Ухвала суду № 96929728, 13.05.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

Справа № 500/4200/20

13 травня 2021 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування протоколу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування протоколу.

Ухвалою суду від 28.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 26.01.2021 о 10:00 год.

26.01.2021 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 17.02.2021 о 10:00 год.

17.02.2021 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про залучення в якості співвідповідача Виконавчий комітет Тернопільської міської ради. Також, постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 12.03.2021 о 11:00 год.

12.03.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

05.04.2021 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 15.04.2021 о 12:00 год.

15.04.2021 розгляд даної справи відкладено до 23.04.2021 о 10:00 год. у зв`язку із перебуванням головуючої судді на лікарняному.

23.04.2021 у відкритому судовому засіданні розгляд справи відкладено до 13.05.2021 о 14:00 год.

13.05.2021 представник позивача у відкрите судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій просив розглядати дану справу у відсутності представника позивача, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача не прибув, подав письмову заяву, в якій просив розгляд даної справи здійснити в письмовому провадженні та в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев`ятої ст.205, частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглядаючи матеріали даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої ст. 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Так, як слідує з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач в обґрунтування вимог даного позову зазначає, що 09.11.2020 Місцевою комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Тернопільській міській раді було прийнято рішення, яке оформлено протоколом №50, пунктом 3 якого зобов`язано КП «Тернопільводоканал» припинити надавати послуги з водопостачання та водовідведення закладів ресторанного господарства з організацією дозвілля (нічні клуби, дискотеки тощо).

Пунктом 4 протоколу обумовлено, що Відділу торгівлі, побуту та захисту прав споживачів необхідно надати КП «Тернопільводоканал» перелік та адреси закладів ресторанного господарства з організацією дозвілля.

Крім того, пунктом 5 вказаного протоколу зобов`язано Тернопільський відділ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області забезпечити доступ працівникам КП «Тернопільводоканал» до приміщень, де знаходиться запірна арматура водопостачання та водовідведення закладів ресторанного господарства з організацією дозвілля (нічні клуби, дискотеки тощо).

То ж, позивач вважає, що зобов`язуючи КП «Тернопільводоканал» припиняти суб`єктам господарювання водопостачання та водовідведення, які на думку Відділу торгівлі, побуту та захисту прав споживачів, порушують режим роботи, відповідач, за допомогою природного монополіста КП «Тернопільводоканал» та з мовчазної згоди і бездіяльності поліції намагаються усунути у невстановлений законодавством спосіб конкуренцію на ринку громадського харчування у м. Тернополі.

Позивач зазначає, що такі дії були вжиті щодо ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у м. Тернополі, підприємницьку діяльність в якому проводить позивач, оскільки вказаний заклад громадського харчування зазначений як порушник режиму роботи, що видно з листа Відділу торгівлі, побуту та захисту прав споживачів Тернопільської міської ради надав КП «Тернопільводоканал» лист №323/10 від 11.12.20.

Отже, на думку позивача, чинність пункту 3 та пункту 5 спірного протоколу створює загрозу здійсненню підприємницької діяльності позивачем, що є порушенням його прав та охоронюваних законодавством інтересів.

При цьому, зазначаючи такі доводи та міркування у позовній заяві, позивач посилається на норми Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Так, ст. 19 КАС України визначено справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

В той же час, відповідно до положень пункту 7 частини першої ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Порівняльний аналіз змісту статті 20 ГПК та статті 19 КАС у сукупності дає підстави для висновку про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Відтак, суд вважає, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 19.06.2019 по справі №814/1754/16 (провадження №11-947апп18) прямо указано на необхідність з`ясування у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Згідно з правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №826/5806/17 зазначено, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

У силу правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №344/10480/16-а під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Так, на думку суду, пункти 3,5 рішення Місцевої комісії стосуються діяльності закладів ресторанного господарства з організацією дозвілля.

При цьому, як зазначає позивач, пункти спірного протоколу стосуються ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у м. Тернополі, підприємницьку діяльність в якому проводить позивач, оскільки вказаний заклад громадського харчування зазначений як порушник режиму роботи, що видно з листа Відділу торгівлі, побуту та захисту прав споживачів Тернопільської міської ради надав КП «Тернопільводоканал» лист №323/10 від 11.12.20.

У такому контексті суд вважає, що предмет даного спору загалом зводиться до правовідносин щодо здійснення позивачем своєї господарської діяльності, тобто сфери приватно-правових відносин.

Крім цього, суд зазначає, що Законом України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Отже, вказані вище обставини, на переконання суду, прямо передбачають вирішення даного спору господарським судом, а тому суд дійшов висновку, що є підставою для закриття провадження в даній справі на підставі пункту 1 частини першої ст.238 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 241, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування протоколу.

Суд роз`яснює позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарських судів за правилами господарського судочинства.

Копію ухвали надіслати сторонам про справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.05.2021.

Реквізити учасників справи:

позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Тернопільська міська рада (місцезнаходження: вул. Листопадова, 5, м.Тернопіль, Тернопільська область,46001 код ЄДРПОУ: 34334305).

Головуюча суддя Дерех Н.В.