Рішення № 96929606, 25.03.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року Справа № 480/3000/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представника позивача - Крищука Б.В.,

представника відповідача - Ювченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачем 19.03.2019 за наслідками камеральної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (розрахунків коригування). Вважає таке рішення протиправним. Оскаржив його у адміністративному порядку, але рішенням ДФС України від 07.06.2019 у задоволенні скарги відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 201 п. 201.1 ПК України платник податку зобов`язаний скласти та зареєструвати у Державному реєстрі податкову накладну у встановлений законом термін. Податкові накладні, складені за операціями звільненими від оподаткування, податкові накладні, що не видаються покупцю також підлягають реєстрації.

Майже усі податкові накладні, відображені в акті перевірки, не підлягали наданню отримувачу (покупцю), оскільки постачання відбувалось не платнику податку на додану вартість.

Статтею 120-1 ПК України встановлено відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних , але містить виключення. Позивач вважає, що у статті вказано три окремі види податкових накладних та три випадки у яких не застосовуються штрафні санкції. У тому числі і щодо податкових накладних, які не підлягають наданню покупцю.

Відповідно до порядку заповнення податкових накладних позивачем у спеціальній графі проставлявся цифровий код “02”, що означає складення податкової накладної по операціях з постачання неплатнику податку. Механізм застосування штрафу за ст. 120-1 ПК України передбачає наявність бази для його нарахування — суми ПДВ , зазначеної у податковій накладній. Така база у операціях з нульовою ставкою або звільнених від оподаткування відсутня.

Податкові накладні, складені позивачем, не підлягали видачі покупцеві. У зв`язку з несвоєчасною реєстрацією податкових накладних ніякої шкоди їм не могло бути нанесено. Загальний розмір штрафу, визначений відповідачем становить 644738 грн., що є неспівмірним з діянням позивача навіть у випадку доведення вчинення порушення та є втручанням у право на мирне володіння майном, враховуючи практику Європейського суду з прав людини у цілому ряді рішень.

Норма статті 120-1 ПК України допускає неоднозначне її тлумачення. Про це свідчить і наявність суперечливих роз`яснень, які надавались ДФС України та Міністерством фінансів України. Відповідно до вимог Податкового кодексу України у такому випадку рішення має бути прийнято на користь платника податків. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 № 0019005412 про застосування штрафу у сумі 644738 грн.

Відповідач у письмовому відзиві позов не визнав. Пояснив, що у ході камеральної перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних, що є порушенням вимог ст. 201 п. 201.10 ПК України. Верховним Судом у ряді постанов, зокрема від від 04.09.2018 та від 13.08.2018 зроблено висновки щодо тлумачення ст. 120-1 ПК України. Тлумачення зазначеної норми, застосоване при винесенні податкового повідомлення-рішення, відповідає висловленій судом позиції. Вважає, що податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача позовні вимоги та заперечення підтримали із зазначених підстав. Представник відповідача додатково пояснив, що Верховний Суд скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд вказав на необхідності з`ясування позиції податкового органу у зв`язку зі змінами у нормативному регулюванні та чи направлялось позивачу у зв`язку з цим нове податкове повідомлення-рішення. Таке податкове повідомлення-рішення відповідачем не складалось та не направлялось. Підстав для цього не вбачає. Відповідно до п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України дійсно передбачає застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у меншому розмірі. Це стосується неузгоджених зобов`язань, або зобов`язань строк сплати за якими не настав. Зобов`язання визначене податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2019 є узгодженим з 19.05.2020. Підстав для проведення перерахунку суми штрафу відповідач не вбачає.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що 19.03.2019 ГУ ДФС у Сумській області за наслідками камеральної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0019005412, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 644738 грн. за затримку реєстрації податкових накладних (т.1 а.с. 17). Відповідно до акту камеральної перевірки позивачем з порушенням встановленого граничного строку були від 1 до 15 днів зареєстровані 45 податкових накладних, складених у жовтні-грудні 2018 року на загальну суму ПДВ 6447379,79 грн. (т.1 а.с. 18-19).

Позивач не заперечуючи самого факту несвоєчасної реєстрації вказує, свої вимоги обґрунтовує виходячи з власного тлумачення вимог ст. 120-1 ПК України. Вважає, що підстав для застосування штрафу не було, оскільки зазначені у акті перевірки податкові накладні не підлягали видачі отримувачу.

З копії податкових накладних вбачається, що вони дійсно мають відповідні позначки про ненадання їх отримувачу із зазначенням типу причини “02”. У графі “8” зазначено код ставки “20”, тобто операції, у яких складені податкові накладні підлягають оподаткуванню за ставкою 20% (а.с. 28-63).

Відповідно до ст. 201 п. 201.10 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст. 120-1 п. 120-1.1 ПК України 120 1.1 порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Позивач вважає, що сам факт складення ним податкових накладних, які не підлягають видачі покупцю виключає його відповідальність за ст. 120-1 ПК України. Суд вважає, що таке тлумачення закону є хибним. Дійсно, податкові накладні, складені позивачем, не підлягають наданню отримувачу. Разом з тим, їх не було складено у операціях звільнених від оподаткування чи таких, що оподатковуються за нульовою ставкою. Виходячи зі змісту наведеного п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України суд погоджується з твердженням відповідача про те, що відповідальність за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не настає лише за одночасного існування двох обставин: складання такої накладної/розрахунку, що не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та у операціях звільнених від оподаткування або таких, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 7 лютого 2019 р. у справі № 808/3250/17 (№ К/9901/60461/18), від 10 грудня 2019 р. № 540/830/19 (№ К/9901/30016/19). Судом зроблено висновок про те, що підставою для звільнення від відповідальності за ст. 120-1 п. 120-1.1 ПК України є наявність одночасно двох обставин, з перелічених у ст. 120-1 ПК України.

Відповідно до ст. 242 ч. 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

23 травня 2020 року набув чинності закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”. Цим законом підрозділ 2 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України доповнено пунктом 73, відповідно до вимог якого штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Відповідно до ст. 57 п. 57.3 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до ст. 56 п. 56.18-56.19 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019, яке отримано підприємством 26.03.2019, оскаржено ним у адміністративному порядку 09.04.2019 (т.1 а.с. 20-24). Рішенням ДФС України від 07.06.2019 у задоволенні скарги відмовлено (т.1 а.с. 25-27). Позивачем 02.08.2019 податкове повідомлення-рішення оскаржено до суду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 у задоволенні позову відмовлено. Рішення оскаржено позивачем в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 255 ч. 2 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020, яка набирає законної сили з дати її прийняття, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено. Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням, грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2019 набуло статус узгодженого і перебувало у такому статусі на момент набрання чинності 23.05.2020 закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”. Дія ж п. 73, яким цим законом доповнено підрозділ 2 розідлу ХХ “Перехідні положення” ПК України, розповсюджується на неузгоджені на дату набрання чинності законом грошові зобов`язання.

На підставі викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 № 0019005412 про застосування до позивача штрафу у розмірі 644738 грн. винесено правомірно, підстави для його скасування відсутні, а позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головне управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0019005412 від 19.03.2019 про застосування штрафу у розмірі 644738,00 грн. відмовити у зв`язку з необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.04.2021

Суддя О.В. Соп`яненко