 0104/17-1-ІГВ на виконання інженерно-геологічних робіт від 18.06.2018 на суму 571 368,00 грн., Договір № 55/18-ГП на виконання робіт від 16.08.2018 на суму 200 000,00 грн., Договір № 15/18 на проведення експертизи від 01.08.2019 на суму 500000,00 грн., Договір будівельного підряду № 0104/17-1-ПР від 14.06.2018 на суму 3 992 734,00 грн., Договір про надання Гідравлічного розрахунку з ПАТ «Київгаз» № КР/Д-449 на суму 150 000,00 грн., Договір на розробку та передачу проектної документації стадії «Робоча документація" Просторовий розрахунок конструкцій огородження котловану, включаючи оцінку впливу на оточуючу забудову для двох варіантів» № 1401-20 від 14.01.2020 на суму 70 000,00 грн., Договір на виконання інженерно-геологічних робіт №17/06 від 20.05.2019, на суму 472 004,00 грн., Договір на зовнішнє електропостачання (стадія проектування «Проект» та «Робоча документація») Реконструкція ПС «Протасівська» № 24 від 06.09.2019 на суму 1515299,00 грн., Договір на розробку проектної документації стадії «Робоча документація» "Просторовий розрахунок конструкцій огородження котловану, включаючи оцінку впливу на оточуючу забудову для двох варіантів" № 34/20 від 02.04.2020 на суму 848 552,00 грн., Договір на виконання експертизи проектної документації "Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва" (2-а черга будівництва) № 15/20 на суму 92082,00 грн., Договір на підготовку Експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом "Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва" (2-а черга будівництва) № 18/20 від 18.05.2020 на суму 71610,00 грн.; Договір на виконання експертизи проектної документації "Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва" (2-а черга будівництва) № 34/20/2 від 02.04.2020 на суму 830 016,00 грн.; Договір на виконання експертизи проектної документації "Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва" (3-а черга будівництва) №34/20/3 від 02.04.2020 на суму 645 234,00 грн., Договір на виконання проектних робіт "Будівництво житлово- офісного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва. 1-а черга будівництва. Підпірні стіни (стадія "П" і "Р")" № 58/19 від 24.06.2020 на суму 200 000,00 грн., Договір на створення і передачу науково-технічної продукції № 6651 від 16.04.2019 на суму 504 063,00 грн., Договір на створення і передачу науково-технічної продукції № 6343 від 16.10.2018 на суму 21887,00 грн., Договір на створення і передачу науково-технічної продукції № 6691 від 08.05.2019 на суму 96 000,00 грн., Договір на рекламні послуги № АА-22-10-2018 від 22.10.2018 на суму 424800,00 грн., Договір оренди земельної ділянки № 02-19 від 01.02.2019 на суму 629142,00 грн., Договір на археологічні дослідження № 31-А від 21.03.2019 на суму 199 665,00 грн., Договір на виконання проектних робіт № 0104/17 від 01.06.2018 на суму 12 105 000,00 грн., Договір на оренду приміщення № 1106/18 від 11.06.2018 на суму 206 711,00 грн., Договір на оренду приміщення № 0108/18 від 01.08.2018 на суму 128 735,00 грн., Договір на оренду приміщення № 01-1/04/19 від 01.04.2019 на суму 684 546,00 грн.

Також 26.03.2019 між ТОВ «Дайтона Груп» (Замовник) та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Рочестер» (далі АТ «Рочестер»), від імені в інтересах та за рахунок якого діє товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінгрін» (далі ТОВ «КУА «Фінгрін»), укладено 20.07.2018 інвестиційний договір № 28-1/03/19, предметом якого, є часткова інвестиційна участь Інвестора у будівництві об`єкта нерухомості, яким є житлово-офісно-торгівельний комплекс з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва, з метою отримання Інвестором після завершення будівництва та введення в експлуатацію Об`єкту Будівництва у власність частину приміщень в останньому, перелік яких наведено у Додатках до цього Договору.

