Рішення № 96929601, 30.04.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2021 року Справа № 480/30/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп`яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_1 (далі - відповідач) є платником податку. Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, сформованого на підставі ІКПП ІТС "Податковий блок", у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 17 206, 23 грн., з них: основний платіж - 12 036, 94 грн.; штрафна санкція - 3 689, 24 грн.; пеня - 1 480, 05 грн. Податкове зобов`язання сформовано з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код податку 11010500) в сумі 15 424, 98 грн. та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код податку 11011001) в сумі 1 271, 25 грн., та за платежем "адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС - районний рівень)" (код податку 21081103) в сумі 510 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 17 206 грн. 23 коп., а саме з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 15 424 грн. 93 коп.; з військового збору що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 1 271 грн. 25 коп.; за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС - районний рівень)» на суму 510,00 грн.

Представником відповідача було подано до суду відзив, в якому позов не визнає та зазначає, що 04.03.2008 між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SAMDN 49000020295831. 28.03.2018 між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про заміну валюти кредиту за Договором з долара США на гривню. Згідно з п. 1.4. Додаткової угоди зобов`язання позичальника по сплаті основного боргу за Кредитом в розмірі 61 727, 89 грн., що є різницею між основною сумою боргу за кредитом в іноземній валюті, що визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за Кредитом з іноземеної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014, за рішенням Банку прощені. Посилаючись на положення Закону України від 09.04.2015 №321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань" зазначає, що 61 727, 879 грн. є різницею між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014, а тому не підлягає оподаткуванню. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що податкові повідомлення - рішення від 21.04.2020 №0004533303; №0004773303; №0004523303 та №0004513303 не були оскаржені ні в судовому ні в адміністративному порядку, а тому на дату подання позовної заяви вищезазначені податкові повідомлення - рішення були узгоджені. Також, позивач зазначає, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом позову, оскільки податкове повідомлення - рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а тому суд не має процесуальних повноважень в межах розгляду даної справи здійснювати її правовий аналіз.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є платником податку. Головним управлінням ДПС у Сумській області було складено Акт від 11.03.2020 №262/18-28-33-03/2807319650/46 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів та платежів за період з 01.01.2018 по 31.12.2018", якою встановлено наступні порушення: 1) п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, в результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік; 2) п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 168.4.5. п. 168.4 ст. 168, пп. 1.3. п. 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, не відображення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суму додаткового блага, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб в період, що перевірявся на суму 11111,02 грн., військового збору в сумі 925,92 грн.; 3) п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, неналежне ведення книги обліку доходів та витрат (а.с. 14-27).

За результатами позапланової невиїзної перевірки позивачем були прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0004533303 від 21.04.2020, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2277,76 грн. (а.с. 9).; №0004513303 від 21.04.2020, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 231,48 грн. (а.с.11). ; №0004523303 від 21.04.2020, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510 грн. (а.с. 12).; №0004773303 від 01.07.2020, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн. (а.с. 10).

Відповідачу було направлено податкову вимогу №107525-52 від 16.06.2020 (а.с. 28).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до підпунктів 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України (далі - у редакції, чинній на момент прощення боргу) платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи- резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктами 16.1.3. 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 179.1 статті 179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.47. пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно підпунктом 164.1.3. пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Законом України від 09.04.2015 №321-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» (далі - Закон №321-VІІІ), який набрав чинності з 07.05.2015, було внесено зміни до Податкового кодексу України.

Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.

Так, згідно зі статтею 3 розділу І Закону №321-VІІІ підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України вирішено доповнити пунктом 8 наступного змісту:

"8. Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року".

Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Аналогічний правовий висновок щодо пріоритету норм пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України над нормами абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України викладений у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 821/1594/17 а від 19.07.2019 за №826/4240/18.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Додатковою угодою № 1 від 28.03.2018 до кредитного договору № SAMDN 49000020295831 від 04.03.2008 замінено валюту кредиту за Договором з долара США на гривню. Заміна валюти здійснена за курсом НБУ гривні до долара США, який на дату укладення Додаткової угоди складав - 26,306270 грн. за 1 дол. США, а заборгованість на дату укладення Додаткової угоди складала 495033,23 грн. В п. 1.4 Додаткової угоди зазначено, що зобов`язання позичальника по сплаті основного боргу за Кредитом в розмірі 61727, 89 грн., що є різницею між основною сумою боргу за кредитом в іноземній валюті, що визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за Кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.0112014, за рішенням Банку прощенні. (а.с. 47-49).

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 по справі №826/8691/16 щодо оцінки питання чи набула сума податкового зобов`язання визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях - рішеннях статусу узгодженого грошового зобов`язання та статусу податкового боргу, оскільки у вищезазначеній справі Верховним Судом розглянуто справу з інших правовідносин.

Таким чином, оскільки станом на 01.01.2014 у позивача була наявна заборгованість за кредитним договором за № SAMDN 49000020295831 від 04.03.2008. Операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за кредитом в іноземній валюті здійснювалися після 01.01.2015, а тому курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу, не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43144399) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко