Ухвала суду № 96930264, 17.05.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

17 травня 2021 року Справа № 580/1938/21

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до держави Україна в особі Черкаської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач), в якому позивач просить стягнути з держави Україна в особі Черкаської обласної прокуратури (далі – відповідач) на її користь матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного ч.3 ст.81 Закону України “Про прокуратуру”, завдану положеннями п.26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 до 24.04.2020 у сумі 1071101,75 грн.

12.04.2021 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

В ухвалі наголошено, що позивачем у позовній заяві не зазначено, яке його право порушено з огляду на критерії ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та не заявлено позовних вимог щодо вирішення публічно-правового спору, однак заявлено вимогу про відшкодування шкоди в контексті обрання способу захисту і відновлення порушеного права, що не узгоджується з визначеними у ст.5 КАС України способами захисту порушених прав.

Також зазначено, що позивач не надав доказів сплати судового збору за подання цього позову.

На виконання вказаної вище ухвали позивач 26.04.2021 подав суду заяву, в якій з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі №757/70264/17-ц та рішенні Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі №160/6949/20 зазначив, що спір про відшкодування шкоди, завданої прийняттям неконституційного акта, у вигляді недоплаченої заробітної плати пов`язаний з проходженням публічної служби та має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Щодо сплати судового збору позивач зазначив, що матеріальна шкода, яку просить стягнути, має відображення у невиплаченій заробітній платі, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняє від сплати судового збору.

Оцінивши доводи вказаної заяви, суддя дійшов висновку продовжити позивачу строк для усунення недоліків, з огляду на таке.

За вимогами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба – діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, у порядку адміністративного судочинства підлягають вирішенню вимоги щодо проходження публічної служби, у т.ч. щодо стягнення заробітної плати.

При цьому, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Водночас суд зазначає, що поняття “заробітна плата” не тотожне поняттю “матеріальна шкода”.

Так, ст.1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5, для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Натомість, питання відшкодування шкоди визначено Главою 82 Цивільного кодексу України.

З цього приводу нормами КАС України встановлено особливості розгляду та вирішення питання про відшкодування шкоди.

Так, відповідно до ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки позивачем у позовній заяві не заявлено позовних вимог щодо вирішення публічно-правового спору, вимога про відшкодування шкоди не може бути розглянута за правилами адміністративного судочинства.

Посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі №757/70264/17-ц, суд вважає необґрунтованими, оскільки у вказаній справі спір між сторонами виник щодо права позивача, який був звільнений з посади судді у зв`язку з виходом у відставку, на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, встановленому Законом.

У вказаному рішенні зазначено, що оскільки звільнення судді у зв`язку з виходом у відставку наділяє його правом на отримання щомісячного довічного грошового утримання, розмір якого визначається у відсотковому відношенні до суддівської винагороди працюючого судді відповідного суду, Велика Палата Верховного Суду вважає, що спори, пов`язані з визначенням розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання і їх виплатою є такими, що пов`язані з проходженням та звільненням з публічної служби.

При цьому, питання відшкодування матеріальної шкоди у справі №757/70264/17-ц не вирішувалось.

Посилання позивача на рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі №160/6949/20 суд вважає необґрунтованим, оскільки висновки суду апеляційної інстанції відповідно до вимог КАС України не є обов`язковими для врахування судом першої інстанції під час розгляду справи.

З огляду н викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, викладених в ухвалі від 12.04.2021, недоліків позову не усунуто.

На підставі ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Тому суд дійшов висновку подовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.2-16, 160, 169, 237, 241-246, 256, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі 580/1938/21.

Позивачу надати строк 10 днів з дати отримання цієї ухвали для усунення, викладених в ухвалі від 12.04.2021 недоліків, шляхом надання позовної заяви, складеної відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

2. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

4. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя О.А. Рідзель