На виконання умов інвестиційного договору № 28-1/03/19 від 26.03.2019, АТ «Рочестер», від імені в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «КУА «Фінгрін», як Фонд, уклали з Інвесторами (фізичними особами) Інвестиційні договори у кількості 44 шт., на загальну суму 65 344 670,91 грн.

Київською міською радою 28.07.2020 прийнято рішення № 59/9138 «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва» та № 60/9139 «Про заяву Київської міської ради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового яру».

Зокрема, рішенням Київської міської ради № 60/9139 «Про заяву Київської міської ради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового яру» затверджено заяву Київської міської ради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового яру, що додається; доручено виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) вжити організаційно-правові заходи, спрямовані на вирішення питань, викладених у заяві, затвердженій пунктом 1 цього рішення.

У заяві, яка була затверджена рішенням Київської міської ради № 60/9139, Київська міська рада, зокрема, зазначила, що вважає за необхідне: визнати рішення Київської міської ради, укладені на їх виконання договори (угоди) щодо розпорядження земельними ділянками території Протасового яру такими, що не відповідають інтересам територіальної громади міста Києва; використати всі можливі засоби правового захисту для відновлення прав територіальної громади міста Києва, порушених під час прийняття рішень, укладання договорів (угод) щодо розпорядження земельними ділянками території Протасового яру; змінити категорію земельної ділянки площею 2,7873 га (кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 - м. Київ, Солом`янський район, вулиця Миколи Амосова) із земель житлової та громадської забудови на категорію земель іншого природоохоронного призначення; змінити категорію земельних ділянок на вулиці Миколи Амосова, Солом`янський район, м. Київ, площею 0,0492 га (кадастровий номер 8000000000:72:213:0145) і площею 0,3936 га (кадастровий номер 8000000000:72:213:0146) із земель житлової та громадської забудови на категорію земель іншого природоохоронного призначення; змінити категорію земельних ділянок з кадастровим номером 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га в межах кварталу вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом`янської та з кадастровим номером 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га в межах кварталу вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова та Солом`янської із земель запасу житлової та громадської забудови на категорію земель іншого природоохоронного призначення.

Рішенням Київської міської ради від 28.07.2020 №59/9138 «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельним ділянкам у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва» визнано рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року № 503/1164 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Бора» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва» в частині внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, та внесення змін до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381, таким, що не відповідає інтересам територіальної громади міста Києва.

Пунктами 2, 3 вказаного рішення від 28.07.2020 №59/9138 скасовано зміни до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, внесені рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164, та перевести територію на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень загального користування, а також скасовано зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381, внесені рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164, та вирішено включити до переліку озеленених територій загального користування міста Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця 2), земельну ділянку площею 3,15 га на вул. Миколи Амосова у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва.

Пунктом 4 вказаного рішення від 28.07.2020 №59/9138 доручено виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) вжити організаційно-правові заходи, спрямовані на реалізацію пунктів 1 - 3 цього рішення.

Позивач, вважаючи, що рішення Київської міської ради № 59/9138, № 60/9139 та дії Київської міської ради щодо прийняття даних рішень суперечать вимогам чинного законодавства, порушують його права та інтереси, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Пунктами 18 та 19 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 522/22780/16-а, від 26 листопада 2019 року у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 369/7296/16-а, від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15, від 04 березня 2020 року № 450/1236/17, від 22 грудня 2020 року № 369/11549/14-а.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац 1 пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац 4 пункту 1 мотивувальної частини), від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

Як зазначалося вище, оскаржуваним рішенням Київської міської ради від 28.07.2020 №59/9138 скасовано зміни до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, внесені рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 №503/1164, та переведено територію на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень загального користування, а також скасовано зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381, внесені рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164, та включено до переліку озеленених територій загального користування міста Києва.

Крім того, у заяві, яка затверджена рішенням Київської міської ради № 60/9139, Київська міська рада, зокрема, зазначила, що вважає за необхідне: змінити категорію земельної ділянки площею 2,7873 га (кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 - м. Київ, Солом`янський район, вулиця Миколи Амосова) із земель житлової та громадської забудови на категорію земель іншого природоохоронного призначення; змінити категорію земельних ділянок на вулиці Миколи Амосова, Солом`янський район, м. Київ, площею 0,0492 га (кадастровий номер 8000000000:72:213:0145) і площею 0,3936 га (кадастровий номер 8000000000:72:213:0146) із земель житлової та громадської забудови на категорію земель іншого природоохоронного призначення; змінити категорію земельних ділянок з кадастровим номером 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га в межах кварталу вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом`янської та з кадастровим номером 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га в межах кварталу вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова та Солом`янської із земель запасу житлової та громадської забудови на категорію земель іншого природоохоронного призначення.

Тобто рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №60/9139 та рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №59/9138 є пов`язаними та направлені на зміну регулювання та статусу використання частини території м. Києва в межах вказаних земельних ділянок.

В пунктах 2 та 7 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що:

- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Аналіз положень статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозволяє стверджувати, що генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року №1340/4945/18, від 22 грудня 2020 року №369/11549/14-а.

Вносячи зміни до генерального плану населеного пункту, програми розвитку зеленої зони та концепції формування зелених насаджень місцева рада формує обґрунтування довгострокової стратегії планування, забудови та використання території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №60/9139, яке направлене на зміну категорії земельних ділянок, та рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №59/9138, яким скасовувалися зміни до Генерального плану розвитку міста Києва та Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, є нормативно - правовим актами органу місцевого самоврядування, оскільки оскаржувані рішення відповідача мають ознаки нормативно-правового акта, так як прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, поширюються на невизначене коло осіб та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами.

До того ж, відповідач, який приймав оскаржувані рішення, не заперечує, як вбачається з відзиву на позов, з тим, що такі рішення є нормативно-правовими актами.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень врегульовані положеннями статті 264 КАС України.

Відповідно частини 1 статті 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 264 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Частиною 3 статті 264 КАС України встановлено, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Відповідно до частини 4 статті 264 КАС України, у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Відповідно до частини 7 статті 264 КАС України, якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

Частиною 9 статті 264 КАС України визначено, що суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Досліджуючи питання дотримання вимог частини 2 статті 264 КАС України суд зазначає наступне.

Між ТОВ «Бора» та ТОВ «Дайтона Груп» 06.06.2018 укладено договір суборенди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 площею 27873 кв.м. до 16.01.2022 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом.

Тобто ТОВ «Дайтона Груп» є суборендарем земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 площею 27873 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, речове право ТОВ «Бора» та ТОВ «Дайтона Груп» оренди (суборенди) земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 зареєстровано, про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, ТОВ «Дайтона Груп» на підставі договору суборенди земельної ділянки здійснено підготовку будівництва та отримання дозвільної документації щодо забудови вказаної земельної ділянки у Протасовому Яру.

В той же час, оскаржуваним рішенням Київської міської ради від 28.07.2020 №59/9138 визнано рішення Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Бора» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва» в частині внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, та внесення змін до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381, таким, що не відповідає інтересам територіальної громади міста Києва; скасовано зміни до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, внесені рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164, та переведено територію на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень загального користування, а також скасовано зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381, внесені рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164, та включено до переліку озеленених територій загального користування міста Києва.

Крім того, у заяві, яка була затверджена рішенням Київської міської ради від 28.07.2020 № 60/9139, Київська міська рада, зокрема, зазначила, що вважає за необхідне: змінити категорію земельної ділянки площею 2,7873 га (кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 - м. Київ, Солом`янський район, вулиця Миколи Амосова) із земель житлової та громадської забудови на категорію земель іншого природоохоронного призначення.

З вищезазначеного вбачається, що ТОВ «Дайтона Груп» є безпосереднім суб`єктом правовідносин, щодо яких застосовується рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №60/9139 та рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №59/9139, оскільки реалізація оскаржуваних рішень призведе до втрати можливості здійснювати будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу та паркінгу, що вплине на права та інтереси позивача, яким, як підтверджується поданими матеріалами, здійснено значну роботу по залученню інвесторів, підготовку дозвільної, експертної, проектувальної документації для будівництва, підготовки будівельного майданчику для будівництва, значних витрат щонайменше 30,5 млн. грн. Внаслідок реалізації оскаржуваних рішень зміниться цільове призначення земельної ділянки, позивач буде позбавлений можливості здійснювати будівництво.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до частини 1 статті 264 КАС України, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування.

При цьому, перевірка законності цих актів полягає у з`ясуванні їх відповідності законам України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно, підставами для прийняття судом рішення щодо незаконності (протиправності) правових актів повністю чи в їх окремих частинах є: невідповідність правовим актам вищої юридичної сили; перевищення повноважень при їх прийнятті; порушення встановленої законом процедури їх ухвалення або набрання ними чинності.

Так, пунктом 1 оскаржуваного рішенням Київської міської ради від 28.07.2020 № 59/9138 визнано рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року № 503/1164 в частині внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, та внесення змін до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 №806/3381, таким, що не відповідає інтересам територіальної громади міста Києва.

Крім того, в заяві, яка була затверджена рішенням Київської міської ради № 60/9139, Київська міська рада, зокрема, зазначила, що вважає за необхідне: визнати рішення Київської міської ради, укладені на їх виконання договори (угоди) щодо розпорядження земельними ділянками території Протасового яру такими, що не відповідають інтересам територіальної громади міста Києва.

Суд звертає увагу, що жодним нормативним актом, в тому числі, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено можливості визнання органом місцевого самоврядування раніше прийнятого ним рішення таким, що не відповідає інтересам територіальної громади.

Тобто, приймаючи рішення в цій частині, Київська міська рада вийшла за межі своїх повноважень, що суперечить частині другій статті 19 Конституції України.

На підставі пункту 2 рішення Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164 внесено зміни до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, яким територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням переведено з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови.

Так, враховуючи зазначені зміни, Київською міською радою прийнято рішення від 26 квітня 2007 року № 503/1164 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва та передачі земельної ділянки площею 3,23 га в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Бора».

Отже, право користування зазначеною земельною ділянкою (з цільовим призначенням для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом) у товариства з обмеженою відповідальністю «Бора», яке передано в порядку суборенди позивачу, є прямо залежним від змін внесених до Генерального плану розвитку міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164, щодо скасування яких прийнято рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №59/9138 (п.2).

Внаслідок реалізації рішення Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164 виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів товариства з обмеженою відповідальністю «Бора» щодо набуття права оренди земельною ділянкою, яка була передана в суборенду позивачу, яким на підставі договору суборенди земельної ділянки здійснено підготовку будівництва та отримання дозвільної документації щодо забудови вказаної земельної ділянки у Протасовому Яру.

Згідно висновків Конституційного суду України у рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа № 1-9/2009) Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Основного Закону). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

З огляду на зазначене вбачається, що Київська міська рада не може скасувати своє попереднє рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року №503/1164, оскільки воно було реалізовано та породило, в тому числі в частині зміни до Генерального плану розвитку міста Києва, правові наслідки для товариства з обмеженою відповідальністю «Бора» у вигляді права користування вказаною вище земельною ділянкою, яка була згодом передана в суборенду позивачу.

Як зазначалося вище, пунктами 2, 3 оскаржуваного рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №59/9138 скасовано зміни до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, внесені рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 №503/1164, та переведено територію на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень загального користування, а також скасовано зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 №806/3381, внесені рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 №503/1164, та включено до переліку озеленених територій загального користування міста Києва.

Тобто фактично рішенням Київської міської ради від 28.07.2020 №59/9138 змінено Генеральний план розвитку міста Києва, Програму розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, та змінено цільове призначення земельних ділянок.

Крім того, у заяві, яка була затверджена рішенням Київської міської ради №60/9139, Київська міська рада, зокрема, зазначила, що вважає за необхідне: змінити категорію земельної ділянки площею 2,7873 га (кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 - м. Київ, Солом`янський район, вулиця Миколи Амосова) із земель житлової та громадської забудови на категорію земель іншого природоохоронного призначення; змінити категорію земельних ділянок на вулиці Миколи Амосова, Солом`янський район, м. Київ, площею 0,0492 га (кадастровий номер 8000000000:72:213:0145) і площею 0,3936 га (кадастровий номер 8000000000:72:213:0146) із земель житлової та громадської забудови на категорію земель іншого природоохоронного призначення; змінити категорію земельних ділянок з кадастровим номером 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га в межах кварталу вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом`янської та з кадастровим номером 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га в межах кварталу вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова та Солом`янської із земель запасу житлової та громадської забудови на категорію земель іншого природоохоронного призначення.

Відповідно до статей 28, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Статтею 12 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що до компетенції сільських, селищних, і міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території: визначення територій для містобудівних потреб.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.

Статтею 7 цього ж Закону визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом:

1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях;

2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях;

3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації;

4) проведення ліцензування і професійної атестації;

5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів;

6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.

Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (стаття 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до приписів частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно частини першої статті 25 цього ж Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).

Пунктом 4.1 Порядку № 290 визначено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно пункту 4.3 Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є, зокрема, при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Пунктом 4.11 Порядку № 290 передбачено, що Генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 290 організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї здійснюється шляхом: оприлюднення рішення про розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї; визначення розробника містобудівної документації або внесення змін до неї та укладання договору з урахуванням положень, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі»; складання разом із розробником та затвердження проекту завдання на розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї; надання розробнику вихідних даних, а також вимог щодо розміщення об`єктів державного й регіонального значення або доручення щодо їх збирання; фінансування розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї відповідно до укладеного договору; надання розробнику оновленої картографічної основи, складеної відповідно до вимог законодавства; здійснення контролю за розробленням або внесенням змін до містобудівної документації; узгодження проекту містобудівної документації з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, в частині врегулювання питань щодо територій спільних інтересів; розгляду проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою згідно зі статтею 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; подання проекту містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України, містобудівної документації з планування територій на регіональному рівні, генерального плану міст експертній організації для проведення експертизи в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №548 «Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації»; подання на затвердження завершеного проекту містобудівної документації.

Аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок про те, внесення змін органом місцевого самоврядування до Генерального плану має супроводжуватися дотримання визначеного порядку розроблення та внесення змін до містобудівної документації, зокрема, у відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку № 290.

Проект Генерального плану (внесення до нього змін) розробляється, зокрема, з урахуванням плану існуючого використання території, що залишаються незмінними на етапі реалізації генерального плану, а також інвестиційних намірів юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території з урахуванням земельних ділянок, наданих для забудови та іншого використання.

З оскаржуваних рішень Київської міської ради від 28.07.2020 № 59/9138 та №60/9139 не вбачається та відповідачем не доведено, що прийняттю таких рішень передувало дотримання порядку розроблення та внесення змін до містобудівної документації, визначеного Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком № 290.

Відповідно до положень частини 1 статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно з частиною 2 статті 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно з положеннями частини 1 статті 19 Земельного кодексу України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

З огляду на зазначене, зміна Київською міською радою цільового призначення вказаних земельних ділянок мала відбуватися у відповідності до вимог Земельного кодексу України, за проектами землеустрою щодо їх відведення.

В той же час, як вбачається з рішень Київської міської ради від 28.07.2020 № 59/9138 та №60/9139, та підтверджено відповідачем, проект землеустрою при зміні цільового призначення земель за вказаними рішеннями не розроблявся та не затверджувався.

Необґрунтованими є посилання відповідача в контексті обґрунтування правомірності скасування змін до Генерального плану розвитку міста Києва та скасування змін до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, на те, що такі зміни, які були внесені рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164, є незаконними. Оскільки незаконність рішення Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164 не доведена відповідачем на підставі належних та допустимих доказів.

Відповідно до частини 7 статті 26 Регламенту Київської міської ради, пояснювальна записка повинна містити: 1) опис проблем, для вирішення яких підготовлено проект рішення, обґрунтування відповідності та достатності передбачених у проекті рішення механізмів і способів вирішення існуючих проблем, а також актуальності цих проблем для територіальної громади міста Києва; 2) правове обґрунтування необхідності прийняття рішення (з посиланням на конкретні положення нормативно-правових актів, на підставі й на виконання яких підготовлено проект рішення); 3) опис цілей і завдань, основних положень проекту рішення, а також очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків для територіальної громади міста Києва від прийняття запропонованого проекту рішення; 4) прізвище або назву суб`єкта подання, прізвище, посаду, контактні дані доповідача проекту рішення на пленарному засіданні та особи, відповідальної за супроводження проекту рішення.

В той же час, з пояснювальних записок, які додавалися до проектів рішення Київської міської ради від 28.07.2020 № 60/9139 та рішення Київської міської ради від 28.07.2020 № 59/9138 вбачається, що не наведено належного правового обґрунтування з посиланням на конкретні положення нормативно-правових актів, на підставі й на виконання яких підготовлено проекти рішення.

Зокрема, в пояснювальних записках в розділі правового обґрунтування наведено виключно посилання на пункти ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими визначаються повноваження Київської міської ради вирішувати питання на пленарних засіданнях.

В той же час, в пояснювальних записках відсутнє посилання на конкретні положення нормативно-правових актів, на підставі яких Київська міська рада може визнавати прийнятого нею рішення таким, що не відповідає інтересам територіальної громади, чи на підставі яких Київська міська рада може скасовувати зміни до Генерального плану розвитку міста Києва чи зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, чи змінювати цільове призначення земельної ділянки без дотримання порядку, визначеного Земельним кодексом України.

Відсутність правового обґрунтування прийняття рішень Київської міської ради від 28.07.2020 № 59/9138 та № 60/9139 свідчить про необґрунтованість та безпідставність таких рішень.

В контексті дотримання прав, гарантованих Конвенцією про захист прав та основоположних свобод, при прийнятті оскаржуваних рішень варто звернути увагу на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, яка передбачає право на мирне володіння майном.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Отже особу може бути позбавлено її майна лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Внаслідок прийняття оскаржуваних рішень Київської міської ради, позивача фактично позбавлено права користуватися земельною ділянкою, право користування якою було набуто позивачем в порядку суборенди, за цільовим призначення - для житлової і громадської забудови, яка необхідна йому для здійснення господарської діяльності - здійснення будівництва на вказаній земельній ділянці.

Отже, мало місце «втручання» у право позивача на майно.

У результаті тривалої практики ЄСПЛ виробив критерії оцінки дотримання статті 1 Першого протоколу. Вони наводяться у багатьох рішеннях. Для прикладу, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, рішення від 10.02.2010, п. 38-39) ЄСПЛ навів загальні принципи застосування статті 1 Першого протоколу (наводяться без посилання на інші рішення) і зазначив:

(…) ця стаття по суті, гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном. Однак ці три норми не можна розглядати як "окремі", тобто не пов`язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою нормою (…)

Будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (…)

Вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права (…) Хоча проблему відносно тлумачення національного законодавства мають вирішувати передусім національні органи влади, зокрема суди, завдання Суду полягає в тому, щоб з`ясувати, чи не суперечить результат такого тлумачення положенням Конвенції (…)

Київською міською радою при прийнятті оскаржуваних рішень, правових підстав для втручання у право на мирне володіння майном, зокрема, ТОВ «Дайтона Груп» не наведено, крім того правомірність такого втручання також не доведена під час розгляду справи, а тому таке втручання не можна вважати таким, що відбулось «на умовах, передбачених законом». Відтак мало місце порушення статті 1 Першого протоколу.

Оскільки при прийнятті оскаржуваних рішень не дотримано умови «законності» втручання, необхідність в аналізі відповідності втручання інтересам суспільства відпадає.

У рішенні у справі «Кривенький проти України» ЄСПЛ констатував порушення Україною статті 1 Першого протоколу до Конвенції у зв`язку з позбавленням заявника права на земельну ділянку без надання будь-якої компенсації або іншого відповідного відшкодування. Зокрема, ЄСПЛ відзначив, що у подібних справах для дотримання справедливого балансу між суспільною потребою (інтересом) та правами людини особа внаслідок позбавлення власності повинна отримати відшкодування, інакше вважатиметься, що на неї покладений надмірний тягар. ЄСПЛ також наголосив, що принцип «належного урядування» може покладати на органи влади зобов`язання щодо виплати компенсації або іншого виду відшкодування добросовісному володільцю майна у разі його позбавлення. У названій справі заявник добросовісно набув землю у власність, з огляду на що наступне позбавлення його земельної ділянки без виплати компенсації вважається покладанням на заявника непропорційного тягаря.

У рішенні у справі «Максименко та Герасименко проти України» ЄСПЛ встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у зв`язку з втручанням у право заявників на мирне володіння їхнім майном, оскільки, хоча таке втручання і було здійснене в інтересах суспільства, існують сумніви щодо його законності. Окрім того, заявники, як добросовісні набувачі, так і не отримали компенсації за вилучене у них майно.

У справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ розкрив окремі елементи принципу «належного врядування»:

« 71. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), п. 38)».

В контексті встановлених обставин у даній справі, варто звернути увагу на те, що рішення Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164 було прийнято та воно діяло. З матеріалів справи не вбачається та відповідачем не доведено, що з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Бора» та ТОВ «Дайтона Груп» були недобросовісні дії. Натомість, будь-які помилки з боку органу влади не повинні усуватися у спосіб, який де-факто призводить до позбавлення особи права, що ґрунтується в даному випадку на рішенні Київської міської ради від 26.04.2007 № 503/1164. При цьому Київська міська рада, приймаючи оскаржувані рішення навіть не розглядала питання у цьому контексті.

До того ж, Київська міська рада при прийнятті оскаржуваних рішень не розглядала питання надання справедливої компенсації ТОВ «Бора», ТОВ «Дайтона Груп» чи іншим третім особа, зокрема інвесторам, на права яких можуть вплинути вказані рішення.

За таких умов, вбачається, що при прийнятті рішення Київської міської ради від 28.07.2020 № 59/9138 та рішення Київської міської ради від 28.07.2020 № 60/9139 допущено порушення принципу належного врядування.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини 9 статті 264 КАС України суд, може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Відповідно до пунктів. 1, 3 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

З огляду на зазначене, вбачається, що оскаржувані рішення Київської міської ради не відповідають правовим актам вищої юридичної сили - Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Земельному кодексу України; прийняті з перевищенням та поза межами повноважень; з порушенням процедури, передбаченої Регламентом Київської міської ради.

Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень Київської міської ради від 28.07.2020 № 59/9138 та від 28.07.2020 № 60/9139.

Таким чином, вимоги про визнання протиправними та нечинними рішень Київської міської ради від 28.07.2020 № 59/9138 та від 28.07.2020 № 60/9139 є обґрунтованими.

Крім того, з огляду на те, що при прийнятті вказаних рішень допущено порушення вимог зазначених вище нормативно-правових актів, обґрунтованими також є вимоги про визнання протиправними дій Київської міської ради при прийнятті оскаржуваних рішень.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини 1 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайтона Груп» задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Київської міської ради при прийнятті рішення від 28.07.2020 № 59/9138 року «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва».

Визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 28.07.2020 № 59/9138 «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва».

Визнати протиправними дії Київської міської ради при прийнятті рішення від 28.07.2020 № 60/9139 «Про заяву Київської міської ради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового яру».

Визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 28.07.2020 № 60/9139 «Про заяву Київської міської ради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового яру».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайтона Груп» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.05.2021 року.

Суддя В.П. Шулежко